Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Метрологічна характеристика методів аналізу

Загрузка...

План

  1. Поняття про метрологію.
  2. Види вимірювань.
  3. Похибки вимірювань
  4. Статистична обробка даних

 

Поняття про метрологію

Раціональна організація контролю якості в сучасних складних технологічних умовах базується на гарно добре поставленій аналітичній службі. Об’єктивна оцінка отриманих аналітичних вимірів може бути дана лише після обробки їх методами математичної статистики. Статистика запобігає як від недооцінки, так і переоцінки результатів аналізу, дозволяє дати об’єктивне судження про надійність метода аналізу, про достовірність результатів аналітичного контролю. Потрібні економічно обґрунтовані вимоги заданої похибки аналізу, розумний вибір числа паралельних визначень. Підвищення якості інформації про хімічний склад різних речовин і матеріалів, а також ефективність застосування методів аналітичної хімії в науці і виробництві в значній мірі пов’язані з розвитком нового наукового напрямку – метрології аналізу хімічного складу.

Метрологією називають науку про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності і способах досягнення потрібної точності.

 

Види вимірювань

Під вимірюванням розуміють встановлення значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів. Термін «фізична величина» допускає широке тлумачення, включаючи і таку характеристику, як хімічний склад.

Вимірювання називають прямими, якщо шукане значення величини знаходять безпосередньо з дослідних даних, і непрямими, якщо шукане значення величини отримують на основі відомої залежності між цією величиною і величинами, що піддаються прямим вимірюванням. Прямими вимірюваннями визначають масу проби (на аналітичних терезах) і об’єм розчину титранта (бюреткою). Прикладом непрямого вимірювання є визначення концентрації елемента в розчині на основі відомої залежності оптичної густини розчину від вмісту в ньому елемента: спочатку знаходять прямим вимірюванням допоміжну величину (оптичну густину розчину), яку потім підставляють у відомі аналітичні формули.

 

Похибки вимірювань

Кількісний аналіз хімічного складу речовини, що виконується будь-яким методом, є вимірювальним процесом. Метою його є отримання достовірної інформації про вміст компонентів, що визначаються. У більшості випадків аналіз речовини являє собою підсумок цілого ряду послідовних операцій (відбір середньої проби, пробопідготовка, аналітичне закінчення, розрахунок концентрації). Здійснення подібних операцій в кожному випадку не повністю відповідає теоретичним передумовам і не строго відтворюється від випадку до випадку, що приводить до появи похибок, які сукупно впливають на результат. Для отримання більш достовірної інформації при аналізі проби зазвичай проводять декілька паралельних визначень. Задача полягає в тому, щоб окремі результати цих вимірювань лежали якомога ближче один до одного і відповідали істинному вмісту компонента в пробі.

Відповідно, існує два фактори, за якими можна судити про результати аналізу:
1) відтворюваність (розсіювання окремих результатів навколо середнього значення)
2) правильність (відсутність розходжень результатів аналізу з істинним вмістом елемента).

Інколи термін відтворюваність використовують тільки для результатів, отриманих різними виконавцями або в різних лабораторіях, а для результатів, отриманих одним виконавцем на одному приладі, рекомендують термін збіжність. Будь-який результат аналізу завжди містить похибку. Задача полягає в тому, щоб за отриманими результатами оцінити величину цих похибок і зробити висновок про правильність отриманих значень і якості застосованих методів. Відтворюваність залежить від випадкових похибок. Вони відбуваються при будь-якому вимірюванні, не мають певної величини, в проявах їх не спостерігається яких-небудь закономірностей. Випадкові похибки викликаються неконтрольованими вимірюваннями електричної напруги в мережі, рухом повітря в приміщенні, коливаннями температури, вібрацією і т. д. Через випадкові похибки результати паралельних, повторних визначень відрізняються  один від одного на деякі величини, які змінюються безладно. Випадкові похибки неусувні. Можна лише намагатися знизити їх до величини, обумовленої аналітичною задачею.

