Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Загальна захворюваність

Загальна захворюваність враховує поширеність усіх хвороб серед усього населення в цілому та окремих захворювань у певних його групах на даній території за результатами звертань.

Показники загальної захворюваності дають змогу оцінити рівні захворюва­ності, виявлених і зареєстрованих у амбулаторно-поліклінічних закладах протягом календарного року.

Загальна захворюваність вивчається на основі поточної реєстрації усіх первинних звертань хворих.

Первинним звертанням при хронічних захворюваннях вважається перше звертання в даному році.

При гострих захворюваннях, які можуть мати місце кілька разів протягом року, враховується перше звертання з приводу кожного випадку.

За одиницю спостереження при вивченні загальної захворюваності беруть випадок захворювання чи травми, з приводу якого пацієнт звернувся до лікувального закладу.

Джерелом інформації про загальну захворюваність є документи:

«ТАЛОН для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів», «ТАЛОН амбулаторного пацієнта в закладі ЗП-СМ» та «ТАЛОН амбулаторного пацієнта».

На кожний випадок гострого захворювання заповнюється окремий "Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів" з поз­начкою "+". У "Талоні амбулаторного пацієнта" при гострих захворюваннях поруч з назвою діагнозу позначається код «1». Таким чином, у однієї людини протягом року може бути зареєстровано кілька випадків гострих захворювань.

Діагнози хронічних захворювань реєструються лише один раз протягом року. Якщо діагноз встановлено вперше в житті хворого - роблять позначку "+" у "Статистичному талоні для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів" або кодом «2» в "Талоні амбулаторного пацієнта." Якщо діагноз хронічного захворювання встановлено раніше, то при першому відвідуванні лікаря кожного наступного року в "Статистичному талоні для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів" ставиться позначка "-" чи код «3» у "Талоні амбулаторного пацієнта". Інформація згаданих вище облікових документів є основою для складання "Звіту про число захворювань, зареєстрованих у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувального закладу"

(ф. № 12).

Використання "Талона амбулаторного пацієнта" розширює можливості аналізу захворюваності. За допомогою цього документа можна визначити також показники частоти загострень хронічних захворювань, окремо рівень уперше зареєстрованих гострих і хронічних захворювань тощо.

Розрізняють такі основні показники загальної захворюваності:

первинна захворюваність - рівень вперше зареєстрова­них захворювань за календарний рік на даній території; при цьому враховуються всі гострі та вперше встановлені протягом року хронічні захворювання;

— загальна захворюваність, або поширеність захворювань - рівень усіх зареєстрованих захворювань за календарний рік: гострих і хронічних (зареєстрованих при першому звертанні в поточному році, та виявле­них як в поточному, так і в попередні роки);

— структура первинної та загальної захворюваності населення.

Розрахунок показники загальної захворюваності:

 

Сукупність нових, ніде раніше не врахованих і вперше в даному році виявлених серед населення захворювань х 1000

Первинна захворюваність = Середньорічна чисельність населення

 

 

Сукупність усіх наявних захворювань, вперше виявлених як в даному році, так і в попередні роки х 1000

Загальна захворюваність = Середньорічна чисельність населення

(поширеність захворювань)

 

Структура захворюваності = Кількість окремих випадків захворювань даного класу,

групи, нозологічної форми (вперше зареєстрованих) х 100

Всього випадків захворювань (вперше зареєстрованих)

за усіма групами, нозологічними формами

 

Проект міжнародної номенклатури та класифікації захворювань був вперше затверджений в 1900 р. на Міжнародній статистичній конференції в Парижі. В подальшому міжнародна класифікація час від часу переглядалась і змінювалась відповідно з прогресом медичної науки. Відбувалося це приблизно кожні 10 років.

Починаючи з 1962 р., в нашій країні використовується Міжнародна класифікація хвороб, травм і причин смерті (МКХ), яка періодично переглядається та затверджується.

