Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ

КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ

ЯК СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЯВИЩЕ: ОСНОВНІ

ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ

Словосполучення «кваліфікація злочинів (злочину)» досить часто вживається в кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві України (див., наприклад, ст. 35 КК України, ч. 2 ст. 114 КПК України), широко використовується в навчальній та науковій юридичній літературі. При цьому, однак, можна констатувати: а) законодавче (нормативне) визначення поняття «кваліфікація злочинів» відсутнє; б) не вироблено конкретних і однозначних орієнтирів, які розкривають значення словосполучення «кваліфікація злочинів» правозастосовною практикою України; в) в теорії кримінального права та науці кримінально-процесуального права кваліфікація злочинів як певне соціально-правове явище розуміється по-різному, а численні теоретичні визначення відповідного поняття, залишаючись дискусійними, відрізняються одне від одного цілим рядом істотних ознак [1].

Очевидно, що теоретичні визначення поняття «кваліфікація злочинів» повинні ґрунтуватись на більш-менш докладній характеристиці того явища, яке це поняття — за допомогою відповідних слів — відображає. Однак з огляду на досить складну соціально-правову природу кваліфікації злочинів як відносно самостійного явища передувати такій характеристиці, на наш погляд, мають декілька попередніх зауважень.

Попередні зауваження. Окремі з цих зауважень носять очевидний «аксіоматичний» характер, деякі мають вигляд певних застережень, є серед них і такі, що можуть сприйматися як проблемні. У будь-якому разі — принаймні для пропонованих додатків - наведені нижче зауваження виступають своє рідними вихідними положеннями («загальними засадами»), без урахування яких подальша юридична характеристико кваліфікації злочинів буде неповною або некоректною.

1. В межах словосполучення «кваліфікація злочинів» останнє вживається в множині. Між тим явище, яке цим словосполучення позначається, включає в себе як кваліфікацію кількох, так і кваліфікацію одного (одиничного) злочину. Тому, якщо прямо не зазначено або з контексту не випливає інше розуміння, слід виходити з того, що словосполучення «кваліфікація злочинів» та «кваліфікація злочину», а також похідні від них словосполучення в законодавстві, в документах правозастосовної практики, в навчальній та науковій літературі позначають одне і те ж явище і мають розглядатися як синоніми.

2. Буквальне (без урахування правового змісту) сприйняття зв’язку між словами у словосполученні «кваліфікація злочинів» може створити враження, що предметом кваліфікації є один або декілька злочинів, а сама кваліфікація полягає у визначенні його (їх) «видової належності». Насправді ж злочинність діяння визначається в межах кваліфікації і її предметом, як буде показано далі, виступає не «апріорний» злочин, а інформація про певне поєднання реальних або умовних юридичних фактів. По суті, з правової точки зору словосполучення «кваліфікація злочинів» містить елемент некоректності, однак, враховуючи його сталість і «традиційність», таку некоректність можна розглядати як певну умовність.

3. Явище, що позначається словосполученням «кваліфікація злочинів», включає в себе перш за все процес певної розумової діяльності суб'єкта - специфічної оціночно-пізнавальної діяльності людини. Кінцевий етап такої діяльності приводить до конкретного її результату. Цей результат певним чином об’єктивізується (проголошується, викладається в письмовій формі) і тим самим стає — поряд з власне діяльністю - відносно самостійною складовою розглядуваного явища. Необхідно відмітити, що в навчальній та науковій літературі словосполучення «кваліфікація злочинів» у більшості випадків охоплює обидві складові цього явища, а в законодавстві та правозастосовній практиці воно та похідні від нього словосполучення позначають переважно об'єктивізований результат зазначеної оціночно-пізнавальної діяльності суб'єкта.

