Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Сутність міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля являє собою найстарішу форму міжнародних економічних відносин, що виникли задовго до появи світового господарства. Саме завдяки міжнародній торгівлі виникло й розвинулося світове господарство як таке.

Механізмом реалізації світогосподарських зв'язків є світовий ринок як сфера усталених економічних відносин, що ґрунтуються на міжнародному розподілі праці. Господарські зв'язки на світовому ринку проявляються через форми міжнародних економічних відносин - міжнародну торгівлю, міжнародну міграцію робочої сили, міжнародний рух капіталу, а також валютно-кредитні відносини.

Стандартна модель міжнародної торгівлі пов'язує попит і пропозицію всередині країни з попитом і пропозицією за її межами, урівноважуючи обидва процеси. Вона враховує взаємний попит, а він показує, яка кількість імпортного товару необхідна країні, щоб зацікавити її в експорті іншого товару. Загальна міжнародна рівновага досягається тоді, коли одночасно врівноважуються попит і пропозиція на товари (послуги) як у внутрішній, так і в міжнародній торгівлі.

Міжнародна торгівля - це первинна форма міжнародних економічних зв'язків, що являє собою обмін товарами, послугами між державно оформленими національними господарствами, тобто між державами.

Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі.

Зовнішня торгівля - це торгівля однієї країни з іншими, яка передбачає оплачуване вивезення (експорт) та ввезення (імпорт) товарів і послуг. У своїй сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю, яка до того ж є складною соціально-економічною категорією, її можна розглядати з двох позицій - операційної та державно-політичної (рис. 6.1).

З операційної точки зору міжнародна торгівля - це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами різних держав, державами та міжнародними організаціями. Тобто йдеться про рух товарів (у т.ч. послуг, ліцензій, ноу-хау, інжинірингу тощо), інструменти й механізми розширення товарообігу, вдосконалення структури експорту та імпорту, прогнозування й оцінку світових товарних ринків, планування можливостей експорту і потреб імпорту, організацію контрактної роботи, контроль за поставками та відвантаженням товарів, здійснення валютно-фінансових операцій тощо.

 

 


Рис. 6.1. Підходи до розуміння сутності міжнародної торгівлі

 

З державно-політичного погляду міжнародна торгівля розглядається як особливий тип суспільних відносин, що виникають у світовій системі господарства в процесі і з приводу обміну товарами та послугами між державами, для кожної з яких характерна власна зовнішньоторговельна політика. Такі відносини регулюються спеціальними міжнародними регламентами: договорами, угодами, актами та іншими нормами міжнародного права. З огляду на цей підхід предметом міжнародної торгівлі є організація торговельного обміну з урахуванням національних інтересів і глобальних тенденцій розвитку світового господарства в цілому, а об'єктом - торговельний обмін як сукупність операцій з експорту та імпорту.

Найголовнішими чинниками міжнародної торгівлі вважаються такі:

- поглиблення міжнародного поділу праці та інтернаціоналізація виробництва;

- упровадження досягнень науково-технічної революції, що, зокрема, виявляється в оновленні основного капіталу, створенні нових видів продукції, виникненні нових галузей економіки та реконструкції традиційних;

- активізація діяльності транснаціональних корпорацій на світовому ринку;

- лібералізація міжнародної торгівлі на дво- і багатосторонній основі, що виявляється у скасуванні або зниженні тарифних і нетарифних обмежень, утворенні вільних економічних зон, запровадженні спільного підприємництва;

- розвиток торговельно-економічної інтеграції за допомогою утворення зон вільної торгівлі, введення єдиного тарифу на товари для країн, які не беруть участі в економічних об'єднаннях, формування спільних ринків і валютно-економічних союзів;

- здобуття політичної незалежності територіями, які раніше належали до колоніальних імперій, і поява нових індустріальних держав.

Під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю як товарами у матеріально-речовому вигляді («видимі товари»), так і послугами («невидимі блага»), які відрізняються від видимих товарів деякими параметрами.

Міжнародна торгівля товарами - це форма зв'язку між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці і виражає їх взаємну економічну залежність.

Міжнародна торгівля послугами - це специфічна форма світогосподарських зв'язків з обміну послугами між продавцями і покупцями різних країн.

Пересування товарів і послуг між країнами є головною зовнішньою ознакою існування світового ринку.

Світовий ринок - це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв'язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва, збуту товарів і послуг.

