Економічна сутність інвестицій та їх класифікація

Підприємство в процесі функціонування поряд з операційною здійснює інвестиційну діяльність. Остання являє собою сукупність практичних дій щодо реалізації інвестицій. Ефективне управління інвестиціями обумовлює необхідність:

ü з’ясування сутності інвестицій та можливості їх реалізації в різних формах;

ü розроблення і реалізації інвестиційної стратегії як головної мети інвестиційної діяльності;

ü урахування класифікації інвестицій;

ü вибору та оцінки ефективності інвестиційних проектів підприємств;

ü забезпечення оптимального співвідношення джерел фінансування реальних капітальних інвестицій;

ü оцінювання ефективності фінансових інвестицій та формування оптимального портфеля цінних паперів.

Згідно з Законом України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції визначаються як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

Ø кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

Ø рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

Ø майнові права, що випливають з авторського права, досвід га інші інтелектуальні цінності;

Ø сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду тощо;

Ø права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

Ø інші цінності.

Сутність інвестиційної діяльності відповідно до П(С)БО 4 «Звіт про фінансові результати» визначаться так. Інвестиційна діяльність — це діяльність, що пов’язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, а також із здійсненням фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Згідно з цим визначенням інвестиційна діяльність включає і реалізацію необоротних активів, тобто це визначення відрізняється від того, що існувало раніше. Відповідно до такого трактування інвестиційної діяльності до її напрямів, згідно з зазначеним стандартом, крім придбання основних засобів, нематеріальних активів, акцій, облігацій, цілісних майнових комплексів тощо, відносять надходження грошових коштів у вигляді процентів за аванси грошовими коштами та позики, надані іншим суб’єктом господарювання, грошові надходження у формі дивідендів, від повернення позик, від ф’ючерсних і форвардних контрактів, опціонів, а також виплати коштів за такими контрактами (за винятком тих контрактів, які укладаються для основної діяльності підприємства). Такі грошові надходження лише опосередковано стосуються інвестиційної діяльності. Тому в подальшому ми розглядатимемо інвестиційну діяльність з погляду її економічної ефективності в розрізі окремих форм інвестицій.

Законом України «Про інвестиційну діяльність» не визначаються форми інвестицій. Уперше у законодавстві їх було розглянуто в Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно з цим законом інвестиції поділяються на капітальні, фінансові тареінвестиції.

Основною ознакою, за якою виділяють форми інвестицій, є об’єкт вкладення капіталу. За цією ознакою західна економічна теорія інвестиції поділяє на реальні та фінансові. Віднесення до форм інвестицій реінвестицій, які характеризують не об’єкт вкладення капіталу, а процес використання доходу, отриманого від інвестиційних операцій (у процесі реінвестицій), є некоректним.

Згідно з зазначеним вище законом інвестиційний дохід може бути використано на здійснення як капітальних, так і фінансових інвестицій.

Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку України інвестиції поділяють на фінансові та капітальні. Під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок процентів, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигід для інвестора. До фінансових інвестицій відносять: придбання акцій, облігацій, депозитних сертифікатів, казначейських зобов’язань, інших цінних паперів.

Під капітальними інвестиціями розуміють усі витрати підприємства на придбання або створення матеріальних і нематеріальних активів, що включаються до їх первісної вартості.

Заміна терміна «реальні інвестиції» на термін «капітальні інвестиції» (згідно з українським законодавством) є некоректною. Термін «капітальні інвестиції» (або «капітальні вкладення») використовується, як правило, стосовно інвестування капіталу в матеріальні види активів, передусім в основні засоби. Згідно з чинним законодавством України цей термін характеризує також «придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації». Таке тлумачення капітальних інвестицій більшою мірою збігається з широко використовуваним у світовій практиці терміном «реальні інвестиції», тому необхідні відповідні зміни в чинному законодавстві України.

Головна мета інвестиційної діяльності — підвищення вартості підприємства. Досягнення цієї мети забезпечується розробленням та реалізацією інвестиційної стратегії підприємства. Остання залежить від стадії життєвого циклу підприємства. Вона визначає зміст інвестиційної стратегії, який суттєво різниться на кожній стадії життєвого циклу підприємства.

Управління інвестиційною діяльністю має на меті забезпечити ефективність зазначеної стратегії на кожній із стадій життєвого циклу підприємства.

Ефективність розробленої інвестиційної стратегії досягається за умови:

Ø узгодженості інвестиційної стратегії із загальною стратегією економічного розвитку підприємства;

Ø внутрішньої збалансованості інвестиційної стратегії;

Ø узгодженості інвестиційної стратегії із зовнішнім середовищем;

Ø реалізації інвестиційної стратегії з урахуванням наявного ресурсного потенціалу;

Ø прийнятного для підприємства рівня ризику, пов’язаного з інвестиційною стратегією;

Ø результативності інвестиційної стратегії.

Таблиця 8.1

Залежність інвестиційної стратегії від стадії життєвого циклу підприємства

Стадія життєвого циклу	Інвестиційна стратегія
Народження	Забезпечення достатнього обсягу основного капіталу і початкових капітальних інвестицій
Дитинство	Завершення формування капіталу та здійснення капітальних інвестицій
Юність	Розширення діяльності за рахунок розмаїтності інвестиційного портфеля
Рання зрілість	Істотне розширення інвестиційного портфеля
Кінцева зрілість	Розширення фінансового інвестування
Старіння	Формування інвестиційного портфеля, що дає змогу зберегти наявні позиції
Відродження	Диверсифікація інвестиційного портфеля

Завдання, поставлені підприємством, є основою визначення його інвестиційних потреб.

Величина інвестицій підприємства залежить від його інвестиційного потенціалу, що визначається як сума чистого прибутку, амортизаційних відрахувань, позикових і залучених коштів. Тому управлінські дії з інвестиційної діяльності повинні сприяти постійному зростанню інвестиційного потенціалу підприємства через розроблення заходів щодо зниження витрат, вибір методів нарахування амортизації та напрямів ефективного її використання, зростання обсягу залучених коштів.

З метою забезпечення ефективного управління інвестиціями їх класифікують за певними ознаками (рис. 8.1).

Ураховуючи класифікацію інвестицій та напрями їх здійснення, розробляють інвестиційну політику підприємства, що повинна відповідати таким вимогам:

- підпорядкованості довгострокової інвестиційної стратегії загальній і конкурентній стратегіям та узгодженості з фінансовою стратегією підприємства;

Рис. 8.1. Класифікація інвестицій

- оптимальності співвідношень напрямів інвестування: капітальні інвестиції; інвестування в оборотні кошти; фінансові інвестиції; інтелектуальні інвестиції;

- альтернативності вибору інвестиційної політики;

- обґрунтування доцільності інвестицій за допомогою як фінансових показників їх оцінки, так і неформальних критеріїв.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РОЗДІЛ 8. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ	\|	Управління реальними інвестиціями

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.