Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Загальні і специфічні фактори ціноутворення

Вся сукупність факторів, які так чи інакше впливають на процес ціноутворення  на  продукцію (послуги),  яка виробляється в різних галузях економіки, діляться на дві групи: загальні і специфічні (см. рис. 5.4)

Загальними факторами, які визначають ціни на товари, є наступні:

  • еластичність попиту, яка впливає на рівень ціни безпосередньо ? при зрості цін зменшується  попит на визначений товар  і навпаки;
  • високі технічні параметри і низка вартість експлуатації;
  • рівень після продажного технічного обслуговування.

Доступні ціни, які злагоджені з показниками якості товару  (послуг) завжди будуть привабленими для потенційних покупців.

Об'єктивно діють і специфічні чинники ціноутворення на основні види продукції виробничо-технічного призначення.

Сировина, як відомо, піддають лише такій обробці, яка полегшує його використовування або транспортування. Ціни на нього встановлюються з урахуванням вимог стандартів і об'єму, попиту і пропозиції. Саме наявність затверджених стандартів є головним чинником ціноутворення на основні матеріали. Встановлення цін на допоміжні матеріали, що виконують майже однакові функції і у зв'язку з цим має стійкий попит, базується на рівні попиту, якісних показниках і об'ємах виробництва.

У зв'язку з прагненням покупців максимально обмежити кількість постачальників ціни на вузли і агрегати встановлюються (за інших рівних умов) з урахуванням іміджу продукції цієї фірми на ринку і з метою стимулювання збуту власного товару за вигідною ціною.

Рис. 5.3. Основні види ринкових цін

В цінах на основне устаткування ураховується його універсальність або навпаки — спеціалізація. Чим вище спеціалізація устаткування, тим строго вимоги як до експлуатаційних параметрів, так і до ціни. Ціна одиниці допоміжного устаткування звичайно є більш низькою, ніж основного. Причому за умови збільшення об'єму виробництва і збуту такого устаткування з'являється можливість подальшого зниження ціни.

Рис. 5.4. Загальні і специфічні фактори ціноутворення на рівні підприємства

Методи ціноутворення на продукцію (послуги). В ринкових умовах господарювання можуть застосовуватися різноманітні методи ціноутворення. Основні з них є приведений на рис. 5.5.

1. Розрахунок ціни по методу «середні витрати плюс прибуток» є найпростішим і широко вживаним. В відповідності з ним ціна (Ц) визначається по формулі

                                Ц і = Сі + Пі                                                  (5.1)

де Сі -  середні витрати (собівартість);
Пі - величина прибутку в ціні, яку встановлює саме підприємство (організація) або обмежує державу як граничний рівень рентабельності продукції (послуг).

Рис. 5.5. Основні методи ціноутворення на продукцію в ринкових умовах господарювання

2. Розрахунок ціни на основі цільового (фіксованій) прибутку вважається різновидом методики числення ціни на основі середніх витрат (собівартості). Особливість його полягає в тому, що ціна ставиться в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підприємство передбачає отримати від продажі певної кількості продукції. За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна встановлюється з використанням формули

                       Ц і = Спер + (Спост  + Пз) / Nі                           (4.2)

де Спер – змінні витрати на одиницю продукції (послуги);
Спост – постійні витрати на дану продукцію (послуги) за певний період (квартал, рік);
Пз – загальна сума прибутку, який можна отримати від продажу продукції (надання послуг) за той же період;
Nі– об'єм продажу продукції (реалізації послуг) в натуральному вимірюванні.

  • Встановлення ціни на основі суб'єктивної цінності товару здійснюється з урахуванням потенційного (реально виявленого) попиту на цей товар на ринку.
  • Метод ціноутворення «по рівню поточних цін» («по рівню конкуренції») полягає в тому, що ціна розглядається як функція цін на аналогічну продукцію конкурентів. Залежно від особливостей продукції і типу ринку (монополія, олігополія) цей метод ціноутворення має різні модифікації (встановлення ціни переважне на рівні поточної ринкової ціни або дещо нижче її, встановлення ціни на конкретний виріб з урахуванням цін на аналогічну продукцію конкурентів і співвідношення параметрів цих виробів).
  • Встановлення ціни на основі закритих торгів є різновидом методу «по рівню поточних цін» і застосовується з метою отримання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт).
  • Метод ціноутворення «по рівню попиту» передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. При цьому ураховуються умови продажу, кон'юнктура ринку, супутні послуги; внаслідок цього в різних сегментах ринку на одні і ті ж товари ціни можуть бути різними.
  • Метод встановлення ціни в місці походження зводиться до того, що товар передається транспортною організацією на умовах «франко-вагон». Після цього всі права на товар і відповідальність за нього переходять одержувачу (замовнику).
  • Метод встановлення єдиної ціни з включенням витрат по доставці означає відповідну дію підприємства (організації) по включенню в ціну однієї і тієї ж суми транспортних витрат незалежно від віддаленості покупця (клієнта).

9. Застосування методу встановлення зональних цін полягає в тому, що підприємство (фірма) виділяє декілька зон, в межах яких встановлюються єдині ціни в залежності від рівня транспортних витрат.

  • Метод встановлення ціни стосовно базисного пункту характеризується тим, що продавець (фірма) вибирає конкретний район (місто, область) як базисного і стягує зі всіх замовників (клієнтів) транспортні витрати в сумі, рівної вартості поставки в цей район (місто, область) незалежно від того, звідки насправді здійснюється відвантаження товару.
  • Метод встановлення цін з узяттям на себе витрат по доставці означає, що підприємство (організація) часткове або повністю бере на себе фактичні витрати по доставці з метою стимулювання  надходження замовлень від покупців (клієнтів).
  • При встановленні ціни із знижками підприємство-продавець встановлює певну знижку з початкової ціни, ураховуючи авансову оплату рахунків, замовлення великої партії продукції або позасезонні її закупівлі і т.д. Це дозволяє підприємству-продавцю підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом року.

Вибір методу ціноутворення і встановлення відповідно до нього певного рівня ціни є початковим етапом розробки цінової стратегії і тактики підприємства (організації). Надалі ціна постійно коректується, будучи механізмом гнучкого реагування на мінливу кон'юнктуру ринку і вдосконалення стратегії підприємства (організації).

Переглядів: 3671

Повернутися до змісту: Економіка будівництва

Загрузка...


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.