ПАЛЕОЗОЙСЬКА ЕРА

(греч, palaios - стародавній; zoe - життя)

Початок близько 570 млн, кінець ‑ 250 млн років; тривалість близько 320 млн років. Присутні всі п’ять царств: бактерії, цианобіонти, гриби, рослини і тварини (див. рис. 249).

Рифобудівниками на початку палеозою сталі археоциати, потім строматопорати, корали, мшанки, губки та вапновиділяючі червоні й зелені водорості.

Палеозой поділяється на шість періодів: кембрій, ордовик, силур, девон, карбон і перм.

КЕМБРІЙСЬКИЙ ПЕРІОД

(Cambria - лат. назва п-ова Уельс в Англії)

Початок близько 570 млн, кінець ‑ 505 млн років тому; тривалість близько 65 млн років. Для кембрію характерна перша масова поява тварин, що мали секреційні мінеральні скелети ‑ фосфатні, карбонатні, кременеві. З’явилися майже всі типи тварин, відомі на сьогодні, у тому числі хордові. З тварин тільки в кембрії існували археоциати. Бурхливого розквіту зазнали трилобіти, хіолити, деякі гастроподи, брахіоподи з органічно-фосфатною мушлею, стародавні голкошкірі та групи неясного систематичного положення, у тому числі акритархи. Від кембрію сліди життєдіяльності тварин стають складнішими і різноманітнішими, що пов’язано з різноманіттям поведінкових реакцій.

У кембрії виникли перші наземні безхребетні, представлені червами й членистоногими (багатоніжки). Переважна частина кембрійської біоти мешкала в морських басейнах. Рифобудуючих цианобіонтів докембрію змінили археоциати та вапновиділяючі водорості.

ОРДОВИЦЬКІЙ ПЕРІОД

(ордовики‑ назва стародавнього племені, що населяло Великобританію)

Початок близько 505 млн, кінець ‑ 440 млн років тому; тривалість близько 65 млн років. З ордовиком, особливо з середнім, пов’язана друга масова поява різноманітних багатоклітинних, що мали карбонатний скелет: це різні кнідарії (строматопорати і корали), головоногі молюски з прямими мушлями, брахіоподи, голкошкірі. В ордовику продовжується розквіт трилобітів, з’явилися мечохвости і граптоліти. Рифобудуючі організми, в першу чергу строматопорати і корали, прийшли на зміну кембрійським рифобудуючим археоциато-водоростевим угрупованням. Хребетні (один з підтипів хордових), хоча й нечисленні, але вже представлені двома класами безщелепних (телодонти й різнощиткові). Наприкінці ордовику спостерігається масове вимирання багатьох стародавніх груп безхребетних.

СИЛУРІЙСЬКИЙ ПЕРІОД

(силури - назва стародавнього племені, що населяло Великобританію)

Початок близько 440 млн, кінець ‑ 410 млн років тому; тривалість близько 30 млн років. Силур ‑ найкоротший період палеозойської ери ‑ знаменний появою наземних рослин, що мають вигляд трав (рініофіти). На суші окрім рослин і багатоніжок зустрічались скорпіони. У водному середовищі виникли перші щелепороті, представлені рибами.

Відбувається оновлення морських безхребетних, серед форамініфер з’являються перші представники, що мали карбонатну мушлю (раніше існували лише аглютиновані форми). Широко розповсюджені різноманітні кнідарії, головоногі молюски з прямими мушлями, членистоногі, брахіоподи, голкошкірі, граптоліти та ін.

ДЕВОНСЬКІЙ ПЕРІОД

(Девоншир - назва графства у Великобританії)

Початок близько 410 млн, кінець ‑ 360 млн років тому; тривалість близько 50 млн років. Основні біотичні події девону наступні: поява перших наземних хребетних і збільшення різноманітності вищих рослин і членистоногих. Рослини представлені рініофітами та їхніми нащадками ‑ плауноподібними, хвощеподібними, папоротеподібними та голонасінними, деякі з них вже були представлені деревними формами. У цей період утворився ґрунтовий покрив. Диференціація рослин за фітогеографічними областями наразі була відсутня. Наземні хребетні представлені земноводними ‑ стегоцефалами. Сушу продовжували освоювати численні членистоногі, з’явилися перші павуки, кліщі, комахи.

