Сімейні правовідносини

Колізійні прив'язки у сфері сімейних правовідносин.
Розбіжності:

Права і обов’язки чоловіка і жінки у шлюбі (деякі визнають перевагу прав чоловіка)
Реєстрація шлюбу (деякі визнають лише церковний шлюб)
Різний вік для вступу в шлюб
Обмеження щодо раси, віросповідання тощо

Ці розбіжності ведуть до «кульгавих шлюбів», подолання яких можливо шляхом уніфікації законодавства.
Іноземці мають ті ж самі права, несуть ті ж самі обов’язки, що і громадяни України.

Шлюб з іноземцями

Розділ 9 З.У. «Про МПП»

Ст. 55 З.У. «Про МПП»: Право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Ст. 56 З.У. «Про МПП»: Форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України. (колізійна прив'язка – закон місця реєстрації шлюбу.)
Кожна із сторін подружжя повинна самостійно прийти і виявити свою волю щодо укладення шлюбу.

Ст. 57 З.У. «Про МПП»: Шлюб між громадянами України, якщо хоча б один з них проживає за межами України, може укладатися в консульській установі або дипломатичному представництві України згідно з правом України. Укладення шлюбу між іноземцями в консульській установі або дипломатичному представництві відповідних держав в Україні регулюється правом акредитуючої держави.
Відповідно до Консульського Статуту консул має право реєструвати шлюб.

Ст. 58 З.У. «Про МПП»: Шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.

Шлюб, якщо один з подружжя є громадянином України, визнають завжди, якщо будуть дотримані всі вимоги Сімейного кодексу України.

Ст. 59 З.У. «Про МПП»: Сторони шлюбного договору можуть обрати право, що застосовується до шлюбного договору, відповідно до частини першої статті 61 цього Закону.

Висновки з даної статті:

Сторони можуть укласти шлюбний договір.
Вони можуть застосувати принцип автономії волі щодо вибору правопорядку.
Принцип автономії волі обмежується.

Ст. 61 З.У. «Про МПП»:

Подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться.
Право, вибране згідно з частиною першою цієї статті, припиняє застосовуватися або змінюється за згодою сторін у разі зміни особистого закону або звичайного місця перебування того з подружжя, до особистого закону або звичайного місця перебування якого було прив’язане обране право. Нове право застосовується до правових відносин з моменту укладення шлюбу, якщо інше письмово не встановлено подружжям.
У разі відсутності вибору права подружжям майнові наслідки шлюбу визначаються правом, яке застосовується до правових наслідків шлюбу.

Ст. 63 З.У. «Про МПП»: Припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Ст. 64 З.У. «Про МПП»: Недійсність шлюбу, укладеного в Україні або за її межами, визначається правом, яке застосовувалося відповідно до статей 55 і 57 цього Закону.

Відносини між подружжям

Ст. 60 З.У. «Про МПП»:

Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності — правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого — правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв’язок іншим чином.
Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.
Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним. Майно належить на режимі спільного майна.

Режими майна:

Майно належить на режимі роздільності.
Режим відкладеної спільності. (в процесі шлюбу вони розпоряджаються роздільно. А коли розлучаються – дільться спільно)

Ст. 61 З.У. «Про МПП»:

Подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться.
Право, вибране згідно з частиною першою цієї статті, припиняє застосовуватися або змінюється за згодою сторін у разі зміни особистого закону або звичайного місця перебування того з подружжя, до особистого закону або звичайного місця перебування якого було прив’язане обране право. Нове право застосовується до правових відносин з моменту укладення шлюбу, якщо інше письмово не встановлено подружжям.
У разі відсутності вибору права подружжям майнові наслідки шлюбу визначаються правом, яке застосовується до правових наслідків шлюбу.

Групи прав на утримання:

Батьками дітей
Батьків та інших родичів

Ст.66 – права і обовязки (дітей)
Ст.67 – (інших родичів)
Основна колізійна прив'язка – право дитини.
Ці питання регулюються рядом двосторонніх угод і Мінською конввенцію про правову допомогу… (колізійна прив'язка - право спільного місця проживання; право країни громадянства; право країни, де вони мали останнє місце проживання; право країни, установа країни якої розглядає справу; право країни місця знаходження нерхомого майна)

Аліментні правовідносини

Заборона виїзду з України тих громадян, які не виконали зобов’язання в Україні.

