Радіонуклідні дослідження нирок

РАДІОРЕНОГРАФІЯ

Показання: діагностика порушень секреторно-екскреторних процесів: хронічний пієлонефрит,  гострий і хронічний гломерулонефрит, гідронефроз нирок, сечокам’яна хвороба, ХНН, артеріальні гіпертензії.

РФП: тубулотропний 131І-гіпуран (ортойодгіпуран). 131І-гіпуран на 85% секретується клітинами проксимальних канальців нефрону і на 15% фільтрується клубочками.

Апаратура: 3-х або 4-х канальні хронографи УР1-1, КПРДІ-3.
Принцип методики: графічна реєстрація зміни радіоактивності над кожною ниркою та над ділянкою серця. Цей РФП характеризується швидкою кінетикою і не реабсорбується в канальцях. Тому при його використанні за допомогою радіографічних кривих, отриманих з ділянок серця, правої та лівої нирок ми оцінюємо швидкість очищення крови від РФП, функціональний стан кожної нирки окремо. Криві, отримані з ділянок нирок носять назву ренограм.

Методика дослідження:  дослідження проводиться в положенні сидячи, РФП вводиться у розрахунку на кілограм маси тіла хворого в/в активністю 0,5 МБк і відразу включають самописці. Детектори центрують над нирками, ділянкою серця і сечового міхура.
Існує якісна і кількісна інтерпретація ренограм.

• Якіснабазується на візуальній оцінці кривої. До даної оцінки можна віднести виділення типів ренограм: нормального та патологічного (який втратив характер експоненти). Криві патологічного типу мають деформований, хвилеподібний, двогорбий вид. Вони можуть бути артефактними або дійсно патологічного типу. При якісній інтерпретації ренограм крім нормального розрізняють обструктивний, паренхіматозний, ізостенурічний і афункціональний типи.
• Кількісна  - передбачає розрахунок основних числових показників: час максимального накопичення РФП ниркою (Тmax), період напіввиведення індикатору з нирки (Т 1/2), амплітуда ренограми, співвідношення цих показників для обох нирок, показник Вінтера.

Якісна інтерпретація
нормальна ренограма має три сегменти:

• Судинний – відображає проходження РФП по судинах нирок.
• Секреторний - відображає процес накопичення РФП клітинами проксимальних канальців нефрону.
• Екскреторний – відображає процес виведення РФП.

Типи ренограм :

• Обструктивний (обтураційний) тип: характеризується різним ступенем порушення екскреторного сегменту. При цьому ми отримуємо  ренограми висхідного характеру. Така крива не має третього сегменту. Криві обструктивного типу зустрічаються при гідронефрозі, обтурації сечоводу каменем або його стискувані ззовні пухлинним процесом. Слід зазначити, що при гідронефрозі інформативність РРГ найбільш висока.
• Паренхіматозний тип: крива цього типу зберігає правильний трьох сегментний характер при помірному уповільненні спаду екскреторного сегмента, часто на фоні зниження крутизни і висоти секреторного сегменту. Як правило вона низькоамплітудна в зв’язку з зменшенням кількості функціонуючих нефронів. Такий тип ренограми зустрічається при запальних захворювання нирок (пієлонефрити, гломерулонефрити), сечокам?яній хворобі, артеріальних гіпертензіях. Крива паренхіматозного типу може мати односторонній або двохсторонній характер.                             
• Ізостенуричний тип: при різкому ослаблені функціональної здатності ниркової паренхіми ренографічна крива трансформується в двохсегментну ізостенуричну, в якій диференціюється тільки судинний і екскреторний сегменти. Це  пов’язано з тим, що мінімальна доза введеного РФП перевищує максимальну транспортну здатність ниркових канальців. Ізостенуричний тип ренограми зустрічається при хронічній нирковій недостатності.                               
• Афункціональний тип – при нефункціонуючій нирці. Як правило, має однобічний характер. Типовий для таких патологічних станів як  відсутність однієї нирки (уроджена або після нефректомії); тазова дистопія нирки; при первинній  або вторинній зморщеній нирці.

Кількісна  інтерпретація

Проводиться розрахунок числових показників: час максимального накопичення РФП ниркою (Тмах.=3,2±0,15 хв.), період напіввиведення індикатору з нирки (Т1/2=7,2±0,48хв.), амплітуда ренограми (83,4±3,0 імп/с), співвідношення цих показників зліва і зправа, показник Вінтера (43,1±1,67), рис....

