• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Типи міжнародних маркетингових досліджень

У практиці дослідження закордонних ринків виділилося чоти­ри основні типи досліджень:

1) попереднє,

2) поглиблене,

3) спеціаль­не,

4) тест.

Попереднємаркетингове дослідження закордонного ринку дає варіанти можливого прибутку фірми залежно від місткості ринку, можливого обсягу продажу товарів та меж можливої ціни реалі­зації (табл. 1).

Таблиця 1

Зміст попереднього міжнародного маркетингового дослідження

У середовищі маркетологів існує думка, що попереднє до­слідження має проводитися власними силами, а тільки після ньо­го слід замовляти поглиблене міжнародне маркетингове дослі­дження. Варіантність і обгрунтованість попереднього досліджен­ня значною мірою залежить від того, наскільки точно визначено місткість ринку, яка може бути реальною та потенційною.

Для визначення реальної місткості закордонного ринку доціль­но користуватися такою формулою:

Мр=Вн+І-Е (1)

де Мр — реальна місткість зарубіжного ринку;

Вн — національне виробництво даного товару на територія країни;

І — імпорт даного товару;

Е — експорт товару.

За необхідності точнішої оцінки реальної місткості закордон­ного ринку та у випадках, коли товар може експортуватися чи імпортуватися у складі іншого товару (акумуляторні батареї у складі транспортних засобів), доцільно використовувати розши­рений варіант формули:

країни;

І — імпорт даного товару;

Е — експорт товару;

3 — залишки товару, не реалізованого минулого року;

Ік — імпорт даного товару у складі комплексного виробу;

Е — експорт даного товару у складі комплексного виробу.

Для оцінки потенційної місткості зарубіжного ринку доречно використати формулу:

Мп=Ч-Кс-Ке-(Н-Зф-Зм)-А+І-Е (3)

де Мп — потенційна місткість зарубіжного ринку;

Ч — чисельність групи споживачів товару;

Кс — рівень (коефіцієнт) споживання в базисному періоді або норматив споживання товару (нормативи: фізіологічні — для продуктів харчування; раціональні — для непродовольчих това­рів і послуг; техніко-технологічні — для засобів виробництва, сировини та матеріалів);

1<е — коефіцієнт еластичності попиту від цін та доходів;

Н — насиченість ринку (обсяг товарів, які є в користуванні населення, чи засобів виробництва на підприємствах);

Зф — фізична зношеність товарів у користуванні;

Зм — моральна зношеність товарів у користуванні;

А — альтернативні ринку форми задоволення потреб (тіньовий ринок, натуральні джерела споживання) та товари-субститути;

І — імпорт даного товару;

Е — експорт даного товару.

Структура поглибленогоміжнародного маркетингового дослід­ження складається з трьох блоків:

1) обов'язкові (стандартні) еле­менти вивчення;

2) результат (кон'юнктура та прогноз);

3) методи ви­вчення ринку.

Стандартні (обов'язкові) елементи дослідження —це той міні­мум маркетингової інформації, яка необхідна для розуміння осо­бливостей закордонного ринку. Програма конкретного поглиб­леного дослідження залежить від особливостей товару (послуг), особливостей діяльності фірми, рівня інтернаціоналізації вироб­ництва та інших чинників. Водночас, доцільно виділити най-типовіші напрямки аналізу.

Ринок: геополітичні характеристики, структура національ­ного виробництва, кількість національних виробників таїхрозміщення, конкурентна ситуація на ринку товару, імпортна місткість ринку та можлива частка фірми за оптимістичним та песимістичним прогнозами, кон'юнктура ринку і її прогноз на 0,5—1,5 року, тенденції розвитку та довгостроковий прогноз на 5—10 років.

Товар: відповідність вимогам місцевого законодавства, прави­лам, традиціям, звичаям (для товарів народного споживання), технічним стандартам, екологічним нормам тощо (для товарів вироб­ничо-технічного призначення); новизна та конкурентоспромож­ність порівняно з товарами конкурентів; необхідність адаптації у відповідності з виявленими «технічними бар'єрами» та побажан­нями споживачів.

Споживачі: можливі покупці товару фірми: 1) для товарів на­родного споживання складається список за 3—4 основними харак­теристиками покупців; 2) для товарів народного споживання скла­дається перелік основних (за обраним критерієм) споживачів; ти­пові засоби використання товару, притаманні покупцям; мотиви купування товару цього типу; чинники, які формують переваги у свідомості споживачів і впливають на їхню ринкову поведінку; попередня сегментація та оцінка розміру кожного із сегментів; традиційний засіб здійснення купівлі споживачами даного сегмен­ту; незадоволені потреби споживачів товарів даного типу (як на­ших, так і конкурентів); вплив технічного прогресу на розвиток потреб споживачів та техніко-технологічної бази продуцентів.

