Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.

Медико-санітарні наслідки техногенних катастроф

Заняття № 2.

 

Аналіз структури НС, пов’язаних з техногенними чинниками, свідчить, що найбільш значущі серед них – аварії на атомних електростанціях (АЕС), хімічно небезпечних об’єктах (ХНО), шахтах і вибухонебезпечних об’єктах та транспортні катастрофи.

Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об’єкти. До них відносяться атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції теплопостачання, підприємства по виготовленню, переробці ядерного палива і похованню радіоактивних відходів, науково-дослідні і проектні організації, які працюють з ядерними установками, ядерні енергетичні установки на об’єктах транспорту й ін.

У світі експлуатується понад 450 ядерних енергетичних реакторів, що дають близько 20 % (у Європі 35 %) усієї виробленої електроенергії.

На території України діють чотири АЕС із 14 енергетичними реакторами, що виробляють 40 % електроенергії, два дослідницькі ядерні реактори і близько 800 підприємств і організацій, що використовують радіоактивні речовини у виробництві, науково-дослідній роботі і медичній практиці.

При нормальному функціонуванні радіаційно небезпечних об’єктів з метою профілактики і контролю виділяють дві основні зони.

Санітарно-захисна зона – територія навколо об’єкта, на якій рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації об’єкта може перевищити межу дози.

Зона спостереження – територія, де можливий вплив радіоактивних скидань і викидів і де опромінення проживаючого населення може досягати встановленої межі дози.

Найбільшу небезпеку для персоналу радіаційно небезпечного об’єкта та населення, що живе поблизу, представляє радіаційна аварія.

Радіаційна аварія – аварія, пов’язана з викидом радіоактивних продуктів і (або) виходом іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечного об’єкта межі в кількостях, що перевищують встановлені межі безпеки експлуатації об’єкта.



Интернет реклама УБС

В ході радіаційної аварії виникають зони радіоактивного забруднення навколишнього середовища.

Міжнародним агентством з використання атомної енергії (МАГАТЕ) прийнята шкала з оцінки небезпеки аварій на АЕС.

 

Рівень аварії   Клас небезпеки Критерії оцінки  
  Нижче рівня шкали Не виникає небезпеки  
  Незначна подія   Відхилення від допустимих меж функціонування реактора
  Подія середньої тяжкості Подія з потенційними наслідками для безпеки
  Серйозна подія   Невеликий викид, опромінення населення нижче межі допустимої дози, забруднення, переопромінення персоналу
  Аварія у межах АЕС   Невеликий викид, опромінення населення в межах допустимої дози, часткове пошкодження активної зони реактора, гострі наслідки для здоров’я персоналу
  Аварія з ризиком для довкілля Обмежений викид, реалізація планів щодо захисту персоналу і населення
  Тяжка аварія   Значний викид, реалізація планів щодо захисту персоналу і населення у повному обсязі, значне пошкодження активної зони реактора
  Глобальна аварія Великий викид, значна шкода для здоров’я людей і довкілля на великих територіях

 

Чорнобильська катастрофа (1986 р.) була оцінена по 7 рівню шкали МАГАТЕ. Внаслідок вибуху і руйнування 4-го енергоблоку загинуло 31 чол. персоналу і пожежників (в тому числі 28 чол. від гострої променевої хвороби). ГПХ виникла у 145 чол. – ліквідаторів аварії. Серед евакуйованого населення після аварії ГПХ не встановлено, але дозу опромінення вище допустимої отримали більше 150 тис. чоловік, в тому числі 69 тис. дітей. В результаті аварії радіонуклідами була забруднена територія України (3420 км2), на якій проживало понад 11 млн. чол., а також територія Білорусії (16,5 тис. км2) та Росії (8,1 тис. км2).

Основними вражаючими факторами радіаційних аварій є радіаційний вплив і радіоактивне забруднення. Аварії можуть починатися і супроводжуватися вибухами і пожежами.

Наслідки радіаційних аварій в основному оцінюються масштабом і ступенем радіаційного впливу і радіоактивного зараження, а також складом радіонуклідів і кількістю радіоактивних речовин у викиді.

У ході і після аварії на рівень і довговічність наслідків, а також радіаційну обстановку значний вплив здійснюють природний розпад радіоактивних речовин, міграція цих речовин у навколишньому середовищі, метеорологічні і кліматичні фактори, результативність робіт з ліквідації наслідків аварії, у тому числі дезактивація і водоохоронні заходи.

У початковий період після аварії найбільший внесок у загальну радіоактивність вносять радіонукліди з коротким періодом напіврозпаду (до 2-х місяців). Потім спад активності визначається нуклідами з великим періодом напіврозпаду – від кількох сотень діб до тисяч років.

З них довгий час основну роль у динаміці радіаційної обстановки відіграють біологічно небезпечні радіонукліди: цезій-137, стронцій-90, плутоній-239.

Радіаційному впливу піддаються люди, тварини, рослини і прилади, чутливі до випромінювань.

Санітарні втрати при цьому можуть становити від 22 до 33 % населення зони в середньому. Структура їх може бути наступною:

- тяжко ушкоджені – 44%

- середньої тяжкості – 34%

- легко уражені – 22%

Радіоактивному забрудненню піддаються спорудження, комунікації, технологічне устаткування, транспортні засоби, майно, матеріали і продукти, сільськогосподарські угіддя і природне середовище.

При виникненні аварії на РНО реалізуються наступні захисні заходи: оповіщення та укриття людей; проведення йодної профілактики; використання засобів індивідуального захисту; надання медичної допомоги; зонування забрудненої території.


Читайте також:

  1. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
  2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  4. Аварії і катастрофи на транспорті.
  5. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
  6. Аварії на транспорті
  7. Аварії на транспорті.
  8. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
  9. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  10. Аварії на шахтах.
  11. Аваріїз витоком сильнодіючих отруйних речовин.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Природно-соціальні небезпеки | Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.