Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Банківська система України. Правовий статус Національного Банку України

Правовідносини у сфері банківської діяльності та їх суб’єкти

Банківські правовідносини – це врегульовані нормами банківського права суспільні відносини, що складаються у процесі банківської діяльності, учасники яких мають суб’єктивні права і обов’язки, гарантовані державою.

Банківські правовідносини складаються з елементів, до яких належать:

1) суб’єкти правовідносин – державні органи (НБУ), банки, клієнти банків (фізичні і юридичні особи), особливий суб’єкт – держава;

2) об’єкти – те, відносно чого виникають правовідносини, тобто фінансові активи;

3) зміст – суб’єктивні права та обов’язки учасників банківських правовідносин. Наприклад, при укладенні кредитного договору банк зобов’язаний надати клієнту певну суму грошей і має право отримати їх через певний проміжок часу з нарахуванням процентів, а клієнт зобов’язаний через певний час повернути кредит з процентами і має право вимагати від банку своєчасного надання йому грошових коштів;

4) юридичні факти – дії або події, з якими закон пов’язує настання, зміну або припинення правовідносин.

Події – це юридичні факти, настання яких не залежить від волі суб’єктів.

Дії – юридичні факти, які залежать від волі і свідомості суб’єктів (укладення договорів, подання документів тощо).

Особливістю банківських правовідносин є пряма або опосередкована участь держави в цих правовідносинах, оскільки через ці правовідносини держава здійснює грошово-кредитну політику.

Банківська система України є дворівневою і складається з Національного Банку України (верхній рівень) і банків різних видів та форм власності (нижній рівень).

Кожен елемент банківської системи України має визначені чинним законодавством України функції та повноваження. У цілому банківська система покликана забезпечити грошовий обіг країни.

Національний Банк України (НБУ) є центральним банком України, особливим центральними органом держаного управління, юридичною особою, неприбутковою організацією. Відповідно до ст. 99 Конституції України забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні є основною функцією НБУ.

Окрім того, НБУ виконує такі функції:

1) визначає і проводить грошово-кредитну політику;

2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її облік;

3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

4) встановлює для банків та інших фінансово-кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів і майна;

5) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками і фінансово-кредитними установами;

6) координує і контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності й засобів захисту банківської інформації;

7) представляє інтереси України в центральних банках інших держав;

8) здійснює валютне регулювання, визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті;

9) організує і здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями;

10) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі НБУ;

11) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами;

12) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин;

13) організує інкасацію і перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

14) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України.

Національний Банк України має право:

1) здійснювати всі види перевірок на місцях банків, інших фінансово-кредитних установ в Україні;

2) вимагати від банків та інших фінансово-кредитних установ проведення загальних зборів акціонерів і визначати питання , за якими мають бути прийняті рішення;

3) брати участь у роботі зборів акціонерів, засідань спостережної ради, правління і ревізійної комісії банків та інших фінансово-кредитних установ з правом дорадчого голосу;

4) отримувати висновки незалежних аудиторів;

5) вживати заходи впливу.

Відповідно до ст. 71 Закону України „Про Національний Банк України” Національному Банку України забороняється:

1) бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ;

2) здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов’язані з забезпеченням діяльності НБУ та його установ ;

3) здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяльність, яка не відповідає функціям НБУ;

4) надавати прямі кредити як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування витрат держбюджету.

Керівними органами НБУ є Рада НБУ і Правління НБУ.

Рада НБУ складається з 14 осіб, 7 з яких призначає Президент України, 7- Верховна Рада України. До складу НБУ входить голова НБУ за посадою. Строк повноважень членів Ради НБУ становить 7 років, крім голови НБУ, який входить до Ради НБУ на строк здійснення ним повноважень за посадою. Члени Ради НБУ здійснюють свої функції на громадських засадах.

Голова Ради НБУ та його заступник обираються Радою НБУ строком на 3 роки. Повноваження призначеного складу Ради НБУ достроково припиняються у разі оголошення їй недовіри Президентом України або Верховною Радою України у зв’язку з тим, що виконання основних засад грошово-кредитної політики за підсумками року не забезпечило стабільність грошової одиниці України.

Керівним органом НБУ є також Правління. Очолює правління Голова НБУ . Його заступники входять до складу Правління за посадою. Голова НБУ призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України строком на 5 років. Він керує діяльністю НБУ, головує на засіданнях правління, одноосібно несе відповідальність за діяльність НБУ. Директори департаментів НБУ призначаються і звільняються з посади головою НБУ.

До системи НБУ входять:

1) центральний апарат;

2) філії (територіальні управління);

3) розрахункові палати;

4) банкнотно – монетний двір;

5) фабрика банкнотного паперу;

6) державна скарбниця України;

7) центральне сховище;

8) спеціалізовані підприємства;

9) банківські навчальні заклади.

Працівники НБУ є державними службовцями.

НБУ підзвітний Президенту України і Верховній Раді України.

Підзвітність означає:

1) призначення на посаду і звільнення з посади голови НБУ, членів Ради НБУ;

2) доповідь Голови НБУ Верховній Раді України про діяльність НБУ;

3) надання Президентові України і Верховній Раді України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

НБУ підтримує економічну політику Кабінету Міністрів країни. НБУ і Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного і соціального розвитку.

НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису.

НБУ має статутний капітал, який є державною власністю і становить 10 млн. гривень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система	\|	Правове регулювання грошового обігу і відносин з клієнтами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.