Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема лекції 13. Облік операцій в іноземній валюті

План.

1. Вплив мультивалютного принципу побудови плану рахунків бухгалтерського обліку на облікову процедуру банків за операціями в іноземній валюті

2. Облік операцій в іноземній валюті на дату операції

3. Валютна позиція банку та її врахування в бухгалтерських записах за операціями в іноземній валюті

4. Методика обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти для власних потреб банку на дату розрахунку.

Мета: формування знань з обліку операцій у банку в іноземній валюті.

1.Операції з іноземною валютою є відносно новою сферою діяльності для комерційних банків. Постійне підвищення курсу «твердих» валют відносно національної валюти — гривні — призвело до того, що іноземна валюта стала вигідним способом зберігання грошових заощаджень населення. З іншого боку, валютні операції варто віднести до основних форм участі комерційних банків у зовнішньоекономічній діяльності.

Збільшення обсягів експортно-імпортних операцій, поява на українському ринку підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних суб’єктів господарської діяльності, що реалізують товари та послуги за іноземну валюту, призвели до того, що в Україні поруч із національною валютою в обігу знаходяться валюти іноземні.

Комерційні банки України, володіючи валютною ліцензією, що видається Національним банком України, мають право на здійснення досить широкого спектру валютних операцій. Передусім йдеться про угоди щодо купівлі-продажу фіксованої суми однієї валюти за іншу. Така потреба виникає, як правило, у клієнтів банку — учасників міжнародних економічних відносин. Разом з цим, банки можуть виконувати торговельні операції за власні кошти і з власної ініціативи з метою отримання прибутку від торгівлі валютою.

Досить значними за обсягом є виконувані банками валютні операції неторговельного характеру. За цих умов важливою є правильна організація і постановка бухгалтерського обліку валютних операцій, зміст яких відображається за рахунками, що функціонують у мультивалютному режимі записів за ними.

Операція розглядається як валютна (трансакція) за умови, що у розрахунках застосовується валюта інша, ніж звітна. Зрозуміло, що звітною вважається валюта, у якій складається звітність банку. Щодо України — то це гривня.

Щодо валютних операцій банків розрізняють:

операції з рахунком клієнта;

операції з рахунком безпосередньо банку.

Валютні операції з рахунком клієнта, як правило, пов’язані з необхідністю здійснити оплату рахунків цього клієнта у валюті, що зазначається в угоді. Також до цієї групи операцій відносять депозитні та кредитні операції в іноземній валюті. Валютні операції з рахунком банку ще називають власними валютними операціями банку. Ідеться про придбання цінних паперів, матеріальних цінностей тощо за іноземну валюту.

Валютні операції також різняться за тим, скільки видів валют задіяно при розрахунку за здійсненою операцією;

Якщо до розрахунку залучено лише одну валюту, то ми маємо справу з казначейською операцією в іноземній валюті. Якщо ж дві різні валюти — то це операція обміну.

Здебільшого при здійсненні валютних операцій розрізняють три часові категорії, а саме:

дата операції — це дата відображення у бухгалтерському обліку операції в день її здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов’язань (пасивів), незалежно від дати руху коштів за цією операцією;

дата валютування — це обумовлена угодою дата зарахування або списання коштів за операцією;

дата розрахунку — це дата реального зарахування або списання коштів за операцією.

Термін здійснення розрахунків за валютними операціями дає підстави класифікувати їх за способом виконання, тобто негайно, в дуже короткий термін та у довший термін.

Зрозуміло, що негайно виконуються операції при відкритті депозитних та інших рахунків в іноземній валюті, виплати з каси банку готівкової іноземної валюти.

Виконання операції в дуже короткий термін означає, що відповідно до загальноприйнятої практики розрахунки проводяться у термін, що не перевищує 2 банківські робочі дні. Цей тип операцій ще називають операцією в дії або спот-операцією. Іншими словами, дата валютування за спот-операцією настає на 2 робочі дні пізніше від дати угоди щодо цієї операції. Виконання валютних операцій у довший термін означає допустиму відстрочку розрахунків до дати, обумовленої контрактом. Ці типи операцій мають назву форвардні операції (або операції на термін).

По суті, форвард — це термін, який застосовується для обліку операції за датою валютування або датою розрахунку, які наступають через три або більше днів після того, як відбулася валютна операція.

Форвардні курси існують практично для всіх валют, які вільно конвертуються. Там, де існують форвардні ринки, розрахунки за валютними операціями можуть відстрочуватися навіть на декілька років. Дати валютування за форвардними угодами визначаються спеціальними правилами. Насамперед орієнтуються на дату спотової операції. Дати валютування, які визначаються через місяць від спотової дати, називають прямими датами. Всі інші форвардні дати прийнято вважати нестандартними.

При виконанні форвардної угоди важливо передбачити можливі зміни у курсах валют, що є предметом валютної операції. Зазвичай, ціна валюти на форвардну дату валютування відхиляється від ціни аналогічної валюти на спотову дату валютування. У цьому випадку застосовують такі умови:

в разі перевищення форвардної ціни над спотовою валюта продається та купується з форвардною премією;

в разі перевищення спотової ціни над форвардною валюта продається та купується з форвардним дисконтом.

Отже, різниця між форвардною та спотовою ціною називається премією або дисконтом. Ця різниця виражається у сумах, які додаються до спотової ціни або віднімаються від неї, аби обчислити форвардний курс.