Різноманітні й морські безхребетні девону, з’являються амоніти ‑ одна з найважливіших груп головоногих молюсків, набувають великого значення конодонти. Серед лагунних членистоногих зустрічаються гігантські евриптероідеї до 1,5-2 м завдовжки.

У прісноводих і морських басейнах мешкали різноманітні безщелепні та щелепороті. Безщелепні цього часу: телодонти, різнощиткові, кістянопанцирні. Серед щелепоротих відомі представники всіх класів риб: пластинчастошкірі, акантоди, хрящові та кісткові. Особливо численні кісткові риби ‑ кистепері, дводишні та променепері, серед них зазвичай пов’язані з лагунними й континентальними басейнами палеоніски. Не даремно девон називають добою риб.

КАРБОН, АБО КАМ'ЯНОВУГІЛЬНИЙ ПЕРІОД

(лат. carbo, carbonis - вугілля)

Початок близько 360 млн, кінець ‑ 286 млн років тому; тривалість близько 74 млн років. З кам’яновугільним періодом пов’язаний розквіт наземної біоти. Вищі рослини більш численні та різноманітні, ніж у девоні, і представлені не лише низькорослими формами, що мають вигляд трав, але також чагарниками і деревами. Деревні форми іноді досягали 30 м заввишки (різні плауноподібні і хвощеподібні). Відбувалося глобальне накопичення величезних мас загиблих рослин, що дало початок вугільним товщам. У цьому періоді відбулася перша диференціація рослинності на фітогеографічні області (Еврамерійськая, Катазійська, Ангарська і Гондванська).

Помітно збагатився світ наземних хребетних. Особливо різноманітними були стародавні земноводні ‑ стегоцефали. Разом з ними з’явились перші парарептилії (котилозаври) і справжні рептилії (лепідозаври, звіроподібні). З безхребетних сушу освоїли черевоногі молюски з легеневим типом дихання. Зросло різноманіття членистоногих: павуків, скорпіонів і комах, серед них відомі гігантські форми, розмах крил яких досягав 1 м.

Зазнали розквіту багато груп морських безхребетних, у тому числі форамініфери (фузулініди), корали, молюски, мшанки, брахіоподи, голкошкірі; серед водних хребетних переважали акулові та променепері риби.

ПЕРМСЬКИЙ ПЕРІОД

(назва дана за колишньою Пермською губернією, де вперше встановили відклади даного віку)

Початок близько 286 млн, кінець ‑ 250 млн років тому; тривалість близько 36-40 млн років. Для пермі характерна не лише поява, але й масове вимирання наприкінці періоду багатьох груп організмів (див. рис. 20). У цей час відбулося перетворення наземної й морської біот. На суші зросла чисельність та різноманітність голонасінних рослин, але почали швидко скорочуватися й зникати лепідодендронові (плауноподібні) та каламітові (хвощеподібні). У пермський період трохи зменшилась кількість і різноманіття стегоцефалів, але збільшилася різноманітність парарептилій (котилозаври, сеймуріаморфи) і особливо рептилій (синаптозаври, лепідозаври, текодонти, звіроподібні).

Наприкінці пермі зафіксовано масове вимирання ряду груп тваринних, характерних для морської біоти палеозою в цілому. Зникли фузулініди, табулятоідеї, тетракорали, трилобіти, евриптероідеї, багато амонітів, брахіопод, мшанок, морських бутонів, багато морських лілій, риби-акантоди й т. ін.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ФАНЕРОЗОЙСЬКІЙ ЕОН	\|	МЕЗОЗОЙСЬКА ЕРА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.