Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Моделі стратегічного управління

 

Різні підходи до побудови концепції стратегічного управління потребують чіткого уявлення про переваги цього явища в діяльності окремих підприємств. І.Ансофф пропонує такі варіанти побудови концепції: (Ансофф, с. 136)

- “Управління за допомогою вибору стратегічних позицій”;

- “Управління ранжируванням стратегічних задач”;

- “Управління на основі слабких сигналів”;

- “Управління в умовах стратегічних несподіванок”.

З розвитком ринкових відносин у зовнішньому середовищі підсилюється вплив раптових змін. Тому діяльність підприємства неможлива без спілкування з зовнішнім середовищем. Важливим завданням є можливість кількісного обліку ступеня впливу чинників зовнішнього середовища на діяльність підприємства. Оцінювати ступінь нестабільності зовнішнього середовища необхідно для того, щоб підприємство уявляло собі, якого роду зміни очікують його в майбутньому, адекватно та вчасно реагувало на них. Найбільш прийнятною визнаємо шкалу оцінки, яку запропоновував І. Ансофф на підставі досвіду фірм США. Шкала припускає оцінку за наступними параметрами (табл. 3):

- звичність подій у зіставленні з подіями, що мали місце в минулому;

- темп зміни подій у зіставленні з реакцією фірми;

- передбачуваність майбутнього на підставі минулого досвіду й навичок.

Ці параметри характеризують стадію нестабільності зовнішнього середовища й кожній стадії відповідає свій бал.

 

Таблиця 3 – Шкала нестабільності зовнішнього середовища фірми

 

Стадія нестабільності Характеристика стадії Шкала нестабільності, бал
Стабільність Події звичні. Зміни відбуваються повільніше, ніж реакція фірми. Майбутнє передбачене за аналогією з минулим
Реакція на проблеми Звичність подій: у межах екстраполяції досвіду. Зміни відбуваються повільніше, ніж реакція фірми, або порівняно з нею. Майбутнє передбачене за аналогією з минулим або шляхом екстраполяції.
Передбачення Звичність подій: у межах екстраполяції досвіду або наявності аналогії з минулим. Темп зміни порівняний з реакцією фірми. Передбачуваність майбутнього: шляхом екстраполяції. Передбачено серйозні проблеми й нові можливості.
Дослідження Звичність подій: несподівані, але мають аналогії з минулим. Зміни відбуваються швидше, ніж реакція фірми. Передбачуваність майбутнього: частково передбачена за слабкими сигналами. Передбачено серйозні проблеми й нові можливості.
Творчість Події несподівані і цілком нові. Зміни відбуваються швидше, ніж реакція фірми. Передбачуваність майбутнього: частково передбачена за слабкими сигналами або непередбачена.

 

Використання моделей стратегічного управління залежить від ступеню нестабільності зовнішнього середовища (Градов, стр.135) (табл.4):

 

 

Таблиця 4 – Моделі стратегічного управління

 

Ступінь нестабільності за шкалою, бали Система управління Моделі стратегічного управління
2,5-3,0 Управління на основі екстраполяції Довгострокове планування
3,0-3,5 Управління на основі передбачення змін Стратегічне планування, “управління шляхом вибору стратегічних позицій”
3,5-5,0 Управління на основі гнучких експертних рішень “Управління шляхом ранжирування стратегічних завдань”, “управління за слабкими сигналами”, “управління в умовах стратегічних несподіванок”

Характеристика моделі “Управління шляхом вибору стратегічних позицій”

Коли нові рішення обмежують можливість стратегічних дій на підприємстві, немає можливості застосувати накопичений досвід, доцільно застосовувати модель «управління шляхом вибору стратегічних позицій».Сутність даної моделі полягає в наступному: планування зміни можливостей (тобто всієї сукупності ресурсів, що складають виробничу систему) сполучається з плануванням стратегій. У ході реалізації запланованої стратегії і запланованого розширення ресурсів виробничої системи виникає необхідність у систематичному подоланні опорів змінам з боку тих джерел ресурсів, що вже освоєно підприємством.

Особливості даної моделі полягають в таких положеннях:

- планування потенціалу фірми доповнюється плануванням стратегії;

- здійснюється систематичне подолання опору змінам у ході реалізації планової стратегії та запланованої зміни організаційних можливостей.

 

Характеристика моделі “Управління шляхом ранжирування стратегічних завдань”

 

Для того, щоб швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, можна використовувати дану модель. ЇЇ сутність полягає в наступному :

 

1. Налагодження постійного спостереження за тенденціями у зміні зовнішніх факторів

2. Результати аналізу, іеформація про нові загрози та можливості доповідаються вищому керівництву

3. Керівництво підприємства разом зі службою маркетингу поділяє завдання на чотири категорії: 1) найтерміновіші та найважливіші; 2) важливі завдання середньої терміновості, які можуть бути вирішені в наступному плановому періоді; 3) важливі, але нетермінові завдання, які вимагають постійного контролю; 4) завдання, які представляють ложну тривогу, які можна не брати до уваги

4. Термінові завдання передаються для виконання відповідним або спеціально створеним підрозділам

5. Прийняття рішень контролюється вищим керівництвом з позицій стратегічних і тактичних наслідків

6. Вище керівництво переглядає пріоритетність проблем

 

Характеристика моделі “Управління за слабкими сигналами”

Очевидні й конкретні проблеми підприємства, які виявлені в результаті спостереження, мають назву сильних сигналів. Інші проблеми, які мають ранні та неточні ознаки, є слабкими сигналами.

