Методи доходного підходу до оцінки вартості бізнесу

На відміну від методів витратної природи алгоритми доходного (результатного) підходу реалізують протилежні постулати, що визначають вартість бізнесу залежно від можливості отримання фінансових чи інших економічних результатів.

Яскравим прикладом такої оцінки може служити методика прямої капіталізації, суть якої концентровано виражається формулою:

(12.4)

Даний метод використовується у процесі експрес-діагностики ринкової вартості бізнесу та передбачає виявлення джерел і розмірів чистого доходу, визначення ставки капіталізації, оцінка вартості бізнесу.

Розрахунки за даним методом передбачають послідовну реалізацію наступних етапів:

Етап 1. Аналіз фінансової звітності, її нормалізацію та трансформацію в міру необхідності. Бажано використовувати звітність хоча б за останні три роки функціонування бізнесу, особливо звертаючи увагу на суми чистої дебіторської заборгованості, товарно-матеріальних запасів, нараховану амортизацію, кредиторську заборгованість тощо.

Етап 2. Оцінка величини прибутку (чистого прибутку, неоподаткованого прибутку чи грошового потоку), що підлягає капіталізації. Даний етап фактично зводиться до визначення періоду, чисті фінансові результати діяльності за який підлягають капіталізації: прибуток останнього року, прибуток першого року, середній розмір прибутку за аналізований період.

Етап 3. Визначення адекватної ставки капіталізації, як правило, вирахуванням зі ставки дисконтування очікуваних середньорічних темпів зростання прибутків (грошового потоку).

Етап 4. Визначення попередньої величини вартості бізнесу на базі наведеної вище формули, а також внесення поправок у розрахункову величину залежно від наявності не функціонуючих активів на балансі підприємства, недостач, ліквідності, рівня контролю за майном тощо.

Метод дисконтування грошового потоку дає змогу оцінити вартість бізнесу з огляду на перспективи його розвитку. Він базується на постулаті, що потенційний інвестор платить не за набір засобів праці, команду працівників, сукупність прав на інтелектуальну власність та інше, а за кінцевий потік коштів (капіталу). Такий метод оцінки не використовується за умови систематичної збитковості діяльності підприємства, а також під час оцінювання нових видів бізнесу (підприємства).

Основні етапи оцінки вартості бізнесу методом дисконтування грошових потоків:

Етап 1. Моніторинг сфери бізнесу, визначення її специфіки та оцінка рівня системного ризику.

Етап 2. Обґрунтування моделі формування грошового потоку бізнесу. Заведено виділяти дві моделі формування грошових потоків: для власного капіталу та для сукупного інвестованого капіталу.

Етап 3. Визначення періоду оцінки. Як правило, за період оцінки бізнесу береться термін, за який стабілізуються грошові потоки, генеровані ним.

Етап 4. Прогнозування внутрішніх та зовнішніх факторів, що визначають грошовий потік: частки ринку підприємства та темпів її зміни; ринкових цін на емітовані акції підприємства та темпи їх зміни; валового виторгу та динаміки; рівень інфляції та її динаміку тощо.

Етап 5. Розрахунок грошових потоків по кожному виду діяльності за кожен рік періоду оцінки.

Етап 6. Визначення ставок дисконту у розрізі видів діяльності, що дасть змогу адекватно врахувати рівень ризику щодо кожного припливу та відпливу капіталу. За умови формування грошового потоку для власного капіталу дисконт встановлюється згідно з моделлю оцінки капітальних активів чи кумулятивної моделі. Під час формування грошового потоку для всього інвестованого капіталу найчастіше використовується модель середньозваженої вартості капіталу.

Етап 7. Визначення грошових потоків у постпрогнозний період, що дасть можливість оцінити вартість бізнесу до кінця його життєвого циклу. Залежно від перспектив розвитку бізнесу використовують такі методи встановлення постпрогнозного дисконту: метод ліквідаційної вартості, метод чистих активів, метод очікуваних продаж, модель Гордона.