Перелічені моменти важливо враховувати при відображенні в обліку змісту здійснюваних валютних операцій.

Класифікація валютних операцій також залежить від таких чинників:

типу події;

наміру операції.

На рис. 13.1 наведено обидва елементи класифікації.

Розглянемо ці питання дещо докладніше.

Валютна операція вважається одноразовою подією за умови, що початок її виконання та завершення, збігаються у часі.

Рис. 13.1. Класифікація валютних операцій

Прикладами цього типу операцій може бути:

обмін у касі банку іноземної валюти, що належить клієнту, на місцеву валюту або на іншу іноземну валюту;

переказ іноземної валюти за кордон за розпорядженням клієнта — власника валютного розрахунку.

Багаторазова подія стосується валютних операцій, які мають, так би мовити, операційне життя, тобто окремі елементи щодо даної валютної операції реєструються бухгалтерськими записами кілька разів.

Наведемо приклади:

спот-операції, за якими день розрахунку наступає по закінченню двох банківських днів;

позики та депозити в іноземній валюті, за якими укладається угода за початковою датою операції, відповідним розрахунком щодо погашення та процентними платежами.

На мал. 13.1 досить чітко відстежується виокремлення типів валютних операцій щодо намірів їх здійснення. Так, операція за ініціативою клієнта проводиться лише за згодою банку та за умови, що банк має можливість її виконати. Спекулятивні операції банків виникають у разі спекуляції на ринках валютою, процентною ставкою або ціною. Операції хеджування пов’язані з необхідністю страхувати можливі ризики, які супроводжують валютні операції.

Проводячи арбітражні операції, банки намагаються отримати певну вигоду (грошову) від нестандартних ситуацій на валютних ринках.

Для розуміння механізму обліку валютних операцій необхідно згадати, що новий План рахунків є мультивалютним. Отже, виникнення прав (активу) або зобов’язань (пасиву) в іноземній валюті буде відображатися на тих самих рахунках, що й гривневого активу чи зобов’язання. Водночас банки можуть проводити розрахунки у багатьох валютах іноземних держав. Як уже зазначалося, валюта розрахунків є параметром аналітичного обліку. Залишки коштів в іноземній валюті, які формують активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов’язань за незавершеними операціями) у відповідних валютах, мають назву валютної позиції банку.

За умови, що залишки коштів за всіма рахунками у конкретній валюті показують баланс, ми зазначаємо закриту валютну позицію. Різниця між залишками коштів у іноземній валюті, що формують активи та пасиви (з урахуванням позабалансових вимог та зобов’язань за незавершеними операціями у відповідних валютах) спричиняє відкриту валютну позицію. Саме така ситуація не виключає можливість отримати як додаткові прибутки, так і додаткові збитки при зміні обмінних курсів валют.

У разі перевищення суми пасивів та позабалансових зобов’язань над сумою активів та позабалансових вимог ми ведемо мову про коротку відкриту валютну позицію. За протилежною ситуацією, тобто коли сума активів та позабалансових вимог перевищує суму пасивів та позабалансових зобов’язань, виникає довга відкрита валютна позиція.

Як правило, валютні операції, які виконуються у двох різних валютах, і впливають на розмір валютної позиції банку. До них відносять такі операції:

купівля, продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, у тому числі строкові операції (на умовах форвард, спот), за якими виникають вимоги та зобов’язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;

одержання та сплата іноземної валюти у вигляді доходів, витрат та нарахованих доходів і витрат;

надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду;

погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті;

купівля-продаж основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

інші обмінні операції з іноземною валютою.

Не впливають на розмір відкритої валютної позиції операції в іноземній валюті, які здійснюються в одній і тій самій валюті, а відтак записуються у рівних сумах за дебетом і кредитом рахунків у валюті. Прикладом такої операції є продаж іноземної валюти за гривню за заявою клієнта, щодо якої в обліку проводяться записи:

Д-т Валютний рахунок клієнта

К-т Валютний коррахунок банку

— при отриманні еквівалента в гривні

Д-т Коррахунок банку в гривні

К-т Поточний рахунок клієнта в гривні.

Закономірно постає запитання про те, як розуміти вираз «еквівалент». Спробуємо це пояснити наступним чином. Припустимо, що клієнт надав розпорядження банку на переказ 5000 доларів США в адрес постачальника, який є резидентом США. Для того, щоб дебітувати поточний рахунок свого клієнта в гривнях, банк повинен визначити суму в гривнях, яка буде рівнозначна 5000 доларам США. Тобто банк має віднайти параметр обміну доларів на гривню, який називається обмінним курсом. Принципи мультивалютного обліку передбачають, що результати та зміст проведених валютних операцій будуть відображені у фінансовій звітності банку у національній валюті. Існування багатьох іноземних валют потребує обчислення курсів обміну національної валюти на всі іноземні. Для того щоб полегшити цю роботу, доцільно виконувати такі обчислення, узявши одну центральну валюту, наприклад долар США (далі — долар). Більшість країн установлюють котирування на ціновій основі, визначаючи, скільки одиниць національної валюти можна одержати за одну одиницю іноземної. Котировки іноземних валют можуть визначатися різними способами. Найпоширенішими є два: прямий та непрямий.

Прямий передбачає, що котировка іноземної валюти відбувається із урахуванням кількості одиниць місцевої (національної валюти — гривні), яка потрібна для обміну на одну одиницю іноземної валюти.

