Студопедия
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




| Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция |

Водосховища

Водосховищем називається штучна водойма об'ємом більше 1 млн. м3, створювана з метою накопичення й наступного використання води, як правило, шляхом будівництва на ріках гребель. Штучні водойми з меншими об'ємами накопичення води називають ставками. Ставок, утворений за рахунок екскавації ґрунту, зветься копань. У Харківській області побудовано близько 1300 ставків. Водосховища можуть містити в собі озера, режим рівнів яких штучно змінюється й регулюється гідротехнічними спорудами. Для всіх водосховищ характерне: зростання глибин у напрямку до греблі (крім тих з них, до складу яких увійшли озера); досить уповільнені в порівнянні з рікою водообмін і швидкості плину; нестійкість літньої термічної й газової стратифікації й деякі інші особливості гідрологічного режиму. Водосховища дозволяють розподілити стік у часі, а разом з каналами, тунелями й водопроводами – і по території. Розрізняють водосховища добового, тижневого, сезонного (або річного) і багаторічного регулювання. Водосховища створюються, як правило, для рішення комплексних завдань: розвитку гідро- і теплоенергетики, водного транспорту, водопостачання, зрошення, для боротьби з повенями, а також з метою водного благоустрою території й створення умов для відпочинку населення. До особливого типу ставляться наливні водосховища, створювані найчастіше в природних депресіях, у яких акумулюються паводкові води, і водосховища в прибережних частинах морів і естуаріях, віддалених від них дамбами. Водосховища вносять ряд змін у природу й господарство території. Параметри водосховища (об'єм, площа, довжина, коливання рівня й ін.) і режим їхньої експлуатації змінюються під впливом, природних (замулення, переформування берегів і т.д.) і господарських факторів (зменшення стоку, гідротехнічне будівництво в басейні й ін.). Великі водосховища роблять деякий вплив на клімат у порівняно вузькій (шириною 3-10 км) прибережній смузі (відзначаються менш різкі добові й річні коливання температури, підвищена вологість повітря). Найбільш негативні наслідки створення водосховищ: затоплення, заболочування й підтоплення земель, переробка берегів, цвітіння води й ін.

На земній кулі (за даними на 1985 р.) більше 30 тис. водосховищ, загальний об'єм понад 6 тис. км3, площа водного дзеркала близько 400 тис. км2, з урахуванням площі озер, що перебувають у підпорі, – близько 600 тис. км2.

Найбільший об'єм водосховища – 169,3 млрд м3 (Братське), найбільша площа водосховища – 8480 км2 (Вольта), глибина водосховищ змінюється від декількох метрів до 300 м і більше.

Дані про найбільші водосховища України і їх основні морфометричні характеристики наведені в табл. 3.10.

Таблиця 3.10.


Водосховище

На якій річці утворене

Площа водного дзеркала, га

Об'єм, км3

корисний

повний

Київське

Дніпро

922

1,17

3,73

Канівське

—"—

582

0,28

2,48

Кременчуцьке

—"—

2252

9,1

13,5

Дніпродзержинське

—"—

567

0,27

2,45

Дніпровське

—"—

410

0,84

3,3

Каховське

—"—

2155

6,8

18,2

Дністровське

Дністер

142

2,0

3,0

Печеніжське

Сіверський Донець

86,2

0,34

0,38

Червонооскільске

Оскіл

122,6

0,44

0,48

Ладижинське

Південний Буг

20,8

0,13

0,15

Старобешівське

Кальміус

9

0,03

0,04

Карачунівське

Інгулець

44,8

0,29

0,31

Сімферопольське

Салгир

3,23

0,03

0,04

Партизанське

Альма

2,25

0,03

0,03

Краснопавлівске

Канал Дніпро-Донбас

35,00

0,40

0,41

У Харківській області близько 1300 ставків. Найчастіше вони розташовані в балках і долинах рік, зазвичай підпружені греблями, рідше – вириті невеликі копані. Ставки використовуються для: штучного зрошення городів, водопою тварин, розведення риб, спортивних цілей.

Характеристика великих водосховищ Харківської області і їх основні морфометричні дані наведені в табл.3.11. Найбільш великими з них є Червонооскільске, Печеніжське й Краснопавлівське.

Таблиця 3.11.