Етап 8. Оцінка вартості бізнесу та внесення підсумкових поправок. При розрахунках грошових потоків враховуються лише ті активи, які брали участь у процесі виробництва, але слід відзначити, що навіть нефункціонуючі активи мають вартість. Друга суттєва поправка вноситься у розрахункову величину вартості бізнесу з метою коректного обліку суми власного оборотного капіталу підприємства, надлишок якого додається, а нестача - віднімається.

Модифікацією стандартного методу дисконтування грошових потоків, але з урахуванням можливості зміни стратегічних орієнтирів та ухвалення нових управлінських рішень у міру надходження додаткової інформації є метод оцінки вартості опціонів. Особливо корисною така технологія оцінки є у випадку, коли необхідно визначити вартість стратегічної та оперативної гнучкості виробничо-комерційної системи. Слід пам'ятати, що опціони можуть бути включені до балансу підприємства як у вигляді активів, так і у вигляді пасивів. Опціони на стороні активів забезпечують гнучкість та створюють додаткову вартість бізнесу тільки за умови перевищення їхніх економічних результатів над витратами щодо укладення та виконання. Опціони на стороні пасивів справляють істотний вплив на показник середньозважених витрат на капітал.

Розглянуті вище методи умовно можна охарактеризувати як методи, засновані на прогнозах грошових потоків. Методи цієї групи засновані на припущенні про невизначену тривалість життя оцінюваного підприємства, яку умовно можна розділити на прогнозний і постпрогнозний періоди. За таких умов, загальна формула для розрахунку вартості підприємства за допомогою методів, заснованих на прогнозах грошових потоків, має вигляд:

ВП = ДГП+ДГП, (12.5)

або

ВП = + В, (12.6)

де ВП - вартість підприємства (бізнесу);

ДГП- вартість дисконтованих грошових потоків у прогнозний період;

ДГП, В- вартість дисконтованих грошових потоків по завершенні прогнозного періоду (у постпрогнозному періоді) або «продовжена вартість»;

ГП- грошовий потік і-го прогнозного року;

- кількість років прогнозного періоду.

Вартість грошових потоків підприємства в постпрогнозному періоді (продовжена вартість) за умов, що грошовий потік підприємства зростатиме постійними темпами в «продовжений» період, може визначатися за формулою безстроково зростаючого грошового потоку (аналогічно моделі Гордона для оцінки вартості реверсії):

В _прод = , (12.7)

де ГП- грошовий потік у перший рік після завершення прогнозного періоду;

q - очікувані темпи зростання грошового потоку в безстроковій перспективі.

Формула має сенс тільки тоді, коли q менше r.

Інформаційною основою групи методів, заснованих на прогнозування доходів, є прогнози грошових потоків, що створюються або всім інвестованим капіталом, або власним капіталом.

Грошовий потік, який генерується всім інвестованим капіталом, визначається за формулою:

ГП_К = П (1 - ПП) + А – І - ∆ВОК +∆З_д, (12.8)

де ГП_К - грошовий потік для всього інвестованого капіталу підприємства;

П - прибуток до виплати процентів по зобов'язаннях і до виплати податків;

ПП – ставка податку на прибуток;

І – інвестиції;

А – амортизація;

∆ВОК – зміна величини власного оборотного капіталу;

∆З_д – зміна довгострокових зобов’язань.

При цьому якщо оцінка вартості бізнесу здійснюється за допомогою моделі (12.8), то для одержання остаточної величини вартості із суми вартостей дисконтованих грошових потоків у прогнозному періоді повинна бути виключена вартість його зобов’язань.

Грошовий потік, що генерується власним капіталом, розраховується за формулою:

ГП = (П – П_з) (1 – ПП) + А – І- ∆ВОК + ∆З_д, (12.9)

де ГП – грошовий потік для власного капіталу підприємства;

П_з – виплати процентів по зобов’язаннях.

