Про об’єднаний собор церков

«Мене навіть не питали. Я довідався про нього п’ять через десять, коли фактично приїхав сюди. То не можна зрозуміти, що кілька осіб є Собор. Розумієте, збереться десяток людей, 2–3 єпископи, 3–4 священики, 3–4 мирянина і відбувається Собор! Я не хочу ілюструвати іменами, але то є дивно, з того сміються.

Я того об’єднання не розумію. То дві особи, так би мовити, пішли по лінії «А ну, даваймо хоч вдвох в очі дивитися», але то не є акт, який зобов’язує цілу церкву. Це є хитрування двох осіб: Філарета іАнтонія. Вони спекулюють, їм це вигідно. Хто їх вибирав, вони самі себе вибрали. Вони під парканом стали, поговорили і... зробили Собор. Я їм згоди на це не давав. Бо я би сказав, що такими дверима в церкву чи в якусь іншу організацію ніколи не ввійду. Все мусить бути одкрите, все мусить бути ясне. То такі елементарні речі, що мені навіть важко говирити.

Як розцінюють це об’єднання за кордоном? Я буду ніжно говорити. Як, певно, спробу до якогось об’єднання. Вона є спроба, продиктована тільки інтересами двох людей. Дві особи собі рішили, що це ніби церква так зробила... То є довільність двох осіб та й годі».

«Не вірте цьому Соборові. То не Собор, то збори. Собор — це велика і свята справа, його скликання — процес надзвичайно поважний, який вимагає розуму, серця і чесності. А останнього саме й бракує тим, хто зібрав цей «Собор». Без моєї згоди, без згоди архієреїв. Дуже легко зібрати 3–4 архієреї, 5–6 протоєреїв, трохи сестричок і кричати: «Ми — Собор». Бо ж,насамперед, Собор починається з чесності».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Відносно Філарета

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.