Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Радіонуклідні дослідження центральної нервової системи

...

В клінічній практиці знайшли використання 4 методики радіонуклідних досліджень ЦНС:

  • Радіоенцефалографія.
  • Ецефалоангіосцинтиграфія.
  • Енцефалосцинтиграфія.
  • Мієлосцинтиграфія.

РАДІОЕНЦЕФАЛОГРАФІЯ

Показання: виявлення і визначення локалізації пухлини головного мозку; діагностика рецидивів пухлини після хірургічного або консервативного втручання; виявлення та визначення локалізації інфарктів мозку, запальних процесів та крововиливів; скринінговий тест при підозрі на судинні аномалії.
РФП: 99mТс-пертехнетат.

Апаратура: багатодетекторні установки типу КПРДІ-1, УР 1-3.

Принцип методики: реєстрація швидкості проходження РФП крізь праву та ліву напівкулю мозку з метою визначення порушень мозкового кровообігу. 
Методика дослідження: дослідження проводиться в положенні хворого лежачи або сидячи. Детектори встановлюють над симетричними ділянками обох півкуль. Після в/в введення РФП "болюсом" активністю 20-50 МБк відзразу включають самописці.

Якісна інтерпретація радіоенцефалограмми. Виділяють декілька типів кривих:

Нормальний (3) - активність над досліджуємою зоною знижується на протязі перших 2-х хвилин.

         Рис. 4.4. Радіоенцефалограмми

Гіперемічний (2) - швидке та круте зниження першої експоненти.

Криві при наявності феномена артеріовенозного шунтування (4) - блискавичне зниження активності (не менш чим на 10% від початкової).

Ішемічний (1) - повільне зниження активності.

 

Кількісна інтерпретація радіоенцефалограм

  • Час мозкового кровообігу (5-8с).
  • Час виведення РФП (7-9с).
  • Час повної циркуляції РФП (13-16с).

ГАММА-ТОПОГРАФІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Сцинтиграфію головного мозку виконують у двох режимах - динамічному (енцефалоангіосцинтиграфія) і статичному (енцефалосцинтиграфія). Статична візуалізація може здійснюватися як самостійне дослідження або як продовження ангіографічної фази.

 

ЕНЦЕФАЛОАНГІОСЦИНТИГРАФІЯ
Показання: визначення порушень мозкового кровотоку.
РФП: 99mТс-пертехнетат.
Апаратура: гама-камера з комп?ютерною обробкою.
Принцип методики: реєстрація кінетики РФП проводиться безперервно за перші 40 секунд з тривалістю кадру від 0,3 до 1 секунди після його в/в введення активністю 555-700 МБк.
Потім  через 3-4 хвилини виконується статична сцинтиграфія.

ЕНЦЕФАЛОСЦИНТИГРАФІЯ

 Проводиться в 4 проекціях: передній, задній, правій та лівій бокових. Розподіл РФП визначається через 30 хвилин, 1,5 та 2 години після в/в його введення активністю 200-240 МБк. В даний час ці методики проводяться з застосуванням ОФЕКТ і ПЕТ. При ОФЕКТ застосовується перфузійний РФП 99mТс-ГМПАО, який не накопичується в ішемічних вогнищах.

Рис. 4.5. ОФЕКТ головного мозку

4. Радіонуклідні дослідження шлунково-кишкового тракту


Дослідження слинних залоз – радіосіалографія, сіалосцинтиграфія.

РФП: 99mТс-пертехнетат.
Рис. 4.6. Дослідження стравоходу – прохідність стравоходу (99mТс-колоїд + куряче яйце).


До бужування                                     Після бужування

Рис. 4.6. Серія сцинтиграм стенозованного страховоду у хворого з опіком оцтовою есенцією (через 5 секунд та 5 хвилин після ковтку розчину 99мТс–пертехнетату

Дослідження шлунка – проводять через 15-20 хвилин після в/в введення 99mТс-пертехнетата (можливість візуалізації, оцінка моторної функції).

 


Рис. 5.3. Серія сцинтиграм, які характеризують моторно-евакуаційну функцію шлунка: А-після пробного сніданку; Б-через 20 хвилин; В-через 40 хвилин; Г-через 60 хвилин.

Дослідження кишок - з 99mТс-пертехнетатом з метою визначення та локалізації дивертикулу Меккеля і інвагінації кишок.
Всмоктування жирів в кишках – РФП: олеїнова кислота, мічена 131I. Діагностика – порушення всмоктування жирів, як причина стеатореї. Це може бути пов’язано з 3 причинами:

  • Порушенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози (перетравлення).
  • Зниженням  абсорбційної здатності тонкого кишечника (всмоктування).
  • Порушення жовчоутворення та жовчовиведення.