Номер по карті

Найменування водосховища

Район сіло

Площа при НПР, га

Об'єм при НПР, тис.м3

1

Червонооскільське

Ізюмський Боровський Куп'янський

12300,0

477600,0

2

Печеніжське

Вовчанський Чугуївський

8620,0

383000,0

3

Орільське

Лозівський с. Орелька

700,0

13800,0

4

Краснопавлівське

Лозівський

3500,0

410000,0,

5

Трав'янське

Харківський с. Липці

585,0

22200,0

6

Берекське

Первомайський

320,0

9250,0

7

Олександрівське

Богодухівський с.Олександрівка

251,0

6400,0

8

Бритайське

Лозівський с.Братолюбівка

217,0

3025,0

9

с. Воскресенівка

Богодухівський

184,0

4700,0

10

В'ялівське

Харківський с. В'яле

170,0

9700,0

11

Муромське

Харківський

410,0

16000,0

12

с. Богодарово

Барвенківський

145,0

3100,0

13

с. Кахенка

Ізюмський

142,0

5800,0

14

с. Іванівка

Шевченківський

135,8

2602,0

15

с. Заброди

Богодухівський

135,0

2080,0

16

Лозовеньківське

Дергачівський, с.Черкаська Лозова

130,0

5000,0

17

с. Матвеївка

Богодухівський

118,0

2185,0

18

с. Шейхівка

Боровський

117,5

4095,0

19

с. Гнилиця

Чугуївський

112,0

2600,0

20

с. Жовтневе

Ізюмський

104,3

3805,0

21

Трудолюбівське

Краснокутський с.Михайлівка

104,0

3170,0

22

с. Морозовка

Балаклейський с.Морозовка

103,8

2998,0

23

с. Вільхівка

Харківський

100,0

2875,0

24

Великобурлукське

Вел. Бурлук

410,0

14200,0

25

Рогозянське

Золочевський

1260,0

48200

Краснопавлівське водосховище побудоване у долині ріки Оскіл. Воно простягнулося від с. Червоний Оскіл до м. Куп’янська. Довжина водосховища близько 100 км, ширина – до 5 км, площа дзеркала – більше 12300 га, глибина – до 13-15 м, ємність – близько 478 млн. м3. Правий берег водосховища більше високий, місцями крутий, сильно руйнується прибоєм. Місцями утворилися зсуви. Лівий берег низький, терасований, місцями порізаний невеличкими затоками. Водосховище зарегулювало стік р. Оскіл. У період весняного сніготанення воно наповнюється, а до кінця літа рівень води знижується. Вода використовується для живлення каналу Донець-Донбас. Крім водопостачання багатьох міст Донбасу водосховище використовується для риборозведення, зрошення й різних побутових потреб населення.

Печеніжське водосховище (Харківське "море") створено в долині Сіверського Дінця. Воно починається від греблі в с. Печеніги й закінчується північніше устя ріки Стариця. Довжина водосховища більше 50 км, ширина його досягає 3-4 км, глибина – до 21 м. Площа дзеркала більше 8620 га, ємність – 380 млн м3. Західний берег високий, місцями крутий, поростив листяним лісом, східний – низький, терасований, часто покритий сосновими борами. На західному березі в сел. Печеніги розвинені зсувні процеси. Північніше починається листяний ліс. У лісі від сел. Печеніги до сел. Старий Салтів збереглися сліди давніх зсувів. Майже на всьому протязі спостерігається розмив берега й акумуляція продуктів розмиву, тобто йде переробка берега. Особливо інтенсивна вона була в перші три роки після наповнення водосховища, коли штормові хвилі швидко розмивали пухкі породи. Висота хвиль перевищує 1 м. Амплітуда коливань рівня води за рік досягає 3-5 м, а площа дзеркала зменшується в 1,5-2 рази. Узимку водосховище замерзає. Товщина льоду близько 40 см.

Значення водосховища величезне: воно дає воду харківському водопроводу, а також сприяє обводнюванню рік м. Харкова. На його берегах створені оздоровчі бази, будинки відпочинку, табори. Водосховище багато рибою.

Краснопавлівське водосховище розташоване в Лозівському районі на річці Попельній – лівобережному притоці р. Бритай, у півтора кілометрах вище села Камишеваха. Водосховище утворене греблею висотою 37 м і довжиною по гребені 2300 м. Об'єм водосховища на рівні НПР дорівнює 410 млн. м3, площа водного дзеркала на рівні НПР дорівнює 12300 га. Краснопавлівське водосховище є наливним регулюючим водосховищем у системі каналу Дніпро-Донбас, для водопостачання міст Харкова, Первомайська, Лозової й інших населених пунктів цього регіону. З водосховища щодоби для водопостачання м. Харкова й області відбирається 750 тис. м3 води.

Переглядів: 3343

Повернутися до змісту: Гідрологія і Гідрометрія



 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.