Водосховищем називається штучна водойма об'ємом більше 1 млн. м3, створювана з метою накопичення й наступного використання води, як правило, шляхом будівництва на ріках гребель. Штучні водойми з меншими об'ємами накопичення води називають ставками. Ставок, утворений за рахунок екскавації ґрунту, зветься копань. У Харківській області побудовано близько 1300 ставків. Водосховища можуть містити в собі озера, режим рівнів яких штучно змінюється й регулюється гідротехнічними спорудами. Для всіх водосховищ характерне: зростання глибин у напрямку до греблі (крім тих з них, до складу яких увійшли озера); досить уповільнені в порівнянні з рікою водообмін і швидкості плину; нестійкість літньої термічної й газової стратифікації й деякі інші особливості гідрологічного режиму. Водосховища дозволяють розподілити стік у часі, а разом з каналами, тунелями й водопроводами – і по території. Розрізняють водосховища добового, тижневого, сезонного (або річного) і багаторічного регулювання. Водосховища створюються, як правило, для рішення комплексних завдань: розвитку гідро- і теплоенергетики, водного транспорту, водопостачання, зрошення, для боротьби з повенями, а також з метою водного благоустрою території й створення умов для відпочинку населення. До особливого типу ставляться наливні водосховища, створювані найчастіше в природних депресіях, у яких акумулюються паводкові води, і водосховища в прибережних частинах морів і естуаріях, віддалених від них дамбами. Водосховища вносять ряд змін у природу й господарство території. Параметри водосховища (об'єм, площа, довжина, коливання рівня й ін.) і режим їхньої експлуатації змінюються під впливом, природних (замулення, переформування берегів і т.д.) і господарських факторів (зменшення стоку, гідротехнічне будівництво в басейні й ін.). Великі водосховища роблять деякий вплив на клімат у порівняно вузькій (шириною 3-10 км) прибережній смузі (відзначаються менш різкі добові й річні коливання температури, підвищена вологість повітря). Найбільш негативні наслідки створення водосховищ: затоплення, заболочування й підтоплення земель, переробка берегів, цвітіння води й ін.
На земній кулі (за даними на 1985 р.) більше 30 тис. водосховищ, загальний об'єм понад 6 тис. км3, площа водного дзеркала близько 400 тис. км2, з урахуванням площі озер, що перебувають у підпорі, – близько 600 тис. км2.
Найбільший об'єм водосховища – 169,3 млрд м3 (Братське), найбільша площа водосховища – 8480 км2 (Вольта), глибина водосховищ змінюється від декількох метрів до 300 м і більше.
Дані про найбільші водосховища України і їх основні морфометричні характеристики наведені в табл. 3.10.
Таблиця 3.10.
Водосховище |
На якій річці утворене |
Площа водного дзеркала, га |
Об'єм, км3 |
корисний |
повний |
Київське |
Дніпро |
922 |
1,17 |
3,73 |
Канівське |
—"— |
582 |
0,28 |
2,48 |
Кременчуцьке |
—"— |
2252 |
9,1 |
13,5 |
Дніпродзержинське |
—"— |
567 |
0,27 |
2,45 |
Дніпровське |
—"— |
410 |
0,84 |
3,3 |
Каховське |
—"— |
2155 |
6,8 |
18,2 |
Дністровське |
Дністер |
142 |
2,0 |
3,0 |
Печеніжське |
Сіверський Донець |
86,2 |
0,34 |
0,38 |
Червонооскільске |
Оскіл |
122,6 |
0,44 |
0,48 |
Ладижинське |
Південний Буг |
20,8 |
0,13 |
0,15 |
Старобешівське |
Кальміус |
9 |
0,03 |
0,04 |
Карачунівське |
Інгулець |
44,8 |
0,29 |
0,31 |
Сімферопольське |
Салгир |
3,23 |
0,03 |
0,04 |
Партизанське |
Альма |
2,25 |
0,03 |
0,03 |
Краснопавлівске |
Канал Дніпро-Донбас |
35,00 |
0,40 |
0,41 |
У Харківській області близько 1300 ставків. Найчастіше вони розташовані в балках і долинах рік, зазвичай підпружені греблями, рідше – вириті невеликі копані. Ставки використовуються для: штучного зрошення городів, водопою тварин, розведення риб, спортивних цілей.
Характеристика великих водосховищ Харківської області і їх основні морфометричні дані наведені в табл.3.11. Найбільш великими з них є Червонооскільске, Печеніжське й Краснопавлівське.
Таблиця 3.11.