4. Будучи компонентом соціально-правової дійсності, кваліфікація злочинів має свою внутрішню та зовнішню сторони. Внутрішню сторони кваліфікації злочинів утворює власне специфічна оціночно-пізнавальна діяльність людини, а зовнішню - характер та зміст взаємодії та її об'єктивізованого результату з іншими компонентами соціально-правової дійсності. Внутрішня сторона кваліфікації злочинів в принципі повинна мати однотипний зміст - незалежно від будь-яких «зовнішніх» чинників, зокрема статусу її суб'єктів. Зовнішня сторона кваліфікації злочинів проявляється у певних соціально значущих її наслідках, які можуть носити, зокрема , правовий, етичний, теоретичний, інформаційний характер

5. Як складне соціально-правове явище кваліфікація злочинів має певний філософський, логічний, психологічний та власне правовий (перш за все кримінально-правовий) зміст. Зрозуміло, що в навчальній та науковій юридичній літературі досліджується переважно правовий зміст кваліфікації злочинів, хоча в окремих джерелах розглядаються і деякі її філософські, логічні та психологічні аспекти[2]. При цьому переважна більшість дискусій між науковцями, які досліджують правовий зміст кваліфікації злочинів, зумовлена тим, що одні з них визначають такий зміст лише її внутрішньої сторони, а інші при його визначенні враховують як внутрішню, так і певні прояви зовнішньої сторони кваліфікації злочинів (переважно її кримінально-правове та (або) кримінально-процесуальне значення).

З урахуванням зазначеного подальша юридична характеристика кваліфікації злочинів має бути здійснена у певній послідовності. Спочатку необхідно визначити правовий зміст внутрішньої сторони кваліфікації злочинів. Потім виокремити ті прояви її зовнішньої сторони, які мають власний відносно самостійний правовий зміст. Необхідні уточнення такого змісту у найбільш значущих проявах зовнішньої сторони кваліфікації злочинів та його поєднання а правовим змістом її внутрішньої сторони будуть завершальним етапом юридичної характеристики цього явища. Така характеристика в свою чергу дозволить сформулювати визначення відповідних понять - тих, що відображають внутрішню сторону кваліфікації злочинів та найбільш значущі прояви її зовнішньої сторони.

Юридична характеристика кваліфікації злочинів. Визначення правового змісту кваліфікації злочинів, зокрема, передбачає: а)встановлення тих правових явищ, проявом чи частиною яких вона є; б) виділення тих їх істотних характеристик, які розкривають юридичну природу класифікації злочинів; в) з'ясування специфічних особливостей кваліфікації злочинів, які відрізняють її від суміжних правових явищ. Вирішення цих завдань може бути здійснене як на рівні загальної теорії права так і на рівні науки кримінального права. Наведені нижче положення є результатом узагальнень, що поєднують обидва підходи.

1.Кваліфікація злочинів - різновид юридичної (правової) кваліфікації. Остання у найбільш загальному її розумінні являє собою визначення тих правових орієнтирів, які є необхідними для вирішення конкретної ситуації (реальної чи умовної).

 

2.Кваліфікація злочинів є тим різновидом юридичної кваліфікації, в якому втілюється перш за все так званий нормативний тип правового регулювання. Для нього характерні правові орієнтири, що містять типові (узагальнені) характеристики, і при вирішення відповідної фактичної ситуації (на певному етапі її вирішення) встановлюється її відповідність саме таким характеристикам, а індивідуальні особливості ситуації до певної міри ігноруються. В цьому плані правові орієнтири, створені законодавцем для кваліфікації злочинів, принципово відрізняються від правових орієнтирів, створених, наприклад, для призначення покарання. Останні дозволяють при вирішенні конкретної фактичної ситуації максимально повно врахувати її індивідуальні особливості і тим самим забезпечують реалізацію так званого індивідуального піднормативного типу правового регулювання.

3. Кваліфікація злочинів є основним, але не єдиним різновидом кримінально-правової кваліфікації. Іншими різновидами кримінально-правової кваліфікації є, зокрема, кваліфікація суспільно небезпечного діяння (активності) неосудної особи, кваліфікація суспільно небезпечного діяння особи, що не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, кваліфікація поведінки особи як незлочинної за наявності обставин, що виключають злочинність діяння[3].

4. Як і деякі інші різновиди кримінально-правової кваліфікації кваліфікація злочинів має специфічний предмет і особливі правові орієнтири. Специфічним предметом кваліфікації злочинів є інформаційно-оціночна модель конкретної фактичної ситуації - певного поєднання конкретних фактичних обставин (юридичних фактів). Основним юридичним фактом в межах такої моделі виступає поведінка (діяння) особи, яка системно поєднана з іншими обставинами. Особливим правовим орієнтиром кваліфікації злочинів є юридичний склад злочину — окремий різновид юридичної конструкції в кримінальному праві.