Непрямий виходить із кількості одиниць іноземної валюти, яка потрібна для обміну за одну одиницю місцевої.

При вживанні термінів «прямий» та «непрямий» спосіб котирування необхідно брати до уваги безпосередніх учасників зовнішньоекономічної діяльності. Так, у разі котировки 1,8325 дойчмарок до одного американського долару німецька сторона вважатиме прямим способом котирування, а американська — непрямим. Щоб уникнути подібного, зазвичай вживають інші терміни, а саме: американська та європейська система котирування.

Котирування іноземної валюти при застосуванні американської системи відбувається виходячи із кількості одиниць американських доларів, яка потрібна для обміну на одну одиницю іноземної валюти. Європейська система передбачає, що котирування іноземної валюти відбувається на основі кількості одиниць іноземної валюти, яка потрібна для обміну за один американський долар.

Для того, щоб визначити курс за європейською системою за умови, що відомий курс за американською (або навпаки), варто просто поділити одиницю на відомий курс, тобто:

або навпаки:

Наприклад:

Американська та європейська системи котирування описують курси обміну, які стосуються американського долара. Разом з цим, поширеними є курси інших валют. Їх називають крос-курси. За умови, що дві валюти котируються за однаковою системою (європейською чи американською), то для визначення крос-курсу необхідно поділити один курс на інший. Зазвичай, більша цифра ділиться на меншу.

Приклад: за європейською системою обчислено такі курси:

DEM/USD = 1.8010

FRF/USD = 6.0370

Крос-курс FRF/DEM обчислюється так:

Якщо ж одна валюта котирується за європейською системою, а друга — за американською, то для визначення крос-курсу необхідно два відомі курси перемножити. Отриманий курс відповідатиме одиницям валюти меншої вартості на одну одиницю валюти вищої вартості.

Приклад:

DEM/USD = 1.8010; USD/GBP = 1.6759

Визначаємо крос-курс DEM/GBP: обчислення:

1.8010 ´ 1.6759 = 3.0183 DEM/GBP

Примітка: За стандартами ISО код британських фунтів — GBD.

Зв’язок між операціями в іноземній та національній валюті здійснюється за допомогою рахунків:

3800 АП Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3801 АП (контррахунок) Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Рахунок 3800 вважається технічним рахунком для обліку валютної позиції банку при відображенні операцій, що здійснюються у двох різних валютах. Записи за цим рахунком проводяться за датою валютування, тобто за датою зарахування або списання коштів за операцією. За дебетом обліковується вартість іноземної валюти (або банківських металів), що збільшують коротку або зменшують довгу валютну позицію. Відповідно за кредитом — вартість іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію. Зрозуміло, що рахунок 3800 — мультивалютний, аналітичні рахунки відкриваються у розрізі валют, і відкрита валютна позиція визначається окремо за кожним видом валюти.

Рахунок 3801 є контррахунком по відношенню до рахунку 3800 і слугує для обліку гривневого еквівалента позиції по відношенню до іноземної валюти та банківських металів. Записи за цим рахунком також проводяться за датою валютування. За дебетом відображається еквівалент суми іноземної валюти, що збільшує довгу або зменшує коротку валютну позицію, а за кредитом — еквівалент, який збільшує коротку або зменшує довгу валютну позицію. Отже, рахунки валютної позиції і її еквівалента відображають позицію банку у відповідній валюті (будь-якій, що застосовувалася як валюта у розрахунках) і її вартість, перераховану у гривні. Обидва рахунки є технічними, тобто при складанні балансового звіту рахунки 3800 і 3801 взаємоперекриваються. Впровадження в План рахунків валютної позиції є необхідністю, що досить легко аргументувати: обмінні операції виконуються у двох різних валютах, а рахунки в різних валютах не можуть логічно між собою кореспондувати. Кінцевий результат обмінних операцій завжди супроводжується записом за дебетом рахунку в одній валюті та кредитом — в іншій. Саме рахунки валютної позиції забезпечують взаємозв’язок між валютами, тобто є допоміжними.

Варто ще раз зазначити, що рахунок 3800 відкривається за кодами валют в іноземній валюті та у гривнях, а рахунок 3801 — лише у гривнях; аналітичний облік ведеться за видами валют.

Як правило, переважна більшість валютних операцій є строковими, тобто дата угоди у часовому вимірі може віддалятися від дати валютування та дати розрахунку на невизначений термін. Саме цим пояснюється необхідність обліковувати такі операції на позабалансових рахунках у день укладання угоди. При настанні дати розрахунків результати за проведеною строковою операцією відображатимуться за відповідними балансовими рахунками.

Загальновідомі кілька способів перерахунку валютної позиції в національну валюту України — гривню. Обрання способу перерахунку залежить від типу обмінної операції і здійснюється за такими курсами:

— за ринковим: — у разі купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;

— за офіційним — при облікуванні доходів та витрат, отриманих і сплачених в іноземній валюті; внесків до статутного фонду в іноземній валюті; купівлі-продажу основних засобів та товаро-матеріальних цінностей за іноземну валюту.

У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту, вартість придбаної валюти визначається на рівні вартості проданої валюти за офіційним курсом.

За викладеним матеріалом можна зробити висновок, що для відображення операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти застосовуються два методи визначення гривневого еквівалента валютної позиції:

Перший: за операціями з купівлі-продажу валюти за гривні

— при зарахуванні купленої валюти

Д-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

К-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

— при списанні проданої валюти

Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 1500 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках

Одночасно за рахунками проводяться записи щодо руху гривні.