Світові ринки можна класифікувати за соціально-економічними, інстуціональними та іншими ознаками (рис. 6.2). Світові ринки мають тенденцію до динамічного розвитку, у зв'язку з чим ускладнюється механізм їх регулювання. Дослідження світових товарних ринків на мікрорівні дозволяє відстежувати в них короткострокові коливання та зміни; на макрорівні - середньо- та довгострокові тенденції розвитку для відпрацювання стратегій, що забезпечують вигідний збут товарів.

Еволюція форм ринку:

1. Внутрішній ринок — товари продаються виробниками в межах
національних кордонів.

2. Національний ринок — це сукупність внутрішньої та зовнішньої
торгівлі.

3. Міжнародний ринок — частина національного ринку, що безпосередньо пов'язана із закордонними ринками.

4. Світовий ринок — сфера стійких товарно-грошових відносин між
країнами, в основі яких лежить міжнародний поділ праці та інші фактори виробництва.

 

Експорт — продаж товару або послуги, що передбачає вивезення їх
за митну територію країни.

Імпорт — купівля товару або послуги та ввезення їх на митну територію країни, з метою власного споживання та або реалізації на внутрішньому ринку.

Міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків товарів
- експорту та імпорту і характеризується торговельним балансом і торговельним оборотом.

Торговельний оборот — сума вартісних обсягів експорту та імпорту.

Торговельний баланс— різниця вартісних обсягів експорту та імпорту. Це співвідношення між сумою цін товарів, що вивезені певною
країною, або групою країн, і сумою цін товарів, ввезених ними за певний період.

 
 

 


Рис. 6.2. Класифікація світових товарних ринків

 

За ступенем монополізації світовий ринок поділяється на:

- монополістичний;

- олігополістичний;

- атомістичний.

За методами і формами реалізації товару світовий ринок представляє собою:

а) закритий сектор;

б) відкритий сектор:

в) торгівля на основі довгострокових контрактів;

г) торгівля на основі преференційного режиму.

За прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної торгівлі головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною, продажу товарів - експортом, а купівлі - імпортом є перетин товаром митного кордону держави та фіксація цього факту у відповідній митній звітності.

Товарна структура експорту - це систематизація за певними ознаками сукупності товарів, які вивозяться з країни (групи країн, з усіх країн світу).

Товарна структура імпорту - систематизація за певними ознаками сукупності товарів, що ввозяться до країни або групи країн.

Товарну структуру експорту можна розраховувати для країни, групи країн, усіх країн світу (товарна структура світового експорту), а товарну структуру імпорту - за окремими країнами та групами країн. У світовій економіці, як у замкнутій системі, всі експортовані засоби одночасно являють собою предмет імпорту. Тому товарна структура світового експорту одночасно характеризує і структуру імпорту .

При структуризації товарного потоку можуть використовуватися такі ознаки як походження, призначення та ступінь обробки товарів.

Географічна структура являє собою розподіл торговельних потоків між окремими країнами і їхніми групами.

Територіальна географічна структура - це дані про міжнародну торгівлю країн, що належать до однієї частини світу або до однієї групи.

Організаційна географічна структура - це дані про міжнародну торгівлю між країнами, що належать до окремих інтеграційних та інших торгово-політичних спільнот або виділені у певну групу за тими чи іншими критеріями.

Для узгодженості міжнародної торгівлі розроблено міжнародні товарні класифікації, тобто розподіл товарів на однорідні класи, групи з погляду їхньої схожості за найбільш суттєвими ознаками, в яких відображено товарні номенклатури.

Понад 98% міжнародної торгівлі здійснюється на підставі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС). Більше 200 країн світу використовують ГС для встановлення митних тарифів, а також для формування міжнародної торгової статистики. ГС складається з 21 розділу, 96 груп, 33 підгруп, 1241 товарної позиції, 3553 підпозицій та 5019 субпозицій. Основою групування товарів за ГС є такі ознаки:

- походження (продукти рослинного й тваринного походження);

- призначення (продовольчі товари і напої, промислова сировина, паливо і мастильні матеріали, машини й обладнання, транспортні засоби, промислові товари широкого вжитку);

- ступінь обробки (сировинні товари виробничого і невиробничого призначення, напівфабрикати виробничого і невиробничого призначення, готові вироби).

Допоміжним механізмом для перегрупування товарів в інші класифікації та для визначення зіставних показників обсягів і структури експорту-імпорту різних країн слугує Стандартна міжнародна торговельна класифікація ООН (СМТК), яка базується на таких ознаках: види сировини, з якої виготовлено товар; ступінь обробки товару; призначення товару; місце товару в міжнародній торгівлі.

