Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 4. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПРОДУКЦІЇ І СИСТЕМ ЯКОСТІ ТА ЇХ РОЗВИТОК В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ РИНКУ.

ЛЕКЦІЯ 3.1. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПРОДУКЦІЇ В ДЕРЖАВНІЙ СИСТЕМІ СЕРТИФІКАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ УКРСЕПРО.

Питання лекції.

1. Основні поняття і визначення у сфері підтвердження відповідності.

2. Основні положення державної системи сертифікації УкрСЕПРО.

3. Органи сертифікації в системі УкрСЕПРО.

4. Випробувальна лабораторія в системі УкрСЕПРО.

5. Атестація виробництва в системі УкрСЕПРО.

6. Сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО.

7. Сертифікація систем якості в системі УкрСЕПРО.

Сертифікація продукції у промислово розвинених країнах з’явилась у 1920-х – 30-х роках минулого століття: у Німеччині сертифікаційні знаки відповідності стандартам були затверджені у 1920 р., у Великій Британії – у 1922 р., у Франції – у 1925 р., а національні системи сертифікації почалися широко створюватись лише у 1960-ті роки.

Статус національних систем сертифікації залежав від того, чи були стандарти, відповідно до яких проводилась сертифікація, обов’язковими, чи їх виконання було добровільне. В основу всіх систем було покладено різні законодавчі акти, декрети, правила. Сертифікація проводилась під контролем як урядових, так і неурядових організацій.

Характерна риса національних систем сертифікації продукції до середини 1960-х років – захист національного виробника.

Пізніше стали створюватися регіональні системи закритого типу, як, наприклад системи в рамках Європейського економічного товариства і європейської економічної зони.

Спочатку впровадження сертифікації було зумовлене інтересами споживача.

Потім - однією з основних умов експортно-імпортних контрактів.

Тому виробники продукції проявили вже не меншу, ніж споживачі, зацікавленість у сертифікації як у гарантованому підтвердженні незалежним органом рекламованих показників якості.

У 1985 р. у рамках ISO на основі комітету СЕРТИФІКО був утворений Комітет з оцінювання відповідності – КАСКО, з метою координації діяльності у світі із сертифікації, нагляду і випробувань продукції.

У 1988 рю Європейською економічною комісією ООН було прийнято рекомендації щодо підготовки прийняття міжнародних угод із сертифікації та сприйняття їхнього виконання, відповідно до цих угод встановлювалося взаємне визнання систем сертифікації або пов’язаних з нею процедур сприяння торгівлі. Згідно з цими рекомендаціями угоди із сертифікації мають ґрунтуватися на гармонізованих національних, регіональних або, ще краще, на міжнародних стандартах.

В Україні робота з сертифікації стала проводитись після виходу Постанови Кабінету Міністрів № 95 від 27.02.92 р. та Декрету Кабінету Міністрів „Про стандартизацію і сертифікацію” від 10.05.93 р., згідно з якими було розроблено перші нормативні документи системи сертифікації УкрСЕПРО.

Нині в Україні діє зн6ачна кількість нормативних документів з сертифікації державної системи сертифікації державної системи сертифікації УкрСЕПРО, комерційної системи сертифікації СовАск та інших систем сертифікації.

На сьогодні правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем управління якістю, навколишнього середовища та персоналу України регламентує Закон „Про підтвердження відповідності”. Його основні положення:

Ø розмежування дій виконавчих органів влади в сфері підтвердження відповідності;

Ø неупередженість, прозорість процедури відповідності;

Ø застосування, з урахуванням міжнародної практики, способів підтвердження відповідності залежно від потенційного ризику;

Ø забезпечення ідентичних процедур підтвердження відповідності продукції вітчизняного та іноземного походження;

Ø конфіденційність інформації;

Ø повне і всебічне інформування з питань підтвердження відповідності всіх зацікавлених сторін.

Цим законом регламентуються такі основні терміни:

Підтвердження відповідності – діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи управління якістю, навколишнім середовищем і персонал відповідають встановленим законодавством вимогам.

Декларування відповідності – процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам..

Декларація відповідності – документально оформлена заява виробника з гарантією відповідності.

Сертифікація – процедура, за допомогою якої визначений в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, системи управління якістю, навколишнім середовищем і персонал встановленим законодавством вимогам.

Випробувальна лабораторія – лабораторія, яка проводить технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик певної продукції згідно з установленою процедурою.

Сертифікат відповідності – документ, який підтверджує що продукція, система управління якістю, навколишнім середовищем і персонал відповідають встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, визначеного законодавством.

Свідоцтво про визнання відповідності – документ, що засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, встановлених законодавством України.

