Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Консюмерський рух та проблеми якості

 

З перших днів свого існування людина стає споживачем. Не має значення, де надається послуга, - у магазині, на ринку чи в лікарні. У класифікаторі надаваних послуг зареєстровано понад 2000 видів послуг, що надаються населенню.

Однак, на жаль, підприємці доброзичливо ставляться до своїх співгромадян і часто, намагаючись отримати якнайбільше прибутку за чужий рахунок, виробляють і продають неякісні товари. Це викликає справедливі обурення споживачів, що переростають у дії, спрямовані проти підприємців. Протягом багатьох тисячоліть існування людства спочатку єдиновладні правителі різних держав, а потім демократичні уряди намагалися вплинути на загострені відносини „споживач – підприємець” і захистити своїх громадян шляхом установлення різноманітних заборон і обмежень.

Основною організацією, що займається цими питаннями в Україні, є Управління у справах захисту прав споживачів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Основним напрямком діяльності Держкомітету є державна політика у сфері захисту прав споживачів, а це значить – перетворення в життя конституційних прав громадян як споживачів, продекларованих у статтях 40, 42 і 50.

Для реалізації цих прав у країні прийнято ряж нових законів, указів Президента, постанов Кабінету Міністрів, відомчих документів нормативного характеру, а також внесено зміни до раніше прийнятих документів.

Насамперед необхідно пам’ятати, що відповідно до Закону України „Про звернення громадян” №393 від 02.10.96 чітко визначено дії громадян при зверненні до будь-яких органів державної влади, місцевого самоврядування.

Ці звернення підрозділяються на пропозиції, заяви, скарги.

· Пропозиція – звернення громадян де висловлюються рекомендації стосовно діяльності органів державної влади і самоврядування.

· Заява – звернення громадян із проханнями сприяння реалізації їхніх прав і інтересів або повідомлення про порушення та недоліки в діяльності організацій.

· Скарга – звернення з вимогою відновлення порушених прав і інтересів громадян що порушені діями державних структур.

По суті всі чинні закони в тій чи іншій формі спрямовано на захист цивільних прав членів нашого суспільства як споживачів.

Але повернемося до основного питання. Споживач опинився в ситуації, коли для захисту своїх прав йому необхідно звернутися до компетентного органу. Як вчинити щоб це звернення мало законну чинність і не порушувало прав підприємців?

У випадку прийняття громадянином рішення про відновлення своїх порушених прав як споживача, йому необхідно пам’ятати і знати що:

· Заява - письмове прохання про що-небудь

· Претензія – вимога про відшкодування збитків усунення недоліків поставленої або проданої продукції чи виконаної роботи

· Позовна заява – звернення до суду щодо захисту свої порушених прав

Трапляється, що споживач з об’єктивних причин може звернутися до суб’єкта господарювання або до суду для захисту своїх прав тільки через якийсь проміжок часу. Законодавством встановлено термін позовної давності – це термін, у перебіг якого ані суб’єкт господарювання, ані суд не мають права відмовити споживачеві у прийнятті претензії.

У цивільному кодексі України для різних ситуацій встановлено різні терміни давності позову, що при певних обставинах можуть бути збільшені.

Статтями 235, 236, 237, 350, 365 Цивільного кодексу України встановлено такі терміни:

· Звичайний термін давності позову – 3 роки

· Скорочені терміни давності позову

· 1 рік – для позовів про приховані недоліки у роботі винонаній за договором підряду

· 6 місяців – для позовів про:

- стягнення неустойки (штрафів)

- недоліки проданих речей

- постачання продукції неналежної якості

- явні недоліки у роботі виконаній за договором підряду

- явні недоліки у роботі виконаній за договором побутового замовлення

- явні недоліки перевезення вантажів, пасажирів, багажу.

Статті 71, 72, 237, 249, 250, 366 Цивільного кодексу України говорять, що:

· Покупець має право подати продавцю претензію з приводу не обговорених продавцем недоліків проданого товару, якщо їх було виявлено:

- протягом 6-ти місяців з дня покупки або протягом гарантійного терміну встановленого виробником

- не пізніше 3-х років з дня укладення договору купівлі продажу або передачі нерухомого майна

- позов у суд з приводу недоліків проданих речей може бути пред’явлений не пізніше 6-ти місяців з дня закінчення терміну, встановленого для подання претензій продавцеві або 6-ти місяців із дня відхилення претензії

Споживач у випадку порушення його прав, може:

- звернутися усно до продавця, мотивуючи свої претензії

- звернутися усно або письмово до керівництва організації, що продала товар, надала послугу чи виконала роботу, мотивуючи свої претензії

- звернутися письмово до державних органів, що здійснюють захист прав споживачів

- звернутися до громадської організації споживачів за допомогою

- підготувати і зібрати необхідні документи і подати позовну заяву до суду

Якщо вимоги споживача не будь-якому етапі розгляду його претензії або заяви було задовільнено, подальший розгляд цієї справи може бути припинено.

