Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Моделювання ліфа з підрізами

Резюме

· Ефективність використання менеджером свого робочого часу багато в чому зале­жить від взаємодії з підлеглими та структури його менеджерської діяльності.

· Для оволодіння менеджером технікою швидкого читання необхідно позбавитися артикуляції кожного поля зору при читанні, регресії при читанні.

· Ефективність діяльності менеджера визначається технічними засобами серед яких виключне значення мають графічні засоби, які наочно віддзеркалюють стан і хід виробництва та їй. діяльності (за допомогою крапок, фігур, ліній тощо).

· Пам'ять - основа діяльності менеджера, тому кожен менеджер повинен дбати про її розвиток.

· Менеджерська діяльність базується на отриманні рішені,, висновків, з одного боку, аналітичним шляхом, а з другого боку, шляхом творчого (латерального) мислення. Здатність творчо мислити ставить менеджера за інших рівних умов на голову вище своїх колег. Будь-яка ідея, що приносить яку-небудь користь, новина прийматися до уваги.

· Проблема стресу - одна з найважливіших і одночасно - найдискуйніших проблем. Стрес - одна з умов життєдіяльності людини, тому будь-яка людина повина прагнути успішно уникати, долати стресові ситуації, здатною жити повним життям.

 

Рекомендована література

Основна

  1. Баєва О. В., Новальська Н. І.: Основи менеджменту. Практикум. К.: ТОВ «Центр учбової літератури» 2007. 2. Гірняк О. М., Лазановський П. П.: Менеджмент: теоретичні основи і практикум. К.: Магнолія. Львів. Новий світ 2003. 3. Дідковська Л.Г.: Менеджмент.: Навчальний посібник. - К.: ТОВ «Центр учбової літератури». 2008 – 516с. 4. Кузьмін О.Є., Мельник О.О.: Основи менеджменту. К.: Академвидав 2003. 5. Осовська Г.В.: Основи менеджменту.: Навчальний посібник. - К.: ТОВ «Центр учбової літератури». 2008 – 664с. 6. Осовська Г.В.: Основи менеджменту. Практикум.: Навчальний посібник.- К.: ТОВ «Центр учбової літератури». 2009 – 581с. 7. Мартиненко М.М.: Основи менеджменту.: К.: Каравелла 2005. 8. Хом’яков В.І.: Менеджмент підприємства.: Навчальний посібник. - К.: ТОВ «Центр учбової літератури». 2009 – 434с. 9. Хміль Ф.І..: Основи менеджменту.: К.: ТОВ «Академвидав» 2007.

Додаткова

10. Дяченко Т.О.: Основи менеджменту.: Навчальний посібник. - К.: ТОВ «Центр учбової літератури». 2010 – 176с. 11. Ситник Й.С..: Менеджмент організацій.: Навчальний посібник. - К.: ТОВ «Центр учбової літератури». 2008 – 456с. 12. Осовська Г.В.: Менеджмент організацій.: Підручник. - К.: ТОВ «Центр учбової літератури». 2009 – 680с. 13. Мошек Г.Є.: Менеджмент.: Підручник. - К.: ТОВ «Центр учбової літератури». 2009 – 392с. 14. Петков В.П.: Менеджмент організацій. - К.: ТОВ «Центр учбової літератури». 2011 – 488с. 15. Федоренко В.Г.: Менеджмент.: Підручник. - К.: ТОВ «Центр учбової літератури». 2008 – 652с.

 


 

Підрізи зв’язані зі зборками, драпіровками, складками на одній з ділянок цілої деталі. Лінію підрізу наносять на основу ліфа з закритими виточками. Потім основу надрізають по лінії підрізу і від цієї лінії – до кінців виточок, відкриваючи виточку від підрізу. Якщо розхил виточки не забезпечує необхідної величини на зборку або драпіровку, то ділянку, на якій проектують зборки, надрізають та розводять на необхідну величину.

