• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Способи та методи оптимізації податкового навантаження

Основним завданням корпоративного податкового менеджменту є оптимізація податкового навантаження.

Запроваджуючи податковий менеджмент, підприємство має знати не лише окремо взятий розмір податків, які воно сплачує, а й ефективність прийнятих рішень щодо вкладення коштів, які вивільняються в результаті оптимізації.

Отже оптимізація податкового навантаження – це раціональна багатоваріантна мінімізація податкових платежів, отримання в результаті цього економії, додаткових податкових доходів та ефективне їх вкладення в розвиток підприємства.

В межах корпоративного менеджменту підприємства можуть використати такі легальні методи оптимізації податків:

- заміни відносин;

- поділу відносин;

- відстрочення платежу;

- скорочення об’єкту оподаткування;

- делегування відповідальності;

- використання пільг та преференцій;

- зміни юрисдикції;

- облікової політики.

Сутьметоду заміни відносин полягає в заміні одних господарських правовідносин підприємства зі своїм партнером, оподаткування результатів яких відбувається за підвищеними ставками, на близькі, однорідні правовідносини, що мають пільговий режим оподаткування.

Метод поділу відносин також ґрунтується на заміні видів господарських правовідносин, але в цьому випадку відбувається не проста заміна, а поділ складного блоку господарських відносин на декілька простих господарських операцій, що дозволяє знизити загальне податкове навантаження.

Метод відстрочення податкового платежу ґрунтується на тій обставині, що термін сплати більшості податків обумовлений моментом виникнення об’єкта оподаткування. Тому, підприємство може перенести частину реалізацію своєї продукції з кінця одного кварталу на початок іншого.

Метод прямого скорочення об’єкта оподаткування має на меті відмову від певних операцій, що оподатковуються без шкоди для господарської діяльності підприємства. Наприклад, відмова від частини оренди землі або спеціального використання водних ресурсів.

Метод делегування податкової відповідальності підприємству-сателіту полягає в передачі відповідальності за сплату основних податків спеціально створеній організації. Найчастіше він використовується для зменшення податку на прибуток підприємств.

Метод використання пільг та преференцій передбачає перехід підприємств в галузь або на випуск продукції щодо яких запроваджені податкові пільги. Наприклад долучення до учасників технологічного парку.

Метод зміни юрисдикції передбачає перенесення реєстрації підприємства або його філій на території де існують податкові пільги. Наприклад в поліські регіони, які мають нижчі ставки фіксованого с/г податку або в офшорні зони.

Метод облікової політики полягає в складанні податкового бюджету підприємстватаким чином, щоб не було коливання в розмірах сплати податків в різних податкових періодах.

При складанні податкового бюджету слід розраховувати такі показники:

1). Нараховані податкиза формулою:

Нп = (ПБр – ПБн) Сп – Пп, грн., (9.1)

де Нп – нарахований податок;

ПБр – розрахована база оподаткування;

ПБн – база оподаткування, що не оподатковується податком;

Сп – ставка податку;

Пп – пільги з податку.

2). Податкові платежі поточного періоду за формулою:

Пн = Нп – П + Пр, грн., (9.2)

де Пн – податкові платежі, що підлягають сплаті;

Нп – нараховані податки;

П – суми переплати податків;

Пр – реструктуризовані платежі, термін сплати яких настав.

3). Суму погашення податкової заборгованості за формулою:

З = Зп + Нп – Зр – Пп, грн., (9.3)

де З - сума заборгованості яку необхідно погасити у звітному періоді,

Зп – сума заборгованості на початок звітного періоду;

Нп – нараховані податки;

Зр – заборгованість, яка буде або вже реструктуризована;

Пп – податкові пільги.

Плануючи податкову політику підприємства повинні враховувати, що:

- малі підприємства можуть вибирати між загальною та спрощеною системою оподаткування, а також залишатися чи ні їм платниками ПДВ;

- сільськогосподарські підприємства можуть вибирати між загальною системою оподаткування та фіксованим сільсько-господарським податком.

- підприємства, які працюють на загальній системі оподаткування можуть скористатися прискореною амортизацією своїх основних фондів;

- всі підприємства можуть скористатися пільгами передбаченими для експортерів, учасників технопарків та вільних економічних зон, а також для окремих видів діяльності (наприклад виробництва м’ясомолочної продукції).

3. Податкове планування на підприємствах

Податкове планування на підприємстві направлене на оптимізацію податкових потоків і регулювання процесу управління підприємством.

Розрізняють оперативне, тактичне та стратегічне податкове планування.

На оперативному рівні здійснюється планування поточних податкових потоків, розрахунку і сплати податків у звітному періоді.

На тактичному рівні податкове планування стає частиною загальної системи фінансового управління на підприємстві, під час якого складаються прогнози податкових зобов’язань підприємства та наслідків планованих операцій, які враховуються при формуванні прогнозів фінансових потоків підприємства.

Стратегічне податкове планування передбачає складання податкового плану, спрямованого на досягнення стратегічних цілей підприємства.

Основна мета стратегічного податкового планування полягає в розробленні таких моделей і варіантів ведення господарських операцій підприємств, які б в найбільшій мірі відповідали визначеним стратегічним цілям підприємства з урахуванням можливих змін в зовнішньому середовищі.

Ефективність податкового планування визначається за такими показниками:

1. Загальним коефіцієнтом ефективності оподаткування, який визначається як відношення чистого прибутку до сукупних податкових витрат.

2. Податкоємністю продажів, що розраховується як відношення сукупних податкових витрат до обсягу продажів.

3. Коефіцієнтом оподаткування доходів, який визначається як відношення оборотних податкових витрат (обсягу непрямих податків) до виручки від реалізації.

4. Коефіцієнтом оподаткування витрат, який розраховується як відношення податків, які включаються до витрат, до загальної суми сукупних витрат.

5. Коефіцієнтом оподаткування прибутку, який розраховується як відношення податкових витрат, що здійснюється за рахунок прибутку, до прибутку.

Шкала оцінювання для показника податкомісткість:

- до 20 % - податкове навантаження сприятливе для розвитку бізнесу, необхідно забезпечити достовірний бухгалтерський та податковий облік;

- 20 – 45 % - бізнес має умови для розвитку, але необхідно забезпечити якісне податкове планування, при необхідності залучення аудиторів;

- 45 – 70 % - податкове навантаження є обтяжливим для ведення бізнесу, податкове планування повинне стати найважливішим елементом стратегічного планування, потрібна допомога спеціалістів та юристів для зниження податкового навантаження;

- більше 70 % - ведення бізнесу є недоцільним.

Чистий фінансовий результат підприємства можна розрахувати за формулою:

ЧФ = В – З – Пп – Пін, грн., (9.4)

де ЧФ – чистий фінансовий результат;

В – виручка від реалізації, без ПДВ;

Пп – податок на прибуток;

Пін – інші податки, що сплачуються за рахунок чистого прибутку.

Порівнявши чистий фінансовий результат до і після податкового планування можна визначити його ефективність.

Переглядів: 3762