При високому рівні нестабільності з'являється необхідність готувати рішення ще тоді, коли із зовнішнього середовища надходять “слабкі сигнали”. Відповідно до даної моделі виділено 5 стадій наростання інформації про нову проблему. Спочатку (рівень сигналу № 1) можна бути впевненим тільки в тому, що зовнішнє середовище готує якісь несподіванки. На рівні сигналу № 5 відомо вже настільки багато, що можна підрахувати прибутки та збитки як від виниклої ситуації, так і від намічених контрзаходів. На рівні сигналу № 4 відомо досить, щоб вжити конкретних заходів у відповідь на небезпеку чи можливість, навіть якщо підприємство ще не в змозі оцінити фінансові наслідки своїх рішень (табл.5).

 

Таблиця 5 - Використання моделі “Управління за слабкими сигналами”

 

Сила сигналів із зовнішньо-го середо-вища/ рівні неста-більності Заходи за посиленням їхньої дійєвості
А Спостереження за зовнішнім оточенням В Визначен-ня віднос-ної сили чи слабкості сигналів С Зниження зовнішньої стратегіч-ної вразли-вості Д Прискорення реакції фірми у відповідь Е Розробка та здійснення попередніх заходів F Плани та реалізація практич-них заходів
1. Загроза або нова можливість відчуваються          
2. Стають зрозумілими джерела загроз/можливостей      
3. Масш-таби загроз /можливостей стають відомими Заходи залежать від характеру сигналів  
4. Визнача-ються шля-хи розв’я-зання проблеми            
5. Резуль-тати підго-товки контрзахо-дів можуть бути прог-нозовані            

 

 

Таблиця показує, які заходи необхідно здійснювати на кожній стадії отримання інформації із зовнішнього середовища.

 

Характеристика моделі “Управління в умовах стратегічних несподіванок”

Умови стратегічних несподіванок характеризуються наступною ситуацією:

а) проблема виникає раптово і всупереч чеканням;

б) вона ставить нові задачі, які не відповідають минулому досвіду підприємства;

в) невміння прийняти контрзаходу приводить або до великого фінансового збитку, або до погіршення можливостей одержання прибутку;

г) контрзаходи повинні бути прийняті терміново, але звичайний, існуючий на підприємстві порядок дій цього не дозволяє.

Якщо підприємство припускає, що рівень зовнішньої нестабільності для нього може наблизитися до 5,0, воно повинно готувати систему надзвичайних заходів при стратегічних несподіванках: починає працювати комутаційна мережа зв'язків; перерозподіляються обов'язки вищого керівництва; вводиться мережа оперативних груп; проводяться випробування зв'язків, тренінг взаємодії між групами.

1. Характерні риси управління за умов стратегічних несподіванок, коли:

- проблема виникає спонтанно;

- розв’язанню проблеми не сприяє застосування минулого досвіду;

- невміння розробити контрзаходи може привести до великих фінансових втрат;

- заходів потрібно вживати негайно, чому не сприяє заведений на фірмі регламент

 

1.1. Має бути налагодженою комунікаційна мережа звязків для надзвичайних ситуацій

 

1.2. Здійснюється перерозподіл обов’язків вищого керівництва з метою:

- підтримання морального клімату в організації;

- зведення до мінімуму кількості відхилень від норми;

- вжиття надзвичайних заходів

 

1.3. Вводиться в дію мережа оперативних груп для:

- розробки стратегічних дій, включаючи планування;

- встановлення прямих зв’язків між групою та вищим керівництвом;

- розробки вищим керівництвом загальної стратегії розподілу відповідальності, координації управління;

- виконання функції на конкретних напрямах загальної стратегії

 

1.4. Для налагодження зв’язків між оперативними групами:

- формується кілька систем зв’язку для розв’язання маркетингових, фінансових, виробничих, юридичних та інших проблем;

- здійснюється швидке реагування на несподіванки із застосуванням як традиційних, так і творчих методів управління

 

1.5. Персонал фірми навчається розв’язуванню неочікуваних проблем з використанням широкого спектру методів

 

Розглянуті моделі стратегічного управління не використовуються як взаємозамінні. Кожна з них використовується у конкретних умовах та залежить від рівня нестабільності зовнішнього середовища. Важливо, щоб підприємство було готово до впровадження та використання будь-якої моделі.

 


Читайте також:

  1. C. 3. Структурна побудова управління організаціями.
  2. CMM. Визначення моделі зрілості.
  3. ERP і управління можливостями бізнесу
  4. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  5. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  6. ISO 15504.Структура еталонної моделі
  7. ISO9000. Як працює система управління якістю
  8. Oracle Управління преміальними
  9. А. Видання прав актів управління
  10. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  11. Автоматизація управління діяльністю готелю
  12. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ




Переглядів: 1488

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.