Дискреційна фінансова політика.

Для спрощення аналізу впливу державних фінансів на сукупний попит припустимо, що чистий експорт дорівнює нулю, тобто абстрагуємося від зовнішнього сектора економіки. Це означає, що об’єктом аналізу буде змішана економіка закритого типу. За цих умов сукупні видатки складаються з таких елементів: C+Iq+G.

Кейнсіанська модель дискреційної фіскальної політики передбачає застосування двох інструментів: зміни обсягів державних закупівель товарів і послуг і зміни розмірів чистих податків.

Почнемо з аналізу впливу державних закупівель на ВВП. Цей інструмент дискреційної фіскальної політики є інструментом прямої дії. Держава, збільшуючи або зменшуючи закупівлі товарів і послуг, безпосередньо впливає на сукупний попит і реальний ВВП.

Проаналізуємо вплив державних закупівель на ВВП методом “витрати-випуск” на умовному прикладі (табл.1 і графік 1).

Таблиця 1

Вплив державних видатків на обсяг національного виробництва (умовні дані)

(млн.грн.)

Реальний ВВП і ВД	Споживання, C	Заощад-ження, S	Інвестиції, In	Сукупні видатки, C+In	Урядові видатки, G	Сукупні видатки, C+In+G

		-50

У закритій приватній економіці рівноважний ВВП склав 3300 млн. грн. (див. кол. 1 і 5). На графіку 1 це точка А, яка знаходиться на перетині приватних сукупних видатків (C+In) з бісектрисою.

Графік 1

Вплив державних видатків на обсяг національного виробництва (метод “витрати-випуск”).

(млн. грн.)

Припустимо, що уряд прийняв рішення здійснити видатки і закупити товари і послуги на суму 200 млн. грн. Внаслідок цього сукупні видатки збільшаться, оскільки до видатків приватного сектора додаються видатки уряду. Порівнюючи реальний ВВП (колонка 1) і сукупні видатки (колонка 7) бачимо, що вони однакові на більш високому рівні ВВП. При цьому рівноважний ВВП зріс з 3300 млн. грн. до 4100 млн. грн. Збільшення урядових видатків на 200 млн. грн. спричинило зростання рівноважного ВВП на 800 млн. грн. Це свідчить про те, що видатки впливають на ВВП аналогічно інвестиціям з мультиплікаційним ефектом. Мультиплікатор в даному випадку дорівнює 4 ( ).

На графіку 1 збільшення сукупних видатків, викликаних державними закупівлями, перемістить криву сукупних видатків вгору і перетне бісектрису в точці . Рівновага перемістилася з точки А в точку , де обсяг реального ВВП рівний 4100 млн. грн.

Відмітимо, що для того, щоб домогтися стимулюючого ефекту, уряд повинен здійснювати закупівлі товарів і послуг за рахунок бюджетного дефіциту, а не за рахунок податків і зборів, так як зростання останніх відразу викличе зменшення рівноважного обсягу ВВП.

Аналогічний результат буде і в тому випадку, коли аналіз впливу державних закупівель на ВВП здійснювати за моделлю “витікань-ін’єкцій”. Відомо, що потоки витікають з економіки містять у собі заощадження (S) та імпорт (M) товарів і послуг. В результаті витікань з економіки країни відбувається зменшення споживання внутрішнього продукту нижче обсягу внутрішнього доходу, створюється потенціальний розрив у видатках.

Цей розрив можна покрити відповідними ін’єкціями інвестицій (In), експорту (X) та урядовими закупівлями (G) товарів і послуг. Рівновага досягається за умови, що потоки витікань будуть рівні потокам ін’єкцій, тобто S+M=In+X+G. В умовах змішаної економіки закритого типу ця формула набуває вигляду: S=In+G. Відмітимо, що у таблиці 1 рівень рівноважного ВВП в 3300 млн. грн. встановлюється при S=I_n або 100=100.

На графіку 2 це буде точка А, що лежить на перетині кривих S і I_n. Якщо уряд здійснить державні закупівлі, то ін’єкції відповідно зростуть. Внаслідок цього крива ін’єкцій переміститься вгору в положення I_n+G, а її перетин з кривою S в точці викличе збільшення рівноважного ВВП з 3300 млн. грн. до 4100 млн. грн. при умові: S=I_n+G (тобто 300=100+200).