Міжнародна статистична класифікація хвороб останнього Десятого перегляду (МКХ-10) була затверджена 43-ю Асамблеєю ВООЗ 1 січня 1993 р. Згідно з рішення Асамблеї документ має назву «Міжнародна статистична класифікація хвороб і споріднених проблем охорони здоров’я», хоча абревіатуру МКХ збережено.

Основним принципом побудови Міжнародної класифікації є спільність етіології чи патогенезу захворювань або поєднання локально-етіологічного та локально-патогенетичного принципів.

Кожен клас хвороб розподіляється на групи, групи – на рубрики. Основним нововведенням МКХ-10 є використання алфавітно-цифрового кодування, коли за певною літерою латинського алфавіту починається дві цифри коду, а при необхідності більшої деталізації рубрики – його третя цифра.

Загальні тенденції рівнів первинної захворюваності серед чоловіків і жінок майже однакові, а поширеність хвороб у жінок вища, ніж у чоловіків.

За даними Головного управління статистики у Полтавській області з 2005 до 2011 року найчастіше відмічається смертність від хвороб системи кровообігу, на другому місці – від новоутворень, третє місце посідає смертність від зовнішніх причин смерті. На протязі 7 років смертність від хвороб системи кровообігу та від зовнішніх причин смерті знизилася з 18141 по 16068 осіб, та з 2594 по 1546 осіб відповідно.

Серед кількості уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань у Полтавській області на період 2011 рік перше місце займають хвороби органів дихання (401,5), друге місце посідають хвороби системи кровообігу (65,3), третє місце ділять між собою хвороби шкіри та підшкірної клітковини та хвороби сечостатевої системи (56,8 та 56,9 відповідно). За період з 1995 по 2011 роки значно знизилася кількість уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань на хвороби нервової системи (з 81,1 по 11,0 відповідно).

Основу структури поширеності хвороб серед всього населення у 2011 р. традиційно формували: хвороби системи кровообігу (31,0%), хвороби органів дихання (20,1%), хвороби органів травлення (9,6%), хвороби кістково-м’язової системи (5,4%) та хвороби органів травлення (5,4%).

Значення показника поширеності хвороб серед всього населення за період 2007–2011 рр. свідчать про її зростання за більшістю із основних класів хвороб, що відображає накопичення хронічної патології серед населення, характеризуючи одночасно зростаюче навантаження на медичні заклади та ефективність лікування пацієнтів, що дозволяє продовжити життя хворим із гострими, невідкладними станами та хронічними захворюваннями.

Найвищі рівні поширеності хвороб системи кровообігу за період 2007– 2011 рр. зберігалися серед населення міста Севастополя та Полтавської області.

Основу структури первинної захворюваності формували: хвороби органів дихання (43,7%), хвороби системи кровообігу (7,25%), травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників (6,6%), хвороби сечостатевої системи (6,5%), хвороби кістково-м’язової системи (4,6%) та органів травлення (4,04%).

Найвищі рівні первинної захворюваності за підсумками 2011 р. були зареєстровані в місті Києві (95130,2), Івано-Франківській (87291,1), Дніпропетровській (84240,4), Львівській (83273,2) та Вінницькій (82266,4) областях при середньому по Україні значенні 71 013,7 на 100 тис. всього населення. Найменша кількість захворювань з діагнозом, встановленим вперше в житті в 2011 р. зареєстрована серед населення АР Крим (54487,4) та Сумської (51356,1 на 100 тис. всього населення) області.

В динаміці за останні п’ять років відбувається зменшення первинної захворюваності населення за всіма класами хвороб.

Найвищою первинна захворюваність на хвороби системи кровообігу в 2011 р. була серед населення міста Києва (54 221,7), Львівської (46 834,0) та Вінницької (46056,2) областей при середньому по Україні значенні 37 602,0 на 100 тис. всього населення.

 




Переглядів: 4964

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція) | ТЕМА 6. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ІНФЕКЦІЙНОЇ, ВАЖЛИВОЇ НЕЕПІДЕМІЧНОЇ ТА ГОСПІТАЛЬНОЇ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.