Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Міжнародні стандарти серії ISO 14000

Появу ISO 14000 — серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту на підприємствах і в компаніях — називають однією із найбільш значних міжнародних природоохоронних ініціатив. Система стандартів ISO 14000 орієнтована не на кількісні параметри (об'єм викидів, концентрація речовин тощо) і не на технології (вимога використовувати чи не використовувати певні технології, вимога застосовувати «найкращу наявну технологію»).

Основним предметом ISO 14000 є система екологічного менеджменту. Типові положення цих і стандартів полягають у тому, що організація має впровадити та дотримувати певних процедур, підготовити певні документи і призначити відповідальних за певні сфери екологічно важливої діяльності.

Основний документ серії — ISO 14001 — не містить жодних «абсолютних» вимог щодо впливу організації на навко­лишнє середовище, за винятком того, що організація в спе­ціальному документі має оголосити про свій намір відповідати національним стандартам.

Такий характер стандартів зумовлений, з одного боку, тим, що ISO 14000 як міжнародні стандарти не можуть втручатися у сферу дій національних нормативів. З другого боку, попередниками ISO є «організаційні» підходи до якості продукції (на­приклад, концепція «всеохопного менеджменту якості» — total quality management), згідно з якими ключем до досягнення якості є побудова відповідної організаційної структури і розподіл відповідальності за якість продукції і послуг.

Рішення про розроблення ISO 14000 є результатом Уругвайського раунду переговорів за Всесвітньою торговельною угодою і зустрічі на найвищому рівні з питань навколишнього середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 р.

Стандарти ISO 14000 розробляє Технічний комітет 207 (ТС 207) Міжнародної організації стандартизації (ISO) з урахуванням таких міжнародних стандартів із систем менеджменту якості продукції що вже зарекомендували себе (ISO 9000), і відповідно до яких на сьогодні сертифіковано понад 7000 підприємств і компаній в усьому світі.

Вважають, що система стандартів забезпечуватиме зменшен­ня несприятливих впливів на навколишнє середовище на трьох рівнях:

Ø локальному — завдяки поліпшенню екологічної «поведін­ки» підприємства;

Ø національному — через створення доповнення до націо­нальної нормативної бази і компонента державної екологічної політики;

Ø міжнародному — через поліпшення умов міжнародної співпраці.

Документи, що належать до системи, можна умовно поділи­ти на три основні групи:

Ø принципи створення та використання систем екологічно­го менеджменту;

Ø інструменти екологічного контролю та оцінювання;

Ø стандарти, що зорієнтовані на продукцію.

У цих трьох сферах розроблено та продовжують розробляти такі документи: ISO 14001, ISO 14004, ISO 14014 ( у цих трьох стандартах наведено принципи екологічного менеджменту); ISO 14010, ISO 14011/1, ISO 14012, ISO 14031 (наведено інструмен­ти екологічного регулювання та оцінювання); ISO 14020, ISO 14040, ISO 14060 (стандарти зорієнтовані на продукцію). У стандарті ISO 14050 наведено словник термінів, уживаних у серії стандартів ISO 14000.

Ключовим поняттям серії ISO 14000 є поняття системи еко­логічного менеджменту в організації (підприємстві або ком­панії). Тому центральним документом стандарту вважають ISO 14001, в якому наведено специфікації та настанови щодо вико­ристання систем екологічного менеджменту. На відміну від інших документів, всі його вимоги є такими, що підлягають аудиту. Вважають, що відповідність або невідповідність цим вимогам конкретної організації можна встановити з високим ступенем визначеності. Саме відповідність стандарту ISO 14001 і є предметом формальної сертифікації.

Усі інші документи розглядають як допоміжні. Наприклад, ISO 14004 містить більш розгорнуті настанови щодо створення системи екологічного менеджменту, серія 14040 визначає методологію «оцінювання життєвого циклу», яку можна використати під час оцінювання екологічних впливів, пов'язаних із продукцією організації (таке оцінювання є вимогою стандарту ISO 14001).

Офіційно стандарти ISO 14000 є добровільними. Вони не замінюють законодавчих вимог, а визначають, яким чином компанія впливає на навколишнє середовище і як виконує ви­моги законодавства. Організація може використовувати стандарти ISO 14000 для внутрішніх потреб, наприклад як модель СЕМ або формат внутрішнього аудиту системи екологічного менеджменту. Вважають, що створення такої системи надає організації ефективний інструмент, за допомогою якого вона може керувати всією сукупністю своїх впливів на навколишнє середовище та здійснювати свою діяльність у відповідність до різних вимог. Стандарти можна використати і для зовнішніх потреб, щоб продемонструвати клієнтам і громадськості відповідність системи екологічного менеджменту сучасним ви­могам. І, нарешті, організація може отримати формальну серти­фікацію від третьої (незалежної) сторони. Прагнення отримати формальну реєстрацію та документально обґрунтувати заяву про випуск «екологічно чистої» продукції є рушійною силою впровадження систем екологічного менедж­менту, що відповідають стандарту.