Правильність аналізу відображає близькість до нуля систематичної похибки. Систематична похибка повторюється при паралельних аналізах без зміни величини і знаку і залежить від постійно діючих причин, наприклад через неправильний односторонній відбір середньої проби, некоректно працюючих приладів, недостатньої очистки використовуваних реактивів від домішок, від неповного кількісного протікання реакції, яка лежить в основі метода і др. Наявність систематичних похибок, тобто правильність аналізу, встановлюють різними методами. Головним методом виявлення систематичних похибок при масових аналізах однотипної продукції в чорній і кольоровій металургії є використання стандартних зразків складу. Широко використовують також метод колового аналізу, при цьому проводять аналіз однієї і тієї ж речовини різними методами. Якщо результати вимірювання якого-небудь елемента, наприклад методами атомно-емісійного, полярографічного і гравіметричного аналізів виявляться рівнозначними, тобто в межах випадкової похибки аналізу, то їх можна вважати правильними. Для виявлення систематичних похибок використовують також метод добавок. Аналіз проб при цьому проводять, попередньо додавши в них відомі кількості компонента, що визначається. Якщо знайдений вміст цього компонента дорівнює кількості його в добавці, то можна вважати аналіз правильним. Якщо величина і знак систематичної похибки встановлені, то в результати аналізу вводять відповідну поправку і тим усувають похибку визначення.

Похибки  кількісних визначень виражають по-різному. Різниця між отриманим результатом і істинним, або найбільш достовірним значенням вимірюваної величини називають абсолютною похибкою. Припустимо, при аналізі стандартного зразку сталі, що містить 0,61% Mn титриметричним методом було знайдено 0,58% Mn. Абсолютно похибка визначення = 0,58 – 0,61 = - 0,03%. В більшості випадків інтерес представляє відносна похибка визначення.

Для зменшення величини випадкової похибки аналізу проводять не одне вимірювання, а декілька паралельних вимірювань вмісту компонента.
Відтворюваність вимірювань в першу чергу залежить від використовуваної методики аналізу.

Поряд з уявленнями про правильність і відтворюваність, в хімічному аналізі має велике значення поняття нижньої межі визначаючих вмістів. Ця метрологічна характеристика метода (методики) відповідає такому мінімальному вмісту домішок, яке визначається даним методом з похибкою, яка не перевищує раніше задану.

 

Статистична обробка даних

При статистичній обробці даних в проміжних обчисленнях рекомендується дотримуватися наступних правил дій з наближеними числами. Якщо не всі вихідні дані закінчуються одним і тим же розрядом, то до виконання додавання або віднімання потрібно провести  округлення, залишивши скрізь стільки значущих цифр, скільки їх у найменш точного числа або на одну більше. Результат або залишають без змін, або округлюють до попереднього розряду.

Наприклад: 32,3 + 0,128 + 3,861 = 32,3 + 0,13 + 3,86  = 36,29 або 36,3

Якщо перемножують наближені числа з різною кількістю значущих цифр, то для виконання множення їх потрібно округлити, залишивши стільки цифр, скільки має найменш точний співмножник, або на одну більше. В добутку залишають стільки значущих цифр, скільки має найменш точний співмножник, або на одну більше.

Наприклад: 0,32 * 0,4314  = 0,32 * 0,431 = 0,138 або 0,14

Аналогічне правило використовується і при діленні чисел з різним числом значущих цифр.

Наприклад: 0,2263 : 1,6 = 0,226 : 1,6 = 0,141 або 0,14

При округленні результатів вимірювань керуються наступними правилами: зайві десяткові знаки відкидаються, якщо перша з відкинутих цифр менше п’яти (наприклад, отримано 33,161 – округлюють до 33,16);

якщо перша з відкидуваних цифр більше п’яти, то останню з залишених цифр не змінюють, якщо вона парна і збільшують на одиницю, якщо непарна (округлення до найближчого парного числа). Наприклад: отримано 63,4557 – округлюють до 63,456;
якщо зайва цифра дорівнює п’яти з наступним нулем, то останню з залишених цифр не змінюють, якщо вона парна; якщо вона непарна, то збільшують на одиницю (округлення до найближчого парного числа).

Наприклад: отримано 1,37750 – округлюють до 1,378

Переглядів: 3840

Повернутися до змісту: Методи аналізу

Загрузка...


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.