Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Як семіотичних систем

Взаємодія мови логіки та мови права

Основну увагу майбутнім правознавцям слід зосередити на третьому рівні семіотики – прагматиці, бо саме у прагматиці вивчається застосування знаків у правовій системі.

Для однозначності понять, які використовуються у правознавстві, слід дотримуватися дефінітивних норм. Приклад останніх можна навести у таких формах: «правочин» - у цивільному праві; «злочин» - у кримінальному праві; «конвенція» - у міжнародному праві.

Таким чином, як зазначає В.Д. Титов, «мова права спирається здебільшого на еталонні, скеровані законодавцем правила застосування окремих термінів» [2, с. 36].

Слідом за авторами [2, с. 37-40], ми пропонуємо виокремити два типи термінологічних систем у рамках відношень між правом і логікою:

1) елементи теорії іменування;

2) семантичні категорії.

Далі ми подаємо стислий перелік основних понять та їх смислів, що використовуються у діаді «право - логіка».

До першої термінологічної системи «елементи теорії іменування» слід віднести такі:

v іменування – надання імені предмету міркування;

v ім’я – слово, словосполучення, речення, що означає предмет реальної дійсності;

v знаки-вказівки – знак (наприклад, жест), який вказує на певний предмет, явище, процес;

v індексні слова – слова, які замінюють вказівні жести (наприклад: ось, там, тут, він, цей, зараз, тоді та ін.);

v агент іменування – людина, яка надає імена речам;

v індивідуальні (власні імена) – імена, що означають одиничні предмети (наприклад: Кривий Ріг, Одеса; Верховна Рада України; Україна; Олександр, Наталка та ін.);

v загальні імена – імена, що означають розповсюджені навколо нас предмети, число яких може бути необмеженим (наприклад: небо, парта, окуляри, портфель, книга, ручка, магазин, справа, кохання, щастя);

v сигніфікація – процес іменування будь-якого предмету реальності;

v інтенсіонал – смисл предмету;

v екстенсіонал – предмет іменування; денотат;

v денотат – предмет іменування.

«Семантичні категорії» утворюють другу систему відношень між правом та логікою. У згаданій системі функціонують такі поняття:

Ø семантика – це розділ логіки, який досліджує «відношення логічних знаків до концептів (понять) і денотатів (референтів)» [7, с. 458];

Ø категорії – «найбільш широкі за обсягом і абстрактні за смислом поняття» [2, с. 38] (універсалії);

Ø семантичні інтерпретації – «посилання на відповідний даному слову денотат (екстенсіонал) або на його смисл (поняття, концепт, інтенсіонал)» [2, с. 39];

Ø семантичні компоненти знакової системи – це знакові складові семантики (S, U, K, I);

Ø S – множина знаків (sign);

Ø U – універсам (Universum), або множина денотатів;

Ø K – система знань (Knowledge), або множина понять;

Ø I – інтерпретація (interpretation), завдяки якій знаки пояснюються через екстенсіонал чи інтенсіонал.

Спробуємо пояснити детально випадки вживання семантичних компонентів знакової системи. Наприклад, ми говоримо, щ у мові є певний набір слів, які і складають її, тобто – лексикон. У логіці ми скажімо: «будь-яка природна мова – це множина слів, або S».

Якщо говорити про певну галузь дослідження або праці людини, ми знаємо, що фахівці використовують у певних професійних галузях специфічні предмети, які означені певними специфічними словами, висловами – термінами. У такому разі ми говоримо, що, наприклад, праву притаманні певні денотати (наприклад: фізичні, юридичні особи; юридично значущі відносини між ними; юридичні акти та т.ін.). Множина таких денотатів складає у сукупності смисл символу «U».

Ті знання, які складають систему професійно значущої інформації у певній галузі у логіці означають символом K. Наприклад, у правознавстві до «К» буде віднесено «суб’єкт права», «об’єкт права», «правові відносини», «правоздатність», «правопричина», «вина».

Оскільки думка людини постійно скерована на певний предмет чи на певні властивості, остільки у логіці говорять про інтерпретацію (означається символом «I»). Якщо інтерпретація скерована на сам предмет, а не на його властивості, говорять про екстенсіонал. Навпаки, якщо інтерпретація скерована на властивості предмета, то говорять про інтенсіонал.

Окрім названих та розтлумачених раніше функціонують також і інші поняття системи семантичних категорій в логіці:

Ø екстенсіонал знаку – це «клас усіх його припустимих денотатів» [2, с. 39];

Ø інтенсіонал – це «характеристики загальних властивостей денотату в його відношенні до інших денотатів» [2, с. 39];

Ø контекст інтерпретації – той фрагмент реальних умов, при якому стає зрозумілим смисл інтерпретації;

Ø інтенсіональний контекст інтерпретації – той контекст, що дозволяє описати властивості денотату;

Ø екстенсіональний контекст інтерпретації – той, контекст, що дозволяє виокремити клас денотатів, який піддається опису у даному випадку;

Ø індивідні імена – «імена таких суб’єктів права, як фізичні особи або правничі інстанції» [2, с. 40];

Ø предикати – «позначення властивостей, відносин, функцій, дій, насичених правовим змістом» [2, с. 40];

Ø висловлювання – «сполучення імен з предикатами, які виражають об’єктивний зв'язок денотата і його властивостей» [2, с. 40]; приклад: «Усі дієздатні особи є правоздатними», «Деякі правоздатні особи не є дієздатними»;

Ø вказівка на агентів дій – «фізичних або юридичних чи посадових осіб» [2, с. 40]; приклади: «Фірма С уклала угоду з державним підприємством Д», «Громадянин А купив будинок у громадянина В»;

Ø пропозиційні установки – перетворюють висловлення на модальне; наприклад: «Закон вимагає, щоб обвинувачений у злочині мав захисника», «Суд вважає, що аргументи захисту не стосуються справи, яка зараз розглядається»;

Ø семантичні координати висловлень – вказування на дати, межі, розміри денотатів; наприклад: «Вступає в дію з 01.01.2007», «Поширюється на освітню та військову сфери правових відносин».

Навряд чи можна переліченими категоріями обмежити список, але діапазон усіх понять, з нашого погляду, й неможливо вказати у лекції, тому що кожний окремий історичний період буде вимагати змінення чи поширення категоріального набору семіотики у рамках логіки.

 


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  5. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  6. III етап. Системний підхід
  7. IV. Розподіл нервової системи
  8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  9. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  10. IV. Філогенез кровоносної системи
  11. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем
  12. POS-системи




Переглядів: 495

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальні поняття семіотики. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.