• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Валютні операції в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В умовах розширення зовнішньоекономічної діяльності в Україні значно зросла кількість безпосередніх учасників міжнародних операцій. Все більше і більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності отримують право здійснювати міжнародні розрахунки та інші операції в іноземній валюті.

Валютними операціями називають певні банківські та фінансові операції, суб’єктів господарювання, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності.

Відповідно до діючого валютного законодавства, розрізняють наступні види валютних операцій резидентів:

1. операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності (за винятком операцій, які здійснюються між резидентами у валюті України);

2. операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як кошти платежу, з передачею заборгованостей й інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

3. операції, пов’язані із ввозом, переказом і пересиланням на територію України й вивозом переказом і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Крім того, валютні операції діляться на:

· валютні операції, що проводяться на території України

· валютні операції, пов’язані з перевезенням валютних цінностей через кордон України

· валютні операції, пов’язані з обслуговуванням клієнтів, які, в свою чергу розподіляються на операції по обслуговуванню резидентів та нерезидентів України

· валютні операції, які здійснюються банками від свого імені за свій рахунок і в цілях реалізації власного інтересу (ця група операцій включає, головним чином, операції з купівлі-продажу іноземної валюти як на зовнішньому ринку України, так і за її межами), а також міжбанківські кредитні операції в іноземній валюті.

Для з’ясування сутності валютних операцій необхідно більш детально зупинитися на конверсійних операціях, які займають важливе місце на валютних ринках світу.

Конверсійні (валютні) операції (англ. converting currency tranections) — обмін (купівля-продаж) валют, що здійснюється банками та іншими кредитно-фінансовими інститутами, фізичними особами при посередництві валютного ринку, а також на біржах.

Види конверсійних (валютних) операцій:

• касові угоди (спот - негайна поставка);

• строкові угоди — форвард, ф’ючерс, аутрайт;

• своп;

• арбітраж.

Операції «Спот» — найпоширені і становлять до 90% обсягу валютних угод. Спот — це ринок негайної поставки валюти.

Головним інструментом спот — ринку є електронний переказ по каналам СВІФТ (SWIFT — Society for World — Wide Interbank Financial Telecommunications) - об’єднання всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікації — забезпечує всім його клієнтам цілодобовий доступ до най швидкісної мережі передачі банківської інформації у стандартній формі при високому ступені захисту і контролю від несанкціонованого втручання.

Строковими операціяминазивають операції, які зв’язані із поставкою валюти на строк більше ніж 3 дні із часу укладання угоди. Стандартні терміни виконання строкових операцій: 1, 3, 6, 9, 12 місяців.

Різновидами строкових операцій виступають форвардні та ф’ючерені операції аутрайт, опціон. Курс виконання строкових операцій звичайно відрізняється від курсу спот-операцій на величину дисконту (скидки) або премії (надбавки).

Розрахунок, який дає можливість перетворити форвардний дисконт (або премію) у вид, який можна порівняти із ставками процента:

(3.1.)

де:

Df – дисконт (премія) за рік;

FR – курс «форвард»;

SR – курс «спот»;

n – кількість місяців до поставки за форвардною ціною;

t – кількість днів дії форвардного контракту.

Варто зазначити,щ о якщо FR > SR, то валюти котируються з «премією», а якщо FR < SR — валюти котируються з дисконтом.

Форвардна валютна операція — це обов’язкова для виконання операція між банками по купівлі або продажу суми іноземної валюти. При цьому валюта, сума, обмінний курс й дата платежу фіксується в момент укладання угоди (рис. 3.2.).

Рис. 3.2. Схема здійснення форвардної операції

Форвардні операції головним чином здійснюються на міжнародному ринку.

Ф'ючерсні операції також здійснюються із поставкою валюти на строк більше ніж 3 дні із дня покупки і при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визначається в день укладення угоди. Але на відміну від форвардної угоди, умови ф’ючерс стандартні у всьому, окрім ціни. Обсяг, час, місце, засіб поставки універсальні для будь-якого ф’ючерсного контракту, це робить його високоліквідним в основному здійснюється на біржах — це стандартизовані біржові контракти (рис. 3.3.).

Рис. 3.3. Схема здійснення ф’ючерної операції

Форвардні валютні операції часто являються складовою частиною операції «своп». Якщо мова йде про одиночну угоду «форвард» (без контругоди «спот»), то цю операцію називають аутрайт — outright.

В операціях «опціон» клієнт сплачує банку не велику премію й одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою період за фіксованим при укладанні угоди курсом або відмовитися від угоди, якщо її виконання за визначеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більш невигідним, ніж втрата коштів на сплату премії. Перевага опціону перед форвардом і ф’ючерсом — є можливість обмежити ризик, зв’язаний із зміною валютних курсів.

