Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Ключові концепції маркетингу.

1. Концепція удосконалення виробництва -заснована на затвердженні того, що споживач віддає перевагу товарам, які широко поширені та доступні за ціною. Управління маркетингом повинне бути спрямованим на удосконалення виробництва, форм і методів збуту (рис. 5.2).

 

 

 


Рис.5.2. Складові концепції удосконалення виробництва

 

Концепція удосконалення виробництва знаходить застосування у двох ситуаціях.

1. Попит на товар перевищує пропозицію. Дії – знайти способи збільшення виробництва.

2. Собівартість товару занадто велика та її необхідно знизити. Дії - підвищення продуктивності, зниження цін.

2. Концепція удосконалення товару -заснована на ствердженні того, що споживач віддасть перевагу товарам, якість, властивості та характеристики яких постійно поліпшуються. Підприємство-виробник, що використовує дану концепцію, зосереджує всі зусилля для удосконалення своєї продукції (рис. 5.3).

 

 

 


Рис. 5.3. Складові концепції удосконалення товару

 

Дана концепція приводить до «маркетингової короткозорості», оскільки у визначений час може не враховувати існуючі потреби споживачів.

3. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль -заснована на тому, що споживачі не будуть активно купувати товар, якщо не вжити спеціальних заходів щодо просування його на ринок і широкомасштабного продажу (рис. 5.4).

 

 

 


Рис. 5.4. Складові концепції інтенсифікації комерційних зусиль

 

Концепція передбачає: «жорсткі» продажі, активний вплив на покупця. Довгострокові результати діяльності підприємства, що використовують цю концепцією, можуть бути безперспективними.

4. Концепція маркетингу– філософія управління маркетингом, припускає, що досягнення підприємством встановлених цілей є результатом визначення запитів і потреб цільових ринків і споживачів більш ефективним способом ніж конкуренти (рис. 5.5).

 

 

Рис. 5.5. Складові концепції маркетингу

 

Концепція маркетингу виходить із такого:

- цілі підприємства досягаються за рахунок визначення потреб та запитів, що простежуються на ринку;

- необхідно забезпечувати бажану споживчу задоволеність більш ефективними й більш продуктивними способами, ніж конкуренти;

- об'єкт уваги - не товар, а клієнти.

5. Концепція соціально-етичного маркетингу -заснована на тому, що підприємство повинно визначати потреби та інтереси цільових ринків, а потім забезпечити вищу споживчу цінність більш ефективними ніж з конкуренти способами, одночасно підтримуючи або поліпшуючи благополуччя клієнта і суспільства в цілому (рис. 5.6).

Концепція соціально-етичного маркетингу виходить із такого:

- цілі підприємства досягаються за рахунок визначення потреб та запитів, що простежуються на ринку;

- об'єкт уваги - не товар, а клієнти та оточуюче середовище;

- враховуються та зміцнюються добробут покупців та суспільство в цілому;

- враховуються ймовірні конфлікти між потребами споживача та його тривалим добробутом.

 

 


Рис. 5.6. Складові концепції соціально-етичного маркетингу

 

Концепція соціально-етичного маркетингу породжена сумнівами у відповідності концепції чистого маркетингу у зв’язку з погіршенням якості навколишнього середовища та дефіцитом природних ресурсів.

 

4. Поняття, алгоритм та види маркетингових досліджень

Маркетинг – це діяльність, яка спрямована на визначення попиту і збуту виготовленої продукції. Ця мета може бути досягнута за допомогою маркетингових досліджень, які цілеспрямовані на вивчення існуючої проблеми і розробка на цій основі рекомендацій по забезпеченню її якнайкращого рішення.