Для більш ефективного вирішення питання щодо скарги споживача рекомендується звертатися до продавця письмово з обов’язковим його підписом про ознайомлення на копії заяви. У разі відмови від прийняття заяви, її слід відіслати поштою з повідомленням на юридичну адресу суб’єкта підприємницької діяльності.

Після закінчення 14 днів, у випадку незадовільнення вимог споживача, слід звернутися до державного органу в справах захисту прав споживачів, де також необхідно написати заяву до якої прикласти документ, що підтверджує факт купівлі – продажу товару або надання послуги.

Заява повинна містити: інформацію про громадянина, що робить звернення (прізвище, ім’я, по-батькові) суть порушення його прав зауваження пропозиції прохання або вимоги. Також необхідно вказати номер документа, що засвідчує особу, та дані про товар, при продажу якого було порушено права споживача. Органи у справах захисту споживачів не мають права розголошувати зазначену інформацію про громадянина, що подає скаргу.

Скарги від споживачів приймаються тільки за наявності документа, що підтверджує факт купівлі-продажу, - квитанції, товарного або касового чека чи іншого письмового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійні документи, - технічного паспорта або іншого документа, що його замінює.

Існує ще ряд особливостей при зверненнях громадян щодо захисту своїх прав як споживачів.

На підставі ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у випадку придбання неякісного товару споживач має право звернутися з претензією до продавця або виробника і вимагати від них:

- безкоштовного усунення недоліків придбаного товару або відшкодування витрат на їхнє виправлення споживачем чи третьою особою;

- заміни неякісного товару на аналогічний такої ж марки належної якості

- заміни на аналогічний товар іншої марки належної якості відповідної купівельної ціни

- зменшення купівельної ціни товару

- розірвання договору і відшкодування понесених споживачем збитків

Стосовно товарів, придбаних у комісійних магазинах, вимоги споживача задовольняються за узгодженням із продавцем

Управління у справах захисту прав споживачів у своїй практичній роботі в більшості випадків пропонує споживачеві у першу чергу звернутися з письмовою заявою до підприємця або організації, що продали товар або надали послугу, які викликали претензії.

Невиконання законних вимог споживачів збільшує провину підприємця, що допустив продаж неякісного товару, і на порядок збільшує міру відповідальності за допущене порушення.

Установлення і підтвердження факту наявності дефектів товару при відсутності явних недоліків визначається органолептично або шляхом проведення лабораторних досліджень і експертиз в акредитованих і атестованих лабораторіях. Ці роботи проводяться за вимогою споживача продавцем за свій рахунок. Споживач має право вимагати проведення експертизи у своїй присутності або присутності свого представника. Слід зазначити, що відповідно до змін, внесених у 2004 році до Закону „Про захист прав споживачів”, вимоги споживача, передбачені ст. 8 не підлягають задовільненню, якщо продавець, виробник чи підприємство, що виконує їхні функції доведуть, що недоліки товару виникли в наслідок порушення споживачем правил користування або зберігання товару.

Проміжок часу протягом якого виробник гарантує справність товару за умови правильної його експлуатації, називається гарантійним терміном. Споживач може пред’явити претензію до неякісного товару лише до закінчення цього терміну. Гарантійні терміни встановлюються виробником або розроблювачем нормативної документації на ці товари. Нормативними документами є ГОСТи, ДСТУ, ТУ, в яких обов’язково вказуються гарантійні терміни експлуатації, а також термін нараховується з дати продажу, а термін служби – з дати виготовлення.

Також варто нагадати читачам і про обмінний фонд. Він створюється підприємством торгівлі і служить для видачі споживачам побутової техніки у тимчасове користування замість виробів, що знаходяться у гарантійному ремонті. Видача цих товарів з обмінного фонду проводиться у випадку коли споживач, відповідно до ст. 8, вибирає один із запропонованих йому варіантів – безкоштовний ремонт товару або його заміну.