 

Радіонуклідні ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧІНКИ

В клінічній практиці застосовуються 4 методики радіонуклідного обстеження печінки:

  • Радіогепатографія.
  • Сканування печінки та жовчного міхура.
  • Гепатобілісцинтиграфія.
  • Сканування і сцинтиграфія печінки з радіоколоїдами.

РАДІОГЕПАТОГРАФІЯ

Показання: порушення функції гепатобіліарної системи; оцінка загального і печінкового кровообігу, функціональної здатності паренхіми, стану жовчних протоків, а також концентраційної і скорочувальної здатності жовчного міхура.

РФП: при дослідженні функції полігональних клітин печінки використовують  бенгальський рожевий, мічений 131І (БРР-131І). При дослідженні функції ретикулоендотеліальних клітин застосовують радіоколоїди 198Аu та 99мТс.

Апаратура:багатоканальні радіодіагностичні установки УР1-1,КПРДІ-3.

Принцип методики: реєстрація швидкості проходження РФП крізь паренхіму печінки з метою оцінки функції полігональних або ретікулоендотеліальних клітин.

 

 

 

 


Рис. 4.9. Криві радіоактивності крові(а), печінки(б) та кишок(в) в нормі (дослідження печінки з БРР).

 


Рис. 4.10. Криві радіоактивності крові(а), печінки(б) та кишок(в) при хронічному гепатиті(І) та цирозі печінки(ІІ) (дослідження печінки з БРР).

 

Методика дослідження: хворого досліджують в положенні лежачи на спині. Після в/в введення РФП активністю 5 кБк/кг включають самописці. За допомогою радіографічних кривих, отриманих з ділянок серця, правої долі печінки, кишок ми оцінюємо очищення крові від РФП, швидкість секреторно-екскреторних процесів в гепатоцитах та стан сфінктеру Одді. При дослідженні функції ретикулоендотеліальних клітин застосовують радіоколоїди  198Au та 99мТс.  За допомогою радіографічних кривих, отриманих з ділянок серця, правої долі печінки та селезінки ми оцінюємо очищення крови від РФП, час накопичення препарату в печінці та селезінці.

 

 

СКАНУВАННЯ ПЕЧІНКИ ТА ЖОВЧНОГО МІХУРА
Показання: визначення секреторно-екскреторної функції печінки, прохідності жовчних шляхів, накопичувальної та скорочувальної функції жовчного міхура, основних топографо-анатомічних параметрів.

РФП:
1. БР -131I  - 3 МБк в/в. Сканування починають через   30 хвилин після  введення.

  • ХІДА - 99mТс  - 0,5 МБк/кг. Сканування починають через 10 - 15 хвилин після введення.

Апаратура: сканери.
Принцип методики: при аналізі сканограми визначають топографію, форму, розміри печінки, накопичення та  розподілення РФП.
Методика дослідження: дослідження проводиться вранці натщесерце в положенні лежачи на спині. На сканограмі визначається ділянка збільшеної фіксації РФП, яка відповідає жовчному міхуру. Оцінюють його топографію, форму і  розміри. При максимальному  накопиченні РФП в жовчному міхурі хворому дають жовчогінний сніданок (2 сирих яєчних жовтки) і через 30 хвилин проводять сканування ділянки жовчного міхура. Скоротливу здатність жовчного міхура визначають шляхом розрахунку площин жовчного міхура до і після жовчогінного сніданку.

ГЕПАТОБІЛІСЦИНТИГРАФІЯ

Показання: ця методика показана при всіх порушеннях функціонування жовчовидільної  системи, холестазі  різного генезу, дискінезіях, аномаліях розвитку і  др. Одночасно цей метод дозволяє отримати уяву про дезінтоксикаційну функцію печінки.

РФП: БРР-131I – в даний час застосовується  рідко. ХІДА - 99mTc - дослідження триває 60-90 хвилин - 1 кадр/хвилину (60-90 кадрів).
Апаратура: гамма-камера.

Принцип методики: визначаються візуальні ознаки та кількісні показники зміни рівня радіоактивності над “зонами цікавості”: ділянкою серця, печінки, жовчного міхура та кишківника.

Рис. 4.11. гепатобілісцинтиграфія з 99мТс - ХІДА.