Підпорядкування всіх сторін діяльності фірми завданням прибуткового збуту, робить вивчення чинників ринку вихідним пунктом для прийняття будь-якого господарського рішення. Причому, цей процес не є разовим заходом, а постійною діяльністю. Це необхідно для зіставлення очікуваних результатів із реальною ситуацією на ринку з тим, щоб своєчасно вносити зміни у свою діяльність. В умовах ринку недостатньо спиратися на інтуїцію, судження керівників і спеціалістів та минулий досвід, а необхідно одержувати адекватну інформацію до і після прийняття рішень. На характер прийнятих рішень впливає велика кількість чинників. І головне навіть не в кількості, а скоріше в складності передбачення більшості з них. Поводження конкурентів, наприклад, часто виходить за рамки традиційних схем. Ситуація ускладнюється тим, що система управління маркетингом функціонує в реальному масштабі часу. До того ж повернення «до вихідних позицій» або неможливе, або сполучено зі значними витратами у зв’язку із зобов’язаннями і відповідальністю перед споживачами, постачальниками, банками. Для зменшення ступеня непевності і ризику підприємство повинно мати надійну, у достатніх обсягах і своєчасну інформацію. Одержання ж останньої забезпечується проведенням маркетингових досліджень.

На думку одного з головних спеціалістів маркетингу Філіпа Котлера, на першому місці стоїть вивчення можливостей збуту, хоча збут не можливий без визначення попиту. Так, оцінку потенційних можливостей ринку проводять 93% фірм у США, 92% вивчають розподіл часток ринку між фірмами й основні характеристики ринків, 84% проводять аналіз реакції споживачів на нову продукцію, 85% досліджують конкурентів, 67% займаються аналізом ефективності рекламних оголошень, 49% - дослідженням рекламних текстів, 48% - вивченням споживчих мотивацій. Значне місце в маркетингових дослідженнях належить економічному аналізу цінової політиці. Політику цін розробляють 80% фірм, аналізом принципів розташування підприємств і складів займаються 70%, вивченням номенклатури продукції - 50%, аналізом міжнародних ринків - 50%.

Наведені дані свідчать, що більшість фірм США розглядають маркетингові дослідження як основу маркетингової діяльності, на базі якої приймаються всі інші рішення.

Грамотне, професійне проведення маркетингових досліджень дозволяє підприємству об’єктивно оцінити свої ринкові можливості і вибрати ті напрями діяльності, де досягнення поставлених цілей стає можливим із мінімальним ступенем ризику і з більшою впевненістю.

Приклади визначення маркетингових досліджень наведені у табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Автор Поняття
Ф. Котлер Маркетингові дослідження – це систематичне визначення кола даних, необхідних у зв’язку з ситуацією, що склалася для фірми, їх збір, аналіз та звіт про результати.
М.Г. Гребньов Маркетингові дослідження - вид діяльності, який за допомогою інформації зв’язує споживача, покупця і громадськість з маркетологом; одержана інформація служить для виявлення і визначення маркетингових можливостей і проблем; вироблення, удосконалення й оцінювання маркетингових дій; відстежування результату маркетингової діяльності; поліпшення розуміння процесу управління маркетингом.
А.Г. Загородній Визначає маркетингові дослідження як усі форми збору інформації для прийняття на її основі підготовлених маркетингових рішень.

Продовження таблиці 5.1

Р.А Фатхундинов Визначає маркетингові дослідження як систематичне збирання та аналіз даних, пов’язаних з наявною ситуацією щодо маркетингової діяльності підприємства.
Д. Перрієн Маркетингове дослідження - це процес накопичення інформації, необхідної для прийняття рішень в маркетингу.
І.К. Белявський Маркетингове дослідження – це різна дослідницька діяльність, яка направлена на задоволення інформаційно-аналітичних потреб маркетингу

 

Таким чином, маркетингові дослідження являють собою збір, опрацювання та аналіз даних з метою зменшення непевності, що супроводжує прийняття маркетингових рішень.

Мета маркетингових досліджень – це загальна постановка задачі, що визначається стратегічними цілями даної організації, вирішення якої дозволяє знизити рівень невизначеності в процесі прийняття управлінських рішень.

Завдання маркетингових досліджень можуть бути найрізноманітнішими. Насамперед, це знаходження потенційних споживачів, вивчення їхніх потреб, існуючого і майбутнього попиту на продукцію для вибору цільових ринків, тобто ринків, на яких фірма може реалізувати свої цілі.

