Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Генетичні маркери м’ясної продуктивності свиней

Поряд з відтворювальними якостями свиней в сучасній технології виробництва продукції свинарства значна увага приділяється технологічним та смаковим якостям м’яса. Тому, одними з найважливіших селекційних ознак у свинарстві є м’ясна продуктивність та якість м’яса. Оскільки між цими ознаками спостерігається негативна кореляція, то переважна селекція свиней за м’ясність призводить до значного погіршення якості м’яса. До того ж, селекція свиней за показниками м’ясної продуктивності значною мірою ускладнюється низьким рівнем їх успадковуваності. У зв’язку з цим, виникає необхідність виявлення та використання в селекційній роботі генетичних маркерів безпосередньо чи опосередковано пов’язаних з кількісними та якісними показниками м’ясної продуктивності.

Одним з найбільш перспективних маркерів м’ясної продуктивності є ген інсуліноподібного фактора росту 2 (IGF-2). Дослідження проведені датськими вченими (Van Laere та ін.) виявили, що мутація в гені IGF-2 (q→Q) суттєво впливає на швидкість росту та відкладення жиру у свиней. Встановлено, що у нащадків проявляється дія лише тієї алелі, яка була успадкована від батька (патернальна дія). Така особливість даного гена суттєво полегшує розробку селекційної стратегії, оскільки для досягнення позитивного ефекту у нащадків достатньо проведення тестування та відбору лише кнурів-плідників.

Також в якості можливих маркерів м’ясної продуктивності та якості м’яса свиней розглядаються група генів білків, які зв’язують жирні кислоти (FABР). Одним із генів цієї групи є ген Н-FABР, який викликає значний інтерес в якості гена-кандидата вмісту внутрішньом’язового жиру – одного з найважливіших показників якості туші, а також в якості можливого генетичного маркера зниження вмісту жиру в тушах свиней.

Різними вченими було проведено численні дослідження впливу поліморфних варіантів гена Н-FABР на вміст внутрішньом’язового жиру в тушах свиней різних порід та міжпорідних поєднань. Однак, результати даних досліджень виявилися суперечливими. Тому, використання даного гена в якості генетичного маркера показників м’ясної продуктивності вітчизняного генофонду свиней може бути впроваджене в практику племінної роботи лише після проведення ґрунтовних наукових досліджень.

За кордоном в якості генетчиного маркера м’ясних якостей свиней широко використовується ген гіпофізарного транскрипційного фактора 1 (POU1F1). Поліморфізм даного гена обумовлений точковою мутацією, яка призводить до утворення двох алелей – С і D. Однак, існують протиріччя в літературних даних, щодо бажаного з точки зору селекції генотипу даного гена. Тому, для широкого впровадження даного маркера в селекційно-племінну роботу необхідно попередньо провести додаткові дослідження з залученням значної кількості тварин різних порід, які розводяться в господарствах України.

В результаті підвищеного попиту населення на м’ясну свинину, використовуються селекційні програми, які спрямовані на розведення свиней зі значно розвиненими спинною частиною і окостом, а також з одночасним зменшенням вмісту жиру в туші. Виявилося, що селекція на м’ясність супроводжується певними негативними наслідками. Вони, в першу чергу, пов’язані з небажаною підвищеною чутливістю свиней до стресів і проявляються у вигляді зниження якості свинини та формування прояву специфічної вади, яка отримала назву PSE (pale – блідий, soft – м’який, exudative – ексудативний). Встановлена позитивна кореляція між низькою якістю свинини (PSE) та чутливістю свиней до стресів.

Під дією стресу внаслідок ускладненого дихання, підвищеної частоти пульсу, порушень кровообігу та серцевого шоку розвивається злоякісний гіпертермічний синдром – MHS (від англ. Malignant hyperthermia syndrome). Злоякісна гіпертермія характеризується тахікардією, гіпервентиляцією легень, вогнищевим ціанозом шкіри, підвищенням температури тіла до 42…45ºС, виникненням молочного ацидозу.

Fujii зі співавторами припустили, що причиною виникнення злоякісної гіпертермії є точкова мутація (Ц→Т) в гені ріанодинового рецептора (RYR1)(локус галотана). Мутація в локусі галотана є причиною того, що рецептори таких свиней стають в два рази чутливішими, в порівнянні з генетично незміненими рецепторами.

Виявлення даної мутації дало змогу розробити молекулярно-генетичний тест, який дозволяє чітко ідентифікувати генотипи свиней за геном RYR1: RYRNN – стресстійкі, не носії; RYRNn – стресстійкі, приховані носії; RYRnn – стресчутливі носії.

Численними дослідженнями встановлено, що у тварин з генотипами RYRnn спостерігаються вищі середньодобові прирости, краща структура туші та більш низький вміст жиру. Однак, поряд з цим, вони мали нижчу масу внутрішніх органів. М’ясо, отримане від свиней з генотипами RYRnn за своєю якістю поступалося м’ясу, отриманому від свиней з генотипами RYRNN.

Крім того, кнури з генотипом RYRNN характеризувалися вищими показниками спермо продукції (об’єм та якість еякуляту) в порівнянні з тваринами, які мали генотипи RYRNn та RYRnn.

Завдяки цьому аналізу з’явилася можливість виявляти стресчутливих поросят в ранньому віці, а також здійснювати підбір тварин з метою отримання потомства з заздалегідь відомими генотипами.




Переглядів: 581

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Генетичні маркери багатоплідності. | Генетичні маркери схильності свиней до захворювань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.