— на сплачену суму гривні за ринковим курсом:

Д-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України.

— на отриману суму національної валюти (гривні) за ринковим курсом:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України

К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Другий: за операціями обміну однієї іноземної валюти на іншу

— зарахування придбаної валюти

Д-т 1500/1 К-т 3800/1

— списання проданої валюти

Д-т 3800/2 К-т 1500/2

— гривневий еквівалент проданої іноземної валюти за офіційним курсом

Д-т 3801/1 К-т 3801/2

(позначки (1, 2) в кінці номерів балансових рахунків означають код валюти — придбаної і проданої).

З метою підрахунку курсових прибутків і збитків усі залишки в іноземній валюті повинні оцінюватись на кінець дня за офіційним курсом НБУ з дотриманням обов’язкового правила: гривневі еквіваленти залишків за рахунками 3800 (за кодами валют) повинні дорівнювати залишкам за відповідними аналітичними рахунками до рахунку 3801.

Рахунок 3801 коригується щодо суми, записаної за рахунком 3800 у двох випадках:

у разі зміни офіційних курсів валют;

у разі підрахунку фінансових результатів від торговельних операцій, проведених упродовж дня.

За першим випадком маємо справу з нереалізованим фінансовим результатом, що є результатом переоцінки активів та зобов’язань в іноземній валюті у зв’язку зі зміною курсів, не пов’язаним із рухом коштів за реальними операціями на час переоцінки. Отже нереалізований результат відображає лише коригування вартості іноземної валюти.

У другому випадку йдеться про реалізований результат від проведеної операції з іноземною валютою, тобто про доходи або витрати, отримані або сплачені після закінчення фінансової операції або події.

Результати за проведеними операціями з іноземною валютою обліковуються за активно-пасивним рахунком 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами. За рахунком обліковуються результати переоцінки всіх валютних рахунків балансу, відкритої валютної позиції банку і підсумкові результати торгових операцій, що виконані за день.

Отже, за рахунком 6204 відкриваються окремі аналітичні рахунки:

для запису результатів переобліку валютних рахунків балансу;

для визначення реалізованого фінансового результату. З цією метою в кінці дня після закінчення всіх обмінних операцій банку на цей рахунок заноситься різниця між сумою залишку у відпо-відній валюті, що обліковується за офіційним курсом за рахунком 3800 у гривневому перерахунку, та за курсами угод за рахунком 3801 (за цим самим кодом валюти);

для визначення нереалізованого фінансового результату, пов’язаного з переобліком відкритої валютної позиції банку (йдеться про врахування курсової різниці, що виникає при зміні курсів валют).

Фінансовий результат від торговельних операцій з іноземною валютою обліковується за рахунком 6204 наростаючим підсумком з початку року.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що ми розв’язали проблему, яким чином банк отримує можливість зіставляти операції, здійснені в різних іноземних валютах з еквівалентом у гривні. Отже, для обчислення відкритої валютної позиції не потрібно підсумовувати всі активні та пасивні рахунки в іноземній валюті. Цю функцію виконують рахунки:

3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Дані рахунки є технічними і не включаються до загальної суми активів і зобов’язань, отже, валюта балансу безпідставно не збільшується.

Щоб закріпити матеріал, розглянемо таку ситуацію. У балансі банку сума кредитів наданих становить 100000 грн., а сума депозитів залучених — 200000 грн. За аналітичним обліком видно, що як кредити, так і депозити оформлено в іноземній валюті. При умовному курсі долара до гривні 1 : 4 сума кредитів у доларах США — 25000, а сума депозитів — 50000.

Фактично банк має відкриту валютну позицію. Дана ситуація у балансі банку виглядає так (рис. 13.2).

Тобто відкрита валютна позиція становить 100000 гривень, або 25000 $. Оскільки А_ін.в< П_ін.в, маємо відкриту коротку валютну позицію.

Однак щодо окремої операції, як-то видача кредиту чи залучення депозиту, валютна позиція не зачіпається. Зрозуміло, що прийняття, наприклад, валютного депозиту в касу банку спричиняє виникнення в банку одночасно як активу, так і зобов’язання на однакову суму.

Якщо банк нараховує проценти за валютним депозитом (наприклад 500 $), то уся операція спричиняє створення лише зобов’язання, отже зміну валютної позиції необхідно показати так:

		Номер рахунку	Сума (в дол.)
д-т	к-т
Д-т	Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів
К-т	Нараховані витрати за коштами до запитання фізичних осіб

Одночасно (курс $ 1 : 4) проводиться запис у гривнях:

		Номер рахунку	Сума (в грн.)
д-т	к-т
Д-т	Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб
К-т	Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти

При зміні валютного курсу (1 : 5) цей факт повинен зафіксуватися наступним чином

		Номер рахунку	Сума (в грн.)
д-т	к-т
Д-т	Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами
К-т	Еквівалент позиції банку, щодо іноземної валюти та банківських металів

Як видно, при короткій відкритій валютній позиції банк «програє» у разі збільшення курсу іноземної валюти. Закономірно поставити запитання, яким чином і де саме банк акумулює іноземну валюту, необхідну для здійснення валютних операцій як за дорученням клієнтів, так і за власною ініціативою. Для переказу грошей в іншій, а не місцевій, валюті, банк повинен відкрити рахунок в одному або декількох банках країни, в якій валюта розрахунку є місцевою валютою. Отже, операції з такою валютою виконуються лише в країні її походження, а, відтак, переказані гроші залишаються на депозиті до запитання цієї країни.

