РОЗДІЛ 1

ВСТУП

Актуальність. В умовах сучасних політичних трансформацій у світі та в Україні актуальними постають проблеми керування масами. І хоча всі країни визнають цінність миру, радикальні методи боротьби і досі є популярними. Зважаючи на це, не втрачає своєї актуальності і питання дослідження ефективних механізмів впливу на масову свідомість та управління нею під час подібних радикальних політичних перетворень, зокрема під час революцій. Не зважаючи на чисельність робіт, присвячених психології мас, маємо відзначити наявність значного евристичного потенціалу у ґрунтовному аналізі музики як інструменту впливу на громадську думку.

Музичне мистецтво часто вважається лише мистецтвом побудови звуків. Ті з них, що склалися найбільш вдало заслуговують на визнання та любов публіки. В такому випадку музика є ні чим більше ніж засобом для розваги. Але існує думка, і вона укорінилася в XX столітті, що музика є не тільки низкою звуків, але потужним інструментом впливу на маси, що може нести в собі соціальний зміст або образ. Відомий німецький письменник Б. Ауербах казав: «Музика - єдина всесвітня мова, її не треба перекладати, на ній душа говорить з душею».

Цей вид мистецтва є своєрідним кодом, в якому зашифровані соціально-психологічні особливості кожної соціальної групи. Те, що за допомогою музики можна здійснювати керування людьми, розуміли ще в давні часи, коли жерці релігійних культів використовували в своїх ритуалах музичний супровід, щоб створити відповідний настрій в натовпі чи щоб навіяти страх чи відчуття неминучості, чи щоб заспокоїти людей та вселити надію.

На даний момент проблема аналізу феномену революційної музики як інструменту впливу на громадську думку є актуальною через зростаючу соціальну напругу в ряді країн, серед яких є і Україна. Все більше посилюється невдоволення населення владними інститутами, зростає рівень протестності, що у підсумку призводить до виникнення революційних настроїв. В такій ситуації підвищеної психоемоційної напруги в масах, застосування музики, з однієї сторони, може сприяти пригніченню надмірної емоційності та протестності, з іншої, навпаки, стимулювати укорінення цього стану та посилити його. Однак, потрібно зазначити недостатній ступінь розробки цієї проблеми. Майже весь теоретичний здобуток світової соціологічної думки з приводу музики складається з творів класиків, присвячених семіологічним особливостям музики – М. Вебера, Т. Адорно, Е. Гофмана, та поодиноких статей щодо впливу музики на маси. Досить глибокий аналіз складових частин музичної композиції здійснив Б. Асафьєв, при цьому він зупинявся на культурній складовій музики та ролі історичних подій у її створенні, але автор не розглядав музику як інструмент впливу. Тобто, можна констатувати повну відсутність ґрунтовних творів на цю тему.

Отже, попри очевидну актуальність та практичну значущість питання визначення ролі музики у формуванні громадської думки, дана проблематика має доволі низький рівень розробки в соціологічному науковому доробку. А недостатній рівень вивченості самого соціального феномену, в нашому випадку революційної музики, специфіки його формування, розвитку, взаємодії з іншими феноменами, особливостей взаємодетермінуючих впливів тощо призводить до обмеження можливостей ефективного використання її (революційної музики) потенціалу в управлінні соціальними процесами, а також до неможливості повноцінного прогнозування наслідків від дії даного соціального феномену. Це і становить проблемну ситуацію нашого дипломного проекту.

Новизна дипломного проекту полягає у зверненні дослідницької уваги на революційну музику як інструмент формування громадської думки.

Об’єкт. Громадська думка в Україні.

Предмет. Феномен революційної музики.

Мета. Розкриття сутності феномену революційної музики у формуванні громадської думки в Україні з точки зору її (музики) максимальної ефективності.

У відповідності до поставленої мети необхідно виконати ряд наукових завдань:

– уточнити поняття «революційна музика» та «громадська думка»;

– дослідити історію вивчення феномену революційної музики у формуванні громадської думки;

– обґрунтувати методологію дослідження феномену революційної музики у формуванні громадської думки;

– проаналізувати особливості формування громадської думки в Україні;

– здійснити аналіз феномену революційної музики як інструменту впливу на формування громадської думки;

– визначити існуючі варіації моделей революційної музики у формуванні громадської думки в Україні;

– обґрунтувати метод фокус-групи як інструмент дослідження революційної музики у формуванні громадської думки;

– дослідити особливості сприйняття революційної музики населенням України на прикладі мешканців м. Запоріжжя;

– розробити рекомендації щодо створення революційної музики, ефективної з точки зору впливу на формування громадської думки в Україні.

Гіпотеза. Феномен революційної музики, будучи детермінованим специфікою соціального базису, виражається у варіаційних моделях, які через особливості побудови музичного твору, в свою чергу, стимулюють виникнення та/чи підтримання відповідного психоемоційного стану мас і рівня соціальної мобілізації.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВИСНОВКИ	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.