• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

РОБОЧЕ МІСЦЕ ПЕРУКАРЯ

Робоче місце перукаря обладнують різними за конструкцією туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми, перукарськими кріслами.Для розміщення інструментів, препаратів, дзеркала має бути не менше 60×100 см. Дзеркала можуть бути різних форм: білизни використовуються тумбочки, візки, шухляди. ( рис. 1.3). Розмір прямі, овальні, фігурні і т.п

У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг; вони мають вільно обертатися та регулюватися по висоті.

Для дітей передбачаються спеціальні крісла (рис 1.4) або накладні сидіння до звичайних крісел (рис. 1.5).

Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизай­нерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групу­ватися уздовж стін або в центрі залу.

Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см, відстань між осями крiсел сусідніх робочих місць — 1,8 м, а між паралельними рядами місць — не менше 3-х метрів. Загальна норма на робоче місце — від 4,5 кв. м.

У перукарських за­лах дозволяється вико­ристання пересувних сушарок для волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Мийки

1.5. ДЕЗІНФЕКЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ І ПРИСТОСУВАНЬ

Знезараження інструментів спрямоване на запобігання поши­ренню хвороботворних мікробів та на їх знищення. Розрізняють два способи знезараження — хімічну та фізичну дезінфекцію.

До дезінфікуючих хімічних засобів належать перекис водню, йод, формалін, хлорамін та нові сучасні концентровані препарати, які роз­чиняються до потрібної концентрації залежно від призначення. Обов'язковою умовою використання дезінфектантів є сертифікати відповідності. Перед використанням дезінфектанту слід обов'язково ознайомитися з інструкцією про правила його застосування.

Стерилізація, або фізичний спосіб знезараження, — це кип'ятін­ня у воді, використання приладів, які працюють за методом термічної, ультрафіолетової, ультразвукової, кварцової або комбінованої дії, а також засобів, призначених для стерилізації інструментарію. Допу­скається застосування стерилізаторів, що мають сертифікат відповідності і дозволені до застосування Міністерством охорони здоров'я України (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Стерилізатори

Стерилізація проводиться згідно з інструкціями використання обладнання, затвердженими МОЗ України. Користуватись треба тільки чистими, стерильними інструментами. Усі чисті та стерильні інструменти слід зберігати в шафах або накритими.

Інструменти та пристосування після кожного використання підлягають обов'язковому знезаражуванню дезінфектантами, які мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної екс­пертизи. Для цього:

а) ножиці, інструменти для манікюру, педикюру, татуажу, нанесення макіяжу, гриму після використання необхідно механічно очищати, промивати проточною водою, дезінфікувати та стерилізувати;

б) інструменти та предмети з пластичних мас (щітки, гребінці та ін.) після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати, стерилізувати засобами, призначеними для виробів з пластмаси. Ніколи не користуйтесь брудними або пошкодженими інструментами;

в) різальну частину електричних машинок для стрижки волосся після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати та стерилізувати, корпус — протирати дезрозчином;

г) затискачі і бігуді після використання необхідно обробляти дезрозчином, механічно очищати, мити теплою водою;

ґ) змінні насадки для обладнання в косметологічних і педикюрних кабінетах після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати та стерилізувати;

д) кушетки для масажу перед обслуговуванням наступного клієнта повинні накриватися чистим, не вживаним після прання простирадлом.

У кожній перукарні мають бути аптечки з медикаментами для зупинки крові та дезінфекції шкіри.

Якщо ви випадково порізались самі або порізали шкіру клієнта, негайно промийте місце порізу та інструмент холодною проточною водою, продезінфікуйте. Якщо поріз невеликий, заклейте його пластирем. Не допускайте будь-якого контакту з кров'ю.

1.6. ПЕРУКАРСЬКА БІЛИЗНА ТА ОДЯГ

Перукарська білизна призначена для захисту клієнтів від зістриженого волосся, хімічних речовин, для виконання основних операцій під час обслуговування. До перукарської білизни належать: рушники, серветки, пелерини, пеньюари, (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Перукарська білизна: а – рушники для миття волосся; б – рушники для обличчя; в – пелерини, г- пеньюари: чоловічий, жіночий, дитячий.

У кожній перукарні має бути запас чистої білизни, достатній для безперервного обслуговування протягом дня.

