МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Виборчий процес і його етапиПоняття виборчої системи Виборча система - це сукупність норм, що закріплюють виборчі права громадян України, основні принципи виборчого права, порядок організації і проведення виборів до представницьких органів, взаємовідносини виборців з депутатами. Види виборчих систем: 1) мажоритарна; 2) пропорційна; 3) змішана. Мажоритарна виборча система (від франц.- більшість) передбачає, що перемагає той кандидат, котрий набрав встановлену законом кількість (більшість) голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Залежно від того, яким чином встановлюється ця більшість, розрізняють два види мажоритарної виборчої системи: 1) абсолютної більшості; 2) відносної більшості. При застосуванні мажоритарної виборчої системи абсолютної більшості обраним вважається той кандидат, який отримав щонайменше 50 % + 1 голос виборців, а при застосуванні мажоритарної виборчої системи відносної більшості перемагає кандидат, який набрав просту більшість голосів у порівнянні з іншими кандидатами. До 1998 року мажоритарна виборча система абсолютної більшості застосовувалася в Україні на виборах до Верховної Ради України. Пропорційна виборча система передбачає проведення виборів за партійними списками і розподіл депутатських мандатів між політичними партіями (виборчими блоками) пропорційно до кількості голосів, набраних кожною (-им) із них. На відміну від мажоритарної виборчої системи, при застосуванні пропорційної виборець голосує не за конкретну особу, а за певну партію чи блок партій, яка виставляє свій список кандидатів. У більшості країн запроваджений прохідний відсоток голосів, який має отримати партія, щоб кандидати від неї отримали депутатські мандати. Змішана виборча система є комбінацією мажоритарної та пропорційної систем: частина депутатів обирається за мажоритарною системою, а частина - за пропорційною. За цим принципом обиралася у 1998 року та 2002 року Верховна Рада України: 50 % (225 депутатів) обиралися за мажоритарною виборчою системою відносної більшості, а 50 % (225 депутатів) - за списками кандидатів у депутати від партій і виборчих блоків партій, для яких було встановлено 4-відсотковий прохідний бар'єр.
Виборчий процес - це діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування органів державної влади та місцевого самоврядування. Виборчий процес здійснюється на таких засадах: 1) законності й заборони втручання будь-кого у цей процес; 2) політичного плюралізму (багатопартійності); 3) гласності й відкритості виборчого процесу; 4) рівності прав партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу; 5) рівності усіх кандидатів на виборні посади; 6) свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації; 7) неупередженості до партій (блоків) кандидатів у депутати з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб і керівників підприємств, установ та організацій. Суб’єкти виборчого процесу в Україні: 1) громадяни України, які мають право голосу (виборці); 2) виборчі комісії; 3) кандидати на виборну посаду ; 4) партії (блоки), які висунули кандидатів; 5) органи державної влади та органи місцевого самоврядування; 6) офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів на виборні посади, від іноземних держав і міжнародних організацій. Види виборів народних депутатів України: 1) чергові; 2) позачергові; 3) повторні; 4) проміжні. У виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від партій (блоків), кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатному окрузі, від кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах. Офіційні спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій можуть вести спостереження за ходом виборчого процесу. До документів, що засвідчують особу, на підставі яких видають виборчі бюлетені, відносяться: 1) паспорт громадянина України; 2) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 3) тимчасове посвідчення громадянина України; 4) дипломатичний паспорт; 5) службовий паспорт; 6) посвідчення особи моряка; 7) посвідчення члена екіпажу; 8) військовий квиток для військовослужбовців строкової служби. Види виборів Президента України: 1) чергові; 2) позачергові; 3) повторні. Місцеві вибори – це вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, а також сільських, селищних, міських голів. Види місцевих виборів: 1) чергові; 2) позачергові; 3) повторні; 4) замість депутатів і голів, які вибули; 5) у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці. Референдум – це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення. За територіальною ознакою референдуми поділяються на: 1) всеукраїнський; 2) місцевий (референдум, що проводиться в межах Автономної Республіки Крим, референдум, що проводиться в інших адміністративно-територіальних одиницях). За предметом референдумів розрізняють: 1) обов’язкові; 2) факультативні.
Читайте також:
|
||||||||
|