Головною проблемою в процесі маркетингових досліджень є реалізація продукції, яка залежить від якісних самостійних досліджень ринку, його ємкості, конкурентів, попиту споживачів на пропоновану продукцію, ціни і ефективної політики збуту. У загальному вигляді структурна схема маркетингових досліджень приведена на рис. 5.7.

 
 

 

 


Рис. 5.7. Структура маркетингових досліджень

Вихідними даними маркетингових досліджень, як було зазначено вище, є принципи. Основні з них надані в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Характеристика принципів маркетингових досліджень

Принципи маркетингових досліджень Характеристика
Науковість пояснення і пророкування досліджуваних ринкових явищ і процесів на основі наукових положень і об'єктивно отриманих даних, а також виявлення закономірностей розвитку цих явищ і процесів;
Системність виділення окремих структурних елементів, що складають явище, виявлення ієрархічного зв'язку і взаємопідпорядкованості;
Комплексність вивчення явищ і процесів у всій їх повноті, взаємозв'язку і розвитку;
Достовірність отримання адекватних даних за рахунок забезпечення наукових принципів їхнього збору й обробки, виключення тенденційності в оцінках, ретельний контроль, використання наукових інструментів дослідження;
Об’єктивність вимога враховувати можливі погрішності вимірника того або іншого явища, не підганяти факти під заздалегідь визначену схему і дотримувати обережність у їхній інтерпретації;
Ефективність досягнення висунутих цілей, порівняння результатів з витратами.

 

Результативність та ефективність маркетингових досліджень залежить від дотримання низки вимог.

По-перше, ці дослідження повинні мати комплексний та систематичний, а не випадковий характер.

По-друге, під час їх здійснення треба дотримуватися наукового підходу, заснованого на об’єктивності й точності.

По-третє, дослідження повинні проводитися відповідно до принципів чесної конкуренції, зафіксованими Міжнародним Кодексом з практики маркетингових і соціальних досліджень. Його прийнято Міжнародною Торговельною Палатою (МТП) та Європейським товариством з вивчення суспільної думки і маркетингових досліджень (ЕСОМАР).

По-четверте, маркетингові дослідження повинні бути старанно сплановані і складатися з комплексу послідовних дій (етапів).

Незважаючи на те, що в кожному конкретному випадку структура дослідження буде індивідуальною, можна говорити про п’ять обов’язкових етапів:

1. Визначення цілей і завдань дослідження.

2. Добір джерел інформації.

3. Збирання інформації.

4. Аналіз зібраної інформації.

5. Звіт про результати дослідження.

Вихідним пунктом маркетингового дослідження є точне формулювання його цілей і завдань. Вони прямо випливають зі специфічної проблеми, актуальної для організації в той або інший проміжок часу. Конкретна ціль диктує вибір головних напрямів і обсягів дослідження з погляду предмета (весь асортимент або окремі його види), розміру території (міський район, область або регіон), періоду часу, охопленого дослідженням.

У ряді випадків під час формування цього етапу виконуються попередні (неформальні) дослідження маркетингу для одержання даних, які дозволяють уточнити зміст проблеми й цілі майбутнього вивчення.

Добір джерел інформації здійснюється з метою полегшення завдання пошуку необхідних даних. Правильний вибір джерел звільняє від зайвих зусиль під час збирання даних, безцільних пошуків потрібної інформації там, де її явно не може бути. Основним завданням при цьому є одержання необхідних даних із максимальною швидкістю й ефективністю

Збирання інформації залежно від особливостей об’єкта дослідження припускає використання методів вивчення ринку, товару, конкурентів, споживачів та ін.

Аналіз зібраної інформації припускає її вивчення, переробку за допомогою різноманітних методів і прийомів, а також витяг необхідної інформації з усього масиву отриманих даних. При цьому широко використовуються економіко-статистичні й економіко-математичні методи обробки інформації.