Під час стрижки, завивки, укладання користуються бавовняними та синтетичними пеньюарами; при фарбуванні та хімічній завивці — поліетиленовими й синтетичними. Для кращого захисту шкіри пе­ред одяганням пеньюара шию клієнта прикривають бавовняною серветкою або одноразовим гігієнічним комірцем. Пеньюари теж можуть бути одноразовими.

Рушники потрібні під час миття голови або змочування волосся. Практичніше застосовувати бавовняні рушники, але дозволяється користуватися махровими та одноразовими.

Пелерини з бавовняних і синтетичних матеріалів частіше вико­ристовують наприкінці обслуговування — під час укладання, оформлення зачіски.

Чиста й уживана забруднена білизна зберігається в окремих відведених для цього місцях. Прання використаної білизни прово­диться у пральнях або у перукарні за наявності спеціально відведених місць. Допускається використання програмованих машин автома­тичного типу з режимом прання при температурі 90°С у комплекті iз сушильними машинами та обладнанням для прасування білизни.

Після закінчення циклу кип'ятіння білизни обов'язковим є ви­користання дезінфектантів. Прання білизни вдома забороняється.

1.7. ВИМОГИ ДО РОБОТИ ПЕРУКАРЯ ТА ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

Перукар працює з людьми і для людей. Етичність поведінки, комунікабельність, вихованість, привабливий зовнішній вигляд майстра разом із майстерністю, освіченістю, акуратністю станов­лять професійну культуру, формують імідж працівника та репута­цію салону.

Якість наданої послуги — це манера спілкування, організація робочого місця, естетичні рухи та прийоми роботи, дотримання санітарних і гігієнічних норм.

Обов'язковою умовою прийому на роботу є наявність особової медичної книжки. Медичне засвідчення стану здоров'я проводиться систематично, раз у 6 місяців.

Перукар під час роботи тісно контактує з різними клієнтами, тому завжди є загроза iнфiкування. Насамперед потрібно стежити за шкірою рук, мити їх або здійснювати обробку за допомогою спеціальних одноетапних засобів. Не можна працювати з порізами, наривами на руках або із захворюваннями шкіри.

Професіоналізм майстра підтверджується технічним рівнем інст­рументів, з якими він працює. З гігієнічної точки зору в перукаря має бути не менше двох комплектів інструментів, які почергово зне­заражують.

Інструмент для роботи кожний майстер підбирає поступово, до нього призвичаюється, цінує його. Якiсним i зручним інструментом легко і приємно працювати. Акуратне використання інструменту, утримання його в чистоті та грамотне застосування подовжують термін експлуатації.

Чільне місце в дотриманні гігієни займають одяг і взуття. Як робочий одяг пропонуються костюми, халати, блузони, комбінезо­ни. За конструкцією, оздобленням і кольором одяг може бути різним, індивідуальним або однаковим для всіх майстрів закладу. Головна умова — одяг має бути естетичним, зручним у ношенні та чищенні (рис. 1.9).

Рис. 1.9. Робочий одяг перукаря

Якщо одяг доповнюється різноманітними особистими прикрасами, потрібно пам'ятати, що вони не повинні заважати майстру і клієнту.

Перукар працює переважно стоячи, тому взуття слід добирати теж зручне, легке, гігієнічне.

Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть типи перукарень.

2. Назвіть види освітлення перукарень.

3. Яка має бути постійна температура робочих приміщень перукарень?

4. Яким має бути перукарське крісло?

5. Яка площа відводиться на одне робоче місце перукаря згідно із санітарними нормами?

6. Назвіть засоби знезараження перукарських інструментів.

7. Як необхідно зберігати чисту та брудну білизну в перукарні?

8. Чим зумовлюється професіоналізм майстра-перукаря?

9. Які вимоги до одягу і взуття майстра-перукаря?

10. Що належить до захисного одягу клiєнта?

11. Яким має бути робочий одяг перукаря?

12. Охарактеризуйте фiзичний спосiб знезараження.

13. Що належить до перукарської бiлизни?

14. Назвiть хiмiчнi дезiнфiкуючi засоби.

15. З якою метою знезаражують iнструменти?

16. Згiдно з якими вимогами облаштовують перукарнi?

Переглядів: 9617