Коли банк відкриває рахунок в іншому банку, то з позиції банку, що звернувся із заявою про відкриття, це буде рахунок ностро, а з позиції банку, що відкрив такий рахунок, він буде рахунком лоро. Для ефективної діяльності у сфері обслуговування зовнішньоекономічної діяльності банки проводять активний пошук банків-кореспондентів.

Зазвичай банки обмінюються кореспондентськими рахунками. Це означає, що кожен з них є банком-кореспондентом для іншого банку щодо валюти, задіяної у розрахунках.

За рахунками лоро банки-кореспонденти надсилають власникам рахунків виписки про стан рахунку із зазначенням проведених операцій за рахунком.

Банк-кореспондент не обов’язково повинен знаходитися у країні, де валюта розрахунків є національною: цілком достатньо відкрити рахунок у філії або дочірній компанії, наприклад, американського банку, для розрахунків у доларах США.

Можливо, що український банк не має кореспондентських зв’язків з банками країни, валюта якої застосовується у розрахунках. За такої ситуації цей банк може відкрити рахунок в іншому українському банку в необхідній валюті, але за умови, що банк-посередник має зв’язки з необхідним банком-кореспондентом за кордоном.

Кожного разу, коли банк відкриває рахунок у конкретній валюті у конкретному банку, йдеться про індивідуальний рахунок ностро. Сальдо з кожним рахунком «ностро» називається «позицією ностро». Цілком очевидно, що банк може мати більше, ніж одну ностро-позицію, тобто має відкритих кілька валютних рахунків в одній і тій самій валюті.

Як правило, позиція ностро може мати:

позитивне сальдо (кредитове сальдо у виписці банківського рахунку).

паритетне сальдо (нульове сальдо у виписці банківського рахунку).

Операції в іноземній валюті за рахунками «ностро» відображаються в обліку за рахунками групи 150 діючого Плану рахунків «Кошти до запитання в інших банках», а за рахунками «лоро» — за рахунками групи 160 «Кошти до запитання інших банків».

Варто зазначити, що нормативи валютної позиції регламентуються Національним банком України. Комерційні банки розраховують їх з урахуванням обсягу капіталу. Так, Постановою Правління НБУ від 17.12.98 за № 524 «Про окремі питання, пов’язані з регулюванням діяльності комерційних банків» вводяться наведені далі значення відкритої валютної позиції:

загальна відкрита валютна позиція (Н 15) — не більш як 35%;

довга відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті (Н 16) — не більш як 30%;

коротка відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті — не більш як 5%;

довга (коротка) відкрита валютна позиція в неконвертованій валюті (Н 17) — не більш як 3%;

довга (коротка) відкрита валютна позиція в усіх банківських металах (Н 18) — не більш як 2%.

Зазначеною Постановою встановлюється: статутний капітал банку, сплачений у вільно конвертованій валюті, не враховується для розрахунку нормативів загальної відкритої валютної позиції та довгої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті за умови, що ці кошти розміщено на окремому рахунку в Національному банку України. Обсяг валюти на окремому рахунку в НБУ для розрахунку відкритої валютної позиції банки щодекади визначають самостійно.

Валютообмінні операції, які банки виконують за ініціативою та за дорученням клієнтів, прийнято називати операціями роздрібного ринку. Міжбанківські угоди, за якими банки торгують валютами між собою за власною ініціативою, відносять до операцій оптового ринку. Як правило, міжбанківські угоди заключаються на умовах «спот» або «форвард». Угода «спот» — найпоширеніша операція валютного ринку. Вище вже зазначалося, що угода «спот» є контрактом на продаж або купівлю певної суми валюти за поточним курсом (спот-курс) продавця з датою розрахунків не більше двох банківських днів з дня підписання угоди. Часовий проміжок між датою угоди і датою валютування необхідний для обміну підтвердженнями про угоду між банками-учасниками, погодження місця і термінів поставки валют тощо.

За Планом рахунків для обліку операцій «спот» передбачено такі рахунки:

№ 9200 (активний) «Валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот»;

№ 9210 (пасивний) «Валюта та банківські метали, які продані за умовами спот».

Національний банк України постійно працює над удосконаленням діючої системи обліку. Одним із напрямків такого вдосконалення є зміна положення щодо подвійного запису за позабалансовими рахунками. Так, рахунки груп: 920, 921, 935, 936 — мають кореспондувати з рахунком 9920, а не з контррахунками (9900, 9910).

Розглянемо приклад операції валютного обміну на умовах «спот» (тобто дати поставки однієї валюти та отримання другої валюти не збігаються).

На дату складання угоди необхідно внести до обліку бухгалтерські записи з відображення купленої й проданої валюти та валютної позиції: балансової та позабалансової.

Умова прикладу:

01.09.99 р. — дата угоди, за наступними умовами:

— 01.09.99 р. — поставка 10000 дол. США

— 03.09.99 р. — отримання еквівалента в гривнях (на дату підписання угоди — офіційний курс — НБУ — 4.5 дол./грн.; курс угоди — 4.6 дол./грн.

Банк може відобразити цю операцію за одним із двох можливих варіантів.

1. Відображення операції за позабалансовою позицією на дату угоди, тобто 01.09.99 р.