Якщо лінія підрізу співпадає з направленням верхньої або талієвої виточки, то виточки об’єднують і направляють по лінії підрізу. Основу ліфа надрізають і розводять на зборки або м’які складки. Якщо від лінії підрізу ідуть складки, то основу ліфа розрізають по лінії складок і розводять паралельно з врахуванням кількості та ширини складок.

Рис.1. Варіанти моделей

Моделювання ліфа з драпіровками

Драпіровка може бути розташована на деталях симетрично і асиметрично. При розробці деталей з драпіровкою розхил всіх виточок переводять в драпіровку. На пілочці намічають лінії розташування драпіровок, направляючи їх до кінців виточок. По наміченим лініям основу розрізують, виточки закривають, переводять розхил всіх виточок в драпіровку. Якщо розхилу виточок не достатньо для створення драпіровки, то основу ліфа додатково розрізають в місцях розташування драпіровки і розводять на необхідну величину. Деталі з драпіровками часто викроюють по косій, під кутом 45.

Моделювання ліфа з кокетками

 

Кокетка повинна бути зв’язана з плечовою виточкою на спинці та верхньою виточкою на пілочці. По можливості виточки переносять в лінію кокетки. Якщо лінія кокетки проходить через центр грудей, то весь розхил верхньої виточки переводять в кокетку. Якщо кокетка розміщена вище, то частина розхилу верхньої виточки залишають і оформлюють від лінії кокетки зборками, м’якими складками, рельєфами або спресовують. Плечова виточка на спинці може бути переведена в лінію кокетки повністю, якщо ширина кокетки посередині спинки не більше ніж 15 см. Якщо вона складає 20 см, то в кокетку переводять тільки ½ розхилу виточки. Якщо ширина кокетки більше 20 см, то плечову виточку в кокетку не переводять.

Лінію кокетки намічають на основі ліфа при закритих виточках. Після цього основу розрізають по лінії кокетки, відкриваючи виточку по лінії розрізу. Якщо кокетка на пілочці розміщена високо то її краще проектувати суцільно кроєною зі спинкою.

Моделювання ліфа з підрізами

Підрізи зв’язані зі зборками, драпіровками, складками на одній з ділянок цілої деталі. Лінію підрізу наносять на основу ліфа з закритими виточками. Потім основу надрізають по лінії підрізу і від цієї лінії – до кінців виточок, відкриваючи виточку від підрізу.

Якщо розхил виточки не забезпечує необхідної величини на зборку або драпіровку, то ділянку, на якій проектують зборки, надрізають та розводять на необхідну величину.

Якщо лінія підрізу співпадає з направленням верхньої або талієвої виточки, то виточки об’єднують і направляють по лінії підрізу. Основу ліфа надрізають і розводять на зборки або м’які складки. Якщо від лінії підрізу ідуть складки, то основу ліфа розрізають по лінії складок і розводять паралельно з врахуванням кількості та ширини складок.

 

 

 

Моделювання ліфа з драпіровками

Драпіровка може бути розташована на деталях симетрично і асиметрично. При розробці деталей з драпіровкою розхил всіх виточок переводять в драпіровку. На пілочці намічають лінії розташування драпіровок, направляючи їх до кінців виточок. По наміченим лініям основу розрізують, виточки закривають, переводять розхил всіх виточок в драпіровку. Якщо розхилу виточок не достатньо для створення драпіровки, то основу ліфа додатково розрізають в місцях розташування драпіровки і розводять на необхідну величину. Деталі з драпіровками часто викроюють по косій, під кутом 45.

Моделювання ліфа зі складками

При розробці ліфа з вертикально розміщеними складками необхідно враховувати, що такі складки розміщують чітко по направленню нитки основи. З цією ціллю верхню виточку, як правило, зміщують в сторону пройми та включають в останню складку. Виточку на талії також включають в останню складку.

Якщо складки розміщуються посередині пілочки або тільки в передній частині пілочки, то верхню виточку переводять в бічний зріз.

