Форми вартості товарів

1. Проста форма вартості

Ця форма вартості демонструє обмін двох товарів : товар А обмінюється на товар Б.  Умовою товарообміну є його еквівалентний характер: товари А і Б мають однакову вартість і різну споживну вартість, тобто товари містять однакову кількість праці, але мають різну корисність.
товар А ----> товар Б

Проста форма вартості  існувалав ті часи, коли випадки товарообміну були поодинокими, кількість товарів була обмежена, тобто, в умовах низького рівня розвитку продуктивних сил.

2. розгорнута форма вартості

Із збільшенням кількості товарів зростає кількість варіантів товарообміну, тобто, вартість одного товару можна виразити  через вартість певної кількості інших товарів. Таким чином, форма вартості ускладнюється.

Розгорнута форма вартості демонструє зростання кількості товарів, які пропонують для обміну і зростання можливих варіантів товарообміну.
Але бажання одного з власників товару обмінятися на інший конкретний товар не означає згоди його власника на такий варіант обміну. Така форма вартості пов’язана з трансакційними витратами  обміну.

Трансакційні витрати обміну – це витрати часу і частини вартості , пов’язані з товарообміном.

3. еквівалентна форма вартості

Розвиток торгівлі, зростання потреб обміну викликають появу більш зручного способу обміну товарами, який не був би пов'язаний з витратами часу і вартості. Так, в результаті розвитку форм вартості на товарних ринках серед усіх товарів стихійно виділяються певні конкретні товари, які цінують всі учасники товарообміну. Це товари – еквіваленти (або товарні гроші), через які вимірюють вартість всі інші товари.

Поява  товарів-еквівалентів значно спрощувала товарообмін. Роль товарів-еквівалентів  виконували товари, які цінувалися всіма учасниками обміну, часто вони втілювали зразок цінності і високої корисності (зерно, худоба, прикраси, сіль кухонна тощо). Такі товари погоджувалися взяти в обмін на інші товари всі учасники обміну. Але в той же час товари – еквіваленти мали певні недоліки.

Недоліки товарів – еквівалентів:

1. товари – еквіваленти мали подвійну цінність, вони одночасно виконували функції і товарів і грошей;
2. кількість товарів – еквівалентів могла різко змінюватися, отже, вартість грошей могла змінюватися, при цьому змінювалися значення вартості всіх товарів;
3. товари – еквіваленти  могли часто змінюватися;
4. роль товарів – еквівалентів обмежувалася певною  територією.

4.грошова форма вартості

Грошова форма вартості виникла, коли роль товарів – еквівалентів перейшла до металів. В мідному, бронзовому, ранньому залізному віці метали втілювали великі затрати праці, а отже, вони мали велику вартість. Вони високо цінувалися в суспільстві, тому що мали все більший спектр застосування.  В той же час метали легко діляться на частини, тобто вони могли вимірювати вартість різноманітних за затратами праці товарів.

Спочатку метали виконують функції грошей в ваговому еквіваленті, пізніше з'являються  монети як стандартизовані еталони вартості. Перші металеві монети були  повновісними, тобто такими, що їх номінальна вартість (назва, надпис на монеті) співпадала з реальною вартістю (вартістю металу). Потім реальна вартість грошей почала зменшуватися в порівнянні з їх номіналом, таке явище називається девальвацією. При цьому номінальна вартість грошей зберігалася, а вага металу в них зменшувалася. Так, гроші почали набувати символічного значення. В кінці ХVIII сторіччя в країнах Західної Європи з'являються паперові гроші (Франція, французькі колонії, Англія і т.д.).  Відомо, що перші гроші, як паперові так і металеві з'явилися в Китаї (металеві – в 5 стор. до н.е., паперові – в 7 – 8 стор. н.е.).

Сучасні паперові гроші є символами вартості, їх реальна вартість не співпадає з номінальною вартістю. Вони засновані на довірі, наділені примусовим курсом. Купівельну спроможність сучасних грошей гарантує держава ( уряд).

Реальна вартість сучасних грошей визначається їх купівельною спроможністю.

Купівельна спроможність грошей – це кількість товарів, яку можна купити на одну грошову одиницю за існуючим масштабом цін.