Переривчаста водна оболонка Землі зветься гідросферою. Гідросфера містить у собі всю воду Землі як Світового океану, так і суши (за винятком вод, хімічно й фізично пов'язаних з мінералами земної кори), а також воду атмосфери у вигляді водяної пари, дощу, снігу й льоду.
Гідросфера перебуває в постійній взаємодії з іншими сферами Землі – атмосферою, біосферою й літосферою.
Верхню границю гідросфери умовно розташовують у границях тропосфери (тропосфера – нижня, основна частина атмосфери, найбільш піддана впливу земної поверхні; простирається до висоти 8-10 км у полярних широтах, до 10-12 км – у помірні й до 16-18 км – у тропічні), де втримується практично вся водяна пара.
Нижню границю гідросфери з літосферою провести надзвичайно складно, тому що дуже важко простежити проникнення води в товщу земної кори.
Ще більш складної є взаємозв'язок гідросфери з біосферою. Біосфера – одна з оболонок Землі, сполука, структура й енергетика якої обумовлені головним чином діяльністю живих організмів. Біосфера охоплює приземну частину атмосфера, гідросферу й верхню частину літосфери, які взаємозалежні складними біохімічними циклами міграції речовин і енергії. Верхня границя біосфери проходить в атмосфері на висоті 30 км, нижня – на суші на глибині до 4-5 км від поверхні земної кори, а у Світовому Океані – до дна самих, глибоких западин.
Вчення про біосферу як про активну оболонку Землі, де сукупна діяльність живих організмів і людини проявляється як геохімічний фактор планетарного значення, створено ученим Володимиром Івановичем Вернадським.
Вода становить більшу й незмінну частину живих організмів (наприклад: маса людського тіла на 65 % складається з води). Одночасно для багатьох організмів вода є середовищем перебування. Крім зазначеного, вода бере участь у процесі фотосинтезу органічної речовини. При цьому виділяється кисень, без якого життя людей, тварин і рослин неможлива (у найпростіших формах життя без кисню можлива – анаэробна форма).
Загальні запаси води на землі становлять, близько 1386x106 км3. Основний об'єм води 1338x106 км3, або 96,5 %, перебуває у Світовому Океані; 10,53x106 км3, або близько 1 % від загальної кількості води Земної кулі доводиться на підземні води; 24x106 км3, або 1,6 %, доводиться на льодовики; 0,23x106 км3, або 0,26 % – на озера й тільки 2120 км3 або 0,006 % – на річкові води.
Остання цифра вказує одночасний об'єм води, що втримується в ріках. Однак протягом року він багаторазово відновлюється й, за підрахунками вчених, у Світовий Океан зливається об'єм річкової води приблизно в 20 разів більший. Учені зв'язують походження гідросфери з дегазацією мантії (земна оболонка, розташована між земною корою і ядром Землі). Щорічно, на думку деяких учених, у земну кору (верхня оболонка Землі різної потужності від 5 км під океаном до 75 км під материками) і на її поверхню надходить біля одного кубічного кілометра води. Зазначений вище запас води, в об'ємі 1386x106 км3 був накопичений планетою за період її існування. Однак запас води в мантії на порядок вище й по оцінках деяких учених становить 13-15 млрд км3.
- Глобальний кругообіг води в природі та його ланки
- Активність водообміну