Незважаючи на добровільність стандартів, за словами голо­ви ISO/TC 207, через 10 років від 90 до 100 відсотків великих компаній, включаючи транснаціональні компанії, будуть сертифіковані відповідно до вимог ISO 14000, тобто отримають свідоцтво «третьої сторони» про те, що ті чи інші аспекти їхньої діяльності відповідають цим стандартам. Підприємства можуть захотіти отримати сертифікацію відповідності ISO 14000 насамперед тому, що така сертифікація (або реєстрація за тер­мінологією ISO) буде однією з обов'язкових умов маркетингу продукції на міжнародних ринках (наприклад, нещодавно ЄЕС оголосило про свій намір допустити на ринок країн Співдруж­ності тільки ISO- сертифіковані компанії).

Серед інших причин, через які підприємству може знадобитися сертифікація або впровадження СЕМ, можна назвати такі:

— поліпшення іміджу фірми у сфері виконання природо­охоронних вимог (зокрема природоохоронного законодавства);

— економія енергії і ресурсів, зокрема спрямованих на при­родоохоронні заходи, завдяки ефективнішому управлінню ними;

— підвищення оціночної вартості основних фондів підприє­мства;

— бажання завоювати ринки «зелених» продуктів;

— поліпшення системи управління підприємством;

— зацікавленість у залученні висококваліфікованої робочої сили.

За задумом ISO, систему сертифікації слід створювати на національному рівні. Судячи з досвіду таких країн, як Канада, провідну роль у процесі створення національної інфраструктури сертифікації відіграють національні агентства зі стандартизації, такі як Держстандарт України, а також торговельно-промислові палати, союзи підприємців тощо. Очікується, що стандартний процес реєстрації триватиме від 12 до 18 місяців, приблизно стільки ж часу, скільки триває впровадження на підприємстві системи екологічного менеджменту.

Оскільки вимоги ISO 14000 багато в чому перегукуються з ISO 9000, можлива полегшена сертифікація підприємств, що вже мають документ відповідності ISO 9000. У подальшому припускають можливість «подвійної» сертифікації щоб зменши­ти загальну вартість. «Сертифікація в рамках ISO 9000 — це 70 % роботи із сертифікації з ISO 14000», стверджує одна із кон­сультаційних фірм.

Як видно, ISO 14000 висуває вимоги швидше до самої сис­теми екологічного менеджменту. Обов'язковим є поступове, поетапне, але невпинне поліпшення функціонування цієї сис­теми.

Перелік основних стандартів серії ISO 14004:

§ ДСТУ ISO 14001:2006. Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 14001:2004, IDT);

§ ДСТУ ISO 14004:2006. Системи екологічного управління. Загальні настанови щодо принципів, систем та засобів забезпе­чення (ISO 14004:2004, IDT);

§ ДСТУ ISO 14015:2005. Екологічне управління. Екологічне оцінювання виробничих об'єктів та організацій (ISO14015: 2001,IDT);

§ ДСТУ ISO 14031:2004. Екологічне управління. Настанови щодо оцінювання екологічної характеристики (ISO 14031:1999,IDT);

§ ДСТУ ISO/TR14032:2004. Екологічне управління. При­клади оцінювання екологічної характеристики (ISO/TR 14032:1999, IDT);

§ ДСТУ ISO 14040:2004. Екологічне управління. Оцінюван­ня життєвого циклу. Принципи та структура (ISO 14040:1997,IDT);

§ ДСТУ ISO 14041:2004. Екологічне управління. Оцінюван­ня життєвого циклу. Визначання цілі і сфери застосування та аналізування інвентаризації (ISO 14041:1998, IDT);

§ ДСТУ ISO/TR 14049:2004. Екологічне управління. Оціню­вання життєвого циклу. Приклади використання ISO 14041 для визначання мети і сфери застосування та аналізування інвента­ризації;

§ ДСТУ ISO 14050:2004. Екологічне управління. Словник

§ термінів (ISO 14050:1998, IDT);

§ ДСТУ ISO 14020:2003. Екологічні маркування та декла­рації. Загальні принципи (ISO 14020:2000, IDT);

§ ДСТУ ISO 14021:2002. Екологічні маркування та декла­рації. Екологічні самодекларації (Екологічне маркування типу II) (ISO 14021:1999, IDT);

§ ДСТУ ISO 14024:2002. Екологічні маркування та декла­рації. Екологічне маркування типу І.

 

Питання для самоперевірки:

1. Назвіть загальні екологічні проблеми сучасності.

2. Назвіть основні обставини, що поглиблюють екологічні проблеми в Україні.

3. Який нормативний документ визначає, нормує і регламентує систему екологічного менеджменту в Україні?

4. Назвіть напрямки правове регулювання еко­логічного менеджменту.

5. Назвіть основний недолік першого напряму правового регулюван­ня екологічного менеджменту.

6. Назвіть та охарактеризуйте форми вимог до системи екологічного менеджменту.

7. Що являється основним предметом серії ISO 14000?

8. Назвіть основний документ серії ISO 14000?

9. Коли та де було прийнято рішення про розроблення ISO 14000?

10. Ким розробляються стандарти серії ISO 14000?

11. Назвіть рівні впливу системи стандартів серії ISO 14000.

12. На які групи поділяють документи, що належать до системи?

13. Що являється ключовим поняттям серії ISO 14000?

14. Назвіть основні причини, через які підприємству може знадобитися сертифікація або впровадження СЕМ.

15. На якому рівні слід створювати систему сертифікації?

16. Назвіть основні декілька основних стандартів серії ISO 14000.

 




Переглядів: 4900

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Законодавчі передумови впровадження систем екологічного менеджменту | Лекція 2. Теоретичні засади ЕМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.