Д-т 9200 Валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот 46 000 грн.

К-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами 46 000 грн.

Одночасно:

Д-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами 10 000 дол. США

К-т 9210 Валюта та банківські метали, які продані за умовами спот 10 000 дол. США

— дані записи засвідчують виникнення валютної позиції на дату угоди;

— передплата (перерахування доларів США авансом), за угодою — 01.09.99 р.;

Д-т 2800.840 Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів 10 000 дол. США

К-т 1500.840 Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках 10 000 дол. США

— отримання гривневого еквівалента та виникнення балансової валютної позиції — 03.09.99 р. (дата валютування)

Д-т 1200.980 46 000 грн.

К-т 3801.980 46 000 грн.

Одночасно

Д-т 3800.840 10 000 дол. США

К-т 2800.840 10 000 дол. США

(за курсом угоди: 4,5)

— закриття позабалансової валютної позиції:

Д-т 9210 10 000 дол. США

К-т 9920 10 000 дол. США

Одночасно

Д-т 9920 45 000 грн.

К-т 9200 45 000 грн.

Оскільки курс угоди та офіційний курс на дату валютування не збігаються (4.6 проти 4.5 грн./дол), банк проводить коригування на зміну валютного курсу

Д-т 3801.980 1000 грн.

К-т 6204 Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами 1000 грн.

Досить суттєві зміни Національний банк України планує внести в методику обліку балансових позицій. Йдеться про відміну записів за рахунками:

3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів

3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів.

Така пропозиція спирається на мультивалютний режим дії всіх рахунків Плану рахунків.

Отже, за другим можливим варіантом записи за обмінною операцією «спот» проводяться наступним чином:

— за датою угоди (01.09.99 р.) відображається виникнення валютної позиції

Д-т 2800.980 46000 гривень (відстрочка поставки)

К-т 1500.840 10000 дол.

— за датою валютування — отримання гривні і закриття дебіторської заборгованості

Д-т 1200 46000 грн.

К-т 2800.980 46000 грн.

За цим методом записи за позабалансовими рахунками не проводяться.

Валютні угоди з терміном виконання понад два банківських дні називають строковими. Прикладом таких угод є форвардні угоди.

Ускладненим різновидом форвардної угоди, що поєднує купівлю та продаж іноземної валюти на умовах «спот» з одночасною відповідною операцією з продажу або купівлі за курсом «форвард» є угода «своп». Такі угоди дозволяють банку тримати свою валютну позицію закритою, а відтак, позбутися валютного ризику при зміні валютних курсів.

Заборгованість за основними сумами валюти, придбаної та проданої за угодами «форвард» обліковується за такими позабалансовими рахунками:

активними:

№ 9201 «Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами з метою хеджування»;

№ 9202 «Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами за іншими операціями»;

№ 9205 «Дисконт/Премія до отримання за форвардними валютними контрактами»;

№ 9206 «Хеджовані процентні доходи майбутніх періодів в іноземній валюті»;

№ 9207 «Витрати майбутніх періодів, які хеджовані»;

пасивними

№ 9211 «Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами з метою хеджування»;

№ 9212 «Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами за іншими операціями»;

№ 9215 «Дисконт/Премія до виплати за форвардними контрактами за іншими операціями»;

№ 9216 «Хеджовані процентні витрати майбутніх періодів в іноземній валюті»;

№ 9217 «Доходи майбутніх періодів, які хеджовані».

На балансовому рахунку № 3810 «Балансуючий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів» — (активно-пасивний) відкривається субрахунок № 3810.01 «Нереалізований результат за форвардними угодами» для обліку результатів переоцінки форвардних угод в іноземній валюті.

За балансовим рахунком № 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами» (активно-пасивний) відкривається субрахунок «Результат від переоцінки форвардних контрактів у іноземній валюті» — для обліку нереалізованого результату від переоцінки форвардної угоди.

Порядок бухгалтерського обліку, який застосовується при відображенні форвардних валютних контрактів, залежить від мети укладення угоди. Так, облік операцій, укладених з метою спекуляції, відрізняється від обліку форвардних угод, укладених з метою хеджування.

Правила обліку при здійсненні кожної форвардної валютної операції включають такі елементи:

бухгалтерський облік на дату операції;

бухгалтерський облік на дату оцінки вартості (останній день місяця);

бухгалтерський облік на дату валютування.

Бухгалтерський облік форвардних угод з купівлі-продажу іноземної валюти, укладених з метою спекуляції, здійснюється за такими принципами:

номінальна вартість форварду обліковується за позабалансовими рахунками;

дисконти і премії не обчислюються та не обліковуються;

переоцінка форвардного контракту здійснюється на кожну звітну дату (кінець місяця) з використанням форвардного курсу на період до дати виконання контракту;

результат переоцінки відображається як дохід і показується в балансі банку у період його виникнення.

Розглянемо умовний приклад.

01.11.99 р. банк купив 10000 доларів США з метою спекуляції (курс дол./грн. = 1 : 4,5):

— на дату операції форвардний контракт початково відображається за позабалансовими рахунками, які надалі становитимуть основу для переоцінки нереалізованих зобов’язань.

Д-т 9202 Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами
за іншими операціями 10000 дол. США

К-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами 10000 дол. США

та Д-т 9920 45000 грн.

К-т 9212 Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами
за іншими операціями 45000 грн.