 

На основі пілочки з переведеними виточками наносять лінії розміщення складок. Кількість ліній визначається кількістю складок по моделі. По наміченим лініям основу пілочки розрізають та розводять рівномірно на кожній ділянці на подвійну ширину складки.

Питання для контролю:

1. Моделювання ліфа з підрізами.

2. Моделювання ліфа з драпіровками.

3. Моделювання ліфа зі складками.

4. Моделювання ліфа з кокетками.

Тема: Моделювання деталей рукавів та комірів.

План:

1. Особливості моделювання деталей рукавів відповідно до моделі.

2. Особливості моделювання комірів відповідно до моделі.

3. Розробка драпіровок, підрізів, складок різних видів на деталях рукава та комірах.

 

1. Особливості моделювання деталей рукавів відповідно до моделі.

Модельні перетворення конструкції вшивного рукава необхідно виконувати, зберігаючи наступні якісні характеристики базової конструкції:

1) орієнтацію рукава у виробі відповідно до напряму руки, тобто взаємозв'язок монтажних точок пройми і оката у області вершин переднього і заднього згинів рукавів; це забезпечується роздільним моделюванням верхніх і нижніх ділянок оката рукава відповідно до модельних перетворень верхніх і нижніх ділянок пройми;

2) зібрання конструкції рукава до стану шаблону з створенням модельних ліній

згинів в результаті з'єднання монтажних точок подовжніх зрізів рукава, що гарантує відсутність перекосів і закручування рукава в готовому виробі.

Конструкцію рукавів типу реглан можна одержати аналітичним (розрахунок величин конструктивних відрізків і визначення їх положення на кресленні) і графічним способами. Креслення конструкції рукава крою реглан графічним методом, що одержав назву методу пристроювання, може бути одержаний в двох варіантах:

1) відокремленні лінією пройми реглану верхні частини спинки і пілочки добавляють до деталей вшивного рукава;

2) деталі вшивного рукава добавляють до пілочки і спинки, після чого проектують лінію пройми реглану.

Конструкцію суцільнокроєних рукавів одержують шляхом пристроювання половинок рукава до пілочки і спинки.

 

2. Моделювання комірів

В залежності від силуету виробу визначається форма коміра, який складається з двох частин: стійки і відльоту. Форма коміра залежить від висоти стійки. Комір без стійки або зі стійкою до 1 см має плосколежачу форму (рис.2, е), напівстоячий має висоту стійки до 2 см (рис.2, а), стояче-відкладний - висоту стійки 2,5-3,5 см (рис.2, б), стоячий - висоту стійки 3,5-5 см і вище (рис.2, г). Ступінь прилягання коміра до шиї залежить від форми вирізу горловини.

Коміри бувають щільноприлеглі до шиї, із середнім приляганням і такі, що відстають від шиї. Ступінь прилягання залежить також від виду застібки виробу, яка може бути до верху або нижче (у виробах з бортами - лацканами).

За покроєм розрізняють коміри відрізні і суцільнокроєні з пілочками або зі спинкою і пілочкою. Відкладні коміри для виробів із застібкою до верху за формою поділяють на стояче-відкладні і плосколежачі. Креслення коміра будують окремо або на спинки і пілочки. Коміри стояче-відкладні і плосколежачі, будують на деталях лекалах- спинки і пілочки.

Нагрудну виточку тимчасово закрити або перемістити за моделлю. Контури деталей обвести з креслення на аркуш паперу. Визначити за моделлю вид застібки (однобортна, двобортна і т.д.) і форму вирізу горловини (V-подібний, круглий, овальний, каре і т.д.). Оформити горловину і застібку. Визначити висоту стійки коміра.