СКАНУВАННЯ І НЕФРОСЦИНТИГРАФІЯ

Показання: підозра на вогнищевий процес в нирковій паренхімі (пухлина, кіста, туберкульоз), патологічну рухому нирку; диференційна діагностика пухлин нирки та черевної порожнини, аномаліях нирок:
1.  Аномаліях кількості нирок (єдина нирка).

• Аномаліях положення нирок (тазова дистопія, ротація нирки).
• Аномаліях розвитку нирок (підковоподібна нирка, L-подібна нирка).
• Аномаліях розвитку сечоводів (гіпотонія сечоводів).

РФП: нефротропні:
1. 99mTc-ДМСА (дімеркаптосукцінацетат), вводиться в/в в дозі 1,5 МБк/кг, дослідження проводиться через 4 години;
Апаратура: сканери та гамма-камери.
Принцип методики: сканування і статична нефросцинтиграфія належать до статичних методів дослідження, які дозволяють отримати інформацію про топографо-анатомічні особливості нирок, їх форму, розміри, а також про накопичення і розподіл РФП у паренхімі нирок. За отриманими сканограмами і сцинтиграмами визначають взаєморозташування нирок і їх топографію.

ДИНАМІЧНА  РЕНОСЦИНТИГРАФІЯ
Показання: хронічний пієлонефрит,  гострий і хронічний гломерулонефрит, гідронефроз нирок, сечокам’яна хвороба, хронічна ниркова недостатність (ХНН), артеріальні гіпертензії, аномалії кількості нирок (єдина нирка), аномалії положення нирок (тазова дистопія, ротація нирки), аномалії розвитку нирок (підковоподібна нирка, L-подібна нирка), аномалії розвитку сечоводів (гіпотонія сечоводів), пухлини і кісти нирок.
РФП: 1. 131I-гіппуран вводиться в/в 74 кБк/кг, але не більше 7,4 МБк. При цьому вивчається стан канальцевої секреції.
2. 99mTc-ДТПА (пентатех, ТСК-6) вводиться в/в 1-1,5 МБк/кг. 99mTc- ДТПА на 100% фільтрується клубочками нирок і застосовується для вивчення стану клубочкової фільтрації. Також застосовуються 99mТс-технимаг, 99mТс-МАG3
Апаратура: гамма-камера.
Принцип методики: визначення структурно-топографічних особливостей нирок, а також їх функціонального стану сцинтиграфічним методом на гамма-камері. Може проводитися методика ДРСГ з двома РФП: 99mTc-ДТПА і 131I-гіпураном, який вводиться внутрівенно в вище вказаних активностях  в одному шприці. Це так зване двох індикаторне дослідження, яке дозволяє одночасно оцінити часові параметри транспорту гіпурану і ДТПА, а також стан канальцевої секреції, ефективного ниркового плазмотоку, ПВ, ШКФ.
Методика дослідження: після в/в введення РФП запис інформації впродовж 20-25 хвилин проводиться на комп’ютері в покадровому режимі з частотою 1 кадр в 1 хвилину і 30 кадрів при експозиції 1 кадр в 1 секунду. Спочатку здійснюється запис ангіофази. Обробка результатів ДРСГ проводиться в декілька етапів:

• Покадрова оцінка зображення - дозволяє оцінити форму, розміри, розташування нирок, а також передчасно зорієнтуватися в функціональній здатності паренхіми і стані уродинаміки.
• Аналіз по зонам інтересу – в зону бачення детектора гамма-камери потрапляють нирки і оточуючі їх  органи і тканини. Для отримання діагностично значимих результатів необхідно провести комп’ютерну обробку не всього поля зору детектора, а тільки окремих зон, що нас цікавлять - «зони інтересу». При ДРСГ зонами інтересу є: серце, ліва нирка, права нирка і ділянка  ниркового  фону. В результаті комп’ютерної обробки  цих зон інтересу ми отримуємо криві проходження РФП в системі координат активність – час. Ці криві називаються: серцева, ренограма лівої та правої нирки і крива фону, яка вираховується при обробці результатів дослідження.
• Аналіз окремо секреторно-фільтраційної і екскреторної функції нирок.
• Посегментний аналіз.

Рис. 4.14. Реносцинтиграма з 99мТс ДТПА