Співвідношення між геотектонічними структурами й великими формами рельєфу

До плити Східноєвропейської давньої платформи належать Воронезький і Ковельський масиви; Львівський прогин (5...7 км), Волино-Подільська плита (її фундамент — західний схил УкЩ), Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ), північний борт Причорноморської западини (його фундамент — це південний схил УкЩ, а осадовий чохол — Південноукраїнська монокліналь).

Центральна частина і західний борт Львівського прогину належать до Західноєвропейської молодої платформи. Фундамент центральної частини утворюють байкаліди (т.з. Розтоцька зона), а короткого західного борту каледоніди (т.з. Рава-Руська зона).

Дніпровське-Донецька западина (ДДЗ) складається із центрального грабену (3...22 км) південно-західного борту (він же є північно-східним схилом УкЩ) і північно-східного борту (він же — південно-західний схил Воронезького масиву).

Особливе місце серед тектонічних структур займає Донецька складчаста область. Вона має з ДДЗ спільні риси історії геологічного розвитку (Донецький прогин колись був східним продовженням ДДЗ). Але в межах цього прогину осадові породи біля 300 млн. років тому були зім’яті у складки (внаслідок стиснення і підняття ділянки літосфери), місцями прорвані магмою. Ця складчаста область поділяється на Донецьку складчасту споруду, (їй у рельєфі відповідає Донецька височина), і ряд прогинів перед нею (Бахмутська і Кальміус-Торецька западини).

На карті Донецьку складчасту область позначено коричневим кольором (що означає належність до герцинської складчастості).

Західноєвропейська молода платформаніби “припаяна” до Євразійської літосферної плити. Фундамент Західноєвропейської платформи у межах України включає дві частини, складені різними за часом утворення комплексами гірських порід (байкалідами й каледонідами). Він ніде не виходить на поверхню, оскільки неодноразово опускався і перекритий чохлом осадових гірських порід (Львівського палеозойського прогину).

Середземноморський рухливий поясзаймає 1/5 площі України.

До його складу включають:

1. Молоду Скіфську платформу з фундаментом різного віку (байкальського, герцинського, кіммерійського), який ніде не виходить на поверхню і перекритий потужним осадовим чохлом (тому її інакше ще називають Скіфською плитою).

Центральну і південну частину фундаменту Причорноморської западини утворюють структури Скіфської плити. У межах України Скіфська плита включає два сектори: Західний (Придобруджський прогин і складчаста область Добруджі) та центральний (Кримсько-Азовський). Фундамент області Добруджі, яка відносно неглибоко залягає від поверхні, складений герцинідами, а Придобруджського прогину — переважно байкалідами. У Центральному секторі фундамент складений трьома смугами герцинід з фрагментами байкалід і трьома смугами кіммерід. Це свідчить про неодноразове (мінімум 3 рази) формування на цьому місці западин-рифтів, накопичення осадових порід і їх наступна дислокація при стисненні Землі. В межах Центрального сектору Скіфської плити виділяють такі геоструктури: Каркінітсько-Північно-Кримський прогин (або центральна частина з глибиною залягання фундаменту 10...11 км); Північно-Азовський прогин; структури Південного борту Причорноморської западини — Центрально-Кримське (Євпаторійсько-Сімферопольське) підняття, Азовський вал, а також Альминська западина).

2. Складчасту систему Гірського Криму(утворену в мезозойську еру в кіммерійську складчастість й оновлену в кайнозойську), її східне продовження та Індоло-Кубанський прогин (молоді тектонічні структури, утворені протягом кайнозою, в альпійську складчастість)

3. Карпатську складчасту систему(молоду, утворену в кайнозої, в альпійську складчастість. Вона складається з Карпатської гірської складчасто-покривної споруди (у її межах осадові гірські породи не тільки зім’яті у складки, але й роздроблені розломами на пластини-покриви і насунуті одна на іншу); Передкарпатського крайового і Закарпатського внутрішнього прогинів.