Рис. 2. Різновиди комірів

3. Розробка драпіровок, підрізів, складок різних видів на деталях рукава та комірах

Рукава дуже різноманітні по своїй формі. Форма рукава є одним з основних елементів форми виробу. При моделюванні виробів тієї або іншої форми необхідно визначити крій рукава, який дозволить одержати задану форму виробу. Причому в межах одного крою рукава можуть бути різними формою. Кожній формі відповідає певна конструкція рукава, яка нерозривно пов'язана з конструкцією пройми і плечових зрізів. На рис, 1 представлені конструкції однощовних вшивних рукавів різної форми і відповідні їм лінії пройм: суцільна лінія - рукав із звичною висотою оката і завглибшки пройми; штрихова лінія - рукав з поглибленою проймою; штрих пунктирна - рукав із завищеним окатом; штрих пунктирна з двома точками - рукав виробу з подовженими плечовими швами.

При моделюванні виробів м'якої вільної форми застосовують суцільнокроєні рукава (зазвичай без ластовиці), рукава реглан м'якої форми, вшивні одношовні з поглибленою овальною і квадратною проймою, сорочкові, народного крою; при моделюванні виробів строгої форми - вшивні одно- і двошовні, суцільно кроєні з ластовицею, реглан.

Все різноманіття форм вшивного рукава може бути одержане моделюванням з використанням креслення основи прямого або вузького одношовного рукава. При роботі над формою рукавів в основному застосовують розведення основи рукава з метою зміни її розмірів на одному або декількох ділянках.

Розглянемо моделювання рукавів декількох форм.

Рис. 1. Пройма для вшивних рукавів різних конструкцій

Рукава, розширені до низу.

Такі рукава можуть бути різної довжини і ширини. При помірному розширені рукава по низу на основі одношовного прямого рукава намічають три лінії: одну посередині окату і дві на однаковій відстані від неї. По намічених лініях основу розрізають від нижнього краю, не доходячи на 0,5-I см до лінії оката, і розводять по низу на потрібну величину. При рівномірному розширенні рукава величина розведення основи однакова по всіх ділянках.

При великому розширенні рукава по низу кількість надрізів основи збільшують до п'яти-восьми. Після розведення лінії оката оформляють плавною лінією (рис. 2, а).

Рукава, розширені по окату і низу.

На лекалі основи одношовного прямого рукава намічають довжину рукава з урахуванням можливого напуску і три лінії, як в попередньому варіанті. Відрізують надлишки основи по довжині рукава, розрізають основу рукава на чотири частини і розводять паралельно середині на величину, що визначається формою рукава. Окат рукава оформляють плавною лінією. Такий рукав по низу звичайно оформляють манжетою, а по окату - складками, буфами.

Рукава, розширені по окату і вузькі по низу.

На лекалі основи вузького довгого рукава відкладають довжину рукава і перевіряють ступінь прилягання рукава по низу до руки. Рукав такого вигляду може бути розширений від низу до верху або тільки у верхній частині(рис.2,б). Залежно від цього по-різному виконують розведення лекала.

При розширенні рукава тільки у верхній частині лекало основи рукава розрізають вертикально вниз від вищої точки оката до рівня розширення і далі горизонтально надрізають до окату або передньому і ліктьовому зрізам. Лекало основи розводять, одержуючи розширення верхньої частини рукава і збільшення висоти окату. Окат рукава оформляють плавною лінією (див. рис. 2, б). Такі рукава по окату можуть бути оформлені складками, складками, буфами, розміри їх визначають величину розведення основи.

Рукава цього вигляду мають гарний зовнішній вигляд при викроюванні їх під кутом 45° до нитки основи.

Розширення рукава можна виконати і іншим способом. Для цього на лекалі намічають три - п’ять ліній, по намічених лініях лекало розрізають від окату до низу, не доходячи до низу на 1-1,5 см, і розводять по окату на потрібну величину. Висоту оката збільшують на 3-6 см залежно від об'єму верхньої частини і оформляють плавною лінією.

Рис. 2. Моделювання вшивних рукавів та комірів: а- розширених до низу;

б- розширених по окату і вузьких по низу

Рукава виробу з подовженими плечовими швами.

