Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Синдром тривалого стиснення.

Синдром тривалого стиснення ( СТС ) – це багатосимптомне захворювання, яке виникає внаслідок тривалого здавлення м'яких тканин.

Синоніми : краш-синдром, рабдоміоліз, травматичний токсикоз.

Причини виникнення :

· механічна травма внаслідок здавлення важким предметом;

· здавлення м'яких тканин кінцівок або тулуба вагою власного тіла – синдром позиційного стиснення (СПС).

Ведучі фактори патогенезу СТС :

1. біль;

2. плазмовтрата;

3. токсемія.

Тривале больове подразнення веде до розвитку симптомів, як при травматичному шоку.

Плазмовтрата веде до згущування крові і розвитку тромбозу дрібних судин.

Токсемія виникає внаслідок надходження у кров продуктів з роздавлених м'яких тканин після відновлення кровотоку : міоглобіну, креатину, калію, гістаміну, серотоніну та багато інш. Внаслідок цього розвивається синдром поліорганної недостатності. Особливо небезпечно враження нирок : міоглобін потрапляє у канальці нирок, де перетворюється на кристали гематину, які забивають канальці та призводять до розвитку гострої ниркової недостатності.

Класифікація :

1. За ступенем важкості :

· Легка – ураження обмежених ділянок тіла без розвитку шока;

· Середня – ураження більш поширене, обмежене гомілкою або передпліччям, супроводжується токсикозом та порушенням функції нирок;

· Важка – ураження всієї верхньої або нижньої кінцівки (або більше), виражений ендотоксикоз та гостра ниркова недостатність.

2. Періоди :

· Період компресії;

· Посткомпресійний період :

1. ранній – 1-3 доба (переважають симптоми шоку);

2. проміжний – 4-18 доба (розвиток олігоануричної стадії гострої ниркової недостатності – дуже велика летальність);

3. пізній (відновний) – 18-45 доба (відновлення функції нирок, місцеві прояви: атрофія м’язів, контрактури, інфекційні ускладнення).

Клініка :

Період компресії :

· біль;

· психоемоційні реакції;

· явища травматичного шоку;

· при пошкодженні судин – крововтрата з можливими явищами геморагічного шоку.

Посткомпресійний період :

1. ранній :

· біль та обмеження рухів в ураженій частині тіла;

· набряк деревянистої щільності;

· температура шкіри, чутливість та пульсація судин в ураженій частині тіла знижена;

· тахікардія, зниження тиску;

· задишка;

· порушення функції нирок: зниження кількості сечі, колір коричнево-бурий.

2. проміжний :

· прояви інтоксикації – загальна слабкість, сонливість, запаморочення голови, можуть бути психози, моторне збудження, судоми;

· розвиток олігоануричної стадії гострої ниркової недостатності – зменшення кількості сечі, підвищення у крові концентрації сечовини, креатиніну, калію;

· можуть приєднуватися явища поліорганної недостатності – пневмонія, набряк легень, печінкова недостатність, набряк мозку, тромбози великих судин;

· місцеві прояви – зберігається набряк деревянистої щільності, чутливість порушена, пульсація судин знижена, можуть з’являтися міхури, шкіра багряно-ціанотична.

3. пізній :

· збільшення діурезу – це свідчить про відновлення функції нирок;

· деякий час зберігаються порушення системи гомеостазу – гіперазотемія, гіперкаліємія, анемія;

· місцеві прояви виходять на перше місце – набряк зменшується, відновлюється чутливість, посилюється біль (розвивається поліневрит), покращується пульсація; серед ускладнень можуть спостерігатися – атрофія м’язів, контрактури, інфекційні ускладнення;

· у хворих наростають явища психічного дискомфорту, розвиваються психози.

Лікування : хворі потребують негайної госпіталізації.

Дошпитальний етап :

1. знеболення – краще використовувати наркотичні анальгетики (протипоказані при пригніченні дихання, гіпотензії);

2. забезпечити венозний доступ;

3. вивільнення кінцівок з-під предметів – краще проводити удвох : один звільняє, другий услід бинтує еластичним бинтом у дистальному напрямку (від пахової складки до стопи); джгута накладають тільки при кровотечі ! В іншому випадку протипоказано !

4. іммобілізація ураженої кінцівки;

5. при можливості проводять ранню інфузійну терапію 0,9%NaCL або 5% глюкозою.

Шпитальний етап :

1. уражену кінцівку фіксують у підвищенному положенні (щоб зменшити набряк);

2. бінти знімають;

3. при потребі проводять невідкладні заходи – перев’язування пошкоджених судин, оксигенотерапія, оцінюють стан внутрішніх органів;

4. інфузійна терапія ( 60-100 мл/кг ), починають з введення 0,9%NaCL або 5% глюкози, додають альбумін 10%, плазму, 4% розчин натрію гідрокарбонату;

5. знеболення – використовують наркотичні анальгетики ;

6. для покращення мікроциркуляції – трентал 5-10мл/добу, 2% розчин еуфіліну 10-20мл/добу;

7. стимуляція діурезу – фуросемід 2-10 мг/добу;

8. для корекції гіперкаліємії – вводять препарати Са, 20-40% розчини глюкози, ГОМК;

9. антикоагулянти – гепарин, фраксіпарин, клексан;

10.при гіпотонії – гормони (преднізолон 150-300 мг/добу), дофамін 4% в/в крапельно;

11.антибіотикотерапія для боротьби з інфекційними ускладненнями ;

12. при прогресуванні нркової недостатності найбільш ефективним методом є гемодіаліз.

 




Переглядів: 2595

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Негативний вплив високих та низьких температур на людину. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.