Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Лексика офіційно-ділового стилю.

Зміст текстів офіційно-ділового стилю реалізується у мові і через мову. Використання мовних одиниць у текстах документів різних видів регулюють стильові норми офіційно-ділового стилю — правила відбору й ор­ганізації мовних одиниць у текстах цього стилю. Найчіткі­ше особливості офіційно-ділового стилю виявляються у лексиці і синтаксисі.

При укладанні до­кументів необхідно пам'ятати, що мова офіційно-ділового стилю повинна насамперед відповідати нормам сучасної української літературної мови, бути загальнозрозумілою, однозначною. Згідно з ДСТУ 1.5:2003. «Національна стан­дартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів» (ISO/IEC Di­rectives, part 2, 2001, NEQ) в офіційно-діловому та науко­вому стилях усі мовні засоби потрібно вживати відповідно до їхнього прямого (головного) призначення, а за наявнос­ті двох рівнозначних слів — іншомовного походження й українського — слід надавати перевагу українському.У на­укових, технічних, ділових текстах не допустимі розмовно-просторічні слова, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми тощо. У мові документів, наприклад, не вживаються слова авто, фото, електричка, заліковка, аскорбінка, файно, бос, комп, бабки та ін. Вони замінюються стилістично ней­тральними автомобіль, фотографія, електропоїзд, заліко­ва книжка, аскорбінова кислота, гарно, начальник, персо­нальний комп'ютер, гроші. Не використовуються у діловій мові також засоби створення образності, зокрема тропи (ху­дожні метафори, метонімії, епітети, порівняння, гіпербо­ли, літоти тощо), емоційно забарвлена й оцінна лексика, експресивні і фігуральні висловлювання, питальні та ок­личні речення.

В основу текстів офіційно-ділового стилю покладеназагальновживана стилістично нейтральна лексика.До неї належать слова, що виступають назвами осіб за родинною спорідненістю (батько, мати, брат, сестра, син, дочка); осіб за професійною або службовою належністю (інженер, менеджер, лікар, секретар, директор, декан); різних предметів побуту (будинок, телефон, стіл, книга); ознак (малий, великий, широкий, вузький, круглий, далекий, твердий, жовтий, зелений); дій, процесів, станів (будува­ти, ремонтувати, вантажити, доправляти, надавати); просторових і часових понять (день, рік, місяць, тиждень, декада, південь, північ, захід, схід); одиниць виміру (грам, кілограм, кілометр); службово-граматичних елементів (і, а, але, щоб, за, через, перед) тощо. Ці слова зрозумілі й ши­роковживані, тому використовуються в усіх функціональ­них стилях сучасної української літературної мови.

Офіційно-діловий стиль має виразний книжний харак­тер, тому при укладанні ділових паперів слід віддавати перевагу книжним словам, які позбавлені експресивно-оцінного забарвлення. Наприклад, слова дбати, приїхати, які: активно вживаються в розмовному мовленні, в ділових па­перах слід замінити на виявляти (турботу), прибути. Про приїзд — від'їзд представника якоїсь держави кажуть «прибув, відбув», про документи, які при цьому переда­ються, — «вручив вірчу грамоту», а не «дав» чи «пере­дав». Приміщення, де зупиняється і «перебуває», (а не «живе») зарубіжна делегація називають резиденцією то­що. Значна частина книжної лексики не закріплена за од­нією сферою функціонування, а широко вживається, крім офіційно-ділового стилю, в наукових працях та публіцистичних статтях. Це, наприклад, слова розробляти, виконувати, сумісництво, перебувати, споруджувати, спричи­нятися тощо. Але серед книжних слів є й такі, що вико­ристовуються тільки в офіційно-діловому стилі. Цю лекси­ку називають діловою: наказ, протокол, акт, резолюція, інструкція, посвідчення, перепустка, заява, постанова, ухвала, угода, свідоцтво, відрядження, реєстрація, діль­ниця, свідок, підсудний, експерт, апеляція, вірча грамота, посол, консул, нота тощо.

Багатозначні слова.В офіційно-діловому стилі, як і в науковому, з метою уникнення різних тлумачень ці слова вживають лише в одному, як правило прямому, чітко визначеному контекстом значенні (безкоштовні хвилини тарифного плану «XXL»; контракт укладається на певний термін, що його визначають сторони). Функціонують у цьому стилі також загальномовні, стерті метафори і метонімії (брати до уваги, керівництво заводу, одержати асигнування, підпис під документом, гусениця трактора, стріла крана). Проте в окремих жанрах ділового стилю (дипломатичних документах, комюніке, святкових наказах) з метою створення урочистості, пафосності мовлення можуть використовуватися тропи (образні метафори, метонімії, епітети, порівняння, гіперболи).

Синоніми.Офіційно-діловий стиль використовує в чотири рази більше високочастотної лексики, ніж худож­ній. Причиною цього є потреба забезпечити адекватність і точність передавання інформації, швидке оброблення до­кументів, тому однотипні поняття позначаються однотипними лексемами, не замінюються синонімічними, щоб не «розмивати» зміст, не спричинити різночитання. Отже, обмежене використання синонімів в офіційно-діловому стилі зумовлене тим, що ці слова майже завжди вносять у мовлення нові відтінки значення. Лише в окремих жанрах синоніми можуть вживатися з метою уникнення повторів, урізноманітнення тексту та вираження позитивної чи нега­тивної оцінки. У деяких текстах дипломатичного підстилю за допомогою синонімів створюється урочистість мовлення, підкреслена значущість документа.


Читайте також:

  1. Активна і пасивна лексика
  2. Безеквівалентна лексика і реалія
  3. Безеквівалентная лексика і лакуни
  4. Власне українська лексика, її фонетичні та словотвірні ознаки
  5. Генеза розвитку офіційно-ділового стилю.
  6. Діалектна лексика. Види діалектів
  7. Ділова лексика, її ознаки і групи.
  8. Документ як основний вид ділового стилю.
  9. Документ — основний вид офіційно-ділового стилю
  10. Загальновживана лексика
  11. ЗАСТАРІЛА ЛЕКСИКА: архаїзми й історизми
  12. Іншомовна лексика у професійному мовленні




Переглядів: 9443

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.