Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Поняття цивільно-правового договору та його види.

Договір у цивільному праві – це угода двох чи більше сторін, спрямована на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Договори є найбільш поширеним видом угод, основною підставою виникнення зобов’язально-правових відносин.

Змістдоговору складають умови, за якими досягнута згода сторін. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнута згода за всіма істотними умовами, до яких належать умови, що визнані такими законом або необхідні для договору даного виду (наприклад, у договорі купівлі-продажу істотними є предмет, ціна, строк). Істотними визнаються й інші умови, щодо яких за пропозицією однієї з сторін повинна бути досягнута згода.

Звичайні умови у договір, як правило, не вносяться, оскільки вони передбачені нормами цивільного права (наприклад, якщо не вказане місце виконання, то слід розуміти – місце знаходження будинку, місце проживання кредитора тощо).

Випадкові умови договору встановлюються за згодою сторін і є обов’язковим для виконання, якщо вони внесені у договір (наприклад, установлення винагороди повіреному в договорі доручення).

На договори поширюються всі умови дійсності чи недійсності угод. До цього слід додати, що договір може укладатися не лише шляхом укладання одного документа, підписаного сторонами, а й шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає.

Договори повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до їх умов. При цьому одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається за винятком випадків, передбачених законом.

Цивільно-правові договори поділяються на такі види:

1) односторонні, в яких одна сторона має лише права, а друга сторона – лише обов’язки (наприклад, договір дарування), двосторонні (наприклад, договір купівлі-продажу, в якому мають права і беруть на себе обов’язки обидві сторони – і продавець, і покупець) та багатосторонні (наприклад, договір про спільну діяльність по спорудженню житла, будівництву шляхів);



Интернет реклама УБС

2) оплатні, в яких дії однієї сторони компенсуються діями (платою або задоволенням іншої вимоги) другої сторони (наприклад, договір купівлі-продажу, підряду, найму), та безоплатні, в яких дії сторін не компенсуються (наприклад, договір дарування);

3) консенсуальні, для укладення яких достатньо лише згоди сторін (наприклад, договір найму, підряду), та реальні, які вважаються укладеними не з моменту домовленості сторін, а з моменту виконання певної дії (наприклад, у договорі позики – з моменту, коли позикодавець передав позичальникові певну суму грошей);

4) планові (постачання)і непланові (обміну, позики);

5) тимчасові (оренда) і постійні (купівля-продаж).

Цивільно-правові договори можна також поділити на такі групи:

1) договори, правовим наслідком яких є перехід права власності на річ або перехід повного господарського відання чи оперативного управління (купівлі-продажу, поставки, позики та ін.);

2) договори, які укладаються з метою надання іншим особам права користуватися майном (майнового найму, прокату, безоплатного користування майном та ін.);

3) договори, спрямовані на надання послуг (доручення, перевезення та ін.;

4) договори на виконання робіт (підряд);

5) договори, що встановлюють розрахункові і кредитні відносини;

6) договори майнового і особистого страхування;

7) договори на використання результатів інтелектуальної творчості (авторські договори та ін.).

Крім того, дозволяється укладення змішаних договорів, до умов яких включаються елементи різних договорів. Доцільно розглянути детальніше найпоширеніші з цивільно-правових договорів.

За договором купівлі-продажупродавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Це двосторонній, оплатний, консенсуальний договір.

Сторонами договору є продавець і покупець, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Право продажу майна належить власникові, крім випадків примусового продажу. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли власник не вправі витребувати від нього майно. При укладенні договору продавець зобов’язується попередити покупця про всі права третіх осіб на річ, яка продається. Невиконання цього правила дає покупцеві право вимагати зменшення ціни або розірвання договору і відшкодування збитків. Продаж майна проводиться за цінами, які встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавством.

Право власності на продане майно покупець отримує з моменту його передачі продавцем. Якщоправовласності переходить до покупця раніше передачі речі, продавець зобов’язується до передачі речі зберігати її, не допускати її погіршення. Якщо продавець не передає покупцеві продану річ, порушуючи договір, то покупець вправі вимагати передачі йому проданої речі і відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

Якість проданої речі повинна відповідати умовам договору, а при відсутності вказівок у договорі – вимогам, що звичайно ставляться. Покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо про її недоліки він не був застережений продавцем, вправі за своїм вибором вимагати:

1) заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річчю належної якості;

2) відповідного зменшення купівельної ціни;

3) безоплатного усунення недоліки речі продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;

4) розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків.

