В обчислювальній техніці для представлення даних використовують двійковий код, який позначає два протилежних стійких стани («включено»/«відключено», «є сигнал»/«нема сигналу»). Окремий дискретний сигнал позначається окремим бітом («0» або «1»).
Представлення даних у вигляді електричних або оптичних сигналів називається кодуванням.
Існує кілька способів кодування, наприклад:
Потенціальний спосіб
«1» відповідає один рівень напруги
«0» - інший рівень напруги.
Імпульсний спосіб
Для представлення цифр використовують імпульси різної полярності.
Такі дискретні сигнали застосовують для передачі сигналів всередині комп’ютерів:
· Лінії передачі є короткими.
· Прямокутна форма сигналів при передачі не спотворюється.
Для передачі по лініях зв’язку між комп’ютерами такий спосіб передачі є недоречним, бо:
· Лінії зв’язку є довшими.
· Лінії зв’язку тягнуться поза екранованого корпусу по простору, де можливі сильні електромагнітні завади.
Це може призвести до суттєвого спотворення прямокутних імпульсів. Тому, для кодування інформації застосовують специфічний спосіб – модуляцію.
Частотна модуляція
Дискретна інформація представляється синусоїдальним сигналом тої частоти, яку підтримує дана лінія зв’язку, наприклад, кабель або радіопростір.
Модуляція ніколи не застосовується для кодування сигналів всередині комп’ютера.