5. Специфічний зміст кваліфікації злочинів як особливого різновиду оціночно-пізнавальної діяльності людини, який відрізняє її від інших різновидів правової, в тому числі кримінально-правової, кваліфікації, утворюють такі характеристики: а) на першому етапі такої діяльною відбувається зіставлення "створеної" її суб'єктом формаційно-оціночної моделі фактичних обставин з юридичними складами злочину (злочинів); б) на другому етапі суб’єкт здійснює вибір того юридичного складу злочину, який, на його думку, є найбільш точним, повним і конкретним правовим орієнтиром щодо відповідної моделі фактичних обставин; при сукупності злочинів таких юридичних складів може бути декілька; в) на третьому — завершальному — етапі висновок про відповідність моделі фактичних обставин певному юридичному складу злочину (кільком юридичним складам) фіксується суб’єктом кваліфікації у особливих — "символічній" та змістовній — формах; тим самим одержується конкретний результат кваліфікації злочинів.

6. Зроблений суб’єктом кваліфікації висновок про відповідність конкретної моделі фактичних обставин певному юридичному складу злочину означає, що поведінка (діяння) особи як основний юридичний факт в межах цієї моделі визнається злочином певного виду, передбаченим Особливою частиною КК, або окремим різновидом такого злочину. Тим самим вирішується питання і про злочинність діяння в цілому («взагалі»), тобто поведінка особи визнається злочином і в його загальному («родовому») розумінні, передбаченому ч. 1 ст. 11 КК. Іншим чином - поза межами кваліфікації злочинів - питання про злочинність діяння, якщо воно поставлене в правовому сенсі, вирішене бути не може.

7. Як уже зазначалось, зовнішня сторона кваліфікації злочинів може мати різне значення, в тому числі правове. Останнє наявне тоді, коли відповідна оціночно-пізнавальна діяльність та (або) її об’єктивізований результат пов’язані з реалізацією певних правовідносин і набувають у зв’язку з цим окремого ("зовнішнього") правового змісту. За таким змістом необхідно розрізняти кваліфікацію злочинів як: а) юридично значущу дію; б) юридичну дію суб'єкта, уповноваженого на її проведення; в) юридичну дію уповноваженого суб'єкта, яка має кримінально-процесуальний характер; г) юридичну дію уповноваженого суб’єкта, яка має кримінально-правовий характер.

8. Кваліфікація злочинів як юридично значуща дія має найбільш загальний «зовнішній» правовий зміст. Такою дією є будь-який різновид кваліфікації злочинів, об'єктивізований результат якого тягне (може потягти) будь-які правові наслідки.

9. Більш конкретний "зовнішній" правовий зміст має кваліфікація злочинів як юридична дія суб’єкта, уповноваженого на її проведення. Такою дією може бути визнаний окремий різновид кваліфікації злочинів, якщо він здійснюється на підставі застосування норм певної галузі права, якими: а) прямо передбачена відповідна оціночно-пізнавальна діяльність, та її об'єктивізований результат; б) конкретно вказані суб'єкти,які мають повноваження на проведення такої діяльності, а також та форма, в якій об'єктивізується її результат; в) визначенні зв'язки кваліфікації злочинів з іншими видами діяльності суб'єкта в межах його повноважень; г) встановлені конкретні правові наслідки, які зумовлює об’єктивізований результат кваліфікації злочинів.

10. Окремим різновидом кваліфікації злочинів як юридичної дії суб'єкта, уповноваженого на її проведення, є той, що має кримінально-процесуальний характер. Такий різновид наявний, якщо зазначені вище особливості його "зовнішнього" правового змісту передбачені нормами кримінально-процесуального права.