Звіт про результати дослідження припускає розробку висновків і рекомендацій. Вони повинні безпосередньо випливати з результатів аналізу, бути аргументованими і достовірними, спрямованими на рішення досліджуваних проблем. Результати маркетингового дослідження подаються у вигляді звіту. Важлива вимога до нього полягає в тому, що звіт пишеться в легкодоступній формі, простою мовою, у розрахунку на людину, що не володіє повним комплексом знань у цій сфері. У зв’язку з тим, що дослідження спрямовані на одержання конкретних результатів, необхідних для прийняття управлінських рішень, сам звіт повинен чітко відбивати цілі, що стояли перед дослідженням, висновки про проведений аналіз та можливі рекомендації.

Форми організації маркетингових досліджень можуть бути різноманітними. Їх можна здійснювати власними силами підприємства, а також за допомогою інших організацій, що спеціалізуються в даній сфері. Одні підприємства знаходять економічно доцільним удаватися до допомоги сторонніх організацій, тому що це дає можливість залучати кращих спеціалістів, не розширяючи свій штат. Інші цілком покладаються на свій персонал, вважаючи послуги сторонніх організацій з вивчення ринків дорогими і неоперативними. Проте дуже багато підприємств стикаються зі значними труднощами в процесі проведення конкретних досліджень ринків. Тому основна маса закордонних фірм віддає перевагу використовуванню змішаної форми організації маркетингових досліджень. З 232 опитаних американських компаній 85% користуються послугами спеціалізованих сторонніх організацій і одночасно 90% самостійно проводять маркетингові дослідження.

На практиці вибір форми організації маркетингових досліджень обумовлюється досвідом роботи фірм на ринку, їхніми можливостями, наявністю власного персоналу дослідників, видом виробленої продукції, її технічною складністю і т. ін. Обов’язково беруть до уваги економічну доцільність і необхідність зберігання комерційної таємниці. Фірми віддають перевагу самостійному вивченню питань, пов’язаних з розробленням та оцінкою тактики конкурентної боротьби, вибором методів просування товарів на ринок, ціновою політикою тощо. Ці проблеми аналізуються на основі матеріалів, які є комерційною таємницею, а також з урахуванням специфіки, стану і намірів підприємства, стратегії й тактики його ринкової діяльності. Масові опитування споживачів часто доручаються стороннім організаціям. Практично всі солідні закордонні фірми співробітничають з інститутами з вивчення ринків і консалтинговими організаціями. Це роблять з таких причин.

По-перше, організації, що професійно вивчають ринки, мають у своєму розпорядженні висококваліфікований персонал для проведення досліджень.

По-друге, вони мають досвід вивчення не тільки одного ринку, а й інших, що впливають на нього, і можуть пророчити появу конкуруючої продукції-замінників.

По-третє, споживачі вважають ці організації нейтральною стороною і тому більш чесно і правдиво відповідають на питання.

Інститутами і консультаційними організаціями можуть виконуватися також фундаментальні дослідження ринку, результати яких можна використовувати як вихідні дані для подальшого індивідуального аналізу, що здійснюється самою фірмою.

У даний час маркетингові дослідження ринку на комерційній основі, крім інститутів і консультаційних організацій, здійснюють також і рекламні агентства, торговельно-промислові асоціації, спілки підприємців, навчальні заклади економічного профілю.

Сам процес маркетингових досліджень визначений такими напрямами:

- дослідження середовища маркетингу;

- дослідження продукції;

- дослідження конкурентів;

- дослідження ринку;

- дослідження споживачів.

Приступаючи до маркетингового дослідження, перш за все, необхідно переконатися, що це потрібно підприємству, організації для поліпшення результатів підприємницької діяльності за рахунок повнішого задоволення нестатків і потреб існуючих і потенційних споживачів. Іншими словами, потрібно чітко визначити нестатки і потреби даних споживачів, встановити важливість вирішення даної проблеми в їх повнішому задоволенні і зробити відповідні пропозиції по забезпеченню ефективної підприємницької діяльності. Ці пропозиції будуть більш обґрунтовані і дійсно зможуть забезпечити відповідний ефект від їх реалізації, якщо ретельно продумати і спланувати весь процес маркетингового дослідження. З урахуванням сказаного зазвичай виділяють шість основних напрямів маркетингового дослідження (рис. 5.9).

