• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Щороку НБУ інформує Верховну Раду України про Основні засади грошово-кредитної політики та стан грошово-кредитного ринку в державі.

Основними напрямами державної грошово-кредитної політики є:

а) аналіз та прогноз економічної кон'юнктури, яка складається у державі;

б) обґрунтування обсягу грошової маси, що перебуває в обігу на початок і кінець року;

в) методи грошово-кредитного регулювання;

г) шляхи регулювання рівня облікової та відсоткових ставок банківських й інших фінансово-кредитних установ;

д) засади валютної політики;

Е) заходи щодо забезпечення стабільності купівельної спроможності грошової одиниці та стійкості її курсу відносно іноземних валют.

Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:

1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;

2) відсоткову політику;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

Емісія власних боргових зобов'язань та операції з ними. Національний банк має право надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне ризиків для банківської системи.

НБУ встановлює банкам нормативи обов'язкового резервування коштів. При цьому:

а) норматив обов'язкового резервування встановлюється єдиним для банків у процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів у національній та іноземній валюті;

б) для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися різні норми обов'язкового резервування;

В) рішення про підвищення нормативу обов'язкового резервування набуває чинності не раніше ніж через 10 днів після його опублікування.

НБУ виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування, якою визначаються форми, порядок, умови та ліміти кредитування банків. НБУ надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою, не нижче ставки рефінансування НБУ та в порядку, визначеному ним. З метою впливу на грошовий обіг та кредитування Національний банк встановлює облікову та ломбардні відсоткові ставки, розмір яких визначається залежно від рівня інфляції, попиту і пропозицій на кредит на кредитних аукціонах міжбанківського ринку. Облікова ставка НБУ - це той відсоток, який комерційні банки сплачують при купівлі коштів на кредитних аукціонах НБУ (з 10 серпня 2010 р. вона встановлена в розмірі 7,75% річних).

НБУ, виступаючи емісійним центром держави, мас виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організовує їх обіг і вилучення з обігу. Готівка перебуває в обігу у вигляді грошових знаків - банкнот і монет. Для друкування банкнот і карбування монет в Україні діють фабрика банкнотного паперу і Банкнотно-монетний двір. НБУ визначає систему захисту, платіжні ознаки та дизайн грошових знаків.

Банкноти і монети, які вводяться в обіг НБУ, є безумовними зобов'язаннями НБУ і забезпечуються всіма його активами. Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, і приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів. НБУ встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

На НБУ, банки України покладено обов'язок вилучати фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак платіжності, грошові знаки. Порядок вилучення таких грошових знаків встановлює НБУ і регулюють відповідні нормативні акти. Виготовлення з метою збуту або збут підроблених грошових знаків, державних цінних паперів тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 199 КК України.

До функцій НБУ належить організація розрахунків та бухгалтерського обліку. НБУ встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків.

НБУ забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини банків та через їхні власні розрахункові системи.

Відповідно до чинного законодавства всі юридичні особи всіх форм власності та видів діяльності, а також громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках в установах банків. В Україні у структурі загальної грошової маси на готівку, яка обертається значною мірою поза банками, припадає сьогодні 28,7%, у той час у розвинутих країнах світу обсяг готівки у складі загальної грошової маси не перевищує 10%. Держава в особі НБУ здійснює заходи щодо максимального зменшення в обігу грошової маси.

Усі розрахунки в господарському обігу України юридичні та фізичні особи здійснюють як готівкою, так і у безготівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових і касових операцій, затверджених НБУ. Порядок ведення касових операцій підприємств усіх форм власності передбачає, що підприємства можуть мати готівку у своїх касах в межах лімітів залишку готівки в касі і використовувати її в межах зазначених норм. Перевірку касової дисципліни суб'єктами господарювання здійснюють органи державної податкової служби, державної фінансової служби, органи Міністерства внутрішніх справ України, фінансові органи. За порушення касової дисципліни до винних осіб застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

НБУ також установлює обов'язкові для банків стандарти і правила ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.

Особливе місце займає НБУ в проведенні валютної політики держави, і йому належить активна роль щодо операцій з валютними цінностями.

НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

У сфері валютного регулювання та контролю НБУ має такі повноваження:

- здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;

- складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

- контролює додержання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України:

- визначає у разі потреби ліміти заборгованості нерезидентам в іноземній валюті уповноважених банків;

- видає у межах своєї компетенції обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

- накопичує, зберігає й використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

- видає ліцензії та письмові дозволи на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

- установлює способи визначення і використання валютних курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;

- установлює за погодженням з Держкомстатом України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

- забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

НБУ визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства про валютне регулювання.

Для забезпечення стабільності національної грошової одиниці НБУ провадить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.

Дисконтна політика - одна з форм грошово-кредитної політики центральних банків, спрямована на регулювання економіки за допомогою впливу на обсяг кредиту в країні, темпи інфляції, а також стан платіжного балансу і валютний курс. Здійснюється шляхом підвищення або зниження офіційної облікової ставки. Підвищуючи облікову ставку центральний банк сприяє зниженню попиту на кредитні гроші), а знижуючи відсоток, активізує попит.

Девізна політика чи політика валютних інтервенцій - форма державної валютної політики, заснована на продажу або купівлі іноземної валюти на валютному ринку з метою вплинути на курс національної валюти. Девізна політика дозволяє ефективно згладжувати короткострокові коливання курсу, але не може змінити сформований в силу об'єктивних обставин курсової тренд.

НБУ здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку НБУ для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.

НБУ здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках.