У виробах з подовженими плечовими швами лінія пройми спущена на руку (див. рис. 1, штрих пунктирна лінія з двома точками). Тому верхню частину рукава викроюють разом з пілочкою і спинкою ліфа. Висоту оката рукава зменшують. Форму лінії пройми, величину спуску плечових швів визначають відповідно до ескізу на манекені. Лекала основи ліфа і вшивного рукава, закладаючи величину посадки по окату і виточку, наколюють на манекен і наносять на рукаві лінію пройми. Лекала знімають з манекена, уточнюють лінію пройми і окату, ставлять надсічки. Відрізують верхню частину рукава і суміщають її з проймою спинки і переду, орієнтуючись на надсічки. Уточнюють плечовий зріз. Відповідно до ескізу моделюють форму рукава, як вказано вище.

Рукава з поглибленою проймою.

Пройму основи ліфа випрямляють, розширюючи спинку і перед, розширюють і заглиблюють відповідно до ескізу (див. рис. 1, штрихова лінія). Верхню виточку зменшують на 1-1,5 см. Вимірюють довжину і глибину пройми ліфа. Висота окату рукава рівна 1/2 глибини пройми. Оформляють окат рукава, для цього з вищої точки окату на лінії ширини рукава під проймою роблять засічки радіусом, рівним 1/2 довжини пройми. Відповідно до ескізу моделюють форму рукава, як вказано вище.

Питання для контролю:

1. Вкажіть основні декоративно-конструктивні елементи, що використовують у моделюванні плечового одягу:

2. Перерахуйте відомі вам різновиди форм рукавів:

3. Перерахуйте основні елементи оздоблення горловини плечового одягу:

Тема: Моделювання деталей складних покроїв

План:

1. Особливості моделювання деталей складних покроїв.

2. Особливості розробки виробів з рукавами покрою реглан на основі виробів з вшивними рукавами.

1. Особливості моделювання деталей складних покроїв.

 

Такі рукава дуже різноманітні. Для прикладу розберемо рішення конструкції рукава, представленого на рис. 1, в, на базі одношовного вшивного рукава. На контурі готового рукава наносять контур бажаної форми рукава, згідно ескізу. Розширення рукава щодо точки вершини ліктьового перекату визначається моделлю. На проектованому рукаві намічають лінію ліктьового шва, зміщуючи її щодо лінії ліктьового шва основи, у бік переднього перекату, і лінію верхнього шва. Рукав розрізають по лінії верхнього шва, верхню частину рукава від зрізів до перекатів надрізають, розводять на потрібну величину і розгортають щодо переднього і ліктьового перекатів. Потім оформляють лінію оката рукава і верхнього шва. Вшивні рукава можуть бути з підрізом, драпіровкою, рельєфами, розробку яких виконують так само, як на деталях ліфа.

Рис. 1. Моделювання вшивних рукавів: в- складної форми


Читайте також:

  1. Алгоритм моделювання систем масового обслуговування
  2. Аналiз ризику методами iмiтацiйного моделювання
  3. Аналіз ризику через моделювання.
  4. Бізнес-моделювання в системі управління розвитком підприємства. Поняття та етапи формування бізнес-моделі
  5. Виберіть відповідне визначення поняття: Моделювання – це
  6. Відображення і моделювання процесів
  7. ВІЛЬНИЙ ПОШУК (у тому числі ВАЛІДАЦІЯ) ® ПРОГНОСТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ® АНАЛІЗ ВИКЛЮЧЕНЬ
  8. Властивості економічної системи як об’єкту моделювання
  9. Деякі визначення, потрібні під час моделювання СМО
  10. Деякі підходи до моделювання в комбінованих інтелектуальних системах
  11. Економіко-математичне моделювання в науковій роботі
  12. Застосування стандартної комп’ютерної моделі «Джемпродж» для моделювання чисельності та складу населення.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Суцільнокроєні рукави і їх різновиди на базі основи ліфа з вшивними рукавами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.