На першому напряміобґрунтовується необхідність проведення дослідження і обмовляється круг питань, що підлягають розгляду. На основі цього складається документ, що санкціонує проведення дослідження.

 
 

 

 


Рис. 5.8. Напрями маркетингового дослідження

 

На другому напрямі дослідження складається докладний план, у якому чітко формулюється мета дослідження, обмовляються вирішувані задачі, указуються передбачувані результати, а також приводиться кошторис на проведення дослідження.

На третьому напрямі проводиться збір інформації. Процесу збору передує визначення круга необхідних початкових даних, встановлення джерел інформації і вибір методів її збору.

На четвертому напрямі здійснюються аналіз зібраної інформації, і її інтерпретація. Обробка даних проводиться відповідно до сформульованих завдань дослідження. При цьому виділяють найбільш важливі моменти дослідження, а початкові дані упорядковуються, об’єднуються і зводяться у відповідні таблиці.

На п’ятому напрямі готується звіт про проведене дослідження. Він містить виклад всіх виявлених в процесі дослідження як позитивних, так і негативних для фірми моментів, з урахуванням яких формулюються відповідні рекомендації, і дається їх обґрунтування. Такі звіти передаються всім зацікавленим особам.

На шостому напрямі з урахуванням зроблених рекомендацій за наслідками дослідження керівництвом фірми розробляються і приймаються відповідні маркетингові рішення, покликані усунути виявлені недоліки, що повинне забезпечити ефективнішу підприємницьку діяльність фірми.

Вдале проведення аналізу напрямів комплексу маркетингових досліджень є передумовою створення дієвого комплексу маркетингу. Серед багатьох напрямів маркетингових досліджень найважливішим є дослідження цільового ринку підприємства, оскільки саме правильна оцінка характеристик цільового ринку є визначальною для всієї маркетингової програми підприємства. Тому зрозуміло, що одним із головних завдань служби маркетингу є дослідження ринку та кола питань, пов’язаних з цими дослідженнями на основі отриманої інформації.

 

5. Характеристика методів та прийомів збору інформації

Система збору маркетингової інформації передбачає проведення спеціальних маркетингових досліджень. Їх метою є отримання даних, пов’язаних з вирішенням конкретних маркетингових завдань.

Дослідження переважно починають із збору вторинної інформації. У такому разі говорять про кабінетне дослідження проблеми (рис. 5.9).

 

 


Рис. 5.9. Кабінетне і польове дослідження

Вторинну інформацію можна збирати з внутрішніх і зовнішніх джерел.

Внутрішні джерела вторинної інформації:

- фінансова і статистична звітність підприємства;

- дані про збут товарів і ринки;

- розрахунки клієнтів;

- дані попередніх досліджень.

Джерела зовнішньої вторинної інформації:

- видавництва державних установ, а також довідники, статистичні огляди;

- періодика, книжки;

- комерційна інформація, яку продають комерційні дослідницькі фірми.

У переважній більшості маркетингових досліджень після обробки і аналізу вторинної інформації переходять до збору первинних даних. У такому разі говорять, що проводиться польове дослідження.

Всяке польове дослідження припускає участь дослідника в отриманні їм первинній інформації. Яку інформацію і в якому об’ємі слід отримати, визначається сформульованою метою дослідження. Разом з тим, для отримання вказаної інформації зазвичай використовуються наступні методи (табл. 5.3): опит; спостереження; експеримент; імітація.

Таблиця 5.3

Методи і форми польового і кабінетного дослідження

Методи Форми
1. Польове дослідження Збір даних у момент їх виникнення
1.1. Спостереження Особисте, за участю того, що спостерігає або без нього
1.2. Опит   Письмовий, усний, телефонний, вільний, стандартизований, спорадичний, панельний
1.3. Експеримент   Окремі величини змінюються впродовж дослідження, дослідник сам визначає відповідні дані, перевіряє причинно-наслідкові зв’язки
1.4. Імітація Побудова і аналіз моделі
2. Кабінетне дослідження Обробка наявних даних

 

Вибір конкретного методу залежить, перш за все, від мети дослідження і наявності джерел необхідної інформації.

