Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Предмет статистики

Розділ 1. Загальна теорія статистики

Тема 1.1. Предмет і метод статистики

Тема 1.2. Статистичне спостереження

Тема 1.3. Зведення і групування статистичних даних

Тема 1.4. Абсолютні та відносні величини

Тема 1.5. Середні величини

Тема 1.6. Показники варіації

Тема 1.7. Вибіркове спостереження

Тема 1.8. Ряди динаміки

Тема 1.9. Індекси

Тема 1.10. Статистичні методи вимірювання зв’язків

 

Розділ 2. Соціально-економічна статистика

Тема 2.11. Сучасні завдання статистики в Україна. СНР як методологічна основа організації статистики в умовах ринкової економіки

Тема 2.12. Трудовий потенціал. Трудові ресурси

Тема 2.13. Національне багатство і матеріально-технічний потенціал

Тема 2.14. Фінансовий потенціал і фінансові ресурси

Тема 2.15. Статистика результатів виробництва продукції та послуг

Тема 2.16. Статистика товарного та фінансового ринків

Тема 2.17. Статистика цін та ціноутворення на макрорівні

Тема 2.18. Основні показники зовнішньоекономічної діяльності

Тема 2.19. Статистичне вивчення ефективності суспільного виробництва

Тема 2.20. Статистика рівня та вартості життя населення

Загальна теорія статистики

Поняття статистики. Предмет, методи, завдання статистики.

Предмет статистики

Статистика як суспільна наука вивчає явища суспільного життя. Однак суспільство є об’єктом вивчення не дише статистики, а й багатьох інших суспільних наук, кожна з яких має свою специфіку, предмет вивчення, досліджує певні особливості суспільних явищ і відносин.

Статистика – це наука, що вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у тісному зв'язку з якісною стороною, досліджує кількісний вираз закономірностей суспільного розвитку у конкретних умовах місця та часу. Тобто предметом статистики є кількісна сторона процесів і явищ економічного, культурного, політичного життя суспільства: розміри, обсяги, кількісні співвідношення, темпи розвитку, розповсюдження у просторі і часі.

У наведеному означенні можна виділити три основні елементи предмета статистики:

По-перше, статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ. Кількісна сторона суспільних явищ - це, перш за все, їх розміри, а також співвідношення розмірів. Так, на 1.01.99 р. населення Києва налічувало 2,6 млн. чоловік, виробництво в Україні електроенергії у першій половині 1999 р. становило 86,4 млрд. КВт / год., м'яса - 118 тис. т.

Статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ у тісному зв'язку з якісною стороною. Якість - це внутрішня характеристика предмета, явища, що проявляться через зовнішні ознаки. Кількісні і якісні сторони суспільних явищ взаємопов'язані. Вивчаючи кількісну сторону суспільних явищ, статистика дає у цифрах міру їх якості і виражає цю міру у своїх показниках.

Статистичні показники - це поняття, категорії, за допомогою яких статистика виражає величину суспільних явищ та існуючі між ними зв'язки. Статистичні показники пов'язані між собою і складають систему статистичних показників. Наприклад: чисельність населення, середня заробітна плата, продуктивність праці, обсяг товарообороту тощо.

Статистичні показники завжди конкретні: мають одиниці виміру, відносяться до певного часу і об’єкта. Наприклад: населення Києва на 1.01.99 р. становило 2,6 млн. чоловік.

По-друге, статистика вивчає масові суспільні явища, тобто такі, які повторюються у просторі або впродовж часу. Для масового явища характерна наявність певної множини елементів, істотні властивості яких схожі. Ця певна множина елементів, поєднаних умовами існування і розвитку, схожими істотними властивостями, називається статистичною сукупністю. Кожний елемент (явище) як носій істотної властивості є одиницею сукупності (наприклад, кожний житель Києва).

Вивчаючи масові явища, статистика визначає закономірності зміни кількісних характеристик на підставі масового узагальнення фактів.

Закономірністюназивається послідовність, повторюваність, порядок у явищах, процесах. Закономірності масових соціально-економічних явищ властиві лише сукупностям і за своєю природою статичні. Об'єктивною основою їх існування є складне переплетіння причин, які формують масовий процес: основних, загальних для всіх подій масового процесу і індивідуальних для кожної з них окремо, але випадкових для маси. Якщо кількість подій велика, вплив випадкових причин взаємно врівноважується.

Наприклад, продуктивність праці окремих працівників залежить як від загальних для усіх працівників причин (організація виробництва, автоматизація і т.п.), так і від індивідуальних (настрій, стан здоров'я). Якщо дослідити продуктивність праці багатьох працівників в умовах нормальної роботи підприємства, то можна зробити висновок про збільшення продуктивності праці, оскільки загальні причини є основними. Це закон великих чисел.

Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднаних умовами існування та розвитку.

По-третє, статистика вивчає масові явища суспільного життя. Тобто статистика є суспільною наукою. З самого початку свого виникнення вона пов'язана з соціально-економічними явищами життя суспільства. Ще у XIX столітті голландський вчений
Б. Гільдебрант визначив статистику як “мистецтво вимірювання політичних і соціальних явищ”. Використання статистичних методів дослідження у різних галузях знань привело до того, що деяка частина вчених стала вважати статистику наукою універсальною, що вивчає будь-які масові явища.

Слід сказати, що навколо визначення предмета статистики вчені сперечаються давно. Одні статистики вважають, що предметом статистики є метод пізнання масових явищ (А.Чупров, А.Кауфман, Н.Дружинін та ін.), інші дотримуються точки зору, що предмет статистики - кількісна сторона масових явищ і процесів (Ю.Янсон, В.Німчинов, А.Пасхавер). Ми будемо дотримуватися офіційної точки зору, яка була сформульована вище.

Статистика - багатогалузева наука, яка складається на даний момент з 4 частин (галузей):

1. Теорія статистики (основи статистики), у якій розглядаються категорії статистичної науки, загальні способи і методи аналізу і прогнозу суспільних явищ.

2. Економічна статистика, яка вивчає масові явища і процеси в економіці, розробляє систему економічних показників, методи вивчення галузей національної економіки як єдиного цілого.

3. Галузеві статистики, які розробляють методи обчислення показників, що відображають особливості кожної окремої галузі.

4. Соціальна статистика, котра вивчає соціальні умови праці, рівня життя, прибутків, споживання матеріальних благ та послуг населенням.

Статистика тісно пов'язана з такими науками, як філософія, економічна теорія, соціологія, бухгалтерський облік, економічний аналіз, математика тощо. Як наука, статистика не може розвиватися поза розвитком теоретичних наук про суспільство. Опираючись на суть, якісну природу явищ, яку досліджує економічна теорія, статистика вивчає характер, дію основних законів у реальному житті шляхом узагальнення масових даних.

Методи статистики

Методи статистики - це комплекс загальних та спеціальних, властивих лише статистиці методів та способів дослідження.

Загальні правила статистичного дослідження базуються на положеннях економічних теорій та принципах діалектичного методу пізнання.

Теоретичний аналіз явищ завжди передує статистичному дослідженню і є необхідною умовою правильної організації статистичного дослідження. Необхідною умовою статистичного вивчення є розуміння суті досліджуваного явища або процесу, знання законів його розвитку, особливостей конкретних обставин. Так, коли треба провести статистичне дослідження впливу окремих факторів на зміну (динаміку) продуктивності праці робітників торговельного підприємства, передусім слід з'ясувати поняття продуктивності праці, обґрунтувати метод розрахунку показника для торгівлі і визначити склад факторів та характер їх дії на показник. Рішення цих питань вимагає відповідних знань економіки торгівлі.

Відповідно до діалектичного методу пізнання, статистика вивчає усі явища

a) по-перше, у взаємозв'язку, взаємозалежності одне від одного;

b) по-друге, у розвитку, динаміці;

c) по-третє вивчає перехід кількісних змін у якісні, бо у процесі розвитку поряд з кількісними змінами у досліджуваному предметі відбуваються докорінні якісні зміни, і статистика повинна помітити нове, прогресивне, що зароджується у існуючому і визначити напрямок його розвитку.

Опираючись на теоретичну базу, статистика розробила свої специфічні методи вивчення предмета статистики. Будь-яке статистичне дослідження складається з 3 етапів (дехто виділяє 4 етапи):

1. Збір первинної статистичної інформації.

2. Зведення, систематизація, групування зібраного статистичного матеріалу.

3. Обробка статистичних показників, отриманих під час зведення та групування, розрахунок узагальнюючих показників, їх аналіз для одержання обґрунтованих висновків про стан явищ, що вивчаються, та закономірностей їх розвитку.

Кожному етапу дослідження притаманні свої методи:

- метод масових спостережень;

- метод зведення та групування;

- метод узагальнюючих показників (середніх, показників варіації, відносних величин, індексів і т. п.).

Усі ці методи ми будемо докладно розглядати у відповідних темах. Отже, метод статистики ґрунтується на поєднанні аналізу і синтезу. З одного боку, статистика виділяє і вивчає деякі частини явища, які відрізняються умовами і стадіями розвитку, а з іншого - за допомогою специфічних способів узагальнює дані по всіх частинах і дає відображення явища в цілому, в усій сукупності його сторін, тенденцій і форм розвитку.




Переглядів: 7594

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Основні завдання статистики та її організація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.