Крім зазначеної вище групи методів, вартісна оцінка бізнесу відповідно до результатного підходу може також здійснюватися за допомогою методів, заснованих на аналізі надприбутку.,Дана група методів базується на використанні не традиційного грошового потоку, а моделі економічної доданої вартості, величина якої надає уявлення про результати діяльності підприємства в будь-якому окремо взятому році, і бухгалтерської вартості всіх активів або власного капіталу.

Дана група включає два основних методи:

- метод економічного прибутку (ЕVА);

- метод додаткових прибутків.

Метод економічного прибутку (економічної доданої вартості) (ЕVА – Есоnomiс Value Added) розроблений С. Стюартом на початку 1990 х років і зареєстрований компанією Stern Stewart & Со, хоча основні положення концепції економічної доданої вартості були закладені ще в дослідженнях Альфреда Маршалла, який ще в 1890 р. написав: «Те, що залишається від його (власника або керуючого) прибутків після відрахування процента на капітал за діючою ставкою, можна назвати його підприємницьким або управлінським прибутком». Це означає, що при визначенні вартості, яка створюється підприємством в будь-який період часу (тобто її економічного прибутку або економічної доданої вартості), потрібно враховувати не тільки витрати, які фіксуються на бухгалтерських рахунках, але також і альтернативні витрати залучення капіталу, інвестованого вбізнес.

Економічна додана вартість підприємства визначається за формулою:

ЕДВ = (РА – СВК) × К, (12.10)

де ЕДВ – економічна додана вартість (ЕVА);

РА – рентабельність активів (усього капіталу);

К – інвестований капітал (вартість активів підприємства).

Основні етапи оцінки вартості бізнесу відповідно до методу економічного прибутку:

Етап 1. Аналіз результатів минулої діяльності з метою визначення реальної вартості інвестованого капіталу, факторів, що її зумовлюють, визначення системи цільових орієнтирів фірми.

Етап 2. Прогнозування майбутньої діяльності, що передбачає визначення поточного стратегічного положення, розробка ймовірних сценаріїв розвитку, абл.оментй прогноз усіх сфер діяльності та використання у них усіх видів майна, перевірка достовірності сформованих прогнозів, встановлення періоду оцінки та тривалості життєвого циклу фірми.

Етап 3. Оцінка витрат на капітал включає визначення цільової структури капіталу, визначення вартості акціонерного (власного) та позикового (залученого) капіталу, визначення середньозважених витрат на використання капіталу.

Етап 4. Визначення вартості економічного прибутку за кожен рік періоду оцінки (враховуючи зміни у дисконтних ставках), підбір методики та визначення вартості економічного прибутку поза періодом оцінки.

Етап 5. Визначення вартості бізнесу підсумовуванням приведеної вартості потоку економічного прибутку протягом періоду оцінки та поза його межами.

Метод додаткових прибутків визначає вартість бізнесу на основі порівняння середньої дохідності (прибутковості) в окремій галузі та дохідності участі капіталу у конкретному бізнес-проекті. Розрахункова вартість бізнесу дорівнює сумі ринкової приведеної вартості середньорічного капіталу та приведеної вартості капіталізованого за певний період надлишкового доходу від діяльності підприємства.

На практиці досить часто вартість активів прирівнюється до їхнього балансового еквівалента, що неприпустимо.

Практична реалізація даного методу може спиратися на такі етапи:

Етап 1. Визначається попередня вартість бізнесу, використовуючи методику регулювання балансу чи методику чистих активів.

Етап 2. Оцінюються додаткові витрати покупця бізнесу, пов’язані з його придбанням, що відтворюють вартість вибору.

Етап 3. На основі середньорічних показників визначається приведена вартість річних грошових потоків.

Етап 4. Визначаються можливі додаткові грошові надходження як різниця між прогнозованими чистими припливами капіталу та додатковими витратами на купівлю бізнесу, а також визначається остаточна вартість бізнесу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу	\|	Порівняльний підхід при оцінці вартості бізнесу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.