Графік 2

Вплив державних видатків на обсяг національного виробництва (метод “витікання-ін’єкції”).

(млн. грн.)

Зрозуміло, що зменшення державних закупівель викличе скорочення рівноважного ВВП з мультиплікаційним ефектом. Так, скорочення урядових видатків на 50 млн. грн. (із 250 млн. грн. до 150 млн. грн.) спричинить скорочення рівноважного ВВП на 200 млн. грн. (50 млн. грн.× 4; з 4100 млн. грн. до 3900 млн.грн.), а скорочення урядових видатків на 100 млн. грн. (із 200 млн. грн. до 100 млн. грн.) спричинить скорочення рівноважного ВВП на 400 млн. грн. (100 млн.грн.× 4; з 4100 млн. грн. до 3700 млн. грн.). Це скорочення урядових видатків змістить криву сукупних видатків (C+In+G) вниз на велечину зменшення урядових видатків на графіку 1 і кривої In+G на графіку 2.

Проаналізуємо тепер вплив податків на національне виробництво, на величину ВВП.

Для ілюстрації скористаємося даними таблиці 2 і графіків 3 і 4.

Для спрощення аналізу допустимо, що держава ввела одноразово виплачуваний податок на особисте багатство громадян, сума якого не змінюється при любому рівні ВВП (податок постійної величини). Допустимо, що величина цього податку складає 200 млн. грн. Введення цього податку спричинить зменшення доходу населення на 200 млн. грн. В свою чергу зменшення доходу спричинить скорочення споживчих видатків і заощадження.

Таблиця 2

Вплив податків на обсяг національного виробництва (умовні дані).

(млн. грн.)

Валовий ВВП і ВД	Податки, Т	Дохід піс-ля сплати податків, ВД	Спожива-ння, Са	Заоща-дження, Sa	Інвести-ції, In	Урядові видатки, G	Сукупні видатки, Ca+In+G
				-100
				-50

Яким буде це зменшення? Відповідь на це питання допоможе дати введення в аналіз коефіцієнтів граничної схильності до споживання (MРC) і граничної схильності до заощадження (MРS). MRC показує, на яку частину зменшиться обсяг споживання після сплати податку, а MРS – на яку частину зменшиться обсяг заощадження після сплати податку. Враховуючи, що в нашому прикладі MРC дорівнює ¾, а MРS – ¼, ми отримаємо зменшення споживання за будь-якого рівня ВВП на 150 млн. грн. (¾ від 200 млн.грн.), а заощадження – на 50 млн. грн. (¼ від 200млн. грн.). Це можна побачити також порівнюючи дані про споживчі видатки і заощадження таблиць 1 і 2.

Як же вплине введення одноразового податку на обсяг рівноважного ВВП?

Відповідно до методу “витрати-випуск” сукупні видатки для змішаної економіки закритого типу будуть рівні: Ca+In+G, де Ca – споживчі видатки після сплати податку. Порівнюючи обсяг сукупних видатків і рівень ВВП (табл. 2), визначаємо, що рівновага досягається при рівні ВВП 3500 млн. грн. Отже, введення одноразового податку в 200 млн. грн. спричинить зменшення рівноважного ВВП на 600 млн. грн., з 4100 млн. грн. (стр. 8. таб. 1) до 3500 млн. грн. (стр. 5. табл. 2). Мультиплікатор податку дорівнює 3 ( ).

З графіка 3 видно, що крива сукупних видатків (Ca+In+G) зміщується донизу на відстань рівну різниці між С і Са (150 млн. грн.) і перетинає бісектрису в новій точці рівноваги ( ) , де обсяг реального ВВП склав 3500 млн. грн.

Альтернативний підхід аналізу базується на моделі “витікання-ін’єкції”.

Витікання із потоку внутрішніх доходів в закритій змішаній економіці включають заощадження і податки: Sa+T. Аналіз даних таблиці 2 показує, що податки зросли з 0 до 200 млн. грн., а заощадження зменшились на 50 млн. грн. (¼ від 200 млн. грн.). Отже, загальна сума витікань зросла на 150 млн. грн. (200 млн. грн. – 50 млн. грн.).

Графік 3

Вплив податків на обсяг національного виробництва (метод “витрати-випуск”).
(млн. грн.)

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ефективність використання виробничої потужності.	\|	Графік 4

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.