Номер по карті |
Найменування водосховища |
Район сіло |
Площа при НПР, га |
Об'єм при НПР, тис.м3 |
1 |
Червонооскільське |
Ізюмський Боровський Куп'янський |
12300,0 |
477600,0 |
2 |
Печеніжське |
Вовчанський Чугуївський |
8620,0 |
383000,0 |
3 |
Орільське |
Лозівський с. Орелька |
700,0 |
13800,0 |
4 |
Краснопавлівське |
Лозівський |
3500,0 |
410000,0, |
5 |
Трав'янське |
Харківський с. Липці |
585,0 |
22200,0 |
6 |
Берекське |
Первомайський |
320,0 |
9250,0 |
7 |
Олександрівське |
Богодухівський с.Олександрівка |
251,0 |
6400,0 |
8 |
Бритайське |
Лозівський с.Братолюбівка |
217,0 |
3025,0 |
9 |
с. Воскресенівка |
Богодухівський |
184,0 |
4700,0 |
10 |
В'ялівське |
Харківський с. В'яле |
170,0 |
9700,0 |
11 |
Муромське |
Харківський |
410,0 |
16000,0 |
12 |
с. Богодарово |
Барвенківський |
145,0 |
3100,0 |
13 |
с. Кахенка |
Ізюмський |
142,0 |
5800,0 |
14 |
с. Іванівка |
Шевченківський |
135,8 |
2602,0 |
15 |
с. Заброди |
Богодухівський |
135,0 |
2080,0 |
16 |
Лозовеньківське |
Дергачівський, с.Черкаська Лозова |
130,0 |
5000,0 |
17 |
с. Матвеївка |
Богодухівський |
118,0 |
2185,0 |
18 |
с. Шейхівка |
Боровський |
117,5 |
4095,0 |
19 |
с. Гнилиця |
Чугуївський |
112,0 |
2600,0 |
20 |
с. Жовтневе |
Ізюмський |
104,3 |
3805,0 |
21 |
Трудолюбівське |
Краснокутський с.Михайлівка |
104,0 |
3170,0 |
22 |
с. Морозовка |
Балаклейський с.Морозовка |
103,8 |
2998,0 |
23 |
с. Вільхівка |
Харківський |
100,0 |
2875,0 |
24 |
Великобурлукське |
Вел. Бурлук |
410,0 |
14200,0 |
25 |
Рогозянське |
Золочевський |
1260,0 |
48200 |
Краснопавлівське водосховище побудоване у долині ріки Оскіл. Воно простягнулося від с. Червоний Оскіл до м. Куп’янська. Довжина водосховища близько 100 км, ширина – до 5 км, площа дзеркала – більше 12300 га, глибина – до 13-15 м, ємність – близько 478 млн. м3. Правий берег водосховища більше високий, місцями крутий, сильно руйнується прибоєм. Місцями утворилися зсуви. Лівий берег низький, терасований, місцями порізаний невеличкими затоками. Водосховище зарегулювало стік р. Оскіл. У період весняного сніготанення воно наповнюється, а до кінця літа рівень води знижується. Вода використовується для живлення каналу Донець-Донбас. Крім водопостачання багатьох міст Донбасу водосховище використовується для риборозведення, зрошення й різних побутових потреб населення.
Печеніжське водосховище (Харківське "море") створено в долині Сіверського Дінця. Воно починається від греблі в с. Печеніги й закінчується північніше устя ріки Стариця. Довжина водосховища більше 50 км, ширина його досягає 3-4 км, глибина – до 21 м. Площа дзеркала більше 8620 га, ємність – 380 млн м3. Західний берег високий, місцями крутий, поростив листяним лісом, східний – низький, терасований, часто покритий сосновими борами. На західному березі в сел. Печеніги розвинені зсувні процеси. Північніше починається листяний ліс. У лісі від сел. Печеніги до сел. Старий Салтів збереглися сліди давніх зсувів. Майже на всьому протязі спостерігається розмив берега й акумуляція продуктів розмиву, тобто йде переробка берега. Особливо інтенсивна вона була в перші три роки після наповнення водосховища, коли штормові хвилі швидко розмивали пухкі породи. Висота хвиль перевищує 1 м. Амплітуда коливань рівня води за рік досягає 3-5 м, а площа дзеркала зменшується в 1,5-2 рази. Узимку водосховище замерзає. Товщина льоду близько 40 см.
Значення водосховища величезне: воно дає воду харківському водопроводу, а також сприяє обводнюванню рік м. Харкова. На його берегах створені оздоровчі бази, будинки відпочинку, табори. Водосховище багато рибою.
Краснопавлівське водосховище розташоване в Лозівському районі на річці Попельній – лівобережному притоці р. Бритай, у півтора кілометрах вище села Камишеваха. Водосховище утворене греблею висотою 37 м і довжиною по гребені 2300 м. Об'єм водосховища на рівні НПР дорівнює 410 млн. м3, площа водного дзеркала на рівні НПР дорівнює 12300 га. Краснопавлівське водосховище є наливним регулюючим водосховищем у системі каналу Дніпро-Донбас, для водопостачання міст Харкова, Первомайська, Лозової й інших населених пунктів цього регіону. З водосховища щодоби для водопостачання м. Харкова й області відбирається 750 тис. м3 води. Переглядів: 5935 Повернутися до змісту: Гідрологія і Гідрометрія
|