Спостереження є одним із способів отримання інформації для вирішення сформульованої проблеми шляхом безпосереднього аналізу поведінки окремих людей і вивчення процесів, що протікають. Об’єктом спостереження є, як правило, споживач, його поведінка в крамниці, перед вітриною, рекламним оголошенням, його реакція на ті чи ті події. Спостереження використовується не так часто, як опитування. Воно здебільшого служить для визначення мети дослідження чи узагальнення суджень.

Такий спосіб отримання інформації має як свої переваги, так і недоліки в порівнянні з опитом.

Переваги полягають в тому, що він дозволяє:

- отримати необхідну інформацію про об’єкт спостереження незалежно від його бажань;

- забезпечити вищу об’єктивність дослідження;

- врахувати стан навколишнього середовища;

- прослідкувати неусвідомлену поведінку спостережуваних.

Основними недоліками цього методу є:

- дослідник не завжди може правильно тлумачити поведінку спостережуваних явищ;

- важко забезпечити необхідну репрезентативність спостереження.

В практиці маркетингових досліджень найбільше розповсюдження отримали методи опитування і спостереження, з використанням особистих зустрічей.

Отже, опитування дозволяє визначити систему вподобань, на які орієнтується цільовий ринок споживачів під час вибору певної продукції, оцінки різних форм обслуговування. Це найрозповсюдженіший метод збору даних у маркетингу. Опитування ґрунтується на зверненні до респондентів із запитаннями, зміст яких являє собою проблему дослідження. Опитування класифікуються за низкою ознак (табл. 5.4).

Таблиця 5.4

Класифікація опитувань

Ознака класифікації Класифікаційні типи
Джерело первинної інформації Загальні Спеціалізовані
Частота опитувань Разові Повторні
Ступінь охоплення Суцільні Вибіркові
Форма опитування Анкетування Інтерв’ю

Експеримент є одним з методів отримання інформації про досліджуваний об’єкт на основі вивчення залежності одних чинників від інших. При цьому відбувається зміна одного або декількох параметрів при контрольованій незмінності інших.

Проведення імітації реальних процесів і явищ зумовлює побудову і аналіз моделі, що описує конкретну ситуацію. Така модель може бути побудована і проведений її аналіз з використанням засобів обчислювальної техніки. Конкретна ситуація може бути промодельована і шляхом проведення ділової гри.

Перевага методу імітаційного моделювання полягає у тому, що він дозволяє бачити причинно-наслідковий зв’язок явищ, що вивчаються.

Недолік методу імітаційного моделювання - великі витрати, складність, залежність від окремих припущень обмежує сферу його застосування.

Прогноз збуту (продажу) - це визначення того, що підприємство розраховує продати, виходячи із існуючої кон’юнктури, ринкового потенціалу і власних можливостей. Відомі некількісні та кількісні методи прогнозування збуту.

Некількісні методи - це експертна оцінка майбутніх обсягів збуту підприємства. З-поміж кількісних методів найвідомішими є множинна регресія (пошук рівнянь, які описують залежність майбутніх обсягів збуту від набору незалежних змінних), кореляційний аналіз, аналіз рядів динаміки, прогнозування на основі частки ринку, метод стандартного розподілу ймовірності та ін.

Особливу актуальність у системі маркетингових досліджень ринку має вивчення поведінки споживачів, якісний і кількісний їх склад, що і навіщо вони придбають, хто бере участь у цьому процесі, коли, де і за яку ціну. Для оцінки поведінки споживачів використовується інтердисциплінарний підхід. Так, економічні науки допомагають знайти відповідь на запитання, який доход мають споживачі і як вони його розподіляють, за якою ціною вони хотіли б придбати той чи інший продукт, як можна оцінити величину попиту і пропонування продукції тощо. Психологія допомагає зрозуміти мотиви і стимули поведінки споживачів, етнографія - особливості походження, розселення, стосунків, культури і побуту народів.

