Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Адвокатура у Франції

До 1971 р. У Франції розрізняли юридичні професії адвоката, повіреного при трибуналі великого процесу й повіреного при торговельному трибуналі. Злиття цих фахів відбулось на основі прийнятого 31 грудня 1971р. Закону №71-1130, яким було реформовано деякі судові й юридичні професії. 27 листопада 1991 р. було прийнято Декрет № 91-1197, який переорганізував професію адвоката таким чином, що у 1992 р. адвокат і юридичний радник фактично об’єднались в єдину професію адвоката.

Особа, яка має вищу юридичну освіту і бажає стати практикуючим адвокатом, має скласти вступні іспити до школи адвокатів, діяльність яких регулюється законами, постановами уряду і рішеннями Національної ради адвокатури. Навчання в таких школах продовжується у середньому 18 місяців. Протягом 6 місяців студент має практикуватися в якійсь юридичній установі, а також відвідувати судові слухання. Після закінчення школи студенти складаюсь іспити і отримують відповідне свідоцтво. Згідно із французьким законодавством, обов’язково є підвищення кваліфікації адвокатів.

Щодо організаційної структури французької адвокатури, то її представляють таки три організації: Національна рада адвокатури, Палата адвокатів Парижа та Конференція барон’є (голів палат). Французький адвокат може працювати або індивідуально, або співпрацюючи з іншим адвокатом або адвокатами на основі укладеного між ними договором про співпрацю. Уклавши трудовий договір, адвокат може найнятись до адвокатської контори іншого адвоката, але при цьому він не матиме права на власну клієнтуру, а виконуючи свою професійну діяльність має завжди зазначати ім’я свого працедавця. Найбільш поширеною формою організації діяльності французьких адвокатів залишаються різноманітні об’єднання адвокатів, серед яких найбільш поширеними є асоціації і цивільно-правові товариства.

У кримінальному процесі адвокат-захисник присутній, починаючи з його першої стадії - попереднього розслідування. Отже, вже на першому допиті обвинувачений може користуватися порадами свого захисника. При цьому, якщо друга сторона представлена цивільним позивачем (потерпілим), то він також має право на адвоката. Обидва представники мають рівні права на ознайомлення з усіма матеріалами справи. Обвинувачений та його захисник мають право на вільне й безперешкодне спілкування один з одним. Суд повинен повідомляти захисника про будь-які дії, вжиті щодо його підопічного. Обвинувачений має право на захист як під час судового розгляду справи, так і безпосередньо до нього. Адвокат має право переконати у затвердженні списку присяжних та ініціювати відводи (таке право має й представник потерпілої сторони). Обидва адвокати беруть безпосередню участь у дослідженні доказів, мають право опитувати обвинуваченого й свідків, клопотати на користь інтересів своїх підзахисних. При цьому з метою додержання принципу рівності сторін адвокат може заперечувати проти допиту свідка, чиє прізвище йому не було відоме заздалегідь, чи використання доказу, про який йому не було відомо.

Що ж до цивільного процесу Франції, то тут представництво інтересів сторін покладено не повіреного, а адвокати лише надають юридичні поради та захищають інтереси своїх довірителів у суді. Між повіреним та його клієнтом, а також між адвокатом та клієнтом укладається договір доручення.

Праця адвоката оплачується відповідно до домовленості, яка існує між ним та його клієнтом. Якщо такої домовленості немає, то тарифи встановлюються відповідно до складності справи та часу, затраченого на неї адвокатом. На відміну від США, де можливим є варіант, коли адвокат отримує гонорар лише у випадку виграшу ним справи, у Франції домовленість про виплату гонорару залежно від рішення суду у справі, є нікчемною. Проте не заборонено заохочувати адвоката збільшенням розміру гонорару у випадку виграшу справи.

У Франції діє своєрідний орган Голови колегії адвокатів Парижа, заснованим в 1957р.- так звана КАРПА. Це, популярно кажучи, - каса, через яку робляться різноманітні фінансові розрахунки, зокрема, між клієнтами та їх адвокатами, зберігається майно, тимчасово передана адвокатом сторонами, що за нього сперечаються тощо. КАРПА гарантує безпеку всіх фінансових операцій, які здійснюються через неї. Взагалі, кожна адвокатська колегія повинна мати таку свою “касу”.

У Франції функціонують дисциплінарні комісії, які розглядають скарги на дії адвокатів. Вони створені при всіх адвокатських палатах.

Теми рефератних повідомлень:

1. Адвокатура США, як представник англо-саксонської правової системи;

2. Адвокатура Франції, як представник романо-германської правової системи.


Виконання індивідуально-аналітичних завдань:

Скласти порівняльну таблицю «Відмінності вимог для отримання права займатись адвокатською діяльністю в США, Франції, Україні».

Питання до самоконтролю:

1. Нормативно правове регулювання діяльності адвокатів США та Франції.

2. Порядок оплати праці адвокатів США та Франції.

3. Організаційні форми діяльності США та Франції.

4. Види адвокатських об’єднань Франції.

Рекомендована література:

Міжнародно-правові акти:

Документи ООН:

1. Загальна декларація прав людини. Прийнята й проголошена резолюцією 217А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948р.

2. Мінімальні стандартні правила Організації Об`єднаних націй. Що стосується відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх («Пекінські правила»).Прийняті 29 листопада 1985р.

3. Основні положення про роль адвокатів. Прийняті VIIІ Конгресом ООН зі запобігання злочину у серпні 1990р.

Спеціальна література:

1. Фіолевський Д.П. Адвокатура [Текст]: підруч. / Д.П. Фіолевський. – К.: Алерта; Прецедент, 2007. – 486 с.

2. Наочний посібник (альбом схем) з навчальної дисципліни «Адвокатура України». О.А. Балтовський, О.В. Косаревська. – Одеса, ОДУВС, 2013.- 66 с.

 

Джерела інтернет:

1. www.lawyersunion.org.ua (сайт Спілки юристів України).

2. www.aprnu.kharkiv.org (сайт Академії правових наук України).

 





Переглядів: 2096

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Адвокатура у Сполучених Штатах Америки. | КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.