Покупець вправі заявити продавцеві претензію з приводу недоліків проданої речі, про що він не був застережений продавцем до її передачі, негайно по їх виявленню, але не пізніше 6 місяців з дня передачі речі, а з приводу недоліків у будинках – не пізніше 1 року з дня передачі будинку у володіння покупця, а якщо цей день встановити неможливо або будинок був у володінні покупця до укладення договору купівлі-продажу – з дня реєстрації договору в установленому порядку (договір купівлі-продажу будинку має бути письмовим, нотаріально посвідченим, а також зареєстрованим у місцевих органах влади).

Позов з приводу недоліків проданої речі може бути пред’явлений не пізніше 6 місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або день її заявлення встановити неможливо – не пізніше 6 місяців з дня закінчення строку, встановленого для заявлення претензії.

Якщо третя особа на підставі, що виникла до продажу речі, пред’явити до покупця позов про відібрання її, покупець зобов’язаний притягати продавця до участі в справі, а продавець зобов’язаний вступити в цю справу на стороні покупця. Непритягнення покупцем продавця до участі в справі звільняє продавця від відповідальності перед покупцем, коли продавець доведе, що взявши участь у справі він міг би запобігти вилученню речі у покупця.

За договором майнового найму (оренди)наймодавець зобов’язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Це двосторонній, оплатний, консенсуальний договір.

Сторонами договору є наймодавець і наймач, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Предметом договору можуть бути лише речі індивідуально визначені та такі, що не можуть бути знищені або істотно змінені в процесі користування ними.

Договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі. Договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами.

Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством. Коли договір укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк, і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це другу сторону в письмовій формі за три місяці.

В разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця, договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна із сторін вправі в будь-який час відмовитися від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць.

За договором майнового найму наймач зобов’язаний:

1) своєчасно вносити плату за користування майном;

2) користуватися майном відповідно до договору і призначення майна;

3) підтримувати орендне майно у полагодженому стані;

4) проводити за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором;

5) при припиненні договору найму – повернути майно у тому стані, в якому він його одержав (з урахуванням нормального зносу) або у стані, обумовленому договором.

Наймодавецьмає право достроково розірвати договір найму в судових органах, якщо наймач:

1) користується майном не відповідно до договору або призначення майна;

2) навмисно або з необережності погіршує стан майна;

3) не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу, а за договором побутового прокату – протягом одного місяця, якщо більші строки не встановлені типовим договором;

4) не робить капітального ремонту в тих випадках, коли за законом або договором капітальний ремонт є обов’язком наймача.

Наймач також може достроково розірвати договір найму через судові органи у випадках:

1) якщо наймодавець не робить капітального ремонту, який зобов’язаний робити;

2) якщо майно в силу обставин, за які наймач не відповідає, виявиться в непридатному для користування стані.

Законом дозволяється піднайм (суборенда).

Різновидом договору майнового найму є договір оренди. Оренда – це засноване на договорі тимчасове оплатне володіння та користування землею, природними ресурсами, підприємствами та іншими майновими комплексами і майном, необхідним орендареві для здійснення господарської та іншої діяльності.

За договором позикиодна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.

Цей договір є реальним (вважається укладеним у момент передачі грошей або речей), одностороннім (передача грошей або речей є моментом не лише виконання, а і укладення договору, тому обов’язок виникає лише у позичальника – повернути позичене), як правило, безоплатним (позикодавець має право на одержання процентів на суму позики лише у випадку, якщо це передбачено законом), письмовим (на суму понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) і обмеженим певними строками.

Сторонами договору є позикодавець і позичальник, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Позиковими операціями закон визнає операції банків, ломбардів, кас громадської взаємодопомоги, фондів творчих спілок.

Опротестування договору шляхом свідчення не допускається. Однак це не означає, що, наприклад, з приводу шахрайських дій неприйнятні свідчення.

Близьким за своєю природою до договору позики є кредитний договір,за яким банк або інша кредитна організація (кредитодавець) зобов’язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, що передбачені договором, а позичальник зобов’язується повернути таку ж суму коштів та проценти на неї. До кредитного договору застосовуються ті самі правила, що й до договору позики, якщо інше не випливає із законодавства та суті цього договору.


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
  8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  9. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  10. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  11. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  12. Базові поняття




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Представництво у цивільному праві. | Цивільно-правова відповідальність.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.