З метою уніфікації груп товарів розроблено Класифікатор товарів за укрупненими економічними групуваннями (КУЕГ), в основу якого покладено призначення товару. У середині кожної створеної таким чином групи товари поділяються за ступенем обробки. У цьому документі також враховано придатність товару до промислового чи особистого споживання залежно від терміну використання.

На зовнішній торгівлі базується економічний успіх будь-якої країни світу. Міжнародна торгівля відкриває безліч переваг, що стимулюють економічне зростання. Завдяки торгівлі країни отримують можливість спеціалізуватися у кількох провідних сферах економіки, імпортуючи ту продукцію, якої вони самі не виробляють. Крім того, торгівля сприяє поширенню нових ідей і технологій.

Mожна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі (табл. 6.1):

І - початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.);

II - друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914р.);

III - період між двома світовими війнами (1914—1939рр.);

IV - повоєнний (50—60-ті роки);

V - сучасний (з початку 70-х років).

Таблиця 6.1

Характеристика етапів розвитку міжнародної торгівлі

Чинники зовнішнього середовища Особливості торговельних процесів Регулювання
І етап (XVIII - перша половина XIX ст.)
- Промислові революції - Залучення нових регіонів світу до міжнародного товарообміну - Прогрес у розвитку транспортної мережі світу - Революція в засобах зв'язку - Вивезення товарів - Лідерство Великобританії на світовому ринку - Випереджання темпів зростання світового товарообороту порівняно із зростанням промислового виробництва - Перевага політики протекціонізму - Зародження політики фритредерства
II етап (друга половина XIX ст. - початок Першої світової війни )
- НТП у виробництві товарів - Розвиток транспортних шляхів і полегшення якісних характеристик транспортних засобів - Розвиток монополістичного виробництва - Визначення поняття та сутності капіталу - Швидке зростання товарообороту - Зміна співвідношення сил на світовому ринку (зменшення впливу Великобританії і Франції) - Концентрація торговельних зв'язків між найбільш розвиненими країнами - Посилення протекціоністських тенденцій у державній політиці - Перехід від захисного до наступального протекціонізму
III етап (1914-1939)
- Наслідки Першої світової війни (економічні й політичні) - Економічні кризи (1920-1921,1929-1933 рр.) - Початок формування двох світових систем господарства - Тривале й глибоке порушення торговельних зв'язків - Різке коливання обсягів товарообміну - Переважно сировинна структура експорту й імпорту - Посилення митного протекціонізму - Крах міжнародної валютної системи та виникнення валютних блоків
IV етап (50 60-ті роки XX ст.)
- Посилення диференціації двох світових систем господарства - Розпад світової колоніальної системи - Формування регіональних інтеграційних об'єднань - Поява глобальних міжнародних організацій - Збільшення темпів зростання світового товарообороту - Зрушення в товарній структурі експорту - Послаблення позицій країн, які розвиваються - Посилення позицій Японії, ФРН, Італії, Канади; зменшення провідної ролі США, Великобританії та Франції у світовому експорті - Перехід до політики лібералізації зовнішньоторговельних зв'язків - Реалізація комплексу митно-тарифнх заходів під егідою Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ)

Продовження таблиці 6.1

V етап (з початку 1970-х років XX ст.)
- Посилення міжнародної конкуренції - Зміцнення існуючих і поява нових інтеграційних об'єднань - Індустріалізація більшості країн, що розвиваються - Проблеми фінансової заборгованості країн, що розвиваються - Розпад світової соціалістичної системи господарства - Різке збільшення обсягів торгівлі - Підвищення ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку країн - Значення коливань рівня світових цін - Зрушення в товарній структурі імпорту (послуги, промислові товари) - Поширення усталених і довгострокових відносин між державами - Збільшення частки внутрішньофірмового постачання у світовій торгівлі - Підвищення ролі країн, що розвиваються - Посилення конкуренції між суб'єктами Тріади (США, Японія, країни ЄС) - Активізація зустрічної торгівлі - Перехід від тарифного до нетарифного регулювання - Неопротекціонізм - Стимулювання експортного виробництва - Поява тенденції до створення замкнутих економічних блоків

 




Переглядів: 8863

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕМА 6. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ЯК ПРОВІДНА ФОРМА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН | Основні показники міжнародної торгівлі (МТ)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.