За новими підходами НБУ щодо обліку форвардних операцій позабалансове оформлення цієї ж іноземної операції спрощується

Д-т 9202 10000 дол. США

К-т 9212 45000 грн.

Якщо форвардна угода до кінця поточного місяця не виконана, то проводиться її переоцінка. Спекулятивні форвардні валютні контракти підлягають переоцінці, виходячи із поточного форвардного курсу для терміну, що залишився до погашення контракту.

Прибуток (збиток) від переоцінки на першу звітну дату є різницею між контрактним форвардним курсом та форвардним курсом на кінець місяця. На інші звітні дати до закінчення контракту прибуток (збиток) визначається як різниця між форвардним курсом на кінець місяця та форвардним курсом на день попередньої переоцінки.

Якщо курс знижується порівняно з курсом угоди, то нереалізований фінансовий результат в обліку відображається наступним чином:

Д-т 3810 Балансуючий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів

К-т 6204 Результати від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами.

У разі підвищення курсу в обліку записується зворотна проводка, тобто

Д-т 6204

К-т 3810.

На дату валютування необхідно передусім сторнувати позабалансові бухгалтерські записи, проведені за датою угоди, тобто:

Д-т 9212 45000 грн.

К-т 9202 10000 дол. США

Далі виконуються балансові бухгалтерські проведення;

Д-т 1500 10000 дол. США

К-т 3800 10000 дол. США

за курсом угоди

та Д-т 3801 45000 грн.

К-т 1200 45000 грн.

У разі відмови НБУ від обліку операцій за рахунками 380 групи мультивалютність рахунків дозволяє провести в обліку цілком логічний запис.

Д-т 1500 10000 дол. США

К-т 1200 45000 грн.

Форвардні угоди, за якими дата угоди та дата валютування припадають на один і той самий календарний місяць, обліковуються за схемою спотової операції.

У своїй більшості банки використовують форвардні контракти за обміном іноземної валюти для хеджування від валютних ризиків.

Облік за методом хеджів не допускається «за ситуаціями» макрохеджування», коли форвардні контракти не пов’язані з конкретними активами, пасивами або іноземними капіталовкладеннями.

За умови використання форвардного контракту як хедж операції в іноземній валюті, він повинен переоцінюватися за поточним спотовим курсом, дисконт або премія у даному разі обліковуються окремо.

Для форвардних угод з купівлі іноземної валюти за гривню з метою хеджування (у разі премії) в обліку проводяться записи:

Д-т 9202 Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами за іншими операціями — на суму купленої іноземної валюти

К-т 9212 Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами за іншими операціями — на суму проданої гривні за спотовим курсом

К-т 9215 Дисконт (премія) до виплати за форвардними контрактами за іншими операціями — на суму премії, що є різницею між сумою угоди за спотовим та форвардним курсами.

Форвардні угоди з купівлі іноземної валюти за гривню з метою хеджування (у разі дисконту) в обліку відображаються наступним чином:

Д-т 9202 — на суму купленої іноземної валюти

Д-т 9205 Дисконт (премія) до отримання за форвардними валютними контрактами — на суму дисконту (різниці між сумами за спотовим та форвардним курсами)

К-т 9212 — на суму проданої гривні за спотовим курсом.

У разі продажу іноземної валюти за гривню в обліку виконуються зворотні записи. Одним із прикладів застосування форвардних контрактів з метою хеджування майбутніх зобов’язань є хеджування процентних доходів або витрат в іноземній валюті.

При хеджуванні процентних доходів або витрат в іноземній валюті виконуються такі записи за позабалансовими рахунками:

— нарахування процентних витрат майбутніх періодів як хеджованих:

Д-т 9207 Витрати майбутніх періодів, які хеджовані

К-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами

одночасно:

Д-т 9920

К-т 9216 Хеджовані процентні витрати майбутніх періодів в іноземній валюті.

Отже, рахунок № 9207 призначений для облікування процентів, які повинні бути сплачені за отримані кредити або депозити в іноземній валюті, але ще не нараховані та є предметом хеджування (тому, що куплені на строк).

За дебетом рахунку проводяться суми ще не відображених в балансі нарахованих витрат за процентами до виплати на дату укладення угоди хеджування. Відповідно, за кредитом проводяться суми процентів, які переносяться на рахунки витрат на час їх нарахування.

Зрозуміло, що за назвою пасивного рахунку № 9216 визначається його призначення: облік сум процентів, які повинні бути сплачені за кредити в іноземній валюті, але ще не нараховані, отже, не відображені на відповідних балансових рахунках і які є предметом хеджування.

Операція з купівлі форвардного контракту з метою хеджування майбутніх процентних виплат в обліку супроводжується записами:

у разі купівлі валюти з дисконтом

Д-т 9201 Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами з метою хеджування

К-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами

та одночасно

Д-т 9920

К-т 9211 Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами з метою хеджування

К-т 9215 Дисконт/Премія до виплати за форвардними контрактами;

у разі купівлі валюти з премією

Д-т 9201 Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами з метою хеджування

Д-т 9205 Дисконт/Премія до отримання за форвардними валютними контрактами з метою хеджування

К-т 9920

та Д-т 9920

К-т 9211 Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами з метою хеджування.

Отже, рахунки 9205, 9215 призначено для обліку неамортизованої різниці між спотовим та форвардним курсом іноземної валюти за форвардним контрактом валютного обміну, який укладений з метою хеджування.

