Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Основні закономірності і теорії виникнення держави і права.

 

Головним об’єктом свого вивчення правознавство має державу і право - найважливіші суспільні інститути, що виникли на певному етапі розвитку суспільства, тобто є явищами історичними. Виникненню держави і права передував тривалий період первісногосуспільства (родоплемінного ладу), у якому влада мала суспільний, а не політичний характер, про що свідчать такі її риси:

1) влада базувалася на родових відносинах і здійснювалася в межах родової спільності, а не території;

2) влада будувалася на засадах первісного самоврядування, спиралася на авторитет і традиції і не потребувала спеціального апарату примусу;

3) у родовому суспільстві ще не існувало класів і протиріч між ними, а тому влада співпадала із суспільством в цілому.

Регулювання відносин у родовому суспільстві здійснювалося нормами-звичаями, що ґрунтувалися на природній необхідності й складалися історично, в результаті їх багаторазового повторення. Ці норми мали такі риси:

1) створювались у межах певного роду стихійно, в усній формі передавалися від покоління до покоління, входили у повсякденну звичку і починали виконуватись автоматично;

2) мали природну основу і відображали зразки поведінки, що були корисними як для окремої людини, так і для роду в цілому;

3) мали характер моно норм, тобто одна норма регламентувала різноманітні суспільні відносини - трудові, майнові, релігійні, моральні, інші;

4) у звичаях не було чіткого розподілу на права та обов’язки оскільки вони сприймалися як найдоцільніші правила поведінки у певних ситуаціях для всіх членів роду.

Держава і право виникають в результаті розкладу родоплемінного ладу, з переходом від безкласового до соціально неоднорідного суспільства. Цей процес спричинила дія багатьох факторів, серед яких необхідно назвати такі:

1) три великі поділи праці (виділення скотарських племен, відокремлення ремесла від землеробства, виділення торгівлі);

2) поява надлишкового продукту, приватної власності і майнової нерівності;

3) утворення соціальних груп (класів) з різними інтересами і виникнення суспільних суперечностей (міжкласових конфліктів);

4) виділення управлінської праці в спеціальну галузь для підвищення її ефективності внаслідок неспроможності суспільної влади первісного ладу врегулювати соціальні суперечності й конфлікти;

5) завоювання одних народів іншими;

6) демографічні зміни (зростання чисельності й щільності населення; упорядкування шлюбних відносин між родами);

7) психологічно – культурні зміни - розвиток психіки й свідомості людини, усвідомлення необхідності побудови життя суспільства на засадах розумності, справедливості й моральності;

8) особливості географічного середовища й кліматичних умов.

Відповідно до соціальної сутності держави, тобто її спрямованості на задоволення потреб та інтересів певного класу, розрізняють такі її історичні типи: рабовласницький, феодальний, буржуазний, соціально-демократичний. Крім цього існують перехідні періоди в розвитку держави. Сучасну українську державу можна віднести до перехідного типу.

Право невід’ємно пов’язано з державою та виникло разом з нею. Держава потребує механізму загальнообов’язкового соціального регулювання в умовах майнової і соціальної диференціації. У процесі утворення держави з усієї маси існуючих тоді звичаїв виокремились ті, що спрямовували суспільні відносини у напрямках, які відповідали потребам пануючих класів. З появою писемності для надання вимогам таких звичаїв загальної значущості та для полегшення контролю за їх втіленням в повсякденне життя їх стали фіксувати уписьмовихджерелах. Поступово моно норми переростають в юридичні норми, тобто юридичне регулювання суспільних відносин відокремлюється від соціального в цілому. Виникає найдавніша форма права - правовий звичай (звичаєве право).

З часом з’являються норми, які формуються в акти (укази, закони), що видаються верхівкою пануючого класу або її представниками. Правотворча діяльність державних органів і посадових осіб утворює нову, у майбутньому панівну, форму права, на забезпеченні реалізації приписів якої зосереджуються зусилля держави.

Таким чином, виникнення держави і права є результатом економічного, політичного, соціального, культурного розвитку суспільства, що привів до виникнення соціальних груп та суперечностей між ними і зумовив необхідність забезпечення функціонування суспільства як цілісної системи.

Складність процесу виникнення держави і права в “доісторичний” період, віддаленість його у часі та інші причини породили велику кількість різноманітних теорій, які з різних світоглядних позицій пояснюють цей процес. До числа найбільш поширених належать такі теорії:

Теологічна (Аврелії Августин, Фома Аквінський) - пояснює походження держави Божою волею, обґрунтовує її вічність і непорушність. Держава з волі Бога підкоряє собі громадян, а її розвиток залежить від релігійних діячів – посередників між Богом та людьми.

Патріархальна (Аристотель, М.К.Михайлівський) - полягає у твердженні, що держава походить від сім¢ї, що державна влада є продовженням батьківської (патріархальної) влади, яка спочатку панувала лише в сім’ї, а потім розповсюдилась і на все населення країни. Як необмеженою і справедливою є влада батька, так священною визнається влада монарха.

Договірна (Г. Гроцій, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо) - вважає державу результатом укладення угоди між людьми. Головною передумовою виникнення держави був суспільний договір між народом та його правителями, відповідно до якого народ відмовлявся від своєї свободи і зобов’язувався підкорятися правителям, в обмін на що одержував від них гарантії забезпечення особистої безпеки. Порушення умов договору приводить до зміни правителів природним чи революційним шляхом.

Насильства (Є. Дюрінг, К. Каутський) - пояснює походження держави як результат завоювання одного народу іншим. Держава є тією силою, яку утворюють завойовники для утримання у покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців.

Психологічна (Л. Петражицький) - пояснює виникнення держави особливими властивостями людської психіки. Людській психіці притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особи. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує керівництва з боку видатних осіб – державних діячів.

Органічна (Г. Спенсер) - ґрунтується на аналогії між державою і біологічним організмом. Держава, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине. Вона має політичне тіло, частини якого виконують відповідні функції.

Космічна теорія виникнення держави, що значно поширилася в останні десятиліття, пояснює виникнення держави впливом інших космічних цивілізацій.

Соціально – економічна або класова (марксистська) - найбільш розповсюджена теорія походження держави, яка наголошує на соціально – економічних і частково політичних чинниках. Ця теорія виходить із внутрішніх факторів, але майже не враховує зовнішніх факторів, які впливали на виникнення держави.

Варто зазначити, що жодна з існуючих теорій не здатна повністю охопити і розкрити всі передумови походження і сутність держави. Кожна з названих теорій висвітлює лише одну або групу причин виникнення держави. Але у своїй сукупності ці теорії дозволяють відтворити процес походження держави і права з максимально можливою повнотою.


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  4. XVII ст.). Виникнення козацтва.
  5. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
  6. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  7. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  8. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  9. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  10. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  11. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  12. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.




Переглядів: 1064

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЛІТЕРАТУРА | Поняття держави та її ознаки. Суверенітет держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.