Ізотопи, їх застосування.

Хімічні елементи, які відрізняються масовими числами, але мають один і той же заряд атомних ядер і тому займають одне й те саме місце в таблиці Менделєєва називаються ізотопами. Ядерні властивості ізотопів одного й того самого елемента різні, а хімічні їх властивості майже однакові. Зараз встановлено, що більшість елементів, які зустрічаються в природі, є сумішшю ізотопів.

Часто з'ясовується, що елемент, який виникає в результаті радіоактивного перетворення, теж радіоактивний. Наприклад, ізотоп урану ₉₂U²³⁶ в результаті альфа-розпаду перетворюється в ізотоп торію ₉₀Th²³² , який, в свою чергу, внаслідок альфа-розпаду перетворюється в ізотоп ₈₈Ra²²⁸. Радій є бета-радіоактивним випустивши бета-частинку, перетворюється в ізотоп актинію ₈₉Ас²²⁸. Актиній також бета-радіоактивний і внаслідок бета-розпаду перетворюється в ізотоп торію ₉₀Th²²⁸ і т. д. Завершується цей ланцюжок радіоактивних перетворень ядер утворенням ядра стабільного (нерадіоактивного) ізотопу.

У таблиці наведено схему послідовних перетворень ізотопу урану ₉₂U²³⁶. Закінчується цей радіоактивний ряд стабільним ізотопом свинцю ₈₂Pb²⁰⁸. У цій схемі в кружках вказано символ радіоактивного ізотопу, його масове число і атомний номер. Літери a і b біля стрілок чи над ними вказують на характер радіоактивного перетворення. Сукупність всіх ізотопів, які виникають внаслідок ряду послідовних радіоактивних перетворень з однієї материнської речовини (в таблиці такою речовиною є ізотоп урану ₉₂U²³⁶), прийнято називати радіоактивним рядом або сім'єю.
Дослідження показали, що всі природні радіоактивні елементи є членами чотирьох радіоактивних рядів:

1) ряд ₉₂U²³⁶¾₈₂Pb²⁰⁸

2) ряд ₉₃Np²³⁷¾₈₁Tl²⁰⁸

3) ряд ₉₂U²³⁸¾₈₂Pb²⁰⁶

4) ряд ₉₂U²³⁵ ¾₈₂Pb²⁰⁷.

3×10^-7 р.

Більшість хімічних елементів має по кілька різновидів — ізотопів, які відрізняються значеннями масового числа А. Так, наприклад, водень має чотири ізотопи:

₁Н¹ - звичайний водень, або протій (Z=1,N=0);

₁Н²— важкий водень, або дейтерій (Z=1,N=1);

часто дейтерій позначають символом Д;

₁Н³—надважкий водень, або тритій (Z=1,N=2);

часто тритій позначають симвилом Т;

₁Н⁴ — відкритий у 1963 р. ізотоп водню (Z=1,N=3);

У природних умовах майже всі елементи мають від одного до кількох стабільних ізотопів. У кисню три стабільні ізотопи, в олова — десять і т. д.

Ядра ізотопів даного хімічного елемента містять однакове число протонів і мають однакову кількість електронних оболонок. Тому в ізотопів даного хімічного елемента однакові як хімічні властивості, так і ті фізичні властивості, які обумовлені головним чином структурою
електронної оболонки. Що стосується фізичних властивостей, обумовлених структурою ядра (масове число, радіоактивність, густина), то вони помітно відмінні між собою.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види радіоактивності.	\|	Поглинута доза випромінювання і її біологічна дія. Захист від випромінювань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.