Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Форми й методи корекційної роботи

У практиці соціально-педагогічної допомоги традиційно використовують індивідуальну та групову форми корекційної роботи з школярами.

Індивідуальні форми у соціально-педагогічній роботі використовуються з метою вирішення проблеми, надання підтримки й створення ситуації, що спрямовує школяра до аналізу ситуації й викликає бажання подолати життєві перешкоди. Така корекційна робота сприяє адаптації дитини до життєвої ситуації. В основу реалізації індивідуальної роботи закладено завдання корекції взаємостосунків учня із соціальним оточенням і з самим собою. Корекція ставлення до себе, до власного Я передбачає формування адекватної самооцінки, усвідомлення причин соціальних негараздів і їх подолання, зміну ієрархії у системі цінностей, домагань, орієнтацію на самореалізацію.

Корекція ставлення до інших(далеких і близьких) базується на здатності до емпатії, чуйності, додоброзичливого сприйняття стану та інтересів, переваг і недоліків інших осіб, розумінні почуттів інших, набуття навичок повноцінного спілкування, вміння запобігати появі конфліктів і своєчасного подолання конфліктних ситуацій. Корекція ставлення до життяможлива за умови отримання навичок вибору й прийняття рішення, мобілізації й самоорганізації, стійкості до труднощів, загроз, оптимістичного ставлення до реальності, подолання перешкод, труднощів.

Використання індивідуальної форми роботи виправдано при визначенні життєвих перспектив, адаптації дитини до умов реальності, подоланні стресів, у самопізнанні та самоприйнятті. До основних складових індивідуальних форм можна віднести:

- встановлення первинної комунікації;

- вивчення та аналіз проблемної ситуації;

- визначення мети й завдань сумісної роботи;

- оцінка прогресу та результату спільної роботи.

Зрозуміло, що в корекційній групі школяреві приділяється уваги менше, ніж в умовах індивідуальної корекційної роботи. Але існує низка причин, що обумовлюють переваги групової корекційної роботи. Адже досвід, що набувається в спеціально організованих групах, сприяє протидії відчуженню, допомагаючи вирішенню проблем, що з'являються в процесі міжособистісної взаємодії. До потенційних переваг групової соціально-педагогічної корекції відносяться такі:

- група створює умови «суспільства в мініатюрі», що відображає зовнішній світ і дозволяє відпрацьовувати реалістичні ситуації в штучно створеній взаємодії;

- приховані чинники соціального тиску стають явними в умовах групи й впливають на індивідуальні життєві позиції;

- група надає можливість отримати зворотній зв'язок й підтримку від інших, що мають спільні проблеми чи переживання з конкретним учасником групи;

- у процесі групової взаємодії відбувається прийняття цінностей і потреб інших людей.

- в умовах групи дитина відчуває себе прийнятою іншими, користується довірою, оточена турботою й має можливість отримати допомогу. Крім того, член групи сам приймає, довіряє, турбується й допомагає іншим;

- ситуація групи може значно полегшити проблеми, що з'являються в міжособистісних стосунках, надає можливість відчути реакцію на себе й свої вчинки тощо.

Головною перевагою групової форми корекційно-терапевтичної роботи є набуття особистісного досвіду поведінки в мікросоціумі. При цьому група не пропонує еталон поведінки, вона лише допомагає усвідомити емоційний стан, почуття, сформувати готовність до відповідальності особистості за своє майбутнє та життя в цілому. Кінцевою метою роботи такої групи є реабілітація кожного у власному сприйнятті, думках, почуттях, прийняття реального життя тощо.

Найбільш доцільним є існування груп у таких вікових інтервалах: 6-8, 9-11, 12-15, 16-18 років. Більш значний розрив вікових меж призведе до відсутності спільних інтересів між членами групи. Кількісний склад групи – до 15 осіб. Бажано, щоб у групі була рівна кількість осіб різної статі. Періодичність проведення занять приблизно має бути один-два рази на тиждень. Заняття для молодших школярів триває 30-40 хвилин, для школярів-підлітків – годину, для старшокласників максимальна тривалість заняття – півтори години.

Групова корекційно-терапевтична зустріч має варіативну структуру. До орієнтовної структури можуть увійти такі компоненти:

- вступне слово;

- інструктування;

- тематична бесіда;

- релакс-пауза;

- аутотренінг;

- ігри;

- психогімнастика, допоміжні методи арттерапії;

- домашнє завдання.

Враховуючи анатомо-фізіологічні особливості школярів різного віку, можна запропонувати орієнтовний перелік тем для проведення занять із ними. Для роботи з групою молодших школярів краще запропонувати низку тем, що об'єднані спільним соціально-педагогічним завданням: «Як стати кращим?», «За що нас поважають?», «Розумники і розумниці», «Хто я такий?», «Мої друзі», «Хлопчики й дівчатка», «Чому люди різні?», «Про образу та образливість», «Чому так важко вчитись?», «Як подобатись собі», «Ти й твої батьки» тощо.