Методика дослідження: одразу  після в/в введення ХІДА - 99mTc активністю 1 МБк/кг починає  візуалізуватися печінка,  на 10-12 хвилині з’являються жовчні  протоки, а на 13-16 хвилині – жовчний міхур. Максимальна радіоактивність печінки відмічається на 8-15 хвилині. Т1/2 -19-30 хвилин. По мірі виведення РФП з жовчю радіоактивність печінки знижується на 50% за 30 хвилин, а над жовчним міхуром зростає. Тмах. жовчного міхура - 25-40 хвилин. Після надання жовчогінного сніданку на 30 хвилині спорожнення жовчного міхура прискорюється і починає реєструватися радіоактивність над кишками. Через 30 хвилин  повинен скоротитися на 35-55%. Якщо жовчний міхур не візуалізується впродовж 2 годин – це відключений жовчний міхур. Вибравши на сцинтиграмах “зони інтересу” будуються комп’ютерні криві, які відображають проходження РФП по системі печінка жовчні протоки - жовчний міхур - кишки.

СКАНУВАННЯ І ГЕПАТОСЦИНТИГРАФІЯ ПЕЧІНКИ З КОЛОЇДНИМИ РОЗЧИНАМИ
Показання: Всі гепатити, що переходять в цироз. Для визначення стадії переходу в цироз).

  • Цирози (портальний).
  • Пухлини (первинні і вторинні) злоякісні.  Метастази заміщають клітини і  не накопичують РФП, при цьому спостерігається  “картина отвору”, “дефект накопичення”.

РФП: 198Au - колоїдний розчин – застосовується рідко;
99mТс - колоїд.
Апаратура: гама-камера з комп?ютерною обробкою або сканер.
Принцип методики: колоїдні частки довгий час затримуються в системі мононуклеарних фагоцитів печінки і в інших органах РЕС, в результаті чого можна досліджувати стан всіх органів РЕС, проводити повторне досліджування в різних режимах та проекціях.
Методика дослідження: дослідження розпочинають через 20-30 хвилин після в/в введення РФП активністю 74 МБк, підготовка хворих не потребується. Дослідження на сканері здійснюється в положенні пацієнта на спині. При роботі на гамма-камері виконують поліпозиційні  дослідження або в положенні "стоячи" зі сторони живота, правого боку і спини, або в положенні "лежачи" в тих же 3-х позиціях. Метод дозволяє вивчити:
- положення органу і взаєморозташування з іншими органами;
- анатомічні особливості органу (розмір, форма, контури);
- характер ураження (дифузний, вогнищевий);
- важкість ураження і виявити синдром портальної гіпертензії (гострий і хронічний гепатит, цироз та інш.);

розповсюдженість вогнищевого ураження.

            норма       

                                           

(вогнищеве ураження печінки)



        
Рис. 4.12. Гепатосцинтиграма печінки з 99мТс-колоїдом

ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА

Основним методом РНД захворювань цієї залози є сцинтиграфія.

Панкреатосцинтиграфія
Показання: діагностика об?ємних уражень органу, хронічні запальні процеси.
РФП: 75Se-метіонін - Т1/2=121 доба, ?-випромінювач (270 кеВ).
Апаратура: гама-камера з комп?ютерною обробкою.


 



Рис. 4.13. Панкреатосцинтиграми: а) норма; б) гострий панкреатит; в) рак голівки; г) холецистопанкреатит; д) кіста; е) індуративний панкреатит.
 
Принцип методики: аналог натуральної амінокислоти метіоніну 75Se-метіонін активно включається в синтезуємі білкові компоненти сироватки і еритроцити. В підшлунковій залозі вони продукуються найбільш інтенсивно (синтез 1,5-2 години), тому засвоєння цього РФП велике.

Методика дослідження: через 30 хвилин після сніданку в/в вводиться РФП активністю 111 кБк/кг зразу починають запис інформації на протязі 60-120 хвилин. Дослідження проводять в положенні хворого лежачи на спині.  Отримують серію статичних сцинтиграм на 30, 60, 90 і 120-й хвилинах. Максимальне накопичення РФП в органі відмічається на 30-60-й хвилині. Через 80-120 хвилин відмічається радіоактивність в кишківнику. Виділяють 2 типа сцинтиграфічного зображення підшлункової залози: молоткоподібний та язикоподібний. При гострому панкреатиті залоза не візуалізується, при хронічному відмічається слабке включення РФП. При пухлинах 75Se-метіонін не накопичується в патологічному вогнищі.

Переглядів: 4312

Повернутися до змісту: Медична радіологія

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.