Джерела міжнародного приватного права

1. Міжнародний договір
2. Внутрішнє законодавство
3. Правовий звичай
4. Судова та арбітражна практика. Правова доктрина.
5. Уніфікацію норм міжнародного приватного права.

Особливості:

• Подвійний характер джерел МПП (з однієї сторони – міжнародні угоди, з іншої – норми права, судова практика України та інших держав)
• В МПП застосовуються більше норми міжнародних угод ніж в інших галузях права.

1. Міжнародний договір

З.У. «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року (як ВРУ може надати згоду? – ст.8 З.У: *ратифікація, *підписання, *затвердження, *прийняття, *приєднання до договору; ст.21 – Зібрання діючих міжнародних договорів України; ВРУ  видає закон)

Класифікація договорів:

• За кількістю учасників
• Двосторонні (договори про правову допомогу, договори про взаємний захист інвестицій, договори про режими торгівлі, договори про усунення подвійного оподаткування, транспортні договори)
• Багатосторонні

А) універсальні (відкриті для всіх інших держав світу)
Б) регіональні (підписують країни одного регіону або однієї економічної групи)

• за суб’єктом, який уклав міжнародний договір
• УРСР, як складовою частиною СРСР
• Укладені радянським союзом і чинні для України (З.У. «Про правонаступництво»)
• Україною як самостійною державою

2. Внутрішнє законодавства

Головним джерелом є внутрішнє законодавство.

Групи нормативних актів:

• Нормативні акти, присвячені регулюванню відносин з іноземними суб'єктами (З.У. «Про міжнародне право» від 23.06.2005 року, З.У. «Про зовнішньоекономічну діяльність», З.У. «Про правовий статус іноземців», З.У. «Про біженців», «Консульський статут України» затверджений Указом П.У, 1994)
• Акти, які містять окремі норми, що регулюють приватноправові відносини (З.У. «Про нотаріат», Сімейний кодекс)

Проведена робота по систематизації, в результаті прийнятий закон «Про міжнародне приватне право» (Україна і Грузіяприйняла; всі інші країни регулюють ці питанням Цивільним кодексом).

3.Правовий звичай

Звичай застосовуються:

• Є санкція на їх застосування (ст.4 ГПК, ст. 26 З.У. «Про міжнародний комерційний арбітраж», ст.. 6 Кодексу торговельного мореплавства України)
• Коли сторони договорів передбачили можливість застосування тих чи інших звичаїв

Міжнародні організації загального характеру:

• міжнародний інститут з уніфікації міжнародного приватного права (УНІДРАУ), знаходиться в Римі, займається питаннями торгових відносин;
• міжнародна торгова палата, Париж, ІНКОТЕРМС, правила для документарних активів;
• конференція ООН з питань торгівлі і розвитку, Женева (Швейцарія);
• Гаазька конференція міжнародного приватного права

Галузеві організації:

• Міжнародна організація праці,
• міжнародний почтовий союз
• міжнародна морська організація
• міжнародна організація цивільної авіації тощо.

Рекомендаційні документи – типові контракти.

4. Судова та арбітражна практика

В Україні не визнається джерелом права.
Види прецедентів:

• обов'язкові (всі рішення вищестоящих судів, які не були переглянуті і не були змінені)
• переконливі (суди/судді повинні розглянути, але слідувати їм не обов'язково)

Міжнародні прецеденти – міжнародні судові організації (Міжнародний суд з прав людини).
З.У. «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» - ст.. 17 – вперше вказано, що практика суду є джерело права. Постанова ПВСУ 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань … визнання та виконання рішень судів і міжнародних арбітражів»; Роз’яснення Вищого господарського суду України, 2002 «Про практику розгляду справ … іноземних підприємств і організацій».

5.Правова доктрина

В Україні не є джерелом права.

Правова доктрина – праці відомих юристів, вони мають практичну спрямованість. Визнаються джерелом права, якщо на них спирались під час винесення судових рішень.

6.Уніфікація норм МПП

Уніфікація норм МПП – процес створення, зближення правових норм різними країнами, забезпечення їх однакового тлумачення і застосування.

Результат:
- міжнародний договір;
- типовий (модельний) закон,
- кодифіковані зводи (звичаї).

Зближення як однобічне (акти спрямовані на зближення законодавства України і практики Європейського Союзу) так і всебічне.
Говорити про гармонізацію не можливо (пов'язано з різними звичаями, традиціями).