Студопедия
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




| Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция |

Сфера реалізації політики

Соціальна політика держави – це діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості та соціально-політичної стабільності у країні.

Основні об’єкти соціальної політики: ринок праці та зайнятість населення, трудові відносини, оплата праці та доходи населення, система соціального забезпечення, елементи соціальної інфраструктури, громадяни як споживачі.

Завдання соціальної політики поділяються на довгострокові та короткострокові (на самоопрацювання).

Принципи соціальної політики:

  1. Раціональність
  2. Соціальна справедливість
  3. Соціальна безпека

Державна інформаційна політика має створювати умови для реалізації конституційного права громадян вільно отримувати та використовувати інформацію, для вирішення таких завдань, як формування національного інформаційного простору, включення його до світового інформаційного простору на засадах забезпечення інформаційного суверенітету та інформаційної безпеки та формування декоративно орієнтованої свідомості.

Правова політика держави – це організаторська, регуляторна та контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утримання і реалізацію влади завдяки юридичній легітимізації і закріпленню її в законодавстві.

Завдання правової політики:

  1. Розв’язання юридичними засобами соціальних потреб;
  2. Підтримання правопорядку.
  3. Забезпечення функціонування гілок державної влади і місцевого самоврядування;
  4. Забезпечення миру та стабільності в середині країни та на міжнародній арені.

 

Властивості правової політики:

  1. Універсальність;
  2. Здатність впливати на всі інституції держави, місцеве самоврядування, суспільство і людину;
  3. Інклюзивність – здатність необмежено проникати в різні державні і суспільні сфери.
  4. Атрибутивність – можливість сполучення, поєднання із не правовими і неполітичними соціальними явищами та феноменами.

 

Види правової політики:

  • Кримінально-правова
  • Пенітенціарна
  • Адміністративна
  • Судова і таке інше.

Переглядів: 1720

Повернутися до змісту: Предмет Політологія



 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.