Наприкінці кожного місяця при нарахуванні сум процентних витрат у балансі ця частина списується з позабалансових рахунків № 9207, 9217 зворотними проведеннями.

При хеджуванні нарахованих доходів майбутніх періодів здійснюються зворотні записи щодо проведених раніше за рахунками № 9206, 9216.

Для інструментів, визначених як хеджі майбутніх зобов’язань, доходи та витрати від переоцінки курсових різниць форвардних контрактів відстрочуються і обліковуються як результати діяльності лише тоді, коли це майбутнє зобов’язання виконується.

Такий підхід застосовується тому, що нереалізовані прибутки (збитки) за позабалансовими зобов’язаннями не визнаються у бухгалтерському обліку при визначенні доходу банку.

Наприклад, банк повинен сплатити проценти за отриманий кредит у сумі 5000 доларів США через 7 місяців. Паралельно банк укладає форвардний контракт на купівлю 5000 дол. США через сім місяців (проводиться хеджування майбутніх зобов’язань).

Переоцінка ще не нарахованих процентів за отриманими кредитами та переоцінка форвардного контракту на суму, що відповідає сумі ще не нарахованих процентів, не відноситься на балансові рахунки.

За наведеною умовою проведемо бухгалтерські проведення, зазначивши, що форвардний контракт на купівлю 5000 дол. США фіксує курс дол./грн.: 1 : 4,6.

нарахування процентних доходів:

Д-т 9207 Витрати майбутніх періодів, які хеджовані 23000 грн.

К-т 9920 Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами 23000 грн.

одночасно:

Д-т 9920 5000 дол. США

К-т 9216 Хеджовані процентні витрати майбутніх періодів в іноземній валюті 5000 дол. США

операція форвард

Д-т 9201 Валюта та банківські метали, якікуплені за форвардними контрак-тами з метою хеджування 5000 дол. США

К-т 9920 5000 дол. США

одночасно:

Д-т 9920 23000 грн.

К-т 9211 Валюта та банківські метали, які продані за форвардними контрактами з метою хеджування 23000 грн.

У кінці кожного місяця необхідно проводити в обліку операцію з нарахування процентів за отриманим кредитом:

умовно припускаємо, що за даним кредитом банк повинен нарахувати 715 доларів США як проценти за користування кредитом. Отже, в облік заносяться бухгалтерські проведення

Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів 715 дол. США

К-т 1628 Нараховані витрати за кредитами, які отримані від інших банків 715 дол. США

Д-т 7016 Процентні витрати за іншими коротко-строковими кредитами інших банків 3289 грн.

К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів 3289 грн.

Лише тепер на позабалансових рахунках необхідно провести наступні записи:

Д-т 9216 Хеджовані процентні витрати майбутніх періодів в іноземній валюті 715 дол. США

К-т 9920 Позабалансова позиція за іноземною валютою та банківськими металами 715 дол. США

та Д-т 9920 3289 грн.

К-т 9207 Витрати майбутніх періодів, які хеджовані 3289 грн.

Питання для самоконтролю:

Як класифікуються операції банку з іноземною валютою?

Які операції є обмінними, які - неторговельними?

Облік готівкових операцій в іноземній валюті.

Який економічний зміст поняття «валютна позиція банку»?

Дайте визначення валютної позиції банку. Коли вона є відкритою? За-критою?

В яких випадках в обліку виконують записи за рахунками 3800, 3801?

Які операції впливають на розмір відкритої валютної позиції банку?

Дайте визначення монетарних і немонетарних статей балансу в інозем-них валютах.

Відображення в обліку результатів переоцінки монетарних статей.

За якими курсами банк відображає в обліку операції в іноземних валю-тах та банківських металах?

За якими методами банк може здійснювати розрахунок реалізованогорезультату операцій із купівлі-продажу іноземних валют і банківськихметалів?

За якими рахунками - балансовими чи позабалансовими - відобража-ють у бухгалтерському обліку операції в іноземних валютах та банків-ських металах на дату операції, і які - на дату валютування?

За яких умов банк здійснює переоцінку залишків в іноземних валютахі банківських металах? На якому балансовому рахунку обліковують їїрезультати?

За яким крос-курсом здійснюється конвертація іноземної валюти?

Яким чином здійснюється продаж дорожніх чеків за гривні?

На яких ринках здійснюють операції купівлі-продажу безготівкової іно-земної валюти?

Чому операції з придбання і продажу іноземної валюти за доручен-ням клієнтів не впливають на зміну відкритої валютної позиції банку?

Як обліковують доходи і витрати банку (нараховані і сплачені) в іно-земній валюті?

Порядок обліку операцій із придбання іноземної валюти за доручен-ням клієнтів на міжбанківському валютному ринку України.

Як в обліку відображають операції з продажу іноземної валюти задорученням клієнтів у межах ліміту відкритої позиції банку?

Якою статтею балансу є дебіторська заборгованість в іноземній валю-ті за передоплачені основні засоби? Чи треба її переоцінювати за зміниофіційного валютного курсу?

Через які рахунки здійснюється нарахування доходів і витрат в інозем-них валютах та банківських металах?

Як на зміну валютної позиції впливають позабалансові вимоги тазобов'язання банку?

У чому принципова різниця між реалізованим і нереалізованим фі-нансовим результатом за операціями в іноземній валюті?

Назвіть одиницю ваги, в якій банківські метали відображають у бухгал-терському обліку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 8. Облік операцій з цінними паперами	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.041 сек.