Введення продукції в обіг – виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з наступною самостійною або опосередкованою її реалізацією на території України.

Законодавчо регульована (нерегульована) сфера – сфера, в якій вимоги до продукції, умови її введення в обіг регламентуються (не регламентуються) законом.

Основним принципом управління будь-яким процесом є відповідність обсягів повноважень і відповідальності кожного суб’єкта процесу.

В системі сертифікації встановлено такий розподіл відповідальності:

Ø виробник несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифікатів і знаків відповідності з порушенням правил системи;

Ø продавець несе відповідність за відсутність сертифікатів або знаку відповідності на продукцію, що реалізується, якщо вона підлягає обов’язковій сертифікації;

Ø випробувальна лабораторія несе відповідність за недостовірність та необ’єктивність результатів випробувань сертифікованої продукції;

Ø орган сертифікації несе відповідальність за необґрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва та підтвердження їхніх дій, а також порушення правил системи;

Ø органи, лабораторії, аудитори з сертифікації, організації, що порушують правила системи, виключаються з Реєстру Системи і

Ø несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

В загальному випадку порядок проведення робіт із сертифікації складається з таких етапів:

Ø подання та розгляд заявки.

Для проведення сертифікації продукції заявник подає до акредитованого органу сертифікації продукції заявку відповідної форми, яка має бути розглянута, і не пізніше одного місяця після її подання, заявник має отримати рішення, яке містить основні умови сертифікації. Копії рішення направляються:

- до органу сертифікації систем якості (в разі необхідності);

- до випробувальної лабораторії, що буде проводити випробування;

- до органу, що здійснюватиме технічний нагляд (в разі необхідності);

- до територіального центру стандартизації, метрології та сертифікації за місцем розташування заявника.

Якщо є декілька акредитованих органів з сертифікації певного виду продукції, що діють в різних регіонах, заявник має право подати заявку до будь-якого з них.

Ø аналіз поданої документації.

Проводиться з метою перевірки її відповідності встановленим вимогам. Під час аналізу поданої документації перевіряється:

- наявність нормативних документів на продукцію;

- наявність документа, що підтверджує походження продукції;

- наявність документа виробника про гарантії та відповідність чинним вимогам;

- наявність документа, що підтверджує розміри партії і дату випуску продукції;

- наявність (за необхідності) висновків відповідних контролюючих організацій (Міністерства охорони здоров’я, Держінспекції ветеринарної медицини чи карантину рослин, Держнаглядохоронпраці тощо);

- достовірність, правильність заповнення та термін дії документації;

- достатність вимог щодо маркування та етикетування продукції.

Ø обстеження виробництва.

Проводиться з метою встановлення відповідності фактичного стану виробництва вимогам документації, підтвердження можливості підприємства виготовляти продукцію відповідно до вимог чинних нормативних документів, видачі рекомендації щодо періодичності та форм проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції. Під час обстеження виробництва проводиться експертиза нормативної, технічної, технологічної документації, яка передбачає:

- перевірку відповідності характеристик продукції, встановлених технічною документацією, вимогам нормативної документації, що розповсюджується на продукцію та технологічні процеси її виготовлення;

- оцінювання достатності контрольних операцій і випробувань, передбачених технологічною документацією, вимогам нормативної документації, що розповсюджується на продукцію та технологічні процеси її виготовлення;

- оцінювання достатності контрольних операцій і випробувань, передбачених технологічною документацією, для забезпечення впевненості і повній відповідності продукції, яка випускається, вимогам нормативної документації, що на неї розповсюджується;

- оцінювання системи вхідного контролю сировини і матеріалів та системи контролю показників технологічного процесу;

- перевірку відповідності характеристик точності засобів вимірювання техніки та вимірювання обладнання, що застосовується, вимогам технічної документації, щодо дозволених відхилень характеристик;

- перевірку наявності й ефективності системи метрологічного забезпечення засобів вимірювальної техніки та випробувального обладнання, що застосовується.

За результатами оформлюється акт обстеження, який містить обґрунтовані висновки і, за необхідності, рекомендації щодо усунення виявлених недоліків. Акт підписується членами комісії та затверджується керівником органу.

Ø атестація виробництва.

- проводиться органом сертифікації продукції відповідно до ДСТУ 3414. Результати її оформлюються атестатом виробництва, який направляється заявнику.

Ø сертифікація системи якості.