Для роботи з групами підлітків краще обирати одну проблему. До основних проблем занять корекційно-терапевтичних груп належать: соціальний розвиток дитини, особистісні проблеми, проблеми адаптації тощо. Окремою групою можна виокремити низку проблем шкільного соціально-педагогічного консультування, а саме: проблеми стосунків вчитель-учень, вчителі-батьки, учень-учень тощо. Для старшокласників проблемами корекційного впливу є особистісне самовизначення, проблеми спілкування з оточуючими, відносини з протилежною статтю тощо.

Потрібно визначити роль та місце батьків у заняттях групи. На окремих заняттях присутність батьків бажана. В цьому випадку все, що відбувається під час заняття, пояснюється окремо для батьків, що дозволить їм допомогти зрозуміти дітям складні питання кожної теми, обговорити підсумки зустрічі. Надалі батьки можуть частково заміняти педагога в проведенні окремих фрагментів занять, що посилюватиме соціально-терапевтичний вплив і після закінчення зустрічей.

В корекційній роботі соціальні педагоги застосовують такі методи: психолого-педагогічні, соціальне научіння, соціальна корекція конфліктної ситуації та ін.

Психолого-педагогічні методи корекційного впливу. Придушення – суворе припинення та обмеження дій і вчинків особистості, щоб уникнути тих з них, які можуть нанести шкоду. Соціальний педагог силою свого авторитету намагається припинити прояви агресії, й, зайнявши лідируючу позицію, керувати клієнтом.

Витіснення– метод, що сприяє заміні негативних емоцій на більш позитивні. Він використовується з метою подолання негативних проявів через залучення дитини до певної діяльності. Вибудовується ланцюжок дій, які спрямовані на зняття неблагополучного стану: витіснити – замінити – відволікти.

Ігнорування – демонстрація байдужого ставлення до неблагополучного стану особистості. Метод є виправданим, коли неблагополучний стан наближається до спаду, спостерігається зникнення негативних емоцій.

Санкціонування (яке обмежується часом) – метод, який зумовлює дозвіл і право на прояви певних негативних емоцій (апатії, смутку, нудьги), незважаючи на те, що вони є відхиленням від соціальних норм і цінностей. Мета – поступовий вихід зі стану негативних переживань і їх зникнення. Використання санкціонування не дозволяється, коли школяр перебуває у стані гніву, розпачу тощо.

Концентрація на позитивному – зосередження на позитивному в особистості та переорієнтація уваги на позитивне в іншій людині, проти якої була спрямована злість, роздратованість, гнів. Мета – навчити саморегуляції, самоконтролю, встановленню рівноваги між зовнішніми впливами, внутрішнім станом і формами поведінки людини.

Соціальне научіння – навчання поведінці шляхом спостереження та імітації й під впливом заохочень і покарань. Завдання соціального педагога – заохочувати кооперативну поведінку дитини, його намагання до співробітництва, до позитивного мислення. За допомогою спостереження й подальшої поведінкової практики школяр у змодельованих ситуаціях може розвинути у собі впевненість у тому, що в інших ситуаціях він буде вести себе більш ефективно.

Соціокорекційні ігрові вправи.Кожне заняття з групової соціально-педагогічної терапії має корекційні ігрові вправи. Гра є дійовим терапевтичним засобом, тому що вона сприяє звільненню від напруги, стереотипів, стимулює розвиток життєвого оптимізму. Використання на занятті ігрових тренінгів обумовлено темою, віком учасників, рівнем сформованості окремих якостей школярів. Педагог повинен визначити потенціал кожної гри, умови залучення до неї учасників групи. Надзвичайно важливо визначити роль педагога під час проведення гри. Вона поступово змінюється від позиції керівника, радника, члена журі до рівнозначного учасника ігрової дії чи стороннього спостерігача.

Казкотерапія – одна з найцікавіших корекційних технік. У роботі з школярами ефективно спрацьовують методики, що базуються на формах казкотерапії та анімотерапії. Казка з її багатим виховним потенціалом та емоційною забарвленістю дозволяє вирішити безліч соціальних завдань. Найпоширенішими формами казкотерапії є: аналіз відомих дитячих казок, створення казки «по слову від кожного», експромтне інсценування казки, вигадування закінчення казки чи початку нової казки. Найскладнішим завданням є створення авторської казки дитиною, де в завуальованій формі вона розповідає про власні проблеми, переживання та очікування. Аналіз таких казок дозволяє педагогу більш яскраво побачити причини життєвої кризи дитини, оцінити рівень позитивних зрушень, що відбулися (чи не відбулися) в становленні чи соціальній корекції.

Перераховані методи є лише невеликою частиною із значного арсеналу методів корекційної роботи в діяльності соціального педагога загальноосвітнього навчального закладу.

 




Переглядів: 7826

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні етапи корекційно-розвивальної роботи | Розробка й реалізація корекційно-розвивальної програми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.