НБУ здійснює валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні. Валютні цінності та інше майно резидентів, які перебувають за межами України, підлягають обов'язковому декларуванню в НБУ. Порядок і терміни декларування встановлюються НБУ. НБУ гарантує таємницю зазначеної інформації.

Визначаючи валютну політику, НБУ забезпечує формування певної стратегії і тактики у здійсненні валютного регулювання, управлінні валютними резервами, здійснює заходи, спрямовані на забезпечення поступової лібералізації і децентралізації валютного ринку України.

У сучасних умовах набуває дедалі більшого розвитку міжнародне співробітництво у сфері правового регулювання банківської діяльності. У зв'язку-з цим НБУ представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків.

НБУ тісно співробітничає з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським банком реконструкції і розвитку, Банком міжнародних розрахунків у Базелі, центральними та провідними комерційними банками Західної Європи та США з питань монетарної політики, організації банківського нагляду, банківської статистики, складання платіжного балансу, впровадження прийнятих у світовій практиці систем розрахунків та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та аудиту.

З метою виконання своїх зовнішньоекономічних функцій НБУ має право відкривати кореспондентські рахунки і свої представництва за кордоном. Нині НБУ встановив кореспондентські відносини з більш як 50 іноземними банками.

Останнім часом в Україні реалізується стратегія інтеграції до Європейського Союзу, спостерігається процес адаптації законодавства України до законодавства Євросоюзу, приведення його у відповідність до вимог законодавства ЄС. Розвиток міжнародних зв'язків, реалізація програми інтеграції України до ЄС у банківській сфері сприяє плідному співробітництву НБУ з міжнародними фінансовими організаціями та співпраці з центральними банками і фінансовими установами розвинутих країн.

НБУ має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасниками яких є Україна, а також відповідно до угод між ним та іноземними центральними банками (ст. 43 Закону України "Про Національний банк України").

Нормальне функціонування банківської системи України, налагодження ефективної банківської діяльності багато в чому залежить від організації банківського регулювання і нагляду. Закон України "Про Національний банк України" містить спеціальний розділ 10 (статті 55-63), присвячений питанням банківського регулювання і банківського нагляду, в якому визначено механізми і засоби підтримання надійності банківської системи України.

Головною метою банківського регулювання і нагляду є забезпечення безпеки та фінансової стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

НБУ виконує важливі функції щодо здійснення банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків. У здійсненні державою пруденційного регулювання банківської діяльності важливе значення має організація ефективного нагляду за роботою кредитних установ.

Пруденці́йне регулюва́ння (пруденційний нагляд) вид нагляду спрямований на забезпечення банку від банкрутства і охоплює як безвиїзний, так і виїзний види нагляду. Здійснюється тоді, коли банку дозволено знаходитися на ринку, тобто він виконує усі умови доступу на нього. До пруденційного регулювання банків в Україні зараховуються вимоги до регулятивного капіталу та його абсолютного, відносного і адекватного розміру, нормативи ліквідності, кредитного, інвестиційного та валютного ризиків; обмеження та вимоги щодо проведення високоризикових операцій та операцій з пов’язаними особами; вимоги до оцінки активних операцій та формування резервів під очікувані ризики із цих операцій; а також деякі інші вимоги, які покликані мінімізувати ризик банкрутства банку.

Основними джерелами пруденційного регулювання в Україні вважаються Інструкція "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні", затверджена постановою Правління НБУ від 28.08. 2001 № 368 та Положення "Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", затверджене постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346, в яких визначено нормативи діяльності банків та їхні граничні значення, а також заходи впливу в разі порушення останніх. Останні положення можна частково розглядати як елементи ліквідаційного нагляду.

Ці завдання вирішуються таким чином. НБУ здійснює постійний нагляд за додержанням банками, їхніми підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими об'єднаннями, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативних актів НБУ та економічних нормативів, веде державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та встановлює обов'язкові для банків стандарти і правила ведення бухгалтерського обліку й звітності та ін.

НБУ при здійсненні нагляду за діяльністю банків не рідше ніж один раз на рік проводить перевірку банків з питань додержання ними законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Для здійснення своїх функцій НБУ має право безоплатно одержувати від банків інформацію про їхню діяльність і пояснення стосовно отриманої інформації та проведених операцій.

Для підготовки банківської та фінансової статистики, аналізу економічної ситуації НБУ має право безоплатно отримувати необхідну інформацію від органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання усіх форм власності.

Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Одним з найважливіших елементів пруденційного регулювання банківської діяльності виступають економічні нормативи, які є методом управління грошовим обігом і регулювання банківською діяльністю. До них належать показники відрахування кредитних ресурсів, інших відрахувань, достатності капіталу, платоспроможності і ліквідності кредитних установ.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про Національний банк України" з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків НБУ встановлює для них обов'язкові економічні нормативи, які мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, наданням кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиками. Про подальші зміни нормативів та методики їх розрахунку НБУ офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію. Більш детальне визначення економічних нормативів і порядок їх застосування регулює Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена 28 серпня 2001 р. постановою Правління НБУ № 368 та відповідною методикою.

НБУ встановлює такі нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками:

- нормативи капіталу:

- мінімальний розмір регулятивного капіталу;

адекватність регулятивного капіталу;

- адекватність основного капіталу;

- нормативи ліквідності:

- миттєва ліквідність;

- поточна ліквідність;

- короткострокова ліквідність;

-нормативи кредитного ризику:

- максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента;

- великих кредитних ризиків;

- максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру;

- максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам;

-нормативи інвестування:

- інвестування в цінні папери окремо за кожною установою;

- загальні суми інвестування;

- ризик загальної (довгої/короткої) валютної позиції банку.

Переглядів: 633