Нормативна документація на імпортні товари є не завжди. У таких ситуаціях гарантійні встановлюються, виходячи з нормативної документації аналогічних вітчизняних товарів.

Продаж товарів в інструкціях до яких відсутня інформація про гарантійні терміни і терміни служби, а також товарів термін придатності яких минув, забороняється.

Крім того виробник зобов’язаний забезпечити можливість використання товару за призначенням протягом терміну його служби передбаченого нормативним документом, а у випадку відсутності таких термінів – протягом 10 років.

Термін розгляду письмових звернень, що надходять до державних органів установлено ст. 20 закону „Про звернення громадян”, згідно з якою від становить від 15 до 30 днів. У випадках, коли для розгляду скарги необхідне залучення фахівців інших організацій або додаткові дослідження товару, термін розгляду подовжується більш ніж на 45 днів.

Здавалося б, усі перераховані вище норми повинні ускладнити порядок розгляду звернень до такого ступеня, коли закон перестає діяти ефективно, однак ці норми необхідні для забезпечення паритетності сторін розгляду суперечки і встановлення істини.

Аналіз письмових звернень що надходять на адресу Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів, свідчить, що з кожним роком їхня кількість збільшується і все більше громадян дізнаються як це можна робити.

За даними статистики у 2006 році різко збільшилася кількість звернень щодо якості телефонів мобільного зв’язку, автомобілів, взуття, меблів, алкогольних напоїв, надання житлово-комунальних послуг та послуг зв’язку. Багаторічна практика роботи з листами і заявами громадян говорить про те, що основною масою вони справедливі і з’являються внаслідок невиконання своїх зобов’язань продавцями і виробниками. Звичайно, говорити про 100% справедливості чинного законодавства не доводиться тому що, відповідно до закону, у всіх випадках відповідальність за порушення навіть при наявності прихованого виробничого дефекту несуть продавці. Так, вони можуть згодом подати через господарський суд позив виробнику, але тривалість розгляду цих справ їхня багатоетапність та багато інших причин, на жаль стоять на боці виробників, особливо дрібних і середніх, один на один із законом.

Закон України «Про захист прав споживачів» (нова редакція)

Цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Він має наступні розділи:

Розділ 1. Загальні положення.

Розділ 2. Права споживачів та їх захист

ст.4. Права та обов’язки споживачів;

ст. 5. Захист прав споживачів

ст. 6. Право споживача на належну якість продукції

ст. 7. Гарантійні зобов’язання

ст. 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості

ст. 9. Права споживача при придбанні товару належної якості (право на обмін)

ст. 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)

ст. 11. Права споживача в разі придбання ним продукції в кредит

ст. 12. Права споживача у разі укладнення договору поза торговельними або офісними приміщеннями

ст. 13. Права споживача у разі укладнення договору на відстані

ст. 14. Права споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт)

ст. 15. Право споживача на інформацію про продукцію

ст. 16. Майнова відповідальність за шкоду, завдану дефектною продукцією або продукцією неналежної якості

ст. 17. Права споживача у сфері торговельного та інших видів обслуговування

ст. 18. Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача

ст. 19. Заборона нечесної підприємницької практики

ст. 20. Правила торговельного, побутового та інших видів обслуговування (затверджуються Кабінетом Міністрів України)

ст. 21. Порушення прав споживачів

ст. 22. Судовий захист прав споживачів

Розділ 3. Громадські організації споживачів (об’єднання споживачів)

Розділ 4. Діяльність органів влади у сфері захисту прав споживачів

 

Контрольні питання:

1. Який закон України регламентує діяльність про підтвердження відповідності?

2. Що означає декларування відповідності?

3. Яка організація проводить технічні операції по визначенню характеристик продукції?

4. Які системи сертифікації діють в Україні?

5. Структурна схема сертифікації УкаСЕПРО?

6. Які функції здійснює Держспоживстандарт України?

7. Який орган затверджує перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації?

8. Форми участі у системах сертифікації.

9. У чому особливості митного оформлення імпортних товарів?

10. Який закон України регулює відносини між споживачами товарів і визначає механізм їх захисту?

11. Державна політика в галузі захисту прав споживачів.

 




Переглядів: 931

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правова основа системи сертифікації Укр. СЕПРО | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.