Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Менеджери в організації виконують спеціфічні ролі (за Мінцбергом)

Міністерство освіти і науки України

Одеська національна академія харчових технологій

Кафедра менеджменту і логістики

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

«МЕНЕДЖМЕНТ»

 

Для студентів напрямІВ підготовки

ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА»,

ОБЛІК І АУДИТ»

денної та заочної форм навчання

 

 

Одеса, ОНАХТ, 2013

 

 


Опорний конспект лекцій з дисципліни «Менеджменту» для студентівнапрямів підготовки 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030507 «Маркетинг», 6.030509 «Облік і аудит» / Укладач Н.М. Корсікова.-Одеса: ОНАХТ, 2013.-122 с.

 

 

Рецензенти:

Гончарук А.Г - д.е.н., завідувач кафедри менеджменту та фінансів ОНАХТ;

Захарченко В.І - д.е.н., професор кафедри економіки і управління ОНУ імені І.І. Мечникова.

 


Тема 1. Поняття та сутність менеджменту

1. Управління як сутністна основа менеджменту

2. Сутність, цілі та завдання менеджменту

3. Менеджер як професійний керівник

 

Питання 1. Управління як сутністна основа менеджменту

 

Управління за своєю суттю властиве будь-якій діяльності і представляє собою цілеспрямовану дію на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин.

Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо. Менеджмент є різновидом управління, який стосується лише управління людьми (працівниками, колективами працівників, групами, організацією тощо).

Менеджмент – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

Введите текст или адрес веб-сайта либо переведите документ.

Отмена

v Subʺekt upravleniya napravlyaet obʺektu upravleniya impulʹsy vozdyeĭstviya, kotorye soderzhat v sebe v yavnom ili v kosvennom vide informatsiyu otnositelʹno togo, kak dolzhen funktsionirovatʹ v dalʹnyeĭshem obʺekt upravleniya. Dannye impulʹsy nazyvayut·sya vupravlencheskimi komandami, Obʺekt upravleniya poluchaet upravlencheskie komandy i funktsioniruet v sootvet·stvii s ih soderzhaniem.

Перевод: русский > украинский

З початку 20 століття управління починає виділятися у самостійну діяльність і відповідно починає розвиватится відповідна галузь знань – наука про управління – менеджмент.

На рубежі XIX-XX ст. в промисловому виробництві розвинених країн відбулися серйозні зрушення. Так, різко зросли його масштаби і концентрація, що виразилося в появі підприємств-гігантів, на яких чисельність зайнятих становила тисячі і десятки тисяч робітників та інженерів, застосовувалися дороге устаткування і складні технологічні процеси, засновані на останніх досягненнях науково-технічної думки. Зміни умов виробництва зажадали настільки ж докорінної зміни управління виробництвом, тим більше, що необхідні передумови для поновлення організації виробництва значною мірою вже були - це досвід індустріального управління, накопичений у XIX столітті, і досягнення у таких галузях знання, як економіка, соціологія, психологія.

Саме в цей історичний період набуває розвитку підприємництво як соціальний інститут, широкого розповсюдження набувають різні форми організацій, особливо в сфері виробництва.

Обов΄язковими умовами формування організації є наявність:

¾ хоча б однієї спільної мети, яку приймають всі члени групи;

¾ щонайменше двох осіб, яківважають себе членами групи;

¾ розподілу праці між учасниками групи;

¾ системи управління, за допомогою якої здійснюється координація дій людей у процессі господарської діяльності.

Отже, управління в організації – це цілеспрямована діяльність щодо координації дій учасників основних господарських процесів:

· отримання сировини чи ресурсів із зовнішнього середовища;

· виготовлення продукції (переробка сировини і ресурсів);

· видача продукту у зовнішнє середовище.

Ці процеси є життєвоважливими для організації. Але на них значно впливають і змінюють їх ефективність такі фактори:

· система відносин між людьми в процесі спільної праці;

· зміна умов зовнішнього середовища;

· поведінка керівника й співвідношення влади і лідерства в організації.

Саме необхідність враховувати вплив цих та інших, не пов΄язаних зі змістом основних господарських процесів, факторів робить менеджмент, на відмінну від суто управління, більш багатоаспектним явищем, яке охоплює всі процеси, які відбуваються в організації та її взаємодію із зовнішнім середовищем.

 

Питання 2. Сутність, цілі та завдання менеджменту

Сам термін "менеджмент" походить від давньоанглійського слова "manage" (латинське "manus") - "рука". Буквально слово manage означало "об'їжджати коней". Будучи пов'язаним з процесом їзди, з "управлінням" конем, сенс слова зберігся в понятті "управління". Воно і визначило назву цілої науки про управління.

На сьогоднішній день в літературі з питань управління відсутнє єдине визначення поняття "менеджмент".