Валютні операції «своп» (Swap – обмін) — це об’єднання двох операцій купівлі-продажу валюти на умовах негайної (готівкової) поставки з одночасною контругодою на конкретний термін купівлі тієї ж валюти. При цьому домовляються про зустрічні платежі два партнери (банки, корпорації та інші).

Згідно операції «своп», готівкова операція здійснюється за курсом «спот», який у контругоді за курсом «форвард» коригується із урахуванням премії чи дисконту залежно від руху валютного курсу.

Угоди «своп» укладаються, як правило, на термін 2-10 років.

Угоди «своп» також передбачають право будь-якої із сторін, достроково розірвати угоду:

• по-перше, у разі невиконання контрагентом своїх зобов’язань за угодою (default - дефолт);

• по-друге, при виникненні для будь-якої із сторін додаткових витрат.

Валютний арбітраж — особливий вид валютних угод. Основна мета проведення полягає в здобутті прибутку завдяки використання різниці в котируваннях валют на міжнародних та національних валютних ринках.

Валютний арбітраж — це операція з валютою, при який одночасно відкриваються однакові (або різні) ’о строкам протилежні позиції на одному або декількох взаємозв'язаних фінансових ринках з метою отримання гарантованого прибутку за рахунок різниці у котировках.

Обов’язковою умовою цих операції є вільний переказ капіталів між різними сегментами ринку. Видами валютного арбітражу є:

• часовий арбітраж — це валютна операція з метою одержан­ня прибутку від різниці валютних курсів у часі.

• просторовий (локальний) арбітраж — це валютна операція з метою одержання доходу за рахунок різниці курсу « валют на двох різних територіальне віддалених ринках.

Кожний валютний арбітраж може бути одночасно простим і складним.

Простий валютний арбітраж виконується з 2 валютами, а складний — з 3 і більше валютами.

Основний принцип валютного арбітражу полягає у купівлі певного фінансового активу якнайдешевше, з метою його подальшого перепродажу якнайдорожче. Це пов’язано з відхиленням валютного курсу на валютних ринках, яке визначається величиною операційних витрат на переказ цієї валюти з одного валютного ринку на інший. У випадку, коли курси валют відрізняються на величину більшу, ніж величина операційних витрат, виникає можливість гри на курсових різницях, яка називається валютним арбітражем.

Арбітражні операції мають велике значення на фінансовому ринку, оскільки втручання арбітражерів дає змогу забезпечити взаємозв’язок курсів валют і регулювання ринку. Це, в свою чергу, сприяє тимчасовому вирівнюванні курсів на різних ринках, стиранню різних кон’юнктурних стрибків, підвищуючи стійкість валютного ринку.

Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються НБУ за узгодженням з Кабінетом Міністрів України.

Валютний курс — це мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн.

Розрізняють два головних види валютних курсів: фіксований та плаваючий.

Фіксований валютний курс — офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, засноване на визначених у законодавчому порядку валютних паритетах. Фіксований валютний курс передбачає закріплення вмісту національних грошових одиниць безпосередньо в золоті або в доларах США за жорсткого обмеження коливань ринкових курсів валют до 1%. На практиці це означало тверду прив’язку всіх валют, що брали участь у міжнародній торгівлі, до долара США.

В основі фіксованого курсу лежить валютний паритет, тобто офіційно встановлене співвідношення грошових одиниць різних країн.

Обмінне співвідношення між двома валютами представляє собою обмінний валютний курс, який є найважливішим елементом у системі банківських операцій з іноземною валютою, тому що розвиток міжнародних економічних відносин вимагає виміру вартісного співвідношення валют різних країн.

Плаваючий курс — різновид валютного курсу, що коливається, який вимагає використання ринкового механізму валютного регулювання. Цей курс передбачає певну свободу вибору окремими країнами режиму валютного курсу. Плаваючі валютні курси залежать від ринкового попиту та пропозиції на валюту й можуть значно коливатися по величині. Курс, який коливається - це валютний курс, що вільно змінюється під впливом попиту й пропозиції.

Валютний курс необхідний для:

· взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів;

· порівняння цін світових і національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених у національних або іноземних валютах

· періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм і банків.

Режим керованого плавання означає, що уряд виходить на ринки іноземної валюти, щоб вплинути на валютний курс, але не зобов’язується підтримувати його на стабільному (незмінному) рівні.

«Валютний коридор» — це такий режим курсу національної валюти, коли на визначений термін установлюються мінімальна та максимальна межі офіційного курсу валюти, а центральний банк бере на себе зобов’язання підтримувати курс у встановлених межах.

В сучасних умовах валютний курс формується, як і будь-яка ринкова ціна, під впливом попиту та пропозиції. Зрівноважування останніх на валютному ринку приводить до встановлення рівноважного рівня ринкового курсу валюти — це так звана «фундаментальна рівновага».

Переглядів: 1093