МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
IV етап. Ситуаційний підхідРис. 7. Графічне зображення організації як відкритої системи
Розроблений в кінці 60-х років ситуаційний підхід витікає з поняття ситуації як конкретного набору обставин, що впливають на організацію протягом певного часу. Він направлений на підбір прийомів менеджменту для розв'язання конкретних управлінських ситуацій з метою найбільш ефективного досягнення цілей організації. При цьому менеджер повинен: - розуміти процес управління, аспекти індивідуальної і групової поведінки, процедури системного аналізу, методи планування, мотивації і контролю, кількісні методи прийняття рішень; - вміти оцінювати сильні і слабкі сторони методик, які використовуються; - правильно оцінювати фактори, які відіграють найважливішу роль в даній ситуації, і ефект від переміни змінних величин; - знаходити прийоми менеджменту, які будуть мати найменший негативний ефект. В Україні управлінська наука розвивалась в рамках дій, які панували в колишньому Радянському Союзі. Хоча науково-пошукові дослідження направлялись врешті-решт на вдосконалення адміністративно-командної системи, певний досвід (позитивний і негативний) в галузі управління був накопичений. Науковці виділяють сім етапів розвитку управлінської науки в радянський період. На І етапі розвитку теорії управління (жовтень 1917 р. - березень 1921 р.) розроблялись форми і методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовувались принципи централізму, організаційні методи управління, диктатура та державне регулювання. У II етапі (1921-1928 рр.) здійснювалось подальше вдосконалення адміністративного управління виробництва, були зроблені спроби застосування так званого госпрозрахунку як основи економічних методів управління, появились трести і синдикати, а також формально вивчались можливості участі трудящих в управлінні. III етап(1929-1945 рр.) пов'язаний з організацією індустріальної бази суспільного виробництва і присвячувався вдосконаленню структур управління, методів підбору та підготовки кадрів, планування і організації виробництва. IV етап (1946-1965 рр.) характеризується пошуком нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спробою переходу до територіальної і територіально-галузевої системи управління, що врешті-решт привела до поглиблення адміністрування. На V етапі (1965-1975 рр.) була здійснена спроба проведення госпо-дарської реформи шляхом посилення ролі економічних методів управління. Цей стан підтвердив неефективність реформ, які проводяться в рамках адміністративно-командної системи. VI етап (1975-1988 рр.) характеризується все більш глибоким усві-домленням неможливості реформування адміністративно-командної системи, яка склалась в економіці Радянського Союзу. Він підтвердив необхідність радикальної зміни економічних відносин, корінних економічних реформ, проведення яких слід віднести до VII етапу. В свою чергу VII етап можна поділити на п'ять підетапів, які започаткувалися 1985 р.: · I підетап - робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному розподілі прибутку; · ІІ підетап - застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої на нормативному розподілі доходу, розвиток орендних відносин; · ІІІ підетап - впровадження прогресивних форм організації праці, посилення кооперативного руху, збільшення економічної свободи; · IV підетап - впровадження територіального госпрозрахунку на всіх рівнях управління; · V підетап - початок ринкових реформ. Реалізація цього підетапу здійснюється вже в умовах розвитку незалежної національної економіки України. Період формування національної економіки України і проведення економічних реформ вимагає окремого вивчення і викладу. На різних етапах розвитку управлінської науки суттєвий вклад вносили такі українські вчені, як О. Терлецький. М. Павлик, М. Драгоманов, М. Зібер, С. Подолянський, М. Туган-Барановський, І. Вернадський, М. Вольський, Г. Цехановецький, К. Воблий, Т. Войнаровський, В. Бандера, І. Коропецький та інші. Питання для самостійної роботи над темою: Які особливості були властиві управлінню на початку XX століття? Назвіть принципи менеджменту Файоля. Простежте еволюцію підходів до управління організацією. Надайте характеристики процесного підходу в управлінні. Що таке системний підхід в управлінні? Зміст ситуаційного підходу в управлінні.
Тема З. ВИДИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЙ Нові терміни та визначення: формальні організації; неформальні організації; горизонтальний поділ праці; вертикальний поділ праці; внутрішні змінні організації; фактори зовнішнього середовища. Читайте також:
|
||||||||
|