Узагальнюючі різні визначення цього поняття, можна зазначити, що в загальному вигляді менеджмент – це процес управління окремими людьми, чи організацією в цілому, заснований на оптимальному використанні людських, матеріальних, фінансових та інших ресурсів, спрямований на досягнення мети організації.

Основна проблема полягає в тому, що менеджмент можна розглядати з різних точок зору: як явище (вид діяльності), як процес, як галузь наукових знань, як мистецтво, як категорію людей, зайнятих управлінською працею, або орган управління (рис. 1.1).

 

Вид діяльності

 
 

 


Рис. 1.1. Різні аспекти поняття «менеджмент»

 

Як вид діяльності менеджмент виділився наприкінці 19 ст. і передбачає видачу певних команд суб΄єктом управління об΄єкту управління.

Суб'єкт управління - суб'єкт (особистість, група людей або організація), який приймає рішення і керує об'єктами, процесами або відносинами шляхом впливу на керовану підсистему для досягнення поставлених цілей.

Об'єкт управління - керована підсистема, яка сприймає управлянський впливу з боку органу управління (керуючої підсистеми).

Менеджмент як процес представляє собою інтегрований процес дій, які забезпечують умови для ефективної праці робітників. Ці дії отримали назву функції менеджменту, до складу яких входять:

¾ планування;

¾ організація;

¾ координація (керівництво);

¾ мотивація;

¾ контроль

Менеджмент як орган управління представляєт собою ієрархічну структуру - сукупність підрозділів та посадових осіб, які реалізують функції управління.

В загальному вигляді таку структуру можна представити у вигляді ієрархії рівнів управління (рис. 1.2).

 
 

 

 


Рис. 1.2. Рівні менеджменту

 

До вищого рівня відноситься невелика група основних керівників організації. Це президент (директор), віце-президент (заступники), головний виконавчий директор.

До адміністративної ланки менеджменту відносяться начальники великих підрозділів: головний бкхгалтер, головний інженер інші функціональні керівники, директори філій тощо.

До категорії менеджерів нижчого рівня відносяться керівники секторів, груп, цехів, ділянок, майстри, бригадири тощо.

Крім названих, до відповідного рівня менеджменту сучасна теорія і практика відносить і так званих неуправлінських службовців. Це пов΄язано з тим, що сучасний працівник намагається брати участь в прийнятті різних рішень, особливо тих, що торкаються його безпосередньої роботи.

Менеджмент як наука представлений у вигляді сукупності концепцій, теорій, законів, принципів, методів тощо.

Основними завданнями менеджменту як науки є: пояснення природи управлінської праці, встановлення причинно-наслідкових зв'язків в управлінських процесах, виявлення умов, за яких спільна праця людейє більш ефективною. Важливість і значимість систематизованих наукових знань про управління визначається тим, що вони дозволяють своєчасно і якісно управляти поточною діяльністю організації, прогнозувати можливі варіанти розвитку подій і відповідно до цього розробляти стратегію і тактику функціонування, грамотно здійснювати постановку цілей і завдань.

Менеджмент розглядають як мистецтво. Такий підхід заснований на тому, що будь-яка організація, як об'єкт управлінської діяльності, являє собою сукупність складних соціально-технічних систем, на функціонування яких впливають численні зовнішні і внутрішні чинники. Їх всебічне урахування потребує певного таланту.

Менеджмент як певна категорія людей означає що ефективний керівник повинен володіти низхькою особистих якостей, якто: авторитарні нахили, харизматичність, організованість, схильність до ризику, комунікабельність тощо.

Кінцевою метою менеджменту як практики ефективного управління є забезпечення прибутковості підприємства шляхом раціональної організації виробничого процесу, включаючи управління виробництвом (комерцією) і розвиток техніко-технологічної бази.

Отже, найважливішою задачею менеджменту є ефективна організація виробництва товарів і послуг з урахуванням попиту споживачів на основі наявних ресурсів.

При цьому до задач менеджменту також відносяться:

· стимулювання співробітників організації шляхом створення для них відповідних умов праці і системи його сплати;

· визначення необхідних ресурсів і джерел їх забезпечення;

· розробка стратегії розвитку організації;

· визначення конкретних цілей розвитку організації;

· вироблення системи заходів для досягнення намічених цілей;

· здійснення контролю за ефективністю діяльності організації, за виконанням поставлених завдань.

Задачі менеджменту безперервно ускладнюються по мірі зростання масштабів і розвитку виробництва і комерції. Виконані задачі і досягнуті, намічені цілі оцінюються на ринку.

 

Питання 3. Менеджер як професійний керівник

 

Труд менеджера - це особливий вид людської діяльності, який виділився в процесі розподілу праці.

Праця менеджера зі своєї соціально-економічною природою має специфічні особливості:

1. Результати праці управлінців не піддаються прямому виміру, а виражаються у загальних показниках досягнутих управлінським підрозділом.