В Україні підписані ще не всі угоди, що стосуються сімейних відносин.

Питання про аліменти регулюються наступними документами:

двосторонні угоди про правову допомогу (близько 20, перша з Китаєм);
Мінська конвенція про правову допомогу в цивільних, сімейних справах;
Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, 1956 року (Нью-Йорк, з 19.10.2006 року – Україна ратифікувала, учасниками є більше 20 країн – Австралія, Бразилія);
інструкція щодо порядку стягнення аліментів за кордоном від 29 грудня 2006 року (передбачає, які документи зацікавлена сторона повинна взяти в одній державі і передати іншій);
Гаазька конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання, 1973 рік (Україна – 1 серпня 2008 року);
Європейська конвенція про здійснення прав дітей, 1996 року (Страсбург, Україна – 2006 рік; всі основні питання, які пов'язані з дітьми визначається компетентним органом, для України це суд)

Ст. 66 З.У. «Про МПП».

Усиновлення

Конвенція ООН про права дитини, 1989 року (ті держави, які допускають усиновлення повинні встановлювати такі умови для усиновлення: *усиновлення дозволяють компетентні органи (суд для України); *усиновлення в іншій державі визначається як альтернативний варіант; *дитина, яка усиновлюється за кордон, повинна мати ті ж самі гарантії і права як і в тій країні, звідки вона походить; *усиновлення не повинно призводити до отримання невиправдано великої фінансової суми).

Ст. 69 З.У «Про МПП»:

Усиновлення та його скасування регулюються особистим законом дитини та особистим законом усиновлювача. Якщо усиновлювач — подружжя, яке не має спільного особистого закону, то застосовується право, що визначає правові наслідки шлюбу.
Здатність особи бути усиновлювачем визначається відповідно до її особистого закону.
Правові наслідки усиновлення або його припинення визначаються особистим законом усиновлювача.
Нагляд та облік дітей, усиновлених відповідно до положень цієї статті, здійснюються відповідно до особистого закону дитини.

Колізійні прив'язки (комплексна):

Особистий закон дитини
Особистий закон усиновлювача

СК глава 6 (особливості усиновлення за участю іноземців і осіб без громадянства) ст.. 282-287 СК
Цент усиновлення дітей, який підпорядкований Міністерству спорту…, веде облік дітей, які підлягають усиновлення, реєструють всіх іноземців, які бажають усиновити дитину.
Не потрібно дотримуватися річного терміну при усиновленні у випадках:

Усиновлювач і дитина – родичі.
Якщо ця дитина хвора і її хвороба занесена до спеціального переліку, занесеного МОЗ.

Таємниця усиновлення не діє, бо за цими дітьми будуть спостерігати консульська служба укрїни.

Гарантії дитини, усновленої іноземцем: дитина зберігає за собою громадянство України до 18 років. Індивідуальність дитини (доводити до відома про країну походження, по можливості вивчати українську мову).

На кожну дитину заводять карточки, куди вносяться дані про дитину. Спочатку вносять через кожний рік, а потім через три роки. Ці дані передаються до Міністерства закордонних справ.

Мінська конвенція про правову допомогу

Двосторонні угоди про правову допомогу
Мінська конвенція про правову допомогу в цивільних, сімейних та кримінальних справах.

Структура: 4 розділи *загальні положення; *цивільних і сімейних справи; *справи про визнання і виконання рішення; *кримінальні справи.

1 частина – правовий захист: громадянам надається національний режимом. Відносини здійснюються через Міністерства. Один орган може звернутися до іншого про надання правової допомоги. Органи, до яких звертаються громадяни щодо роз’яснення законодавства повинні роз’яснювати безкоштовно. Документи приймаються без консульської легалізації, повинні складатися, як правило, російською мовою. Необхідно вказувати причини відмови.
2 частина – правова допомога.