Теоретична частина

Абсорбцієюназивають процес поглинання газів або парів з газових або газо-парових сумішей рідким поглиначем – абсорбентом.

Зворотний процес - виділення з абсорбенту розчинених в ньому газів носить назву – десорбції. Поєднання абсорбції з десорбцією дозволяє багаторазово використовувати поглинач і виділяти поглинений компонент в чистому вигляді.

Поглинання газу може відбуватися або за рахунок його розчинення в абсорбенті або в результаті його хімічної взаємодії з абсорбентом.

Фізична абсорбція – абсорбція, при якій компонент, що поглинається, (абсорбтив) хімічно не взаємодіє з поглиначем.

Хімічна абсорбція (хемосорбція) – абсорбція, при якій компонент, що поглинається, хімічно взаємодіє з поглиначем.

Абсорбент – рідина, що поглинає газ у процесі абсорбції, наприклад, вода, водні розчини карбонатів металів, лугів та кислот, спирти та ін.

Абсорбтив – газ, який поглинається з газової фази рідиною у процесі абсорбції.

У промисловості процеси абсорбції застосовуються головним чином для виробництва сірчаної, соляної та азотної кислот, нітратів, соди (абсорбція SO₃, НС1, NO, NO₂, NO₃, СО₂), вилучення цінних компонентів з газових сумішей або для їх очищення від шкідливих домішок (Н₂S, СО₂, SO₂, СО). Для проведення процесів абсорбції застосовують абсорбенти, що володіють вибірковою, селективною здатністю.

Абсорбційні апарати (абсорбери) – апарати, в яких здійснюються абсорбційні процеси.

Абсорбція протікає на поверхні розділу фаз. Тому абсорбери повинні мати розвинену поверхню контакту фаз між рідиною і газом. За способом утворення цієї поверхні виділяють три основні групи абсорберів:

1. Плівкові і насадкові. Поверхнею контакту в плівкових абсорберах є поверхня стікаючої плівки рідини; в насадкових - поверхня рідини, що розтікається по спеціальній насадці;

2. Барботажні абсорбери, в яких поверхня контакту фаз створюється потоками газу (пара) і рідини;

3. Розпилюючі абсорбери, в яких поверхня контакту фаз створюється внаслідок розбризкування рідини.

Очищений газ

Рис.1 – Принципова схема абсорбційної установки

На рис.1 представлена схема абсорбційної установки. Газ на абсорбцію подається газодувкою 1 у нижню частину колони 2, де рівномірно розподіляється перед надходженням до контактного елемента (насадки або тарілки). Абсорбент із проміжної ємкості 9 насосом 10 подається у верхню частину колони і рівномірно розподіляється по поперечному перерізу абсорбера за допомогою зрошувача 4. В колоні здійснюється протитокова взаємодія газу і рідини. Газ після абсорбції, пройшовши бризковідбійник 3, виходить з колони. Абсорбент стікає через гідрозатвор 13 в проміжну ємкість, звідки насосом 12 направляється на регенерацію в десорбер 7 після попереднього підігріву в теплообміннику-рекуператорі 11. Вичерпування поглиненого компоненту з абсорбенту відбувається в кубі 8, що обігрівається насиченою водяною парою. Перед подачею на зрошення колони, абсорбент, пройшовши теплообмінник-рекуператор 11, додатково охолоджується в холодильнику 5.

Регенерація може здійснюватись також іншими методами, наприклад відгонкою поглиненого компоненту потоком інертного газу чи пару, зниженням тиску, підвищенням температури.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вихідні дані	\|	Послідовність виконання роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.