Конкуренти: якомога точніший список усіх конкурентів; окре­мо список національних конкурентів та список зарубіжних конку­рентів; основні конкуренти, які мають найбільшу частку ринку (З—5 фірм); конкуренти, які найдинамічніше розвивають свою ді­яльність на цьому ринку (2—3 фірми); відомість торгових марок (знаків) конкурентів; характерні особливості товарів конкурентів, за якими їм віддають перевагу споживачі; особливості побудови міжнародного маркетингового комплексу; пакування товарів кон­курентів (матеріал, колір, характерні особливості); цінова політика конкурентів; заходи та особливості системи просування; побудова каналів розподілу та робота з посередниками; показники та оцінки фінансового стану; інформація щодо науково-дослідних розробок: основні напрямки, витрати тощо; інформація щодо звернення до консалтингових фірм: теми (проблеми) досліджень, вартість, мож­ливі результати, клієнтами яких консалтингових фірм є конкурен­ти; купівля і продаж дочірніх фірм, злиття та поглинання; інфор­мація в місцевих і міжнародних засобах масової інформації.

Вимоги та обмеження: правові норми, вимоги та обмеження, що суттєво можуть вплинути на управлінське рішення щодо діяль­ності або напрямків на цьому ринку.

Аналізуючи за такою програмою обов'язкові елементи міжнарод­ного маркетингового дослідження, ми отримаємо оцінку сучасної ситуації (кон'юнктуру) та прогноз розвитку ринку. Ринкову ситуа­цію визначає така сукупність критеріїв: ступінь збалансованості рин­ку (співвідношення попиту та пропозиції); тенденції розвитку (що сформувалися, намітилися чи змінилися); рівень усталеності або ко­ливання основних параметрів ринку; масштаби ринкових операцій та ступінь ділової активності; рівень комерційного (ринкового) ри­зику; конкурентне середовище і конкурентна боротьба; перебування ринку у певній точці (стадії) економічного чи сезонного циклу.

Мета поглибленого міжнародного маркетингового дослідження не вичерпується констатацією фактичної ситуації. Маркетинговий аналіз повинен завершуватися прогнозом подальшого розвитку ринку, насамперед попиту та пропозиції. Зважаючи на турбулент­ність міжнародного середовища, в міжнародних маркетингових дослідженнях прийнято розробляти прогноз лише на 1,5—2 роки.

У прогнозуванні попиту та пропозиції використовуються різні прийоми й методи: аналогові моделі; імітаційні моделі; норматив­ні, прогнозні розрахунки; прогнозування за коефіцієнтами елас­тичності; методи екстраполяції; методи статистичного моделю­вання; прогнозування за експертними оцінками.

Останнім блоком у структурі поглибленого міжнародного мар­кетингового дослідження є методи вивчення ринку. Загально­відомим є їх поділ на кабінетні та польові дослідження за крите­рієм типу інформації, яка використовується дослідником (вто­ринна чи первинна).

У міжнародних маркетингових дослідженнях частіше викорис­товуються кабінетні дослідження, що обумовлено характеристи­ками первинної та вторинної інформації (табл. 2).

Певна «негативність» оцінок первинної інформації в міжнарод­них маркетингових дослідженнях пов'язана з особливостями, і передусім технічними труднощами, збирання первинної інфор­мації на зарубіжному ринку. Водночас, маємо зазначити, що жодне дослідження не може бути виконано на основі тільки первиннної чи тільки вторинної інформації.

Спеціальні дослідження мають на меті з'ясування вузьких технічних, технологічних, законодавчих та інших питань, що не­обхідно для обгрунтування окремих аспектів міжнародної марке­тингової діяльності інвестиційних форм міжнародного бізнесу.

Тест (випробування) — це перевірка одного чи кількох елемен­тів міжнародного маркетингового комплексу та розробка на цій основі прогнозу вірогідної реакції ринку. Тестуються, як прави­ло, такі ключові елементи: товар (його сприйняття, з'ясування переваг і недоліків, визначення конкурентоспроможності, необ­хідність адаптації тощо); ціна продажу; тип пакування та розмір партії; посередники (за системою показників); слоган; текст рек­ламного звернення тощо.

