Теоретична частина

Охолодження – процес віднімання теплоти, який приводить до зниження температури або зміни агрегатного стану фізичного тіла. Охолодження нагрітого тіла до температури навколишнього середовища відбувається природно, без затрати енергії.

Одним із завдань холодильної техніки є забезпечення охолодження речовин до температури, яка була б нижчою від температури навколишнього середовища. Таке охолодження називається штучним.

Для штучного охолодження необхідно затратити енергію, завдяки чому теплота від менш нагрітого тіла передається до більш нагрітого. Таке охолодження завжди пов'язано з переносом тепла від тіла з більш низькою температурою до тіла з більш високою температурою. Такий перенос, згідно другого закону термодинаміки, потребує затрати електроенергії. Тому введення енергії в систему є необхідною умовою отримання холоду.

У виробництві помірного холоду найбільш широко використовуються компресійні холодильні машини. В цих машинах в якості холодильних агентів використовуються низько киплячі рідини, здатні випаровуватись при температурах нижче нуля, а потім, після попереднього стиснення, знову перетворюватись в рідину при звичайних температурах.

Основними складовими частинами такого холодильника є:

- компресор, який одержує енергію від електричної мережі;

- конденсатор, що знаходиться зовні холодильника;

- випарник, що знаходиться всередині холодильника;

- терморегулюючий розширювальний вентиль (ТРВ) що є дроселюючим пристроєм;

- холодоагент, що циркулює у системі речовина з певними фізичними характеристиками.

До всіх елементів холодильної машини ставиться вимога високої герметичності. Залежно від виду холодильного компресора компресійні машини поділяються на поршневі, турбокомпресорним, ротаційні і гвинтові.

Рис. 1. Схема роботи компресійної холодильної машини

Рідкий холодильний агент (робоче тіло) кипить у випарнику. Кипіння супроводжується поглинанням теплоти з охолоджуваного об'єму (камери холодильника) холодильним агентом.

Компресор безперервно відсмоктує пари хладона, що утворилися, знижуючи тиск у випарнику. В компресорі хладон стискається, а його тиск збільшується. Далі холодильний агент за високого тиску нагнітається компресором у конденсатор, віддає теплоту у навколишнє середовище і зріджується. Зріджений холодильний агент подається у випарник через регулювальний (дросельний) вентиль. Цикл повторюється.

Регулювальний вентиль забезпечує зниження тиску і температури створенням необхідного опору між сторонами високого (у конденсаторі) та низького (у випарнику) тиску. Рідина із конденсатора, яка проходить через дросельний вентиль, відразу потрапляє в область низького тиску і частково перетворюється пару, тому у випарник надходить суміш рідкого та пароподібного хладона. Отже, лише частина холодильного агента кипить у випарнику, забираючи теплоту від об'єкта охолодження, що призводить до зниження питомої масової холодопродуктивності холодильного агента і холодильного коефіцієнта та збільшення роботи циклу.

Рис. 2. Схема компресійної холодильної машини:

І – компресор, ІІ – конденсатор, ІІІ – вентиль що регулює,

ІV – випарник, V – насос для розсолу, VI – апарат, що споживає холод.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вихідні дані	\|	Практична частина

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.