Згідно з теорією М. Портера аналіз конкурентного середовища доцільно проводити через вивчення дії п’ятьох його сил:

1. Потенційних конкурентів - підприємців, які можуть з’явитись на даному ринку і розпочати боротьбу за споживачів із діючими тут підприємствами;

2. Постачальників - підприємств, що продають підприємствам-споживачам продукцію промислово-технічного призначення, необхідну для виробництва продукції цими споживачами;

3. Підприємств і кінцевих споживачів, які виявляють інтерес до придбання продукції;

4. Продукції інших галузей, яка може замінити продукцію цього підприємства, оскільки виконує ті самі функції для тих самих груп споживачів;

5. Конкуренцію в галузі - наявну на даному ринку загальну конкурентну ситуацію, що визначається кількістю підприємств-конкурентів, співвідношенням їхніх сил, темпами зростання галузі, умовами диференціації діяльності тощо.

 

Висновки

У підприємницькій діяльності організації постійно виникають проблеми, обумовлені доцільністю задоволення потреб існуючих і потенційних споживачів в необхідній продукції. Вирішенню таких проблем і покликаний сприяти маркетинг.

В узагальненому вигляді маркетинг — це система організації і збуту товарів, спрямована на задоволення потреб конкретних споживачів і користувачів та на одержання прибутку фірмою на основі дослідження і прогнозування ринку.

Маркетинг-мікс(або комплекс маркетингу) – це сукупність маркетингових засобів (товар, ціна, розподіл, просування), певна структура й обсяг яких забезпечує досягнення поставленої мети й вирішення маркетингових завдань.

Концепція маркетингу – генеральний задум та система поглядів на явища у ринковому середовищі, з урахуванням яких підприємства досягають бажаних результатів (обсяги виробництва та продажів, рівень прибутку та витрат). Виділяють такі ключові концепції маркетингу: концепція удосконалення виробництва, концепція удосконалення товару, концепція інтенсифікації комерційних зусиль, концепція маркетингу, концепція соціально-етичного маркетингу

Мета маркетингових досліджень – загальна постановка задачі, що визначається стратегічними цілями даної організації, вирішення якої дозволяє знизити рівень невизначеності в процесі прийняття управлінських рішень.

Приступаючи до маркетингового дослідження, перш за все, необхідно переконатися, що це потрібно фірмі для поліпшення результатів підприємницької діяльності за рахунок повнішого задоволення нестатків і потреб існуючих і потенційних покупців.

Маркетингова інформаційна система– це система, що безперервно діє, призначена для збору, обробки, аналізу, оцінювання і розповсюдження інформації, яка необхідна для ухвалення рішень з питань маркетингового планування, впровадження в життя і контролю за виконанням маркетингових заходів.

Маркетингова інформація, яку збирають в процесі дослідження, буває двох видів: вторинна, яка була вже зібрана раніше для іншої мети; первинна, яку збирають вперше для досягнення конкретної мети даного дослідження.

Дослідження переважно починають із збору вторинної інформації. У такому разі говорять про кабінетне дослідження проблеми.

Вторинну інформацію можна збирати з внутрішніх і зовнішніх джерел.

Всяке польове дослідження припускає участь дослідника в отриманні їм первинній інформації. Яку інформацію і в якому об’ємі слід отримати, визначається сформульованою метою дослідження. Разом з тим, для отримання вказаної інформації зазвичай використовуються наступні методи: опит; спостереження; експеримент; імітація.

Важливе значення мають маркетингові дослідження ринку, які включають вивчення та прогнозування його кон’юнктури, розрахунок його місткості, визначення прогнозних показників збуту продукції, аналіз поведінки споживачів і конкурентів, а також конкурентного середовища в цілому.



Читайте також:

  1. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
  2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  4. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
  5. Базові (ключові) цінності.
  6. Базові концепції ООП
  7. Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності
  8. Види маркетингу.
  9. Види маркетингу.
  10. Види організаційних структур служби маркетингу.
  11. Визначення маркетингу. Цілі та завдання маркетингу.
  12. Визначення ООП і його основні концепції




Переглядів: 5865

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 5. Сутність маркетингу та маркетингові дослідження | Тема 6. Маркетингова товарна політика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.