Міжнародні маркетингові дослідження проводяться відповід­но до основних принципів та правил, викладеними у Міжнародному кодексі з практики маркетингових і соціальних досліджень. Перший кодекс було видано у 1948 р., а останній — переглянуто у 1972 р. Європейською організацією з вивчення су­спільної думки та маркетингу (ЕСОМАР). Структурно Кодекс складається з чотирьох розділів: І (вступ), II (основні принципи), III(визначення), IV (правила).

Вторинна інформація — це інформація, яка вже відображена в будь-яких друкованих джерелах або зберігається на інших носіях інфор­мації у вигляді результатів попередніх досліджень, даних щодо вироб­ничо-економічної діяльності фірм за певний період тощо.

Кабінетні дослідження — здійснюються на основі вторинної інфор­мації та дають, як правило, загальні відомості щодо стану та перспектив розвитку об'єкта дослідження.

Кон'юнктура зарубіжного ринку — конкретна економічна ситуа­ція, що склалася на певному закордонного ринку на даний час.

Кон'юнктура зарубіжного ринку — конкретна економічна ситуа­ція, що склалася на певному іноземному ринку на даний час.

Маркетингові дослідження — систематичне збирання та об'єктивний запис, класифікація, аналіз і представлення даних, що ма­ють відношення до поведінки, потреб, ставлення, думки, мотивацій то­що окремих особистостей та організацій (комерційних підприємств, державних установ тощо) у контексті їхньої економічної, громадської, політичної і щоденної діяльності (визначення ЕСОМАР (Європейської організації з вивчення громадської думки та маркетингу)).

Міжнародне маркетингове дослідження — система збирання, об­робки, аналізу та прогнозування даних, необхідних для прийняття рі­шень у міжнародній маркетинговій діяльності.

Первинна інформація — це інформація, що збирається вперше з певною метою переважно методами опитування (індивідуальне чи гру­пове інтерв'ю, опитування по пошті, телефонне опитування, опитуван­ня за допомогою комп'ютерної мережі).

Поглиблене маркетингове дослідження — дослідження закордон­ного ринку з метою отримання повної інформації про механізми та особ­ливості його функціонування, яка використовується для прийняття рі­шень у міжнародному маркетингу.

Поглиблене маркетингове дослідження дає змогу зрозуміти меха­нізми та особливості функціонування зарубіжного ринку.

Польові дослідження — здійснюються на основі первинної інформації, дають змогу отримати унікальну маркетингову інформацію щодо об'єкта дослідження.

Попереднє маркетингове дослідження — дослідження закордон­ного ринку з метою отримання варіантів можливого прибутку фірми залежно від місткості ринку, можливого обсягу продажу товарів / по­слуг та меж можливої ціни реалізації.

Потенційна місткість закордонного ринку — обсяг (кількість або вартість) товару, який зможе придбати ринок за певних умов. Залежно від умов, які прогнозуються, потенційна місткість може бути як біль­шою, так і меншою від реальної місткості.

Реальна місткість ринку — обсяг (кількість або вартість) товару, який може придбати (купити, взяти в кредит) ринок уже сьогодні. Як реальна, так і потенційна місткість (ємність) ринку вимірюється в нату­ральних або вартісних показниках за рік.

Спеціальні дослідження мають на меті з'ясування вузьких техніч­них, технологічних, законодавчих та інших питань, необхідних для об­грунтування окремих аспектів міжнародної маркетингової діяльності інвестиційних форм міжнародного бізнесу.

Спеціальні маркетингові дослідження — дослідження закордонного ринку з метою з'ясування вузьких технічних, технологічних, законодавчих та інших питань, що необхідні для обґрунтування окремих аспектів.

Тест (випробування) — дослідження (перевірка) одного чи кількох елементів міжнародного маркетингового комплексу (чи підкомплексу) та розробка на цій основі прогнозу вірогідної реакції ринку, який надалі враховується у прийнятті маркетингових рішень.

Тест (випробування) — це перевірка одного чи кількох елементів міжнародного маркетингового комплексу та розробка на цій основі прогнозу вірогідної реакції ринку.

Читайте також:

1. V. Етичні правила психологічних досліджень
2. VIІІ ЕКОНОМІКС МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
3. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень
4. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
5. Аналіз останніх досліджень та публікацій.
6. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій
7. Банк міжнародних розрахунків
8. Банк міжнародних розрахунків
9. Безробіття: результати досліджень
10. Бюджетне фінансування наукових досліджень здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування.
11. В плануванні й організації наукових досліджень в економіці використовуються програмно-цільові методи.
12. В плануванні й організації наукових досліджень в економіці використовуються програмно-цільові методи.

Переглядів: 3743