МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Як семіотичних системВзаємодія мови логіки та мови права Основну увагу майбутнім правознавцям слід зосередити на третьому рівні семіотики – прагматиці, бо саме у прагматиці вивчається застосування знаків у правовій системі. Для однозначності понять, які використовуються у правознавстві, слід дотримуватися дефінітивних норм. Приклад останніх можна навести у таких формах: «правочин» - у цивільному праві; «злочин» - у кримінальному праві; «конвенція» - у міжнародному праві. Таким чином, як зазначає В.Д. Титов, «мова права спирається здебільшого на еталонні, скеровані законодавцем правила застосування окремих термінів» [2, с. 36]. Слідом за авторами [2, с. 37-40], ми пропонуємо виокремити два типи термінологічних систем у рамках відношень між правом і логікою: 1) елементи теорії іменування; 2) семантичні категорії. Далі ми подаємо стислий перелік основних понять та їх смислів, що використовуються у діаді «право - логіка». До першої термінологічної системи «елементи теорії іменування» слід віднести такі: v іменування – надання імені предмету міркування; v ім’я – слово, словосполучення, речення, що означає предмет реальної дійсності; v знаки-вказівки – знак (наприклад, жест), який вказує на певний предмет, явище, процес; v індексні слова – слова, які замінюють вказівні жести (наприклад: ось, там, тут, він, цей, зараз, тоді та ін.); v агент іменування – людина, яка надає імена речам; v індивідуальні (власні імена) – імена, що означають одиничні предмети (наприклад: Кривий Ріг, Одеса; Верховна Рада України; Україна; Олександр, Наталка та ін.); v загальні імена – імена, що означають розповсюджені навколо нас предмети, число яких може бути необмеженим (наприклад: небо, парта, окуляри, портфель, книга, ручка, магазин, справа, кохання, щастя); v сигніфікація – процес іменування будь-якого предмету реальності; v інтенсіонал – смисл предмету; v екстенсіонал – предмет іменування; денотат; v денотат – предмет іменування. «Семантичні категорії» утворюють другу систему відношень між правом та логікою. У згаданій системі функціонують такі поняття: Ø семантика – це розділ логіки, який досліджує «відношення логічних знаків до концептів (понять) і денотатів (референтів)» [7, с. 458]; Ø категорії – «найбільш широкі за обсягом і абстрактні за смислом поняття» [2, с. 38] (універсалії); Ø семантичні інтерпретації – «посилання на відповідний даному слову денотат (екстенсіонал) або на його смисл (поняття, концепт, інтенсіонал)» [2, с. 39]; Ø семантичні компоненти знакової системи – це знакові складові семантики (S, U, K, I); Ø S – множина знаків (sign); Ø U – універсам (Universum), або множина денотатів; Ø K – система знань (Knowledge), або множина понять; Ø I – інтерпретація (interpretation), завдяки якій знаки пояснюються через екстенсіонал чи інтенсіонал. Спробуємо пояснити детально випадки вживання семантичних компонентів знакової системи. Наприклад, ми говоримо, щ у мові є певний набір слів, які і складають її, тобто – лексикон. У логіці ми скажімо: «будь-яка природна мова – це множина слів, або S». Якщо говорити про певну галузь дослідження або праці людини, ми знаємо, що фахівці використовують у певних професійних галузях специфічні предмети, які означені певними специфічними словами, висловами – термінами. У такому разі ми говоримо, що, наприклад, праву притаманні певні денотати (наприклад: фізичні, юридичні особи; юридично значущі відносини між ними; юридичні акти та т.ін.). Множина таких денотатів складає у сукупності смисл символу «U». Ті знання, які складають систему професійно значущої інформації у певній галузі у логіці означають символом K. Наприклад, у правознавстві до «К» буде віднесено «суб’єкт права», «об’єкт права», «правові відносини», «правоздатність», «правопричина», «вина». Оскільки думка людини постійно скерована на певний предмет чи на певні властивості, остільки у логіці говорять про інтерпретацію (означається символом «I»). Якщо інтерпретація скерована на сам предмет, а не на його властивості, говорять про екстенсіонал. Навпаки, якщо інтерпретація скерована на властивості предмета, то говорять про інтенсіонал. Окрім названих та розтлумачених раніше функціонують також і інші поняття системи семантичних категорій в логіці: Ø екстенсіонал знаку – це «клас усіх його припустимих денотатів» [2, с. 39]; Ø інтенсіонал – це «характеристики загальних властивостей денотату в його відношенні до інших денотатів» [2, с. 39]; Ø контекст інтерпретації – той фрагмент реальних умов, при якому стає зрозумілим смисл інтерпретації; Ø інтенсіональний контекст інтерпретації – той контекст, що дозволяє описати властивості денотату; Ø екстенсіональний контекст інтерпретації – той, контекст, що дозволяє виокремити клас денотатів, який піддається опису у даному випадку; Ø індивідні імена – «імена таких суб’єктів права, як фізичні особи або правничі інстанції» [2, с. 40]; Ø предикати – «позначення властивостей, відносин, функцій, дій, насичених правовим змістом» [2, с. 40]; Ø висловлювання – «сполучення імен з предикатами, які виражають об’єктивний зв'язок денотата і його властивостей» [2, с. 40]; приклад: «Усі дієздатні особи є правоздатними», «Деякі правоздатні особи не є дієздатними»; Ø вказівка на агентів дій – «фізичних або юридичних чи посадових осіб» [2, с. 40]; приклади: «Фірма С уклала угоду з державним підприємством Д», «Громадянин А купив будинок у громадянина В»; Ø пропозиційні установки – перетворюють висловлення на модальне; наприклад: «Закон вимагає, щоб обвинувачений у злочині мав захисника», «Суд вважає, що аргументи захисту не стосуються справи, яка зараз розглядається»; Ø семантичні координати висловлень – вказування на дати, межі, розміри денотатів; наприклад: «Вступає в дію з 01.01.2007», «Поширюється на освітню та військову сфери правових відносин». Навряд чи можна переліченими категоріями обмежити список, але діапазон усіх понять, з нашого погляду, й неможливо вказати у лекції, тому що кожний окремий історичний період буде вимагати змінення чи поширення категоріального набору семіотики у рамках логіки.
Читайте також:
|
||||||||
|