11. Найбільш конкретного і, очевидно, наибільш значущого «зовнішнього» правового змісту набуває кваліфікація злочинів як юридична дія уповноваженого суб'єкта, що має кримінально-правовий характер. Це зумовлено тим, що: а) конкретизуються окремі її кримінально-процесуальні особливості; зокрема, коло суб’єктів кваліфікації злочинів обмежується лише судом, а форма об’єктивізації її результату - обвинувальним вироком; б) виникають певні кримінально-правові наслідки кваліфікації злочинів; зокрема, після набрання обвинувальним вироком законної сили поведінка (діяння) особи офіційно від імені держави визнається злочином (кількома злочинами), а сама особа-злочинцем.

Викладене дає можливість запропонувати визначення тих понять, які сприяють цілісному розумінню кваліфікації злочинів як складного правового явища, що має єдину внутрішню основу (сторону) і різні зовнішні прояви.

Визначення окремих понять, що розкривають правовий зміст кваліфікації злочинів. Першим з таких понять є те, що фіксує конкретний правовий зміст кваліфікації злочинів як специфічної оціночно-пізнавальної діяльності людини.

Кваліфікація злочинів як специфічна оціночно-пізнавальна діяльність людини - це різновид розумової діяльності, в процесі якої на підставі зіставлення конкретної моделі фактичних обставин з юридичними складами злочинів (злочину) робиться висновок про відповідність даної моделі одному чи кільком з цих юридичних складів і здійснюється фіксація такого висновку у особливих формах, які виступають кінцевим результатом даної діяльності.

Як уже відмічалось, така специфічна оціночно-пізнавальна діяльність утворює внутрішню сторону кваліфікації злочинів і в принципі має бути однотипною за своїм правовим змістом незалежно від будь-яких «зовнішніх» чинників. Тому до наступних визначень відповідних понять правовий зміст внутрішньої сторони кваліфікації злочинів буде включатися у «згорнутому» або скороченому вигляді.

Наступне поняття - кваліфікація злочинів як юридично значуща дія - поєднує правовий зміст внутрішньої сторони кваліфікації злочинів з правовим змістом тих її зовнішніх проявів, в яких такий зміст наявний.

Кваліфікація злочинів як юридично значуща дія - це різновид кваліфікації злочинів, в якому об'єктивізований результат її внутрішньої сторони тягне (може потягти) певні правові наслідки.

З урахуванням виділених вище характеристик «зовнішнього» і правового змісту кваліфікації злочинів як юридичної дїї, суб’єкта, уповноваженого на її проведення, можна запропонувати наступне визначення поняття, що її виражає.

Кваліфікація злочинів як юридична дія суб’єкта, уповноваженого на її проведення, — це різновид кваліфікації злочинів, який здійснюється певним суб’єктом в процесі застосування правових норм, Що прямо передбачають таку кваліфікацію як складову його повноважень і пов’язують з її об’єктивізованим результатом конкретні правові наслідки.

Наведене вище визначення є орієнтиром для визначення поняття, яке відображає особливий різновид кваліфікації злочинів як юридичної дії уповноваженого суб’єкта, що має більш конкретний — кримінально-процесуальний характер (зміст).

Кваліфікація злочинів як юридична дія уповноваженого суб’єкта, що має кримінально-процесуальний характер, - це різновид кваліфікації злочинів, який здійснюється суб’єктом в процесі застосування норм КПК України, що прямо передбачають таку кваліфікацію як складову повноважень суб’єкта і пов’язують з її об'єктивізованим результатом конкретні кримінально-процесуальні наслідки.

Останнє поняття, яке потребує визначення, - кваліфікація злочинів як юридична дія уповноваженого суб’єкта, що має кримінально-правовий характер. З урахуванням всіх особливостей "зовнішнього" правового змісту відповідного різновиду кваліфікації злочинів це поняття може бути визначене таким чином.

Кваліфікація злочинів як юридична дія уповноваженого суб'єкта, що має кримінально-правовий характер, - різновид кваліфікації злочинів, який здійснюється судом в межах кримінального судочинства, а її результат, об’єктивізований в обвинувальному вироку, є певним етапом застосування кримінально-правових норм і після набрання таким вироком законної сили тягне конкретні кримінально-правові наслідки.

 

 

ДОДАТОК2




Переглядів: 1083

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | ФОРМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ: ЗАГАЛЬНА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.