проводиться з метою забезпечення впевненості органу з сертифікації продукції в тому, що продукція, яка випускається підприємством, відповідає обов’язковим вимогам нормативних документів, всі технічні, адміністративні та людські чинники, що впливають на якість продукції, знаходяться під контролем, продукція незадовільної якості вчасно виявляється, а підприємство вживає заходів щодо запобігання виготовлення такої продукції постійно

Ø проведення випробувань з метою сертифікації здійснює випробувальна лабораторія. Заявник надає зразки (проби) продукції для випробувань та нормативну документацію на них. Кількість зразків для випробувань та правила їх відбирання встановлюються органом з сертифікації.

При позитивних результатах протоколи випробувань передаються органу з сертифікації продукції, а копії – заявнику.

В разі отримання негативних результатів хоча однієї з характеристик випробування з метою сертифікації припиняються, інформація про негативні результати подається заявникові та органу з сертифікації продукції, який скасовує заявку. Повторні випробування можуть бути проведені тільки після подання нової заявки та надання органу з сертифікації переконливих доказів проведення підприємствами коригувальних дій щодо усунення причин, які викликали невідповідність.

Зразки продукції, що пройшли випробування з метою сертифікації, в т.ч. руйнівні, залишаються власністю заявника.

Ø видача сертифіката відповідності

Орган з сертифікації продукції оформлює сертифікат відповідності, реєструє його в Реєстрі Системи та видає заявникові, який після цього має право маркувати продукцію, тару, упаковку, супровідну документацію та рекламні матеріали знаком відповідності

Згідно з ДСТУ 2296 встановлено такі зображення знаку відповідності:

для продукції, яка відповідає обов’язковим вимогам нормативних документів, що поширюються на цю продукцію

для продукції, яка відповідає всім вимогам нормативних документів, що поширюються на продукцію

За бажанням заявника йому може бути додатково виданий оригінал сертифіката відповідності російською мовою з тим самим номером і датою видачі.

Підтвердження факту сертифікації продукції (послуги) може здійснюватися одним із способів:

- оригіналом сертифіката відповідності;

- знаком відповідності згідно вимогам ДСТУ 2296;

- копією сертифіката відповідності, завіреною органом, який видав сертифікат;

- інформацією в документації, що додається в продукції з зазначенням номеру сертифікату, терміну його дії та органу, що його видав ( інформація може надаватися у вигляді декларації постачальника про відповідність).

Ø технічний нагляд за стабільністю показників сертифікованої продукції здійснює орган, який видав сертифікат, або за його рекомендацією орган з сертифікації системи якості чи територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації.

Обсяг, порядок та періодичність нагляду встановлюється органом з сертифікації продукції під час проведення сертифікації.

За результатами нагляду орган з сертифікації продукції може зупинити або скасувати дію ліцензії або сертифіката у випадках:

- порушення вимог, що висуваються до продукції при обов’язковій сертифікації;

- зміни нормативних документів на продукцію або на методи її випробувань без попереднього погодження з органом сертифікації;

- порушення вимог щодо технології виготовлення, правил приймання, методів контролю та випробувань, позначення продукції, що узгоджені з органом сертифікації;

- зміни конструкції, складу, комплектності або технології виготовлення продукції без попереднього погодження з органом сертифікації продукції.

Інформація про зупинення дії або скасування сертифіката відповідності у письмовій формі до відома заявника та Національного органу з сертифікації. Дія сертифіката відповідності припиняється з моменту виключення його з Реєстру Системи.

У разі зупинення дії сертифіката здійснюються такі коригуючі дії.

Орган сертифікації:

- інформує про зупинку чи відновлення дії сертифіката відповідності органи Держкомітету та інші зацікавлені організації;

- встановлює термін виконання коригувальних дій;

- контролює виконання заявником коригувальних дій.

Заявник:

- визначає обсяг виробленої невідповідної продукції та нове маркування для розрізнення продукції, виробленої до і після проведення коригувальних дій;

- повідомляє споживачів про небезпеку (або небажаність) використання (експлуатації) продукції та порядок усунення виявлених невідповідностей або обміну продукції

- здійснює заходи для усунення причин невідповідності продукції.

У разі скасування сертифіката відповідності заявник має повернути оригінали сертифікатів та всі копії органу, який їх видав для знищення.

Ø інформація про результати сертифікації продукції. Орган з сертифікації продукції веде облік виданих ним сертифікатів та направляє їхні копії до Національного органу з сертифікації, який видає довідники, що містять інформацію щодо сертифікованої продукції.

ЛЕКЦІЯ 3.2.

РОЗВИТОК СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ПРАЦІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ РИНКУ

1. Загальні відомості.

2. Менеджмент якості на базі концепції TQM ( total quality management).

3. Методи і засоби концепції TQM.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Список літератури	\|	Загальні відомості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.