2. Специфіка предмета, засобів, продукту і результату праці менеджера. Предметом праці є люди і вироблена ними інформація. Засобами праці є розумові - інтелектуальні та аналітичні здібності менеджера та технічні засоби управління. Продуктом праці є інформація у формі документів, рішень, розпоряджень тощо. Результатом праці є управлінські рішення спрямовані на окремих робітників або групу виконавців.

3. Підвищенні кваліфікаційні вимоги до керівників і спеціалістів управління.

4. Особлива значимість якості праці менеджера. Низька якість може привести до масштабних економічних і соціальних втрат.

5. Мобільний характер роботи та розгорнуті просторові межі.

6. Підвищений рівень самостійності у прийнятті рішень

В управлінській праці виділяють 3 види діяльності:

1.Евристична праця - пов'язана з дослідженнями, пошуком підходів до вирішення проблем, аналітичні операції.

2.Адміністратівна праця - це праця, яка складається з таких операцій:

- службово-комунікаційні;

- розпорядницькі;

- координаційні;

- контрольні;

- оцінюючі;

3.Оперативна праця - це інформаційно-технічна робота, пов'язана з упорядкуванням документів, заповнення документів стандартної форми, рахункові операції, кодування, передача інформації.

В залежності від змісту праці управлінський персонал поділяється на:

- керівники – менеджери в діяльності яких переважає евристична і частково адміністративна праця;

- фахівці - в діяльності яких переважають евристична і оперативна праця. Фахівців класифікують за функціями управління: фахівець з фінансів, з маркетингу тощо. До їх обов'язків належить кваліфікована підготовка інформації для прийняття управлінських рішень. За посадовою класифікацією фахівців ділять на провідних, старших, 1 категорії. Відмінності між ними зумовлені різною складністю та обсягом виконуваних робіт;

- інші службовці (технічний персонал) - виконують оперативну працю. Класифікують за операціями, які вони виконують в процесі управління. Посади службовців можуть займати «молодші спеціалісти» і «бакалаври».

Менеджери в організації виконують спеціфічні ролі (за Мінцбергом)

1. Міжособистісні ролі:

· є обличчям організації (символ організації);

· встановлює контакти між організацією і іншими фірмами;

· є формальним керівником, лидером, набирає і мотивує персонал.

2. Інформаційні ролі:

· приймає і накопичує інформацію;

· передає інформацію усередині організації;

· надає інформацію стосовно діяльності організації поза нею.

3. Ухвалення рішень:

· вносить зміни, пропонує проекти;

· проявляє турботу про організацію;

· розподіляє ресурси;

Сучасні вимоги до особистості менеджера:

- профільна повна вища освіта освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" або "магістр";

- загальні знання в сфері управління організацією;

- компетентність у технології виробництва і в галузі виробництва, до якої належить організація;

- вміння управляти людьми, знання здібностей своїх підлеглих, захист їх інтересів на справедливій основі;

- створення позитивного соціально-психологічного клімату в колективі;

- володіння навичками підприємництва, ринковим мисленням і поведінкою, здатність до ініціативи, вміння перерозподіляти ресурси організації з метою найбільш вигідного їх застосування;

- прийняття обгрунтованих і компетентних рішень;

- наявність практичного досвіду і знання питань аналізу економічної ситуації;

- вміння проводити маркетингові дослідження.

Контрольні запитання

 

1. Що представляє собою управління за своєю суттю?

2. При яких історичних умовах відбувалося формування менеджменту як окремого специфічного виду діяльності?

3. Які основні умови формування організації як соціального інституту і об΄єктивної основи існування менеджменту?

4. Назвіть основні господарські процеси, які є об΄єктом управління в організації.

5. Визначіть зв΄язок і основні відмінності між поняттями «управління» і «менеджмент».

6. Дайте визначення поняття «менеджмет» як виду діяльності, процесу, органу управління, науки і мистецтва, категорії людей.

7. На які рівні умовно поділяється загальна структура менеджменту в організації?

8. Яка основна мета і задачі сучасного менеджменту в організації?

9. Чем відрізняється управлінська праця від праці виробничих робітників?

10. Дайте характеристику кожному з видів управлінської праці: евристичної, адміністративної, оперативної. З яких операцій вони складаються?

11. На які групи поділяють управлінський персонал?

12. Які характеристики і якості повинен мати сучасний менеджер?


Читайте також:

  1. CMM. Модель технологічної зрілості. Зрілі і незрілі організації.
  2. II. Права та обов'язки адміністрації організації, що проводить туристську подорож
  3. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  4. PR-відділ організації: переваги і недоліки
  5. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
  6. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
  7. Акти з охорони праці в організації.
  8. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  9. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  10. Аналіз внутрішнього середовища організації
  11. Аналіз процесів самоорганізації підприємства в контексті його стратегічного розвитку
  12. Аналіз сильних та слабких сторін організації




Переглядів: 1086

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Глава 7. | Тема 2. Основні етапи еволюції управлінської думки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.